ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
31 жовтня 2011 р. м. Львів № 2а-10504/11/1370
15 год. 47 хв.
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сподарик Н.І., за участі секретаря судового засідання Янчака П.О., представника позивача ОСОБА_1, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова до підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про визнання дій неправомірними та скасування постанови про накладення штрафу,
встановив:
Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова (далі - УПФУ в Галицькому районі м. Львова) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області (далі - ППВР ВДВС ГУЮ у Львівській області) з позовними вимогами: визнати неправомірними дії підрозділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області; скасувати постанову від 09.09. 2011 року ВП № 283849747.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорювана постанова про накладення штрафу від 09.09.2011 року є безпідставною, оскільки через неотримання копії постанови Львівського апеляційного адміністративного суду управлінням не могло бути здійснено нарахування та виплату пенсії ОСОБА_2 згідно з вимогами виконавчого листа Сихівського районного суду від 18.08.2011 року №2а-243/09 . Позивач зазначає, що вказана причина є поважною, тому що для здійснення перерахунку необхідно такі документи як рішення суду першої та апеляційної інстанції. Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю.
Відповідач в судове засідання призначене на 31.10.2011 року не прибув, просив суд даний позов розглядати без участі уповноваженого представника. Позов заперечив повністю з підстав, викладених у письмових запереченнях на позовну заяву за вх. № 49570 від 31.10.2011 року. Спростовуючи твердження позивача зазначив, що відсутність рішення апеляційної інстанції не є підставою для невиконання рішення суду. Відповідач зазначив, що про набрання рішенням законної сили свідчить сам факт видачі судом виконавчого листа та винесенням державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження із вимогою виконати рішення суду у встановлений законом термін, а відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження»вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних та юридичних осіб на території України. Вважає, що орган виконавчої служби діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб передбачений законом. Просив у задоволені позовних вимог відмовити повністю.
Суд заслухав пояснення представника позивача, повно та всебічно дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази та встановив наступні фактичні обставини справи :
В судовому засіданні встановлено, що 15.07.2011 року Львівським апеляційним адміністративним судом винесено постанову № 49478/09/9104, в резолютивній частині якої було зазначено: зобов'язати УПФУ в Галицькому районі м. Львова провести нарахування та виплату підвищення до пенсії дитині війни ОСОБА_3 у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з врахуванням ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»періоди з 30.12.2007 року по 31.12.2007 року включно та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року включно та з врахуванням виплачених сум за цей період (а.с.8-10).
Сихівським районним судом 18.08.2011 року видано виконавчий лист за № 2а-243/09. Оскільки виконавчий документ відповідав вимогам ст.18 Закону № 606 -ХІV, державним виконавцем органу державної виконавчої служби винесено постанову від 29.08.2011 року ВП 28384947 про відкриття виконавчого провадження та надано строк боржнику до 04.09.2011 року для добровільного виконання рішення суду.
УПФУ в Галицькому районі м. Львова повідомило листом ППВР ВДВС ГУЮ у Львівській області від 02.09.2011 року № 13365 про те, що у зв'язку з відсутністю копії рішення апеляційної інстанції не може на даний час виконати вищевказану постанову.
Керуючись ст. 11, 75, 89 Закону України «Про виконавче провадження»за невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, державний виконавець виніс постанову про накладення штрафу від 09.09.2011 року у розмірі 680 грн., яку позивач, з наведених вище мотивів, оскаржив до суду.
Вирішуючи питання щодо правомірності дій та рішення державного виконавця суд керувався наступним:
Відповідно до ч. 3 ст. 2 та до ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суб'єкти владних повноважень зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентується Законом України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV з наступними змінами та доповненнями (далі - ОСОБА_2 № 606 -ХІV). Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державного виконавця.
Статтею 17 Закону № 606-ХІV передбачено, що примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, зазначених цим Законом. Відповідно до цього Закону державною виконавчою службою підлягають виконанню, окрім перелічених там виконавчих документів також виконавчі листи, що видаються судами.
Відповідно до ст.19 Закону № 606-ХІV державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа.
Згідно ст. 25 Закону № 606 -ХІV державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення. Отже, невиконання судового рішення, що набрало законної сили органом примусового виконання рішень є порушенням зазначених законодавчих приписів.
Статтею 89 цього ж Закону № 606-ХІV передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та призначає новий строк для виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає штраф на боржника у подвійному розмірі.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач жодних доказів про вжиття заходів щодо виконання судового рішення не подавав, тільки на адресу підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ у Львівській області надійшов лист від 02.09.2011 року № 13365 від УПФУ в Галицькому районі м. Львова зі змісту якого вбачалося про неможливість боржника виконати постанову про відкриття виконавчого провадження, оскільки у зв'язку з відсутністю копії рішення апеляційної інстанції (а.с.5).
Державним виконавцем встановлено, що всупереч законним вимогам у встановлений строк виконавчий документ боржником не виконано, а будь-яких обґрунтованих пояснень щодо причин невиконання рішення суду не надано. Вказані обставини свідчать про невиконання без поважних на те причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником та тягне настання відповідальності, передбаченої ст. 89 Закону України «Про виконавче провадження», що слугувало підставою для прийняття постанови від 03.08.2011року про накладення штрафу на Управління в розмірі 680 грн. за невиконання рішення суду.
Суд погоджується з мотивацією державного виконавця, що причини такого невиконання не були поважними, оскільки відсутність рішення апеляційного суду не є підставою для невиконання рішення суду.
Суд зауважує, що в позовній заяві не наведено жодних обґрунтованих законних підстав порушення державним виконавцем вимог Закону 606-ХІV при прийнятті постанови від 09.09.2011 року про накладення штрафу.
Оскільки відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України , то суд розцінює дії УПФУ в Галицькому районі м. Львова щодо оскарження постанови від 09.09.2011 року не інакше, як ухилення від виконання судового рішення щодо нарахування та виплати ОСОБА_3 у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оскільки, позивачем доказів в обгрунтування заявлених позовних вимог не наведено, а судом порушень при прийнятті оспорюваної постанови про накладення штрафу не встановлено, і тому суд вважає, що посадова особа органу виконавчої служби діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб передбачений законом.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що позовні вимоги УПФУ в Галицькому районі м. Львова є безпідставними, а тому в їх задоволенні слід відмовити.
Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати у формі судового збору, не належить стягувати.
Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163,167 КАС України, суд -
постановив:
У задоволені позову відмовити повністю.
Апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня отримання повного тексту постанови. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 04 листопада 2011року.
Суддя Сподарик Н.І.