Справа № 296/1572/16-ц
2/296/1142/16
(заочно)
"30" серпня 2016 р. м.Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира у складі:
судді Адамовича О.Й.,
за участю секретаря судового засідання Світко Т.І.,
позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі справу за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ "УПСК" про відшкодування шкоди,-
Позивач звернувся з позовом до ПрАТ "УПСК" про відшкодування матеріального збитку заподіяного внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 23754,34 грн., 750 грн. витрат за послуги судового експерта та витрати пов'язані з розглядом справи.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 07.10.2015 року в м. Житомирі відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля НОМЕР_1 та автомобіля НОМЕР_2. Винуватцем ДТП відповідно до рішення суду визнано водія УАЗ 452 Д - ОСОБА_2. ОСОБА_2 надав ОСОБА_3 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № А1/6828248.
Позивач, відповідно до даних вказаних у ОСОБА_3, звернувся до ЖФ ПРАТ «УПСК» в м. Житомирі із заявою для здійснення виплати страхового відшкодування внаслідок ДТП. Відповідач заяву прийняв та здійснив виплату в розмірі 10752,87 грн. не погоджуючись з даною сумою, позивач замовив незалежну експертну оцінку. Висновок склав судовий експерт ОСОБА_4 та відповідно до вказаного висновку розмір збитків позивачу внаслідок вказаної ДТП складає 34537,21 грн.
З метою досудового вирішення справи, позивач звернувся до відповідача з претензією від 03.12.2015 року підстав незгоди виплаченої суми страхового відшкодування та з вимогою сплатити страхове відшкодування згідно висновку незалежного експерта в сумі 34537,21 грн., однак відповідач відмовив у проведенні перерахунку в повному обсязі, тому ОСОБА_1 був змушений звернутись до суду з даним позовом.
Позивач в судове засідання не з'явився, 30.08.2016 року подав до суду заяву про розгляд справи без його участі.
Відповідач в судове засідання не з'явився. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. У запереченнях на позов від 12.03.2016 року відповідач зазначив, що ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» позовні вимоги не визнає, оскільки після отримання повідомлення про ДТП в межах 10-ти днів страхова компанія направила свого експерта для огляду пошкодженого автомобіля, а потерпілий має право самостійно обрати експерта лише у разі якщо страховик протягом 10 робочих днів не вжив заходи щодо визначення розміру збитків, оскільки страхова компанія не порушила вказані строки, тому розрахунок незалежного експерта не можна брати до уваги. Також відповідач зазначив, що якщо позивачу недостатньо сплаченого страхового відшкодування, він має право вимоги до винної у ДТП особи на різницю між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням, а тому у задоволенні позову ОСОБА_1 просив відмовити (а.с. 40-43).
В письмових поясненнях від 01.06.2016 року відповідач також вказав, що правові підстави для стягнення коштів із ПрАТ «УПСК» відсутні, відповідач не є завдавачем шкоди, а здійснює страхове відшкодування потерпілій особі на підставі положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та позивачу було здійснено страхове відшкодування, як того вимагає Закон (а.с. 97-99).
Відповідно до ч.4 ст.169 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Враховуючи те, що у справі є достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи у відсутності відповідача, що відповідає вимогам ст.224 та ч.2 ст.158 ЦПК України.
Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Встановлено, що 07.10.2015 року о 11 год. 55 хв. в м. Житомирі на вул. Щорса, 80 відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля НОМЕР_2. під керуванням ОСОБА_5.
Постановою Житомирського районного суду Житомирської області від 09.11.2015 року ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та призначено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340,00 грн. (а.с. 123).
У постанові суду вказано, що 07 жовтня 2015 року об 11 годині 55 хвилин ОСОБА_5В в м. Житомирі, по вул. Щорса, 82, керуючи автомобілем УАЗ-452Д, державний номер НОМЕР_4, не вибрав безпечної швидкості руху та не врахував дорожню обстановку, у зв'язку із чим здійснив зіткнення з автомобілем Volkswagen, державний номер НОМЕР_5, внаслідок чого згадані транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Даними діями ОСОБА_5 порушив п. 12.1 ПДР. Також зазначено, що вина останнього у вчиненні вищевказаного правопорушення підтверджується матеріалами справи, зокрема, схемою місця ДТП від 07.10.2015 року, письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 07.10.2015 року, а також письмовими поясненнями ОСОБА_5 на окремому аркуші від 07.10.2015 року, згідно яких він підтвердив факт скоєння вказаної ДТП.
Згідно полісу № А1/6828248 від 24.10.2014 року виданого Житомирською філією приватного акціонерного товариства "Українська пожежна-страхова компанія", було застраховано цивільно-правову відповідальність автомобіля УАЗ 452 Д КП «експлуатація штучних споруд» Житомирської міської ради, страхова сума за шкоду, заподіяну майну становить 50 000 грн., франшиза - 500 грн. (а.с.6).
ОСОБА_1, як власник пошкодженого автомобіля, 08.10.2015 року звернувся до Житомирської філії ПрАТ “Українська пожежно-страхова компанія" із заявою-повідомленням про факт ДТП за участю застрахованого транспортного засобу (а.с. 49-50).
08.10.2015 року представником Житомирської філії приватного акціонерного товариства "Українська пожежна-страхова компанія" ОСОБА_6 був складений акт огляду транспортного засобу № 154 (а.с. 51-52).
Однак, як вбачається з ремонтної калькуляції № uip_10428 від 15.10.2015 року, вона складена аварійним комісаром ОСОБА_7 (а.с. 54-55).
Крім того, звіт № 2894/1843 з оцінки транспортного засобу від 23.10.2015 року складений оцінювачем ОСОБА_3 (а.с.21-24).
Відповідно до страхового акту № ОЦ/011/000/15/0055 (аварійного сертифікату) № 939 від 30.11.2015 року страхове відшкодування з врахуванням безумовної франшизи склало 10752,87 грн. (а.с. 62).
Відповідно до п. 5.1. Наказу Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24.11.2003 року «Про затвердження Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів» технічний огляд КТЗ оцінювачем (експертом) являє собою початковий етап дослідження, який дає змогу органолептичними методами визначити ідентифікаційні дані КТЗ; його комплектність; укомплектованість; технічний стан, обсяг і характер пошкоджень; пробіг за одометром, інші показники на момент технічного огляду, необхідні для оцінки майна. Визначення матеріального збитку чи вартості КТЗ без його огляду особисто експертом (оцінювачем), який складає висновок чи звіт (акт), можливе тільки за рішенням органу (посадової особи), який здійснює судове чи досудове слідство, у разі надання ними даних, необхідних для оцінки.
Оскільки, експерт (оцінювач) не був особисто присутній при огляді пошкодженого транспортного засобу, що вбачається з ОСОБА_4 огляду від 08.10.2015 року, однак є обов'язковою вимогою відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, за виключенням наявності рішення органу, який здійснює судове чи досудове слідство, у разі надання ними даних, необхідних для оцінки та відповідачем не надано доказів наявності вказаного рішення, суд не бере до уваги розрахунок вартості відновлюваного ремонту зроблений страховою компанією.
18.11.2015 року позивач звернувся до відповідача із заявою про страхове відшкодування (а.с. 61).
Відповідно до платіжного доручення № 939 від 30.11.2015 року позивачем отримані кошти в якості страхового відшкодування в розмірі 10752,87 грн (а.с. 18).
Не погоджуючись з виплатою страхової компанії позивач звернувся до незалежного судового експерта з метою визначення матеріального збитку, який був завданий його автомобілю внаслідок ДТП.
Відповідно до висновку №4043 експертного товарознавчого дослідження від 25.11.2015 року складеного судовим експертом ОСОБА_4, матеріальний збиток заподіяний власнику автомобіля НОМЕР_6 в результаті його пошкодження при ДТП складає 34537,21 грн. (а.с. 7-16).
03.12.2015 року ОСОБА_8 звернувся до Житомирської філії ПрАТ “Українська пожежно-страхова компанія" з претензією в якій вказав, що не погоджується із виплатою страхового відшкодування та просить переглянути і відшкодувати суму матеріального збитку відповідно до висновку складеного незалежним судовим експертом (а.с. 17).
У відповіді на претензію № 5256/18 від 22.12.2015 року ПрАТ “Українська пожежно-страхова компанія" відмовила позивачу у перегляді рішення щодо розміру страхового відшкодування, оскільки нема для цього підстав (а.с.25-26).
Згідно ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода: завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Статтями 1 та 5 Закону України «Про страхування» визначено, що страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів та доходів від розміщення коштів цих фондів. Страхування може бути добровільним або обов'язковим.
Страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є обов'язковим видом страхування, що здійснюється в Україні (ст. 7 Закону України «Про страхування»).
Згідно з положеннями статті 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 9 цього Закону розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.
Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулює Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Згідно з положеннями статті 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Відповідно до ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо- транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Згідно з роз'ясненнями, викладеними в пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).
Виходячи з положень ст. 990 ЦК України та ч. 1 ст. 25 Закону України від 07.03.1996 року «Про страхування», здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою(аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Згідно ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Під час розгляду справи в судовому засіданні було задоволено клопотання позивача та призначено судову автотоварознавчу експертизу.
Відповідно до висновку № 4125 судової автотоварознавчої експертизи від 06.05.2016 року розмір матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля НОМЕР_3 ОСОБА_1 внаслідок ДТП, яка мала місце 07.10.2015 року, з урахуванням фізичного зносу транспортного засобу та з врахуванням податку на додану вартість, на дату заподіяння збитку становить 32805,07 грн. (а.с. 90-93).
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути страхове відшкодування виходячи з суми збитків розрахованих судовим експертом у висновку № 4125.
Отже, з урахування суми страхового відшкодування виплаченого страховою компанією, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню кошти в сумі 22052,20 грн. Також, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача витрати за проведення експертизи, яка була здійснена під час розгляду справи в суді, а саме 1800,00 грн.
Однак, суд відмовляє позивачеві у задоволенні позову щодо стягнення з відповідача вартості експертизи відповідно до довідки №107 від 25.11.2015 року, оскільки з матеріалів справи вбачається, що відповідачем дотримані вимоги п. 34.2 статті 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», які стосується строків направлення представника страхової компанії на місце настання страхового випадку для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.
В задоволенні решти позову слід відмовити. За таких обставин позов підлягає частковому задоволенню.
Суд не бере до уваги доводи відповідача щодо неможливості проведеня експертного висновку власником пошкодженого автомобіля, оскільки це прямо не заборонено Законом.
Судові витрати підлягають стягненню з відповідача пропорційно до задоволених вимог згідно ст. 88 ЦПК України.
На підставі ст. 30, 36 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, ст.ст.23, 979, 988, 1167, ЦК України, ст.ст.10, 11, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Українська пожежно-страхова компанія” на користь ОСОБА_1 22052,20 грн. страхового відшкодування, 1800,00 грн. витрат на проведення експертизи та 551,20 грн. сплаченого судового збору.
В задоволенні решти позову відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте Корольовським районним судом м. Житомира за письмовою заявою, яка може бути подана відповідачем протягом десяти днів з дня отримання ним копії рішення.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Корольовський районний суд м. Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення
Суддя О. Й. Адамович