137/1764/16-ц
30.09.2016
Літинський районний суд Вінницької області
в складі: головуючої судді Білик Н.В.,
з участю секретаря Хижук Л.І.
за участю сторін: позивача ОСОБА_1, представника відповідачів
ОСОБА_2
розглянуши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Літинського районного суду Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визначення частки померлого у спільній сумісній власності.
До суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визначення частки померлого у спільній сумісній власності. В позові зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік - ОСОБА_7. Після його смерті відкрилась спадщина на належне покійному майно, до кола спадкого майна входить також частка квартири АДРЕСА_1. 20.01.1996 року на вищевказану квартиру було видано Свідоцтво про право власності на позивача, її покійного чоловіка - ОСОБА_7, сина - ОСОБА_3, невістку - ОСОБА_4 та двох онуків - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 Позивач, ОСОБА_1 у встановлений законом строк не зверталася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, адже постійно проживала разом із чоловіком, в тому числі і на момент смерті останнього, тому вважається такою, що прийняла спадщину. Однак, вона не може оформити спадкове майно у нотаріальній конторі, через те, що не визначена частка покійного чоловіка у спадковому майні. Тому, вона змушена звернутися до суду за захистом свого права.
В судовому засіданні позивач, ОСОБА_1, позовні вимоги підтримала в повному обсязі. Просила суд визначити частку покійного чоловіка ОСОБА_7 у спадковій квартирі, яка становить 1/6.
Представник відповідачів ОСОБА_2, від імені відповідачів позов визнала в повному обсязі та просила задовільнити. Суду пояснила, що розподілу часток кожного із співвласників у спірній квартирі не було, тому вважає, що вони є рівними і слід визначити, що частка покійного ОСОБА_7 становила 1/6.
Дослідивши матеріали, які є у справі, взявши до уваги думку сторін, суд вважає, що позов обгрунтований та підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що між сторонами існують цивільні правовідносини, пов'язані із спадкуванням.
Копія свідоцтва про смерть (а.с. 20) свідчить, що ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Із копії свідоцтва про одруження (а.с.17) встановлено, що позивач по справі,ОСОБА_1, дійсно є дружиною покійного ОСОБА_7. Копія свідоцтва про право власності на житло (а.с.19) підтверджує, що покійному ОСОБА_7, ОСОБА_1,ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 на праві приватної спільної сумісної власності належить квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Із довідки виданої Малинівською сільською радою (а.с.22) встановлено, що ОСОБА_7, 1938 р.н., який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 до дня смерті постійно проживав та був зареєстрований в АДРЕСА_1 разом із дружиною - ОСОБА_1, 1938 р.н. Із копії довідки КП "Вінницьке обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації " (а.с.24) встановлено, що інвентаризаційна вартість спадкової квартири становить 89812 грн. Копія технічного паспорта на квартиру, що за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.30-31 ) свідчить, що дана квартира знаходиться у власності громадянина ОСОБА_7 на праві спільної власності. Із копії свідоцтва про шлюб (а.с.18) встановлено, що відповідач ОСОБА_6 змінила прізвище "ОСОБА_6" на "ОСОБА_6" при реєстрації шлюбу у 2013 році.
Відповідно до ст.355, 356 ЦК України майно, що є власністю двох або більше осіб (співвласників) належить їм на праві спільної власності (спільне майно).
Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.
Власність двох або більше осіб із визначенням часток кожного з них у справі спільної власності є спільною частковою власністю.
Згідно зі ст.ст.368, 370 ЦК України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.
Співвласники мають право на виділ частки з майна, що є у спільній сумісній власності.
У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
Сторони в судовому засіданні визнали право одне одного, а також померлого чоловіка та батька, на рівні частки в придбаній квартирі.
Виходячи з викладеного вище, норм закону, які регулюють порядок та підстави набуття майна у власність та відносин по визначенню часток кожного співвласника, суд приходить до висновку, що спірна квартира, що знаходиться за адресою:АДРЕСА_1, була набута у власність сторонами та померлим в рівних частках, а саме по 1/6 частині.
Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно ППВС України " Про судову практику у справах про спадкування" п 12 передбачено, що за загальними правилами частини другої статті 372 ЦК
при поділі майна, що є у спільній сумісній власності, за рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення.
У разі смерті співвласника приватизованого будинку (квартири) частки кожного із співвласників у праві спільної власності є рівними, якщо інше не було встановлено договором між ними (частина друга статті 370, частина друга статті 372 ЦК) ( 435-15 ). Частка померлого співвласника не може бути змінена за рішенням суду. Для оформлення права на спадщину закон не вимагає рішення суду про визначення частки спадкодавця.
Розглядаючи спори, пов'язані зі спадкуванням частки в праві спільної сумісної власності, необхідно звертати увагу на те, що згідно зі статтею 368 ЦК ( 435-15 ) спільною сумісною власністю є не лише майно, набуте подружжям за час шлюбу, якщо інше не встановлено договором або законом, а й майно, набуте в результаті
спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім'ї, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.
Стаття 1226 ЦК України передбачає, що частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.
Оскільки склад спадщини згідно ст. 1218 ЦК України визначається на момент відкриття спадщини, до спадкоємця перейде частка у спільній власності спадкодавця в тому обсязі, в якому вона існує на цей момент.
Особливості спадкування частки у спільній сумісній власності визначені також Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. Відповідно до пункту 224 Інструкції нотаріус може видати свідоцтво про право на спадщину за законом чи за заповітом після смерті одного з учасників спільної сумісної власності лише після виділення (визначення) частки померлого у спільному майні. Якщо у спільному майні подружжя правовстановлювальний документ на таке майно оформлений на того із подружжя, що є живим, нотаріус вимагає його (її) письмову згоду на виділ на ім'я померлого його частки в спільному майні.
Слід звернути увагу на певну некоректність формулювань ч. 2 ст. 1226 ЦК та норми пункту 224 Інструкції. За змістом цих норм учасник спільної сумісної власності має право заповідати свою частку до її визначення та виділу, а після смерті учасника спільної сумісної власності свідоцтво про право на спадщину видається лише після виділу або визначення частки померлого у спільному майні. Проте визначення частки та виділ її в натурі є різними за юридичними наслідками юридичними діями. Визначення частки передбачає встановлення ідеальної (арифметичної) частки у праві на спільне майно, а той час як виділ передбачає отримання учасником, який виділяється, певного майна із складу спільного у натурі та (або) грошової компенсації і тягне за собою припинення права спільної власності для того учасника, який виділився. Відтак, цілком зрозуміло, що заповідач має право розпорядитися своє часткою до її виділу, оскільки після здійснення виділу він перестає бути співвласником і розпоряджається майном вже не як часткою у спільному майні, а за правилами про розпорядження індивідуальною власністю. Так само недоцільно вести мову про необхідність виділу частки до видачі свідоцтва, оскільки виділ відбувається або на підставі договору, укладеного між усіма співвласниками, незалежно від того, чи є вони водночас спадкоємцями, або на підставі судового рішення (ст. ст. 370, 364 ЦК). Чинне законодавство не надає нотаріусу права здійснювати виділ частки.
Таким чином, у разі смерті одного з учасників права спільної сумісної власності передусім необхідно визначити частку померлого у спільному майні, яка і буде об'єктом спадкування. Проте не усі співвласники мають право у безспірному нотаріальному порядку оформити свідоцтво про право на частку. Таким правом з усіх можливих учасників спільної сумісної власності згідно Закону "Про нотаріат", Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України наділений лише другий з подружжя. Для цього нотаріус за місцем відкриття спадщини за заявою другого з подружжя, який пережив, видає свідоцтво про право власності на частку у спільному майні подружжя за правилами ст. 71 Закону "Про нотаріат".
Разом з тим видачі нотаріусом свідоцтва про частку в спільному майні за заявою інших учасників спільної сумісної власності законодавство не передбачає, відтак для успадкування частки у спільній сумісній власності після смерті іншого учасника спільної сумісної власності, крім подружжя, справа про визначення належної йому частки вирішуватиметься в суді.
Враховуючи вищевикладене, суду доведено, що частка спірної квартири покійного ОСОБА_7 у праві спільної сумісної власності становить 1/6, а тому суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених вимог та їх задоволення.
Керуючись ст.ст.355-356, 368,1218, 1267, 1273 ЦК України, ст.ст.57-60, 209, 212-214 ЦПК України, суд
Позов задовільнити повністю.
Визначити, що частка ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, в квартирі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, становить 1/6.
Рішення може бути оскаржене сторонами до Апеляційного суду Вінницької області через Літинський районний суд Вінницької області на протязі 10 днів після проголошення.
Суддя: Білик Наталія Володимирівна