Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51
"27" вересня 2016 р. Справа № 911/2645/16
Розглянувши матеріали справи за позовом Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго», м.Київ
до Приватного акціонерного товариства КП «Укренергомонтаж», м.Вишневе
про стягнення 12607951,98 грн.
Суддя А.Ю.Кошик
Представники:
Від позивача: ОСОБА_1
Від відповідача: не з'явився
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі - позивач) до Приватного акціонерного товариства КП «Укренергомонтаж» (далі - відповідач) про стягнення 12607951,98 грн.
Провадження у справі №911/2645/16 порушено відповідно до ухвали суду від 19.08.2016 року та призначено справу до розгляду на 08.09.2016 року.
Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, у судове засідання 08.09.2016 року без поважних причин не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не подав. Розгляд справи відкладався до 27.09.2016 року.
В судовому засіданні 27.09.2016 року позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, у судове засідання 27.09.2016 року повторно не з'явився, про причини неявки не повідомив, відзив на позов не надав.
Таким чином, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, у нарадчій кімнаті.
Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши надані докази, судом встановлено наступне.
Як вбачається з викладених у позові обставин та підтверджується матеріалами справи, між Державним підприємством «Укренерго» (позивач, Замовник) та Приватним акціонерним товариством КП «Укренергомонтаж» (відповідач, Підрядник) було укладено Контракт UE/001/2 від 15.07.2011 року (надалі - Контракт) на проектування, виробництво, випробування, поставку, монтаж, налагодження та введення в експлуатацію визначеного Об'єкту, а саме «Реабілітація ПС 330 кВ «Першотравнева» (далі - Об'єкт).
Відповідно до статті 2.1. Контракту (в редакції Доповнення до Контракту від 15.04.2014 року № 4), ціна Контракту складає 117 397 003,88 грн., , що з ПДВ в сумі 23 479 400,78 грн., всього складає 140 876 404,66 грн., як вказано в Таблиці цін № 5.
Ціна Контракту складається з: вартості установок і обов'язкових запасних частин, що поставляються з країни Замовника - 84 139 010,66 грн., крім того ПДВ - 16 827 802,13 грн., всього - 100 966 812,79 грн., як вказано в Таблиці цін № 2; вартості Проектних послуг - 1 331 942,84 гри., крім того ПДВ - 266 388,57 грн., всього - 1 598 331,41 грн., як вказано в Таблиці цін № 3; вартості Монтажних та інших послуг - 31 926 050,38 грн., крім того ПДВ 6 385 210,08 грн., всього - 38 311 260,46 грн., як вказано у Таблиці цін № 4.
Згідно зі ст. 2.2. Контракту умови і порядок оплати, у відповідності до яких Замовник оплачує діяльність Підрядника, наведені в Додатку 1 «Умови і порядок оплати» до даної Контрактної угоди.
Відповідно до Додатку 1 «Умови і порядок оплати» (в редакції Доповнення до Контракту від 15.04.2014 року№ 4) позивачем, як Замовником, сплачено відповідачу, як Підряднику, авансові платежі на загальну суму 22 583 305,54 грн. з ПДВ, що підтверджується платіжними дорученнями та виписками з рахунку.
Пунктом 8.2. Розділу III «Спеціальні умови Контракту» (СУК) (в редакції Доповнення до Контракту від 24.12.2015 року № 9) визначено, що строк завершення всіх робіт повинен бути: 1666 днів з Дати набрання чинності, як вказано в Контрактній Угоді.
Враховуючи те, що Контракт набув чинності 23.11.2011 року, всі роботи мали бути завершені в строк до 15.06.2016 року.
Однак, станом на 15.06.2016 року відповідачем було виконано робіт на загальну суму 79 002 197,42 грн., що підтверджується відповідними Актами приймання-передачі. Таким чином, пропорційно вартості фактично виконаних робіт використано авансу на суму 11 512 970,75 грн. Крім того, відповідно до Акту коригування від 02.06.2014 року № 5-1, сума авансового платежу сплаченого раніше, що підлягала поверненню Підрядником складає 937 351,13 грн.
Таким чином, загальна сума невикористаного Підрядником авансу складає 10 132 983,66 грн.
Враховуючи, що відповідач не виконав свої зобов'язання у строк передбачений Контрактом, він повинен повернути невикористаний авансовий платіж у сумі 10 132 983,66 грн.
Пунктом 26.2 розділу IV Загальних умов Контракту (ЗУК) визначено, що якщо Підрядник не може забезпечити завершення Об'єкту або будь-якої його частини в строки, відведені для завершення робіт, або протягом будь-якого продовження цих строків згідно Статті 40 ЗУК, Підрядник повинен сплатити Замовнику неустойку на суму, вказану в СУК у вигляді проценту від Ціни Контракту або відповідної його частини.
Згідно пункту 26.2 Розділу III СУК, ставка неустойки становить нуль цілих п'ять десятих (0.5) % в тиждень. Максимальна сума неустойки складає десять (10) %.
Загальна сума невиконаних зобов'язань складає 61 874 207,24 грн. Станом на 10.08.2016 строк прострочення складає 8 тижнів (56 календарних днів за період з 16.06.2016 року по 10.08.2016 року).
Таким чином, в зв'язку з порушенням відповідачем строків виконання робіт, позивач просить стягнути з відповідача неустойку в розмірі 0,5% від ціни прострочених робіт за кожен тиждень, що становить 2 474 968,32 грн.
Згідно з ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як вбачається з умов Контракту, відповідний правочин має комбіновану природу і включає в себе як правовідносини щодо поставки (купівлі-продажу) обладнання, так і правовідносини підряду щодо виробництва та введення вексплуатацію такого обладнання.
Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Згідно зі ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Статтею 846 Цивільного кодексу України передбачено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ст. 849 Цивільного кодексу України замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника.
Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.
Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.
Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно пункту 26.2 Розділу III СУК, ставка неустойки становить нуль цілих п'ять десятих (0,5) % в тиждень. Максимальна сума неустойки складає десять (10) %.
Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
З огляду на норму ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з ч. 4 ст. 230 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Враховуючи, що у спірних правовідносинах мало місце прострочення зобов'язання з виконання робіт, що є не грошовим, до нарахування неустойки не застосовуються обмеження, передбачені Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»
Враховуючи, що сума невиконаних зобов'язань складає 61 874 207,24 грн., вимога позивача про стягнення неустойки в розмірі 0,5% від ціни прострочених робіт за кожен тиждень за 8 тижнів (56 календарних днів за період з 16.06.2016 року по 10.08.2016 року) в сумі 2 474 968,32 грн. правомірна і підлягає задоволенню.
Враховуючи, що відповідач не виконав свої зобов'язання у строк передбачений Контрактом, він повинен повернути невикористаний авансовий платіж у сумі 10 132 983,66 грн. пропорційно розміру невиконаного зобов'язання.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.
Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства України, повно та всебічно розглянувши матеріали справи господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем доведені та обґрунтовані, відповідачем не заперечені та не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Витрати по сплаті судового збору згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -
вирішив:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства КП «Укренергомонтаж» (08133, Київська обл., м. Вишневе, вул. Чорновола, 35, код 04543795) на користь Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25, код 00100227) 10 132 983,66 грн. невикористаного авансу, 2 474 968,32 грн. неустойки та 189 119,28 грн. витрат по сплаті судового збору.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя А.Ю. Кошик
дата підписання 30.09.2016 року