03 жовтня 2016 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Чернівецької області у складі:
судді-доповідача ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2
ОСОБА_3
за участю секретаря
судових засідань ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12012270050000322 від 17.12.2012 року за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Чернівці від 22.09.2016 року щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Чернівці, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст.89 КК України такого, що не має судимості;
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України.
за участю: прокурора ОСОБА_7 , підозрюваного ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_5 , -
Цією ухвалою задоволено клопотання заступника начальника СУ ГУ НП в Чернівецькій області ОСОБА_8 та застосовано до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту,із застосуванням електронних засобів контролю, терміном до 20 листопада 2016 року.
Покладено на нього обов'язки, а саме: постійно носити електронний засіб контролю; прибувати до заступника начальника відділу СУ ГУ НП в Чернівецькій області ОСОБА_8 , прокурора відділу прокуратури Чернівецької області ОСОБА_7 , слідчого судді та суду за першою вимогою; цілодобово не залишати місце постійного проживання - АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також в разі наявності інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Провадження №11-сс/794/162/16 Слідчий суддя: ОСОБА_9
Категорія: ст.309 КПК України Суддя-доповідач: ОСОБА_1
Крім цього, роз'яснено підозрюваному, що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло цієї особи; вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Роз'яснено ОСОБА_6 , що у разі невиконання покладених на нього обов'язків,до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.
На вказану ухвалу слідчого судді захисник ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити ухвалу слідчого судді та обрати його підзахисному більш м'який запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.
Свої вимоги апелянт аргументує тим, що перевіряючи обґрунтованість висунутої ОСОБА_6 підозри, слідчий суддя послався на джерела доказів, які не містять жодної доказової інформації про причетність його підзахисного до вчинення розбійного нападу. Також не було враховано той факт, що ОСОБА_6 добровільно з'явився до слідчих органів для з'ясування істини по справі. Останній постійно проживав в США, де отримав її громадянство, про міжнародний розшук нічого не знав. В Чернівцях підозрюваний має постійне місце проживання, мешкає з батьком похилого віку, який потребує постійного догляду, стан здоров'я ОСОБА_6 , а також його позитивну характеристику за місцем проживання.
Заслухавши суддю доповідача, підозрюваного ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_5 , які підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити, прокурора, який заперечував проти її задоволення та просив ухвалу слідчого судді залишити без зміни, перевіривши матеріали кримінального провадження в межах поданої апеляційної скарги, дослідивши матеріали клопотання та досудового розслідування, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення виходячи з наступного.
Згідно ч.1 та ч.2 ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до вимог ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, може здійснити дії, передбачені вище.
Як убачається з наданих до апеляційного суду матеріалів, які були предметом дослідження суду першої інстанції, слідчий суддя перевірив обставини на які були посилання в клопотанні слідчого та прийшов до висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 187 КК України та про те, що наявний хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Колегія суддів, вважає, що районний суд у відповідності до вимог ст. ст. 193, 194 КПК України дослідив обставини у повному обсязі, необхідному для вирішення питання про обрання запобіжного заходу, які відповідають матеріалам кримінального провадження та об'єктивно взяв до уваги дані про особу ОСОБА_6 , а також обставини вчинення кримінального правопорушення.
Твердження захисника підозрюваного щодо відсутності достатніх доказів, на яких ґрунтується висновок щодо обґрунтованості підозри колегія суддів вважає не переконливими, оскільки на стадії вирішення слідчим суддею клопотання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя має переконатися у наявності обґрунтованої підозри і не повинен встановлювати наявність в діях особи складу злочину, про що зазначено і в рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема в рішенні у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» про те, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного, закінченого, корисливого, особливо тяжкого кримінального правопорушення, із заволодінням майна у особливо великих розмірах (1 888 715 грн.), за попередньою змовою із іншими особами, із застосуванням предмета схожого на пістолет та погрозою його застосуванням - вбивством потерпілих, передбаченого ч.4 ст. 187 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 8 до 15 років, більше того, його роль визначають як організатора.
Крім цього, в матеріалах провадження міститься постанова заступника начальника відділу СУ УМВС України в Чернівецькій області ОСОБА_10 від 29 липня 2011 року - згідно якої обвинуваченого ОСОБА_6 оголошено в міжнародний розшук.
20.09.2016 року місцезнаходження ОСОБА_6 встановлено та за участю захисника - повідомлено про підозру з одночасним роз'ясненням його процесуальних прав та обов'язків.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_6 раніше був судимий за умисний, корисливий злочин проти власності громадян, відбував покарання в місцях позбавлення волі, в межах досудового розслідування по цьому кримінальному провадженні його було оголошено у розшук та близько 5 років він перебував у міжнародному розшуку.
Враховуючи зазначене, а також вагомість наявних доказів у кримінальному провадженні, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, його соціальні зв'язки та стан здоров'я, наявність місця постійного проживання, розмір спричиненої шкоди, відсутність у нього постійного місця роботи або навчання, його репутацію, що він отримав громадянство США, змінивши собі прізвище та ім'я, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді щодо того, що прокурором було доведено наявність ризиків, що підозрюваний ОСОБА_6 може вчиняти інші кримінальні правопорушення, переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду.
Наведені вище докази, на думку колегії суддів, свідчать про те, що будь-які інші більш м'які запобіжні заходи, окрім як цілодобовий домашній арешт, не зможуть запобігти ризикам, передбачених ст.177 КПК України та зазначених у клопотанні слідчого, а також забезпечити належну процесуальну поведінку такого підозрюваного.
Із врахуванням вищенаведеного, а також у відповідності до вимог ст.181 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя виніс законне та обґрунтоване рішення, обравши ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, а встановлені у цьому кримінальному провадженні обставини є достатніми для переконання, що застосування саме такого запобіжного заходу буде необхідним.
За таких обставин, на думку колегії суддів, необґрунтованими є посилання в апеляційній скарзі на те, що ухвала слідчого судді не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, а також з приводу того, що можливим є застосування інших більш м'яких запобіжних заходів.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 176 - 178, 181, 193, 194, 309, 419, 422 КПК України колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Чернівецької області, -
Апеляційну адвоката ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Чернівці від 22.09.2016 року про застосування ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - без зміни.
Ухвала апеляційного суду касаційному оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3