Справа № 161/11324/16-к
Провадження № 1-кс/161/3971/16
28 вересня 2016 року м. Луцьк
Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань скаргу заявника ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого СВ Луцького ВП ГУНП у Волинській області з приводу невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання повідомлення про кримінальне правопорушення, невиконання ухвали суду та зобов'язання вчинити дії,
за участю заявника ОСОБА_3 ,
прокурора ОСОБА_4 ,
31 серпня 2016 року до слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області надійшла скарга заявника ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого СВ Луцького ВП ГУНП у Волинській області з приводу невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання повідомлення про кримінальне правопорушення, невиконання ухвали суду та зобов'язання вчинити дії.
Свою скаргу заявник ОСОБА_3 мотивує тим, що 31 травня 2016 року ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 задоволено її скаргу та скаргу ОСОБА_5 , якою зобов'язано начальника СВ Луцького ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_6 чи іншу службову особу, уповноважену на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за її повідомленням та ОСОБА_5 про кримінальне правопорушення від 07 квітня 2016 року та розпочати досудове розслідування, надавши їм документ, що підтверджує прийняття і реєстрацію їх повідомлення, проте слідчим дану ухвалу суду виконано частково, внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016030010002517 від 08 червня 2016 року, тільки за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України, хоча із її повідомлення та повідомлення ОСОБА_5 про кримінальне правопорушення від 07 квітня 2016 року, чітко слідує, що ними викладено короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинені кримінальні правопорушення начальником ЖКП №3 ОСОБА_7 та начальником ЖКП №7 ОСОБА_8 за фактами службової недбалості та зловживання службовим становищем, за ознаками складів злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 367 КК України. Крім того, вказує на те, що оскільки вона подала 07 квітня 2016 року повідомлення про кримінальне правопорушення, тому вважає, що автоматично набула статусу потерпілої у кримінальному провадженні відповідно до вимог ст. 55 КПК України, однак пам'ятки про процесуальні права та обов'язки слідчим їй не вручено та не допитано в якості потерпілої, а тому просить суд зобов'язати слідчого СВ Луцького ВП ГУНП у Волинській області вчинити дії по провадженню: виконати ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 від 31 травня 2016 року за її скаргою та скаргою ОСОБА_5 з приводу невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання повідомлень про кримінальне правопорушення від 07 квітня 2016 року, визнати її потерпілою, вручити пам'ятку про процесуальні права та обов'язки і допитати її в якості потерпілої по вищевказаному кримінальному провадженню.
Заслухавши пояснення заявника, яка підтримала подану скаргу, з підстав викладених у ній, та просила її задовольнити, думку прокурора, яка повністю її заперечувала, вказуючи про відсутність законних підстав на те, оглянувши та дослідивши матеріали скарги, долучені до неї документи, суд приходить до висновку, що скаргу слід задовольнити частково з наступних підстав.
Згідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
При цьому, встановлений ч. 1 ст. 303 КПК України перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування, які можуть бути оскаржені є вичерпним.
Так, згідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, зокрема, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна.
У відповідності до вимог ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, що кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Судом встановлено, що 31 травня 2016 року ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 задоволено скаргу ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , якою зобов'язано начальника СВ Луцького ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_6 чи іншу службову особу, уповноважену на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за повідомленням ОСОБА_3 та ОСОБА_5 про кримінальне правопорушення від 07 квітня 2016 року та розпочати досудове розслідування, надавши заявникам документ, що підтверджує прийняття і реєстрацію їх повідомлення, проте слідчим вказану ухвалу суду виконано частково, внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016030010002517 від 08 червня 2016 року, тільки за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України, хоча із повідомлень ОСОБА_3 та ОСОБА_5 про кримінальне правопорушення від 07 квітня 2016 року, чітко слідувало, що ними викладено короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинені кримінальні правопорушення начальником ЖКП №3 ОСОБА_7 та начальником ЖКП №7 ОСОБА_8 за фактами службової недбалості та зловживання службовим становищем, в діях яких вбачаються ознаки складів злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 367 КК України.
Таким чином, слідчим не виконано в повному обсязі ухвалу слідчого судді від 31 травня 2016 року, а одже і вимог ст. 214 КПК України.
Водночас, твердження заявника ОСОБА_3 про те, що нею подано до Луцького ВП ГУНП у Волинській області 07 квітня 2016 року повідомлення про кримінальне правопорушення, тому вона автоматично набула статусу потерпілої у кримінальному провадженні відповідно до вимог ст. 55 КПК України, при цьому, слідчим пам'ятку про процесуальні права та обов'язки потерпілої їй не вручено і не допитано в якості потерпілої є безпідставними і не ґрунтуються на Законі.
У відповідності до вимог ч.ч. 2, 3 ст. 55 КПК України права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілому вручається пам'ятка про процесуальні права та обов'язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення. Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.
Однак, як слідує із матеріалів поданої до суду скарги, заявником ОСОБА_3 до Луцького ВП ГУНП у Волинській області 07 квітня 2016 року подано повідомлення про кримінальне правопорушення, а не заяву про вчинення щодо неї кримінального правопорушення, як того вимагає Закон для негайного набуття статусу потерпілого з моменту її подання.
Також, заявник ОСОБА_3 не звернулась до слідчого із заявою про залучення її потерпілою, а тому у вказаній частині скарги, слід відмовити у її задоволенні, внаслідок безпідставності.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 55, 303-308, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-
Скаргу заявника ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого СВ Луцького ВП ГУНП у Волинській області з приводу невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання повідомлення про кримінальне правопорушення, невиконання ухвали суду та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Зобов'язати слідчого СВ Луцького ВП ГУНП у Волинській області чи іншу службову особу, уповноважену на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення виконати в повному об'ємі ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 від 31 травня 2016 року та внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за повідомленням ОСОБА_3 та ОСОБА_5 про кримінальне правопорушення від 07 квітня 2016 року та розпочати досудове розслідування, надавши заявникам документ, що підтверджує прийняття і реєстрацію їх повідомлення.
В іншій частині скарги відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї може бути подане під час підготовчого провадження у суді.
Слідчий суддя: /підпис/
Згідно з оригіналом:
Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду ОСОБА_1