Справа № 296/8209/16-к
1-кс/296/3418/16
Іменем України
28 вересня 2016 року м.Житомир
Слідчий суддя Корольовського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СУ Головного управління Національної поліції в Житомирській області ОСОБА_3 погодженого прокурором відділу прокуратури Житомиської області ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12016060000000102 від 09.07.2016 про накладення арешту на майно ОСОБА_5 , -
У провадженні СВ УСБУ в Житомирській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22016060000000015 від 29.03.2016 року, за підозрою громадянина України ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 2583 КК України.
До суду звернувся слідчий з клопотанням, в якому просить накласти арешт на майно, а саме: земельну ділянку площею 0,1 га, кадастровий номер: 1823485200:01:002:0163, за адресою: Житомирська область, Малинський район, с. Малинівка; 1/2 житлового будинку, з господарськими будівлями, за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 70,6 м2; 1/5 квартири за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 42,1 м2, які належать підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителю АДРЕСА_3 .
Подане клопотання обгрунтовувалось тим,що 09.07.2016 року близько 00 год. 15 хв., водій ОСОБА_5 , в порушення вимог пункту 2.9.а) Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 року, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керував технічно справним автомобілем марки «Hyundaі H-1» реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Рухаючись зазначеним транспортним засобом у вказаний день та час по освітленій штучним освітленням вулиці Грушевського в напрямку вулиці Огієнка в м. Малин Житомирської області та під'їжджаючи до нерегульованого пішохідного переходу, що розташований в районі нерегульованого перехрестя з вулицями Кримського та Соборною, який позначений відповідним дорожнім знаком 5.35.1 «Пішохідний перехід» та дорожньою розміткою 1.14.1 «Нерегульований пішохідний перехід», водій ОСОБА_5 в порушення вимог пункту 2.3.б) вказаних вище Правил будучи неуважним, не простежив за зміною дорожньої обстановки та в порушення вимог пунктів 12.3., 18.1. вказаних вище Правил при наближенні до нерегульованого пішохідного переходу, не зменшив швидкість керованого ним транспортного засобу, а при виникненні небезпеки для руху, у вигляді групи пішоходів, яких він об'єктивно спроможний був виявити, негайно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки свого транспортного засобу, в результаті чого передньою правою частиною свого автомобіля здійснив наїзд на пішоходів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які перетинали проїзну частину зліва на право відносно напрямку руху автомобіля, в межах нерегульованого пішохідного переходу.
В результаті даної ДТП пішоходу ОСОБА_8 були заподіяні тілесні ушкодження від яких остання загинула, а пішоходу ОСОБА_7 заподіяні тілесні ушкодження від яких вона померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у реанімаційному відділенні Житомирської обласної дитячої лікарні.
Порушення водієм ОСОБА_5 при керуванні транспортним засобом вимог пунктів 2.3.б), 2.9.а), 2.10., 12.3. та 18.1. Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 року знаходяться у прямому причинному зв'язку із створенням аварійної обстановки, виникненням даної дорожньо-транспортної події та з її наслідками.
Таким чином, своїми необережними діями, які виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило загибель ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , ОСОБА_5 вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 286 КК України.
Крім того, одразу після здійснення наїзду на пішоходів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , водій ОСОБА_5 , будучи причетним до скоєння даної дорожньо-транспортної пригоди, в порушення вимог пункту 2.10. Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001, не вжив усіх можливих заходів для надання першої медичної допомоги потерпілим ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , не викликав карету швидкої медичної допомоги, не відправив потерпілих до лікувального закладу, не повідомив про дорожньо-транспортну пригоду орган поліції, не вжив усіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, а натомість, з метою уникнення відповідальності за скоєне на причетному до ДТП автомобілі зник з місця пригоди, чим завідомо залишив без допомоги потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які перебуваючи у небезпечному для життя стані, та були позбавлені можливості вжити заходів до самозбереження, внаслідок безпорадного стану, коли ОСОБА_5 сам поставив потерпілих у небезпечний для життя стан та був зобов'язаний і мав змогу надати потерпілим допомогу.
Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у завідомому залишенні без допомоги осіб, які перебувають у небезпечному для життя стані і позбавлені можливості вжити заходів до самозбереження через безпорадний стан, особою, яка мала змогу надати допомогу та сама поставила потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в небезпечний для життя стан, ОСОБА_5 вчинив злочин, передбачений ч.1 ст. 135 КК України.
09 липня 2016 року за підозрою у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень в порядку ст. 208 КПК України затримано ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Малин Житомирської області, українця, громадянина України, одруженого, тимчасово не працюючого, жителя АДРЕСА_3 , раніше не судимого.
10.07.2016 ОСОБА_5 повідомлено про підозру в порушенні правил безпеки дорожнього руху, особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
11.07.2016 ОСОБА_5 повідомлено про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 286 та ч. 1 ст. 135 КК України.
21.09.2016 до СУ ГУНП в Житомирській області від потерпілої ОСОБА_9 надійшла позовна заява від 20.09.2016, щодо стягнення з підозрюваного ОСОБА_5 на її користь у відшкодування заподіяної майнової шкоди 51 971 грн. 03 коп. та моральної шкоди 250 000 грн.
21.09.2016 до СУ ГУНП в Житомирській області від потерпілих ОСОБА_10 та ОСОБА_11 надійшла позовна заява від 20.09.2016, щодо стягнення з підозрюваного ОСОБА_5 на їх користь у відшкодування заподіяної майнової шкоди 55 664 грн. 86 коп. та моральної шкоди 1 000 000 грн.
До теперішнього часу спричинена матеріальна та моральна шкода підозрюваним ОСОБА_5 у встановленому законом порядку добровільно не відшкодована.
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за підозрюваним ОСОБА_5 зареєстровано: земельна ділянка площею 0,1 га, кадастровий номер: 1823485200:01:002:0163, за адресою: Житомирська область, Малинський район, с. Малинівка; 1/2 житлового будинку, з господарськими будівлями, за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 70,6 м2.; 1/5 квартири за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 42,1 м2.
Заслухавши пояснення слідчого, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується клопотання, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення клопотання по суті, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку.
Частиною 3 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті або у безготівковому вигляді, цінні папери корпоративні права, які перебувають у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діянням підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову.
За вказаних обставин слідчий суддя вважає наявними передбачені ст. 170 КК України підстави для накладення арешту на майно підозрюваного, з метою забезпечення відшкодування завданої шкоди та позбавлення підозрюваного ОСОБА_5 можливості відчужувати певне своє майно, слідчий суддя вважає, що клопотання є таким, що підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 131-132, ст.ст. 170, 172-173, 369, 371-372 КПК України,-
Клопотання старшого слідчого СУ Головного управління Національної поліції в Житомирській області ОСОБА_3 - задовольнити.
Накласти арешт на майно, а саме:
- земельну ділянку площею 0,1 га, кадастровий номер: 1823485200:01:002:0163, за адресою: Житомирська область, Малинський район, с. Малинівка.
- 1/2 житлового будинку, з господарськими будівлями, за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 70,6 м2.
- 1/5 квартири за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 42,1 м2, які належать підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителю АДРЕСА_3 .
Копію ухвали направити зацікавленим особам.
Ухвала підлягає негайному виконанню старшим слідчим СУ Головного управління Національної поліції в Житомирській області ОСОБА_3 .
Ухвала може бути переглянута слідчим суддею за письмовим клопотанням володільця майна про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Житомирської області протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1