ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
29.09.16р. Справа № 904/7082/16
За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с. Новопушкарівка, Криничанський район, Дніпропетровська область
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "СКОРПІОН", с. Ранній Ранок, Криворізький район, Дніпропетровська область
про стягнення 1 338,81 грн.
Суддя Рудовська І.А.
Представники:
від позивача: ОСОБА_2, довіреність № 378 від 29.04.16р.
від відповідача: не з'явився
Суть спору:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "СКОРПІОН" (далі - відповідач) про стягнення 1055,25 грн. - інфляційних втрат, 283,56 грн. - 3 % річних та витрат по сплаті судового збору.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем своїх зобов'язань за Договором № 35 про надання транспортних послуг від 13.06.2013 р. в частині своєчасної оплати за надані послуги, що стало причиною звернення позивача із позовом до господарського суду Дніпропетровської області, рішенням якого від 01.03.2016 р. позов задоволено частково, присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Скорпіон" на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 основний борг у сумі 25000 грн., три відсотки річних у сумі 1482, 46 грн., інфляційні втрати у сумі 13352, 29 грн. та 1020, 42 грн. витрат зі сплати судового збору. Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.05.2016 р., рішення господарського суду Дніпропетровської області від 01.03.2016 р. у справі № 904/773/16 залишено без змін. Оскільки грошові кошти на виконання зазначеного рішення господарського суду Дніпропетровської області примусово стягнуті з відповідача в межах виконавчого провадження лише 29.06.2016 р., позивач звернувся до суду із даним позовом про стягнення з відповідача 1055,25 грн. - інфляційних втрат (за період з лютого 2016 р. - по травень 2016 р.), 283,56 грн. - 3 % річних (за період з 12.02.2016 р. по - 28.06.2016 р.)
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.08.2016 р. по справі № 904/7082/16 порушено провадження, розгляд справи призначено до розгляду у судовому засіданні на 13.09.2016 р.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 13.09.2016 р. розгляд справи відкладено на 29.09.2016 р.
Представник позивача у судових засіданнях наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Представник відповідача у судові засідання не з'явився про місце, дату та час судового засідання повідомлений належним чином, доказом чого є поштове повідомлення (судова повістка) про вручення ухвали господарського суду Дніпропетровської області (а.с. 28).
За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.
Згідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 29.09.2016 р. оголошені вступна та резолютивна частини судового рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -
В лютому 2016 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Скорпіон" про стягнення основного боргу у розмірі 25000 грн., інфляційних втрат у сумі 24650 грн., трьох відсотків річних у розмірі 4143, 12 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором про надання транспортних послуг від 13.06.2013 р. № 35 в частині повної та своєчасної оплати за надані послуги.
Рішенням господарського суду господарського суду Дніпропетровської області від 01.03.2016 р. у справі № 904/773/16 позов задоволено частково, присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Скорпіон" на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 основний борг у сумі 25000 грн., три відсотки річних у сумі 1482, 46 грн., інфляційні втрати у сумі 13352, 29 грн. та 1020, 42 грн. витрат зі сплати судового збору.
15.03.2016 р. господарським судом Дніпропетровської області видано наказ на примусове стягнення у справі № 904/773/16.
Листом вих. №01/06-16 від 01.06.2016 р. позивач звернувся до відповідача з проханням добровільно сплатити заборгованість на виконання судового рішення та попередив про можливість нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу до її повного погашення.
У зв'язку з невиконанням відповідачем рішення суду в добровільному порядку, позивач звернувся до відділу державної виконавчої служби Криворізького районного управління юстиції Дніпропетровської області з заявою вих. №01/06-К13 від 07.06.2016 р. про відкриття виконавчого провадження та примусове стягнення боргу.
29.06.2016 р. на рахунок позивача, відділом державної виконавчої служби Криворізького районного управління юстиції Дніпропетровської області перераховано суму 40 855,17 грн. стягнуту із відповідача в примусовому порядку, що підтверджується банківською випискою (а.с. 23).
Таким чином, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо повної оплати наданих послуг відповідно до умов Договору про надання транспортних послуг від 13.06.2013 р. № 35 та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 01.03.2016 р. в частині сплати основного боргу позивачем нараховані 3% річних на суму основного боргу 25 000,00 грн. за період з 12.02.2016 р. по 28.06.2016 р. в сумі 283,56 грн. та інфляційні втрати в розмірі 1055,25 грн. за лютого 2016 р. по травень 2016 р., що є причиною виникнення спору.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного.
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Абзац 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Підставою застосування відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 625 зазначеного Кодексу, є прострочення боржником грошового зобов'язання. Така відповідальність настає у разі встановлення, що зобов'язання є грошовим, у інших випадках ця норма застосуванню не підлягає (постанова судових палат у цивільних та господарських справах Верховного Суду України від 25.06.2014 р. у справі N 6-25цс14).
Пунктом 3.1. Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" №14 від 17.12.2013 р., встановлено, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Сплата трьох процентів річних від простроченої суми, так само як і інфляційні нарахування не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (п.4.1. Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" № 14 від 17.12.2013 р.).
Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимоги стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання (зазначена правова позиція викладена в п.7.1. Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" №14 від 17.12.2013).
Згідно з Роз'ясненням президії Вищого господарського суду України №02-5/223 від 12.05.1999 "Про деякі питання, пов'язані з застосуванням індексу інфляції", якщо після прийняття господарським судом рішення про відшкодування збитків, їх розмір збільшився в результаті росту цін на майно або роботи, кредитор не позбавлений права пред'явити новий позов до винної особи.
За приписами ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Виходячи з того, що факт надання послуг позивачем є доведеним під час судового розгляду справи № 904/773/16, а оплата вказаних послуг відповідачем проведена з порушенням встановленого строку, позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат за період, який не був заявлений в справі №904/773/16 (з 12.02.2016 по 28.06.2016 р. - що стосується 3% річних, та з лютого по травень 2016 року - період нарахування інфляційних втрат) є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З огляду на викладене та з урахуванням встановлених обставин справи, суд вважає, що вимоги позивача до відповідача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у розмірі: 1055,25 грн. - інфляційних втрат, 283,56 грн. - 3 % річних.
Згідно із статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір слід покласти на відповідача, оскільки з його вини спір доведено до суду.
Керуючись, ст.ст. 47, 33, 49, 75, ст.ст. 82-85, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "СКОРПІОН" (53054, Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Ранній Ранок, вул. Набережна, буд. 1; код ЄДРПОУ 21900854) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) 1055,25 грн. (одна тисяча п'ятдесят п'ять грн. 25 коп.) - інфляційних втрат, 283,56 грн. (двісті вісімдесят три грн. 56 коп.) - 3 % річних, 1378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім грн. 00 коп.) - судового збору, про що видати наказ.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Суддя І.А. Рудовська
Дата підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України " 03 " жовтня 2016 р.