Справа № 216/4887/15-ц Головуючий в 1-й інстанції
Провадження № 22-ц/774/628/К/16 суддя Бутенко М.В.
Категорія - 58 ( І ) Суддя-доповідач Зубакова В.П.
Іменем України
28 вересня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді: Зубакової В.П.,
суддів : Бондар Я.М., Митрофанової Л.В.
за участю секретаря: Маслової К.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Криворіжгаз» на рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 28 січня 2016 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, Публічного акціонерного товариства «Криворіжгаз», третя особа - Центрально-Міський відділ державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції, про виключення майна з-під арешту,
Особи, які беруть участь у розгляді справи:
представник відповідача Публічного акціонерного товариства «Криворіжгаз» - Волошина Наталя Андріївна, -
У липні 2015 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_5, Публічного акціонерного товариства «Криворіжгаз» (надалі - ПАТ «Криворіжгаз») про виключення майна з-під арешту, посилаючись на те, що на підставі договору дарування від 31 травня 2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Маховською С.Л. та зареєстрованого в реєстрі за №462, отримала в дар 1/5 частину житлового будинку з господарчими побудовами, що складає квартиру АДРЕСА_1
У 2015 році позивач звернулась до Реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції з метою внесення відповідних даних до реєстру прав власності, однак отримала рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, у зв'язку із наявністю чинного запису про обтяження на об'єкт нерухомого майна щодо якого подано заяву із зазначенням даних іншої особи як власника, а саме ОСОБА_5
Вважає, що арешт жодним чином не відноситься до її частини домоволодіння, а тому, уточнивши позовні вимоги, просила суд: зняти арешт з нерухомого майна, а саме: 1/5 частини житлового будинку з господарчими побудовами, що складає квартиру АДРЕСА_1 накладений постановою Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції АА997523 від 11 липня 2005 року (зареєстрований 01 серпня 2005 року за №2244615), а також з зазначеного будинку.
Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 28 січня 2016 року, описки у якому виправлено ухвалою цього ж суду від 10 березня 2016 року, позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено частково.
Знято арешт з нерухомого майна - 1/5 частини житлового будинку з господарчими побудовами, що складає квартиру АДРЕСА_1, належної ОСОБА_4, накладений постановою Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції серії АА997523 від 11 липня 2005 року (зареєстрований 01 серпня 2005 року за №2244615).
В іншій частині позову - відмовлено
В апеляційній скарзі ПАТ «Криворіжгаз» ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову в задоволення позовних вимог, посилаючись на неповне з'ясування судом усіх обставин справи. На його думку, суд не взяв до уваги, що позивач ОСОБА_4 відповідно до Договору про надання населенню послуг з газопостачання є споживачем природного газу у житловому будинку АДРЕСА_1 та станом на 15 січня 2016 року має заборгованість перед ПАТ «Криворіжгаз» за надані послуги в сумі 1843,20 грн.
Позивач ОСОБА_4 та її представник ОСОБА_8, будучи завчасно належним чином повідомленими про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися, однак від представника позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_8 надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, що (у відповідності до ч.2 ст. 305 ЦПК України) не перешкоджає розглядові справи.
Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача ПАТ «Криворіжгаз» - Волошину Н.А., яка підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, домоволодіння АДРЕСА_1 на праві спільної часткової власності належало ОСОБА_9 (3/4 частини) та ОСОБА_5 (1/4 частина) (а.с. 9).
31 травня 2012 року ОСОБА_9 подарував ОСОБА_4 1/5 частину житлового будинку з господарчими побудовами, що складає квартиру АДРЕСА_1, на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Маховською С.Л. та зареєстрованого в реєстрі за №462 (а.с. 5-6).
03 лютого 2015 року ОСОБА_4 звернулась до Реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції з приводу реєстрації права власності на спірне нерухоме майно.
Рішенням Реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції № 19137859 від 06 лютого 2015 року, ОСОБА_4 відмовлено у державній реєстрації права власності на житловий будинок з господарчими побудовами, розташований за адресою: АДРЕСА_1, у зв'язку із тим, що заяву про державну реєстрацію прав пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень встановлених щодо цього майна. У ході розгляду заяви було встановлено наявність чинного запису про обтяження на об'єкт нерухомого майна щодо якого було подано заяву із зазначенням даних іншої особи як власника. Обтяження: арешт нерухомого майна (а.с. 7).
Постановою державного виконавця Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції серії АА997523 від 11 липня 2005 року накладено арешт на нерухоме майно - житловий будинок з господарчими побудовами, розташований за адресою: АДРЕСА_1, (зареєстрований 01 серпня 2005 року за №2244615) щодо ОСОБА_5
Згідно з відповіддю Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції, зняти арешт з 1/5 частини житлового будинку з господарчими з господарчими побудовами, що складає квартиру АДРЕСА_1, відділ ДВС немає можливості, так як виконавче провадження знищено відповідно до п. 9.9. Інструкції про порядок роботи з документами в органах державної виконавчої служби.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з того, що належна позивачу частина житлового будинку жодного відношення до ОСОБА_5 та його боргів немає, у зв'язку з чим дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та зняття арешту з 1/5 частини спірного житлового будинку.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до положень ст. 11, 25 Закону України «Про виконавче провадження», з відповідними змінами (надалі - Закон), державний виконавець під час відкриття або здійснення виконавчого провадження має право накласти арешт на майно боржника.
Згідно зі ст. 57 зазначеного Закону арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту. Проведення опису майна боржника здійснюється не пізніше ніж протягом місяця з моменту отримання інформації про місцезнаходження майна.
Про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису та арешту майна боржника. Під час проведення опису та арешту майна боржника державний виконавець має право оголосити заборону розпоряджатися ним, а в разі потреби - обмежити права користування майном, здійснити опечатування або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису та арешту. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.
Положеннями ст.60 даного Закону передбачено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
У пункті 4 постанови Пленум Верховного Суду України від 27.06.1976 року №6 «Про судову практику в справах про виключення майна з опису» за правилами, встановленими для розгляду позовів про виключення майна з опису, розглядаються вимоги громадян і організацій, що ґрунтуються на праві власності на описане майно або на право володіння ним.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 є співвласником 1/4 частини домоволодіння АДРЕСА_1 і може відповідати за своїми борговими зобов'язаннями лише в межах належного йому на праві власності майна.
Позивач ОСОБА_4 отримала в дар від іншого співвласника спірного домоволодіння ОСОБА_10 1/5 частину цього домоволодіння, що складає квартиру №3, загальною площею 89,9 кв.м., житловою площею 67,1 кв.м., та не має жодного відношення до ОСОБА_5
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що право позивача на користування своїм майном незаконно порушено та підлягає відновленню шляхом звільнення з-під арешту.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_4 теж має заборгованість перед ПАТ «Криворіжгаз» за надані послуги в сумі 1843,20 грн. не мають правового значення для вирішення даного спору, оскільки, як встановлено судом та визнається сторонами, арешт на домоволодіння АДРЕСА_1 накладено в межах виконавчого провадження про стягнення на користь ПАТ «Криворіжгаз» заборгованості за надані послуги з ОСОБА_5 та при зверненні стягнення на це домоволодіння кошти можуть бути спрямовані лише на погашення його боргів.
Крім того, згідно з вимогами частини 1 статті 303 ЦПК України і зважаючи на роз'яснення, викладені в п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24.10.2008 р., під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, а заборгованість ОСОБА_4 за послуги з газопостачання не буди предметом даного позову.
Інших доводів апеляційна скарга ПАТ «Криворіжгаз» не містить.
Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Криворіжгаз» відхилити.
Рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 28 січня 2016 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: