22 вересня 2016 року м. Чернігів Справа № 825/1201/16
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Падій В.В.,
за участю секретаря Кондратенко О.В.,
представника позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,
представників відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4,
ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «РОТРАНС» до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,
04.07.2016 Приватне підприємство «РОТРАНС» (далі - ПП «РОТРАНС») звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області (далі - ГУ ДФС у Чернігівській області), в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Чернігівській області від 04.04.2016 №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними, оскільки фіскальним органом при їх винесенні не було враховано, що ПП «Ространс», на підставі єдиних міжнародних перевізних документів - СMR та інших обов'язкових бухгалтерських та податкових документів, підтверджено використання автомобілями придбаного дизельного пального у ТОВ «Каір-Сервіс» в операціях з надання послуг з міжнародних перевезень вантажів автомобільним транспортом та транзитом через митну територію України.
Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю з підстав, викладених у позовній заяві.
Представники відповідача у судовому засіданні позов не визнали повністю, просили у його задоволенні відмовити, оскільки вантажні автомобілі, зазначені в акті перевірки, а саме: за лютий 2015 року - СВ8659АМ, СВ2294АХ, СВ9435ВА; за березень 2015 року - СВ2738АХ, СВ5264ВА, СВ1471АТ, СВ5467АТ, СВ1662АХ, СВ2780ВС; за квітень 2015 року - СВ8659АМ, СВ5467АТ; за травень 2015 року - СВ4881АХ, СВ0409ВР, СВ9351АХ; за червень 2015 року - СВ1144АУ, СВ6247АХ, СВ5264ВА, СВ1144АО; за липень 2015 року - СВ6247АХ; за вересень 2015 року - СВ1462АТ, СВ1662АХ, СВ9522АХ, СВ2738АХ, СВ1144АО; за жовтень 2015 року - СВ2780ВС, СВ0409ВР перебували на території України у режимі транзиту. Таким чином, ПП «РОТРАНС» неправомірно було застосовано нульову ставку податку на додану вартість, згідно підпункту 195.1.3. пункту 195.1. статті 195 Податкового кодексу України, що призвело до завищення від'ємного значення та бюджетного відшкодування за перевіряємий період. Враховуючи вищевикладене, вважають, що ГУ ДФС у Чернігівській області у оскаржуваних правовідносинах діяло у межах та у спосіб, передбачений чинним законодавством України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що ПП «РОТРАНС» зареєстровано в якості юридичної особи, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (т.1 а.с.116) та є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість від 26.06.2012 № 200054095 (т.1. а.с.117).
Як вбачається з матеріалів справи, працівниками ГУ ДФС у Чернігівській області, на виконання ухвали слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова у справі №751/11875/15-к та на підставі направлень на перевірку від 22.02.2016 №№ 380, 381, 382 і наказу від 19.02.2016 № 259, проведено з 22.02.2016 по 27.02.2016 документальну позапланову виїзну перевірку ПП «РОТРАНС» з питань правомірності нарахування суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку та суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту по деклараціях з податку на додану вартість з 01.02.2015 по 31.10.2015.
За результатами перевірки складено акт від 10.03.2016 № 99/22/37787802, яким встановлено наступні порушення податкового законодавства: підпункту 195.1.3. пункту 195.1. статті 195, пункту 197.8. статті 197, пунктів 200.1., 200.4. статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого товариством завищено суму податкового кредиту за наступні періоди: лютий 2015 року - 44368,60 грн.; квітень 2015 року - 9900,00 грн.; травень 2015 року - 12806,40 грн.; червень 2015 року - 16404,00 грн.; липень 2015 року - 3256,80 грн.; серпень 2015 року - 15652,60 грн.; жовтень 2015 року - 1539,60 грн.
Також, перевіркою встановлено завищення позивачем суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за наступні періоди: лютий 2015 року - 0,00 грн.; квітень 2015 року - 1010,13 грн.; травень 2015 року - 57806,39 грн.; червень 2015 року - 16404,00 грн.; липень 2015 року - 3256,80 грн.; серпень 2015 року - 15652,60 грн.; жовтень 2015 року - 1539,60 грн. (т.1 а.с.90-103).
На підставі вказаного вище акту відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення від 04.04.2016:
1) № НОМЕР_1, яким завищено від'ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту у розмірі 103928 грн.;
2) № НОМЕР_2, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 8347,90 грн., з них: за основним зобов'язанням - 0,00 грн.; за штрафними (фінансовим) санкціями 8347,90 грн.;
3) № НОМЕР_3, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 104799,52 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 52399,77 грн. (т.1 а.с. 113-115).
18.04.2016 ПП «РОТРАНС» на адресу ДФС України направлено скаргу № 10333/6, в якій позивач просив скасувати податкові повідомлення-рішення від 04.04.2016 №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3.
Рішенням ДФС України від 13.06.2016 № 13103/6/91-98-11-01-02-25 про результати розгляду скарги, скаргу ПП «РОТРАНС» залишено без задоволення (а.с.110-112).
Вважаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з позовом за захистом охоронюваних законом прав та інтересів.
Так, у відповідності до пункту 185.1. статті 185 Податкового кодексу України (далі - ПК України) операції з поставки послуг по міжнародним перевезенням вантажів визначені окремим об'єктом оподаткування.
Згідно з підпунктом 195.1.3. пункту 195.1. статті 195 ПК України за нульовою ставкою оподатковуються операції з постачання послуг: міжнародні перевезення пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом. Для цілей цього пункту перевезення вважається міжнародним, якщо таке перевезення здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом.
Відповідно до статті 1 Закону України від 05.04.2001 № 2344-III «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон № 2344-III) міжнародними перевезеннями вантажів вважаються перевезення з перетинанням державного кордону.
Також суд зазначає, що згідно із статтею 1 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19.05.1956 (дата приєднання України 01.08.2006) (далі - Конвенція) визначено, що ця Конвенція застосовується до будь-якого договору автомобільного перевезення вантажів транспортними засобами за винагороду, коли вказані в договорі місце прийняття вантажу для перевезення і місце, передбачене для доставки, знаходяться в двох різних країнах, з яких щонайменше одне є договірною країною, не дивлячись на місце мешкання і громадянство сторін.
Тобто, Конвенція вказує на початок перевезення - місце прийняття вантажу для перевезення та його завершення - місце, передбачене для доставки.
Згідно із статтею 4 Конвенції договір перевезення підтверджується складанням вантажної накладної, яка і є міжнародним перевізним документом, що відображає дорогу дотримання вантажу від пункту його відправлення в пункт його призначення.
Крім того, статтею 9 Закону України від 01.07.2004 № 1955-IV «Про транспортно- експедиторську діяльність» і статтею 6 Закону України від 20.10.1999 № 1172-XIV «Про транзит вантажів» (далі - Закон № 1172-XIV) передбачено, що перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, а саме міжнародною автомобільною накладною (СМR).
Таким чином, єдиним міжнародним перевізним документом при перевезенні вантажів автомобільним транспортом може бути міжнародна автомобільна накладна (CMR).
В той же час, пунктом 197.8. статі 197 ПК України передбачено, що звільняються від оподаткування операції з постачання послуг з перевезення (переміщення) пасажирів та вантажів транзитом через митну територію України, а також з постачання послуг, пов'язаних із таким перевезенням (переміщенням).
Відповідно до статті 90 Митного кодексу України транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Статтею 1 Закону № 1172-XIV визначено, що транзитом вантажів є перевезення транспортними засобами транзиту транзитних вантажів під митним контролем через територію України між двома пунктами або в межах одного пункту пропуску через державний кордон України.
Вимогами статті 4 Закону 1172-XIV передбачено, що транзит вантажів може здійснюватися у прямому або змішаному (комбінованому) сполученні. У прямому сполученні транзит вантажів передбачає їх транспортування одним видом транспорту без перевантаження на інший. У змішаному сполученні транзит вантажів може бути пов'язаний з їх перевантаженням з одного виду транспорту на інший, переробкою, сортуванням, пакуванням, обмірюванням, накопиченням, формуванням або подрібненням партій транзитного вантажу, тимчасовим зберіганням тощо. Такі операції здійснюються в зонах митного контролю виключно за вибором вантажовласника (уповноваженої ним особи).
Відповідно до статті 3 Закону № 1172-XIV свобода транзиту вантажів забезпечується шляхом відсутності будь-якої дискримінації стосовно учасників транзиту при оподаткуванні операцій, пов'язаних з транзитом вантажів.
Таким чином, згідно із Законом 1172-XIV транзитні послуги - це діяльність учасників транзиту, що здійснюється в межах договорів (контрактів) перевезення, транспортного експедирування, доручення, агентських угод, та послуги, що безпосередньо пов'язані з транзитом вантажів, звільняються від оподаткування податком на додану вартість.
Аналогічна правова позиція була висловлена і Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 03.06.2015 (Справа № К/800/18406/15).
Відповідно до статті 200.1. статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1. цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3. статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3. статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.4. статті 200 ПК України).
Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується актом перевірки від 10.03.2016 № 99/22/37787802 (т. 1 а.с.90-103), підставою для винесення ГУ ДФС у Чернігівській області оскаржуваних податкових повідомлень-рішень стало безпідставне включення ПП «РОТРАНС» до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість з придбаного дизельного палива у період з лютого по жовтень 2015 року, і, відповідно, безпідставне завищення сум податку на додану вартість задекларованих до відшкодування з бюджету на рахунок платника у банку по деклараціях за лютий-жовтень 2015 року в сумі 103928,20 грн., оскільки вантажні автомобілі позивача: СВ8659АМ, СВ2294АХ, СВ9435ВА, СВ 2738АХ, СВ5264ВА, СВ1471АТ, СВ5467АТ, СВ1662АХ, СВ2780ВС, СВ8659АМ, СВ5467АТ, СВ4881АХ, СВ0409ВР, СВ9351АХ, СВ1144АУ, СВ6247АХ, СВ5264ВА СВ1144АО, СВ6247АХ, СВ1462АТ, СВ1662АХ, СВ9522АХ, СВ2738АХ, СВ1144АО, СВ2780ВС, СВ0409ВР, перебували на території України в режимі транзиту, що у свою чергу, не дає права позивачу на застосування нульової ставки податку на додану вартість, згідно з підпунктом 195.1.3. пункту 195.1. статті 195 ПК України, та включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість з придбаного дизельного палива у період з лютого по жовтень 2015 року.
Разом з тим, суд не погоджується з висновками, викладеними ГУ ДФС у Чернігівській області у акті перевірки від 10.03.2016 № 99/22/37787802, з огляду на наступне.
Так, матеріалами справи підтверджується, що ПП «РОТРАНС» у період з лютого по жовтень 2015 року здійснювало міжнародні перевезення вантажів автомобілями:
- за березень 2015 року:
- 16.03.2015 був заправлений автомобіль НОМЕР_4 водія ОСОБА_6 дизельним паливом кількістю 1600 л, який виїхав 16.03.2015 по маршруту м. Дж. Расулов (Таджикистан) - м. Волгоград (Росія). На підтвердження наданої послуги позивачем до суду подано CMR № 488403 від 06.04.2015, а також акт виконаних робіт від 21.04.2015 № 42. На підставі подорожнього листа від 16.03.2015 № 291328 списано по нормі 2396 л дизельного палива;
- 30.03.2015 був заправлений автомобіль НОМЕР_5 водія ОСОБА_7 дизельним паливом кількістю 1600 л, який виїхав 30.03.2015 по маршруту м. Ташкент (Узбекистан) - м. Черкаси (Україна). На підтвердження наданої послуги позивачем до суду подано CMR № 488404 від 14.04.2015, а також акт виконаних робіт від 22.04.2015 № 39. На підставі подорожнього листа від 30.03.2015 № 291338 списано по нормі 2558 л дизельного палива;
- 29.03.2015 був заправлений автомобіль НОМЕР_6 водія ОСОБА_8 дизельним паливом кількістю 1700 л, який виїхав 29.03.2015 по маршруту м. Ташкент (Узбекистан) - м. Черкаси (Україна). На підтвердження наданої послуги позивачем до суду подано CMR № 384255 від 10.04.2015, а також акт виконаних робіт від 21.04.2015 № 38. На підставі подорожнього листа від 29.03.2015 № 291340 списано по нормі 2653 л дизельного палива;
- 20.02.2015 був заправлений автомобіль НОМЕР_7 водія ОСОБА_9 дизельним паливом кількістю 1700 л, який виїхав 05.03.2015 по маршруту м. Сарбанд (Таджикистан) - м. Камишин (Росія). На підтвердження наданої послуги позивачем до суду подано CMR № 432090 від 31.03.2015, а також акт виконаних робіт від 11.04.2015 № 37. На підставі подорожнього листа від 05.03.2015 № 291320 списано по нормі 2916 л дизельного палива;
- 20.02.2015 був заправлений автомобіль НОМЕР_8 водія ОСОБА_10 дизельним паливом кількістю 1600 л, який виїхав 03.03.2015 по маршруту м. Ашгабат (Туркменістан) - м. Київ (Україна). На підтвердження наданої послуги позивачем до суду подано CMR № DA 0581540 від 24.03.2015, а також акт виконаних робіт від 07.04.2015 № 35. На підставі подорожнього листа від 03.03.2015 № 291317 списано по нормі 2425 л дизельного палива;
- 13.02.2015 був заправлений автомобіль НОМЕР_9 водія ОСОБА_11 дизельним паливом кількістю 1600 л, який виїхав 25.02.2015 по маршруту м. Ашгабат (Туркменістан) - м. Київ (Україна). На підтвердження наданої послуги позивачем до суду подано CMR № DA 0579824 від 18.03.2015, а також акт виконаних робіт від 31.03.2015 № 33. На підставі подорожнього листа від 25.02.2015 № 291304 списано по нормі 2084 л дизельного палива;
- за квітень 2015 року:
- 07.04.2015 був заправлений автомобіль НОМЕР_10 водія ОСОБА_12 дизельним паливом кількістю 1600 л, який виїхав 07.04.2015 по маршруту м. Сейді (Туркменістан) - м. Київ (Україна). На підтвердження наданої послуги позивачем до суду подано CMR № DA 0587894 від 23.04.2015, а також акт виконаних робіт від 13.05.2015 № 48. На підставі подорожнього листа від 07.04.2015 № 291353 списано по нормі 2405 л дизельного палива;
- 30.04.2015 був заправлений автомобіль НОМЕР_7 водія ОСОБА_9 дизельним паливом кількістю 1700 л, який виїхав 30.04.2015 по маршруту м. Чоп (Україна) - м. Ашгабат (Туркменістан). На підтвердження наданої послуги позивачем до суду подано CMR №№ 432091, 432092 від 30.04.2015, а також акт виконаних робіт від 20.05.2015 № 51. На підставі подорожнього листа від 30.04.2015 № 291367 списано по нормі 2912 л дизельного палива;
- за травень 2015 року:
- 23.04.2015 був заправлений автомобіль НОМЕР_11 водія ОСОБА_13 дизельним паливом кількістю 1600 л, який виїхав 23.04.2015 по маршруту м. Житомир (Україна) - Nuvolento (Італія). На підтвердження наданої послуги позивачем до суду подано CMR № 488454 від 24.04.2015, а також акт виконаних робіт від 29.04.2015 № 46. На підставі подорожнього листа від 23.04.2015 № 291366 списано по нормі 1351 л дизельного палива;
- 05.05.2015 був заправлений при поверненні з місця завантаження автомобіль НОМЕР_11 водія ОСОБА_14 дизельним паливом кількістю 1600 л, який виїхав 02.05.2015 по маршруту м. Чоп (Україна) - м. Ашгабат (Туркменістан). На підтвердження наданої послуги позивачем до суду подано CMR № 488453 від 02.05.2015, а також акт виконаних робіт від 20.05.2015 № 50. На підставі подорожнього листа від 02.05.2015 № 291368 списано по нормі 2152 л дизельного палива;
- 05.05.2015 був заправлений автомобіль НОМЕР_12 водія ОСОБА_15 дизельним паливом кількістю 1600 л, який виїхав 05.05.2015 по маршруту м. Рухабат (Туркменістан) - м. Київ (Україна). На підтвердження наданої послуги позивачем до суду подано CMR № DA 0596691 від 19.05.2015, а також акт виконаних робіт від 29.05.2015 № 59. На підставі подорожнього листа від 05.05.2015 № 291383 списано по нормі 2418 л дизельного палива;
- 19.05.2015 був заправлений автомобіль НОМЕР_13 водія ОСОБА_16 дизельним паливом кількістю 1400 л, який виїхав 19.05.2015 по маршруту м. Ашгабат (Туркменістан) - м. Краснодар (Росія). На підтвердження наданої послуги позивачем до суду подано CMR № DA 0601266 від 08.06.2015, а також акт виконаних робіт від 18.06.2015 № 68. На підставі подорожнього листа від 19.05.2015 № 291386 списано по нормі 1797 л дизельного палива;
- за червень 2015 року:
- 09.06.2015 був заправлений автомобіль НОМЕР_14 водія ОСОБА_17 дизельним паливом кількістю 1400 л, який виїхав 09.06.2015 по маршруту смт. Запитів (Україна) - Fozaso (Італія). На підтвердження наданої послуги позивачем до суду подано CMR № 488491 від 10.06.2015, а також акт виконаних робіт від 16.06.2015 № 65. На підставі подорожнього листа від 09.06.2015 № 291406 списано по нормі 1296 л дизельного палива;
- 26.06.2015 був заправлений автомобіль НОМЕР_5 водія ОСОБА_18 дизельним паливом кількістю 1200 л, який виїхав 28.06.2015 по маршруту м. Сейді (Туркменістан) - м. Черкаси (Україна). На підтвердження наданої послуги позивачем до суду подано CMR № DA 0607715 від 17.07.2015, а також акт виконаних робіт від 29.07.2015 № 100. На підставі подорожнього листа від 28.06.2015 № 291414 списано по нормі 2451 л дизельного палива;
При цьому, відповідачем, з незрозумілих суду причин, двічі вказано у акті перевірки використання автомобілем НОМЕР_5 дизельного палива у червні 2015 року.
- 19.06.2015 був заправлений автомобіль НОМЕР_14 водія ОСОБА_17 дизельним паливом кількістю 1200 л, який виїхав 19.06.2015 по маршрутам:
м. Чоп (Україна) - м. Ашгабат (Туркменістан). На підтвердження наданої послуги позивачем до суду подано CMR № 432097 від 19.06.2015, а також акт виконаних робіт від 09.07.2015 № 86;
м. Сейді (Туркменістан) - м. Черкаси (Україна). На підтвердження наданої послуги позивачем до суду подано CMR № DA 0607714 від 17.07.2015, а також акт виконаних робіт від 29.07.2015 № 99. На підставі подорожнього листа від 19.06.2015 № 291410 списано по нормі 3302 л дизельного палива;
- за липень 2015 року:
- 30.06.2015 був заправлений автомобіль НОМЕР_15 водія ОСОБА_19 дизельним паливом кількістю 1200 л, який виїхав 01.07.2015 по маршруту м. Сейді (Туркменістан) - м. Черкаси (Україна). На підтвердження наданої послуги позивачем до суду подано CMR № DA 0607713 від 17.07.2015, а також акт виконаних робіт від 29.07.2015 № 98. На підставі подорожнього листа від 01.07.2015 № 291415 списано по нормі 2735 л дизельного палива.
- за вересень 2015 року:
- 10.09.2015 був заправлений автомобіль НОМЕР_16 водія ОСОБА_20 дизельним паливом кількістю 1500 л, який виїхав 10.09.2015 по маршрутам:
м. Чоп (Україна) - м. Ашгабат (Туркменістан). На підтвердження наданої послуги позивачем до суду подано CMR №№ 488436, 374619 від 10.09.2015, а також акт виконаних робіт від 29.09.2015 № 146;
м. Мари (Туркменістан) - м. Моршанськ (Україна). На підтвердження наданої послуги позивачем до суду подано CMR № DA 0619063 від 02.10.2015, а також акт виконаних робіт від 15.10.2015 № 164. На підставі подорожнього листа від 10.09.2015 № 557078 списано по нормі 3645 л дизельного палива;
- 25.08.2015 був заправлений автомобіль НОМЕР_8 водія ОСОБА_10 дизельним паливом кількістю 1500 л, який виїхав 25.08.2015 по маршрутам:
м. Житомир (Україна) - Detrichov (Чехія). На підтвердження наданої послуги позивачем до суду подано CMR № 522349 від 25.08.2015, а також акт виконаних робіт від 28.08.2015 № 115;
Kutno (ОСОБА_16) - м. Обухів (Україна). На підтвердження наданої послуги позивачем до суду подано CMR № б/н від 15.10.2015, а також акт виконаних робіт від 19.10.2015 № 169;
- 10.09.2015 був заправлений автомобіль НОМЕР_17 водія ОСОБА_21 дизельним паливом кількістю 1000 л, який виїхав 11.09.2015 по маршруту м. Овруч (Україна) - Tabor (Чехія). На підтвердження наданої послуги позивачем до суду подано CMR № 522313 від 11.09.2015, а також акт виконаних робіт від 16.09.2015 № 134. На підставі подорожнього листа від 11.09.2015 № 557088 списано по нормі 992 л дизельного палива;
- 18.09.2015 був заправлений автомобіль НОМЕР_17 водія ОСОБА_22 дизельним паливом кількістю 1500 л, який виїхав 19.09.2015 по маршрутам:
м. Рава-Руська (Україна) - м. Хазар, м. Ашгабат (Туркменістан). На підтвердження наданої послуги позивачем до суду подані CMR №№ 036479, 036427, 036443, 036535, 036568, 42150801282 від 19.09.2015, а також акт виконаних робіт від 02.10.2015 № 154;
смт. Тукменгала (Туркменістан) - смт. Стеблів (Україна). На підтвердження наданої послуги позивачем до суду подані CMR № DA 0627140 від 07.10.2015, а також акт виконаних робіт від 22.10.2015 № 171. На підставі подорожнього листа від 19.09.2015 № 557089 списано по нормі 3654 л дизельного палива;
- 01.09.2015 був заправлений автомобіль НОМЕР_4 водія ОСОБА_6 дизельним паливом кількістю 1500 л, який виїхав 03.09.2015 по маршрутам:
м. Житомир (Україна) - Detrichov (Чехія). На підтвердження наданої послуги позивачем до суду подано CMR № 432094 від 29.09.2015, а також акт виконаних робіт від 07.09.2015 № 126;
Kutno (ОСОБА_16) - м. Київ (Україна). На підтвердження наданої послуги позивачем до суду подано CMR № б/н від 20.10.2015, а також акт виконаних робіт від 22.10.2015 № 172;
- 01.09.2015 був заправлений автомобіль НОМЕР_14 водія ОСОБА_17 дизельним паливом кількістю 1400 л, який виїхав 01.09.2015 по маршрутам:
м. Житомир (Україна) - Чехія. На підтвердження наданої послуги позивачем до суду подано CMR № 522332 від 03.09.2015, а також акт виконаних робіт від 07.09.2015 № 125;
Janikowo (ОСОБА_16) - м. Київ (Україна). На підтвердження наданої послуги позивачем до суду подано CMR № 522371 від 21.10.2015, а також акт виконаних робіт від 23.10.2015 № 173;
- за жовтень 2015 року:
- 25.09.2015 був заправлений автомобіль НОМЕР_9 водія ОСОБА_21 дизельним паливом кількістю 1500 л, який виїхав 25.09.2015 по маршруту м. Ковель (Україна) - Ostoleka (ОСОБА_16). На підтвердження наданої послуги позивачем до суду подано CMR № 522362 від 25.09.2015, а також акт виконаних робіт від 29.09.2015 № 145;
- 25.09.2015 був заправлений автомобіль НОМЕР_12 водія ОСОБА_12 дизельним паливом кількістю 1200 л, який виїхав 25.09.2015 по маршруту м. Ковель (Україна) - Ostoleka (ОСОБА_16). На підтвердження наданої послуги позивачем до суду подано CMR № 522361 від 25.09.2015, а також акт виконаних робіт від 29.09.2015 № 143.
Також, факт здійснення ПП «РОТРАНС», у період з лютого по жовтень 2015 року, міжнародних перевезень вантажів та перевезень вантажів транзитом через митну територію України підтверджується інформацією Державної фіскальної служби України, викладеною у листах від 16.08.2016 №14209/5/99-99-18-02-01-16 та від 19.09.2016 № 16102/5/99-99-18-02-04-16, наявних у матеріалах справи (а.с.53-56,77-79).
З аналізу вищевикладеного вбачається, що вищевказані автомобілі здійснювали саме міжнародні перевезення вантажів.
Оскільки, право на застосування нульової ставки з податку на додану вартість при міжнародних перевезеннях надає єдиний міжнародний перевізний документ - міжнародна товарно-транспортна накладна (СМR), а інших документів чинне законодавство не передбачає, то надані до матеріалів справи міжнародні товарно-транспортні накладні (СМR) підтверджують право позивача на застосування нульової ставки з податку на додану вартість та спростовують висновки акту перевірки від 10.03.2016 № 99/22/37787802.
При цьому, суд також не погоджується із висновками, викладеними ГУ ДФС у Чернігівській області у акті перевірки від 10.03.2016 № 99/22/37787802, у частині використання у лютому 2015 року закупленого дизельного палива на здійснення рейсів автомобілями: НОМЕР_18, НОМЕР_19 у митному режимі «транзит» , оскільки використання вищевказаних автомобілів у міжнародних перевезеннях вантажів, яке дає право на застосування нульової ставки з податку на додану вартість, у відповідності до підпункту 195.1.3. пункту 195.1. статті 195 ПК України, було досліджено Київським апеляційним адміністративним судом у постанові від 05.04.2016 у справі № 825/111/16 за адміністративним позовом Приватного підприємства «РОТРАНС» до Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.
У свою чергу, вищевказана постанова була залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.05.2016.
Так, судом у постанові було встановлено: «Податок на додану вартість в сумі 53 055,60 грн., що включений до податкового кредиту, сформований за наслідками використаного закупленого у TOB «Каір-Сервіс» 09.12.2014 року дизельного пального в операціях (що не є транзитними) з надання послуг з міжнародних перевезень вантажів автомобільним транспортом, які оподатковуються за нульовою ставкою, визначення яких можливо за наслідками аналізу використання всього об'єму закупленого дизельного пального, а саме:
- 24.01.2015 року був заправлений автомобіль НОМЕР_20 водія ОСОБА_23 дизельним паливом кількістю 1400л, який виїхав 24.01.2015 року згідно наказу № 8в від 23.01.2015 року, по маршруту м. Мари (Туркменістан) - с. Рильково , Нижегородська обл.. (Росія) (послуга з міжнародного перевезення вантажів - нульова ставка ПДВ) - заявка від 23.01.2015 року SmarCo Inc. На підтвердження наданої послуги в наявності CMR № DA 0543362 від 13.02.2015 року, а також акт виконаних робіт №20 від 01.03.2015 року. На підставі подорожнього листа № 291243 від 24.01.2015 року списано по нормі 2828 л дизельного палива;
- 30.01.2015 року був заправлений автомобіль НОМЕР_21 водія ОСОБА_24 дизельним паливом кількістю 1400л, який виїхав 02.02.2015 року згідно наказу №10б від 02.02.2015 року, по маршруту м. Ташкент (Узбекистан) - м. Черкаси (Україна) (митний режим»імпорт» - нульова ставка ПДВ) - заявка ПАТ «Черкаський шовковий комбінат». На підтвердження наданої послуги в наявності CMR А № 338064 від 27.02.2015 року, а також акт виконаних робіт №27 від 10.03.2015 року. На підставі подорожнього листа № 291286 від 02.02.2015 року списано по нормі 2914 л дизельного палива;
-30.01.2015 року був заправлений автомобіль НОМЕР_10 водія ОСОБА_12 дизельним паливом кількістю 1300л, який виїхав 03.02.2015 року згідно наказу №10б від 02.02.2015 року, по маршруту м. Ашгабат (Туркменістан) - м. Черкаси (Україна) (митний режим «імпорт» - нульова ставка ПДВ) - заявка ФОП ОСОБА_25 На підтвердження наданої послуги в наявності CMR № DA 0575050 від 24.02.2015 року, а також акт виконаних збіт №21 від 13.03.2015 року. На підставі подорожнього листа № 291287 від 03.02.2015 року писано по нормі 2457 л дизельного палива.
Таким чином, приймаючи до уваги придбане у TOB «Каір-Сервіс» в грудні 2014 року дизельне пальне в кількості 25 855 л на суму 392 996 грн., в т.ч. податок на додану вартість -65 499,33 грн., з урахуванням вказаних норм ПК України, підприємтсво «РОТРАНС» мало право віднести до податкового кредиту податок на додану вартість в сумі 54 488,90 грн. (65 499,33 грн. х 83,19% = 54 488,90 грн., де: 65 499,33 грн. - сума ПДВ придбаного в грудні 2014 року дизельного пального у TOB «Каір-Сервіс», 83,19% - коефіцієнт (частка) використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях)».
У свою чергу, у відповідності до статті 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно частини 2 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
У рішенні від 30.06.2009 № 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що відповідно до положень Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України; обов'язковість рішень суду є однією із основних засад судочинства, яка гарантує ефективне здійснення правосуддя.
Відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.
Крім того, суду є незрозумілою позиція відповідача у частині зазначення у акті перевірки тієї обставини, що автомобілі: НОМЕР_22 (СМR №№ 036110, 036081, 036118, 036107, 036129, 036013, 035990, 035926, 036012 від 31.08.2015; СМR № DA 0626009 від 22.09.2015), СВ2738АХ (СМR №№ 036199, 036287, 036202, 036159, 036156, 036188, 036305 від 09.09.2015; СМR № DA 0626014 від 30.09.2015), СВ1144АО (СМR №№ 036292, 036374, 036377 від 09.09.2015; СМR № 2015/0226/1 від 04.09.2015; СМR № DA 0626013 від 30.09.2015), СВ2780ВС (СМR № 522360 від 01.10.2015), СВ0409ВР (СМR № 384243 від 01.10.2015) перебували на території України в режимі транзиту, що у свою чергу, не дає права позивачу на застосування нульової ставки податку на додану вартість, згідно з підпунктом 195.1.3. пункту 195.1. статті 195 ПК України, та включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість з придбаного дизельного палива у період з лютого по жовтень 2015 року, оскільки у поданих ПП «РОТРАНС» податкових деклараціях за вересень-жовтень 2015 року було відображено, що вищевказані автомобілі перебувають на території України у режимі транзиту та використання палива оподатковано на загальних підставах (т. 1 а.с. 77-82, 84-88).
За таких обставин та з урахуванням того, що висновки, викладені у акті перевірки від 10.03.2016 № 99/22/37787802, суперечать інформації Державної фіскальної служби України, викладеної у листах від 16.08.2016 №14209/5/99-99-18-02-01-16 та від 19.09.2016 № 16102/5/99-99-18-02-04-16 і матеріалам справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування податкових повідомлень-рішень ГУ ДФС у Чернігівській області від 04.04.2016 №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3 та задоволення позовних вимог ПП «РОТРАНС» у повному обсязі.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Такий підхід узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» суд визначив, що «... адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі і поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління».
При вирішенні даної справи судом були враховані положення частини 3 статті 2, частини 1 статті 11 та частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову у повному обсязі.
Відповідно до частини 1 статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Так, згідно частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки, позовні вимоги Приватного підприємства «РОТРАНС» підлягають задоволенню повністю, то суд вважає за необхідне присудити Приватному підприємству «РОТРАНС» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області судовий збір у розмірі 4042,14 грн.
Керуючись статтями 122, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Приватного підприємства «РОТРАНС» - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області від 04.04.2016 № НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області (код ЄДРПОУ 39558413) на користь Приватного підприємства «РОТРАНС» (код ЄДРПОУ 37787802) судові витрати у сумі 4042 (чотири тисячі сорок дві) грн. 14 коп.
Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Суддя В.В. Падій