Апеляційне провадження Головуючий у 1 інстанції: Волошин О.В.
№ 22-ц/796/12275/2016 Доповідач: Шебуєва В.А.
28 вересня 2016 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва
в складі: головуючого-судді Шебуєвої В.А.,
суддів Оніщука М.І., Українець Л.Д.,
секретар Майданець К.В.,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1, яка діє на підставі довіреності від імені та в інтересах ОСОБА_2, на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 28 липня 2016 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк», третя особа: Таращанське відділення Білоцерківської обласної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Київській області про зобов'язання вчинити певні дії,-
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 28 липня 2016 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» (далі - ПАТ «Креді Агріколь Банк»), третя особа: Таращанське відділення Білоцерківської обласної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Київській області про зобов'язання вчинити певні дії.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_2 в повному обсязі. Посилається на те, що рішення суду першої інстанції було ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що суд безпідставно відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, виходячи з того, що ним не доведено що ПАТ «Креді Агріколь Банк» подало до органів ДФС України розрахунок форми №1ДФ в частині віднесення сум прощеного (анульованого) боргу з неправильною ознакою доходу, а також порушення своїх прав. Вказані обставини не спростовувалися відповідачем. Внаслідок дій ПАТ «Креді Агріколь Банк» у нього виник обов'язок подання в установлені строки податкової декларації та сплати податку з доходу.
В апеляційній інстанції представник ОСОБА_2 підтримав апеляційну скаргу та просить її задовольнити.
В судове засідання представники ПАТ «Креді Агріколь Банк», Таращанського відділення Білоцерківської обласної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Київській області не з'явилися, повідомлені про місце і час розгляду справи, а тому судова колегія дійшла висновку про можливість слухання справи у їх відсутність.
Вислухавши пояснення представника ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 27 травня 2008 року між ОСОБА_2 та AT «Індекс Банк», правонаступником якого є ПАТ «Креді Агріколь Банк», було укладено кредитний договір №73/08-ю. Відповідно до умов договору банк надав позивачу на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання валютний кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії в межах максимального ліміту 800 000,00 доларів США, а позивач зобов'язаний був використати його з цільовим призначенням та повернути кредит в повному обсязі.
07 липня 2015 року сторонами було укладено договір про внесення змін та доповнень №9 до вищезазначеного кредитного договору, за умовами якого позивачем було здійснено погашення заборгованості по основній сумі кредиту, а відповідачем, як кредитором було прийнято рішення про прощення позивачу частини суми боргу по кредиту у розмірі 5 723 926,37 грн. (а. с. 11-15)
В травні 2016 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому зазначив, що прощення (анулювання) частини кредиту було здійснено банком відповідно до положень ПК України за його самостійним рішенням, не було пов'язане з процедурою банкрутства, а також до закінчення строку позовної давності. Як податковий агент Банк повинен був визначити та відобразити в податковому розрахунку суму доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року № 4, під ознакою доходу «127» (Інші доходи). Проте банк неправильно застосував норми ПК України, а також безпідставно визначив та подав до органу Державної фіскальної служби України розрахунок форми №1ДФ в частині віднесення сум прощеного (анульованого) боргу за Договором про спрощення до податкового розрахунку за ознакою доходу «126».
Просив зобов'язати ПАТ «Креді Агріколь Банк» подати до органу Державної фіскальної служби уточнюючий розрахунок форми № 1 ДФ в частині віднесення суми прощеного (анульованого) боргу у сумі 5723926,37 грн. до податкового розрахунку за ознакою доходу «127» (інші доходи).
З'ясувавши обставини справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення.
Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, примусове виконання обов'язку в натурі.
Цей спосіб захисту застосовується в зобов'язальних правовідносинах у випадках, коли особа зобов'язана вчинити певні дії щодо позивача, але відмовляється від виконання цього обов'язку чи уникає його. Стосується він, зокрема, невиконання обов'язку сплатити кошти за виконану роботу, надані послуги, передати річ кредитору (за договорами купівлі-продажу, міни, дарування з обов'язком передати річ у майбутньому), виконати роботи чи надати послугу за відповідним договором.
Разом з тим, ані договором, ані Законом не передбачено права позивача вимагати подання ПАТ «Креді Агріколь Банк» до органу Державної фіскальної служби уточнюючий розрахунок за певною формою. Позивач не довів порушення відповідачем його цивільних прав.
Суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про зобов'язання ПАТ «Креді Агріколь Банк» подати до органу Державної фіскальної служби уточнюючий розрахунок форми № 1 ДФ в частині віднесення суми прощеного (анульованого) боргу у сумі 5723926,37 грн. до податкового розрахунку за ознакою доходу «127» (інші доходи).
Звертаючись до суду з позовом, позивач зазначив, що банк неправильно застосував норми ПК України, у зв'язку з чим у нього виник обов'язок подати до органів ДФС України податкову декларацію та сплатити податок з доходів, отриманих, як додаткове благо.
Разом з тим, питання щодо оподаткування податком з доходу фізичних осіб регламентується ПК України, яким також визначено порядок вирішення спірних питань.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим. Судом було правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, дана вірна оцінка зібраним доказам по справі, тому підстав для скасування оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції не встановлено.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, яка діє на підставі довіреності від імені та в інтересах ОСОБА_2, відхилити, а рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 28 липня 2016 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з часу проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий
Cудді