29 вересня 2016 року м. Чернігів Справа № 825/1675/16
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Клопот С.Л. перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради, треті особи на стороні відповідача: ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії , -
ОСОБА_1 звернулась з позовом до Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради та просить:
- визнати протиправним рішення державного реєстратора Репеха Тараса Анатолійовича щодо реєстрації речового права на ОСОБА_2;
- зобов'язати відповідача внести до Державного реєстру речових прав запис про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно згідно запису № 943575 від 15.04.2015 про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за ОСОБА_2 на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч. 3 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Аналіз статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що за подання кожної окремої позовної заяви позивач зобов'язаний сплатити суму судового збору та надати суду докази такої сплати шляхом надання суду оригіналу квитанції про сплату судового збору.
Як свідчить матеріали позовної заяви ОСОБА_1 додано до позову не квитанцію про сплату судового збору, а виписку з архіву про проведення операції 06.07.2016.
Судом встановлено, що при подачі до Чернігівського окружного адміністративного суду позовної заяви до Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області у справі № 825/1286/16 ОСОБА_1 було додано квитанцію про сплату судового збору № 31 від 06.07.2016. Отже судом встановлено, що при подачі до суду позову до Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради ОСОБА_1 приєднано в якості доказу сплати судового збору квитанцію про сплату судового збору за подачу іншого позову.
Таким чином, суд вважає, що виписка з архіву про проведення операції не є належним доказом сплати судового збору по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради про визнання протиправним рішення державного реєстратора
Крім того, суд зазначає, що відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до адміністративного суду: адміністративного позову немайнового характеру, який подано: фізичною особою складає 0,4 розміру мінімальної заробітної плати (551,20 грн.).
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (абз. 1, 2 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір»).
Як вбачається із матеріалів позовної заяви належного документа, який свідчив би про сплату судового збору за подання кожної окремо немайнової позовної вимоги в розмірі, встановленому ст. 4 Закону України «Про судовий збір» позивачем не надано.
Підстав, передбачених ст.88 Кодексу адміністративного судочинства України для звільнення від оплати або відстрочення судових витрат, не має.
Такі обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства, а тому, згідно з ст. 106, ст. 108 КАС України вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків протягом 5 днів з моменту отримання ухвали.
На підставі наведеного та керуючись ст. 106. ч.3, ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради, треті особи на стороні відповідача: ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху.
Позивачу надати строк для усунення недоліку протягом 5 днів з моменту отримання ухвали суду та роз'яснити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.
Ухвала набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтями 186 і 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.Л. Клопот