Справа № 686/5070/16-ц
26.09.2016 м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд в складі:
головуючого - судді Стефанишина С.Л.,
при секретарі судового засідання Ніколайчук А.В., за участю учасників процесу
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницький цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виселення без надання іншого жилого приміщення, -
Позивач звернувся до суду з позовом про вселення без надання іншого жилого приміщення посилаючись на те, що відповідач без її дозволу проживає у житловому будинку по вул. Кірова, 15 в с. Розсоша Хмельницького району проте, останнійзловживає алкоголем та порушує правила співжиття, що робить неможливим для позивача проживання з ним в одному будинку.
Представник та позивач у судове засідання з'явилися, позовні вимоги підтримали та надали суду пояснення, що відповідають змісту позовних вимог.
Відповідач у судове засідання з'явився, заперечив проти позову пояснивши, що інше житло відсутнє тому його сімя проживає в спірному будинку.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши показання учасників процесу, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав:
Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником будинку №15 по вул. Кірова в с. Розсоша Хмельницького району. У зазначеному будинку проживають без реєстрації її син ОСОБА_2, дружина ОСОБА_3 та онук.
Відповідно до вимог ст. 383 ч. 1 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.
Вимогами ст. 391 ЦК України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до вимог ст. 150 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
Згідно вимог ст. 156 ЖК України члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. За згодою власника будинку (квартири) член його сім'ї вправі вселяти в займане ним жиле приміщення інших членів сім'ї. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей згоди власника не потрібно. Члени сім'ї власника будинку (квартири) зобов'язані дбайливо ставитися до жилого будинку (квартири). Повнолітні члени сім'ї власника зобов'язані брати участь у витратах по утриманню будинку (квартири) і придомової території та проведенню ремонту. Спори між власником та членами його сім'ї про розмір участі в витратах вирішуються в судовому порядку. До членів сім'ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в ч. 2 ст. 64 цього Кодексу. Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням. У разі відсутності угоди між власником будинку (квартири) і колишнім членом його сім'ї про безоплатне користування жилим приміщенням до цих відносин застосовуються правила, встановлені ст. 162 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст. 157 ЖК України членів сім'ї власника жилого будинку (квартири) може бути виселено у випадках, передбачених ч. 1 ст. 116 цього Кодексу. Виселення провадиться у судовому порядку без надання іншого жилого приміщення.
Згідно до вимог ст. 116 ч. 1 ЖК України якщо наймач, члени його сім'ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення.
Вимогами ч.2 ст.64 ЖК України визначено, що до членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.
Відповідно до вимог ст. 60 ч. 1 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд вважає, що позивачем та представником у судовому засіданні не надано суду доказів, які б вказували на те, що відповідач зловживає алкоголем та порушує правила співжиття, що робить неможливим для інших проживання з ним в одному будинку.
Крім того, наявність у відповідача судимості та відмова останнього вносити плату за користування будинком не є підставою для його виселення.
Оцінюючи встановлене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є не обгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 214-215 ЦПК України, суд
В задоволені позовних вимог ОСОБА_1 про виселення без надання іншого жилого приміщення - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Особи, які беруть участь у справі, зможуть ознайомитися з повним рішенням суду 29 вересня 2016 року.
Суддя С.Л. Стефанишин