Справа № 187/553/16-ц
2/0187/316/16
"28" вересня 2016 р. смт Петриківка
28 вересня 2016 року Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Караула О.А. за участю секретаря судового засідання Запари А.І., розглянувши в смт. Петриківка у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житлом, вселення та встановлення порядку користування житловим будинком, -
До Петриківського районного суду Дніпропетровської області звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житлом, вселення та встановлення порядку користування житловим будинком, в якому просить суд ухвалити рішення, яким:
1. Зобов'язати ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 усунути перешкоди у здійсненні ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 права користування житловим будинком, який знаходиться за адресою: вул. Першотравнева, 20, с. Лобойківка.
2. Вселити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 до житлового будинку, який знаходиться за адресою: вул. Першотравнева, 20, с. Лобойківка.
З. Зобов'язати ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 передати ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 комплект ключів від усіх вхідних дверей житлового будинку, який знаходиться за адресою: вул. Першотравнева, № 20, с. Лобойківка.
4.Судові витрати стягнути із ОСОБА_2.
Під час розгляду справи збільшив позовні вимоги та окрім вищезазначених позовних вимог просив суд визначити порядок користування житловим будинком, який знаходиться за адресою: вул. Першотравнева, 20, с.Лобойківка, Петриківський район наступним чином:
-виділити в користування ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_2
житлову кімнату загальною площею 10,0 кв. м. позначену у технічному
паспорті від 06.07.2015 цифрою 1-7;
-виділити в користування ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 житлову кімнату загальною площею 14,6 кв. м. позначену у технічному паспорті від 06.07.2015 цифрою 1-8, житлову кімнату загальною площею 28,1 кв. м. позначену у технічному паспорті від 06.07.2015 цифрою 1-5 та житлову кімнату загальною площею 12,7 кв. м. позначену у технічному паспорті від 06.07.2015 цифрою 1-2.
-Інші приміщення житлового будинку: коридор 1-1 площею 10,7 кв. м., кухню 1-3 площею 13,4 кв. м., санвузол 1-4 площею 3,5 кв. м., коридор 1-6 площею 5,2 кв. м., які зазначено у технічному паспорті від 06.07.2015, залишити у спільному користуванні сторін.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 04 березня 2000 року він уклав шлюб з ОСОБА_2 (далі - відповідач).
На підставі заочного рішення Петриківського районного суду від 19 червня 2015 року шлюб між сторонами розірвано. Щодо розподілу майна, згоди не було досягнуто.
У період шлюбу на підставі договору купівлі-продажу від 03.11.2000 року, сторони придбали будинок, що знаходиться за адресою: вул. Першотравнева, № 20, с. Лобойківка, Петриківського району Дніпропетровської області.
Рішенням виконавчого комітету Лобойківської сільської ради №54 від 16.12.2015 внесено зміни до рішення №23 від 21.02.2007 року щодо уточнення поштової адреси житлового будинку, який знаходиться за адресою: вул. Першотравнева, № 20, с. Лобойківка.
18.08.2015 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розподіл спільного сумісного майна подружжя. Рішенням Петриківського районного суду від 27.10.2015 у справі №187/1139/15-ц відмовлено у задоволенні позову на тій підставі, що не проведено державну реєстрацію права власності на реконструйований житловий будинок, який знаходиться за адресою: вул. Першотравнева, № 20, с. Лобойківка.
Вказаним рішенням суду встановлено, що будинок за адресою: вул. Першотравнева, № 20, с. Лобойківка, який придбано 03.11.2000 є спільним сумісним майном ОСОБА_1 та ОСОБА_2
Згідно технічного паспорту, житловий будинок складається з чотирьох кімнат загальною жилою площею 65,4 кв. м., у тому числі: ізольована кімната площею 14,6 кв. м, ізольована кімната площею 10,0 кв. м., неізольована кімната 28,1 кв. м.
На даний час позивач зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3.
Станом на 13.06.2016 відповідачка - ОСОБА_2 чинить перешкоди у користуванні житловим будинком, який знаходиться за адресою: вул. Першотравнева, № 20, с. Лобойківка, змінила ключі від всіх вхідних замків, перешкоджає проживанню позивачу у цьому будинку, не відчиняє двері, не дає ключі та відмовляє у допуску до будинку усно.
У зв'язку із викладеним у позивача немає в добровільному порядку можливості усунути перешкоди в користуванні своєю власністю.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 підтримав позовні вимоги, посилався на підстави звернення до суду, зазначені в позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_2 а також її представник ОСОБА_4 в судовому позовні вимоги не визнали. При цьому посилалися на письмові заперечення до позову (а.с. 59-62). Крім того відповідач надала пояснення, що позивач в листопаді 2015 року переїхав жити до своєї матері. Перешкод у користуванні будинком вона йому не чинить. Замки дійсно змінила, однак після випадку крадіжки з її будинку майна. На питання представника позивача, чи готова вона допустити позивача до будинку та надати йому можливість ним користуватися, відповіла відмовою, оскільки в будинку також проживає дитина та цивільний чоловік.
Суд, дослідивши наявні докази, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони з 04.03.2000 року перебували між собою у шлюбі, який заочним рішенням Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 19 червня 2016 було розірвано (а.с. 7,9).
Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину ОСОБА_5, 12.03.2007року народження (а.с 65), який проживає з відповідачем, що визнається сторонами.
Згідно копії паспорта позивача, останній зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 96)
Крім позивача в зазначеному будинку також зареєстрована відповідач ОСОБА_2, що підтверджується відповідною довідкою Лобойківської сільської ради (а.с. 94).
В період шлюбу, а саме 03 листопада 2000 року на ім'я відповідача ОСОБА_2 був придбаний житловий будинок по вул.. Першотравнева, 20 с. Лобойківка (а.с. 8).
Рішенням виконавчого комітету Лобойківської сільської ради №54 від 16.12.2015 внесено зміни до рішення №23 від 21.02.2007 року щодо уточнення поштової адреси житлового будинку, який знаходиться за адресою: вул. Першотравнева, № 20, с. Лобойківка (а.с. 11).
Рішенням Петриківського районного суду від 27.10.2015 у справі №187/1139/15-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл спільного сумісного майна подружжя позивачу відмовлено у задоволенні позову на тій підставі, що не проведено державну реєстрацію права власності на реконструйований житловий будинок, який знаходиться за адресою: вул. Першотравнева, № 20, с. Лобойківка. Вказаним рішенням суду встановлено, що будинок за адресою: вул. Першотравнева, № 20, с. Лобойківка, який придбано 03.11.2000 є спільним сумісним майном ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с. 12-15).
Згідно акта обстеження умов проживання від 02.08.2016 року, за адресою по вул.. Першотравнева, 20 с. Лобойківка проживають ОСОБА_2, її син ОСОБА_5 та співмешканець відповідача ОСОБА_6 (а.с. 67).
З листа т.в.о. начальника СПП Петриківського ВП ОСОБА_7 від 09.08.2016 року вбачається, що ОСОБА_1 з заявами щодо створення йому перешкод у проживанні та користуванні житловим будинком по вул.. Першотравнева, 20 с. Лобойківка не звертався (а.с. 66).
З висновку ЄО № 2610 від 28.08.2015 року вбачається, що ОСОБА_2 28.08.2015 року зверталася до Пептриківського РВ з заявою про прийняття мір до свого колишнього чоловіка, який без її згоди взяв посвідчення водія та документи на їх спільний будинок (а.с.97-99).
Згідно копії акта від 14.11.2015 року вбачається, що 14.11.2015 року позивач не зміг потрапити до будинку за адресою по вул.. Першотравнева, 20 с. Лобойківка для проведення замірів будинку внаслідок перешкоджання відповідачем ОСОБА_2 (а.с. 77).
Свідок на стороні відповідача ОСОБА_6 суду пояснив, що він як цивільний чоловік відповідача проживає разом з нею по вул.. Першотравнева, 20 с. Лобойківка з березня 2016 року. Пам'ятає, що позивач приходив до них з метою спілкування з дитиною, однак до будинку не заходив, дій по вселенню не вчиняв.
Свідок на стороні позивача ОСОБА_7 суду пояснив, що він є працівником Петриківського відділення поліції. В квітні чи в травні 2016 року до Петриківського відділення поліції звернувся позивач з письмовою заявою, в якій просив прийняти міри реагування відносно відповідача, оскільки остання не пускає його до їхнього спільного будинку та не дає можливості користуватися його речами. Свідок йому роз'яснив, що в даному випадку склалися цивільно-правові відносини та рекомендував звернутися до суду. Після цього позивач відмовився реєструвати дану заяву в поліції, оскільки зрозумів, що це безперспективно.
Свідок на стороні позивача ОСОБА_8 суду пояснила, що з осені 2015 року позивач покинув свій будинок та почав проживати разом зі своєю матір'ю. Пам'ятає, що в січні 2016 року він намагався потрапити до будинку, однак відповідач його не пустила. Також повідомила, весною 2016 року відповідач повісила на двері новий навісний замок.
Свідок на стороні позивача ОСОБА_9 суду пояснила, що вона є рідною сестрою позивача, який на даний час проживає у їхньої матері. Відповідач чинить перешкоди позивачу у користуванні будинком. Так восени 2015 року позивач прийшов до свого будинку по вул.. Першотравнева, 20 с. Лобойківка, однак потрапити туди не зміг, оскільки там був наварений новий замок, а відповідач добровільно його впускати в будинок відмовилася. При цьому були присутні депутати місцевої ради, один з яких зателефонував відповідачу і та погодилася віддати речі позивача, однак до будинку позивача не допустила.
За змістом ст.ст. 64, 156 ЖК УРСР члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. До членів сім'ї власника будинку (квартири) належать, зокрема дружина власника, їх діти та батьки. Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням.
З матеріалів справи вбачається, що одноособовим титульним власником домоволодіння за адресою: вул.. Першотравнева, 20 с. Лобойківка є відповідач по справі.
Згідно з положеннями ст.ст. 64, 156 ЖК УРСР позивач є колишнім членом сім?ї відповідача й при вселенні його до житлового будинку, власником якого є відповідач, набув права користування ним.
Спір між сторонами виник з приводу відсутності у позивача можливості здійснювати право користування житлом, в якому він зареєстрований, оскільки це право обмежується відповідачем, який чинить йому в цьому перешкоди.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.9 Постанови «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» № 2 від 12.04.1985 року, вирішуючи спори про право користування жилим приміщенням осіб, які вселилися до наймача, суд повинен з'ясувати, чи дотриманий встановлений порядок при їх вселенні, зокрема: чи була письмова згода на це всіх членів сім'ї наймача, чи приписані вони в даному жилому приміщенні, чи було це приміщення постійним місцем їх проживання, чи вели вони з наймачем спільне господарство, тривалість часу їх проживання, чи не обумовлювався угодою між цими особами, наймачем і членами сім'ї, що проживають з ним, певний порядок користування жилим приміщенням.
Судом встановлено, що позивач зареєстрований в домоволодінні за адресою: вул.. Першотравнева, 20 с. Лобойківка зі згоди відповідача, й проживав з нею у вказаному будинку в період з 2000 року по листопад 2015 року, однак у зв'язку з фактичним припиненням шлюбних відносин та виникнення конфліктних стосунків між ними, змушений був залишити місце свого постійного проживання й мешкати окремо від відповідача в будинку своєї матері.
Також є доведеним той факт, що відповідачем чиняться дії у створенні перешкод позивачу в користуванні домоволодінням: змінено замки на вхідних дверях, позивач не допускається до будинку, що стало підставою його звернення у 2016 році до правоохоронних органів. При цьому, як встановлено в судовому засіданні відповідну заяву позивач не зареєстрував після розмови з посадовою особою Петриківського ВП, зрозумівши безперспективність вибраного ним способу захисту своїх прав. Крім того категоричне небажання вселення позивача в будинок в судовому засіданні підтвердила і сама відповідач.
У відповідності до ст. 9 ЖК УРСР ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.
Доказів про втрату позивачем права користування спірним житлом у відповідності до вимог ст. 405 ЦК України матеріали справи не містять.
Отже, встановивши, що позивач має законне право на користування домоволодінням по вул.. Першотравнева, 20 с. Лобойківка, яке незаконно обмежується відповідачем, суд приходить до висновку про наявність підстав для захисту порушеного права позивача у спосіб його вселення до вказаного житла.
Що стосується позовних вимог про визначення порядку користування житловим приміщенням, суд зазначає наступне.
У відповідності до ч.1 ст. 156 ЖК УРСР члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.
Частиною 1 ст. 405 ЦК України встановлено, що житлове приміщення, яке члени сім?ї власника можуть займати, визначається безпосередньо власником.
Як встановлено судом позивач проживає окремо від відповідача, в спірному будинку не проживає з листопада 2015 року, а тому користування ним не здійснює з моменту не проживання в ньому й по теперішній час, що свідчить про відсутність встановлення між сторонами будь-якого порядку на користування ним й відповідно виникнення спору, який підлягає розв'язанню в судовому порядку. У зв'язку з чим, вимоги позивача про встановлення такого порядку без проживання в самому житлі є передчасними та задоволенню не підлягають.
Вимога позивача в частині зобов'язання надати дублікати ключів не підлягає задоволенню так як не ґрунтується на нормах діючого законодавства.
Разом з тим, суд погоджується з доводами представника відповідача про те, що посилання позивача на ст.. 358 Цивільного Кодексу України, як на підставу своїх вимог, є помилковими та не регулює правовідносини, які склалися між сторонами справи.
Як встановлено в судовому засіданні оспорюваний будинок перебуває у спільній сумісній власності сторін, в той час коли згідно ст. 358 ЦК України правом визначити порядок користування майном наділені тільки співвласники такого майна, що є їхньою спільною частковою власністю.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 551 грн. 20 коп.
Керуючись ст. 405 ЦК України, ст..ст. 9, 64, 156 ЖК УРСР, ст. ст. 10,11,60,88,212-215, 367 ч.1 п.1 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житлом, вселення та встановлення порядку користування житловим будинком задовольнити частково.
Зобов'язати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5 усунути перешкоди у здійсненні ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6 права користування житловим будинком, який знаходиться за адресою: вул.. Першотравнева, № 20, с. Лобойківка Петриківського району Дніпропетровської області.
Вселити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6 до житлового будинку, який знаходиться за адресою: вул.. Першотравнева, № 20, с. Лобойківка Петриківського району Дніпропетровської області.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 551 грн. 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя О.А.Караул