26 вересня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі :
Головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.
СуддівСлободянюк С.В., Мазурик О.Ф.
при секретаріГоін В.С.
за участю: позивача ОСОБА_5,
відповідача ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 27 травня 2016 року
У справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про стягнення аліментів, -
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 27 травня 2016 року позов задоволено. /а.с. 28-30/
Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу на рішення суду посилаючись на його незаконність та необґрунтованість. Вважає, що судом першої інстанції не повно з'ясовані обставини справи, зокрема те, що відсутність письмового договору про сплату аліментів не свідчить про відсутність угоди між сторонами, оскільки існує домовленість щодо розміру та строків сплати аліментів, у зв'язку з чим він у повному обсязі виконує вимоги ст.ст. 141, 180 СК України. Таким чином, вказував на те, що форма домовленості законодавством не встановлена, у зв'язку з чим не є обов'язковим укладення договору для підтвердження існування домовленості щодо сплати аліментів, зважаючи також на те, що ОСОБА_5 підтвердила існування такої домовленості. З урахуванням викладеного в апеляційній скарзі просив рішення суду змінити та залишити позов без розгляду.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, які з'явились у судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення залишенню без змін на підставі наступного.
Судом встановлено, що сторони зареєстрували між собою шлюб. Від спільного шлюбу вони мають малолітню дитину: сина - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с.4/. 15.03.2007 року шлюб між сторонами було розірвано /а.с.3/. З вересня 2014 року відповідач не надає будь-якої матеріальної допомоги на утримання дитини, яка проживає і зареєстрована разом з матір'ю /а.с.5, 21/. Син ОСОБА_7 з вересня 2014 року відвідує дитячий хореографічний заклад «Центр хореографічної майстерності «Веселад» /а.с.14/.
№ справи 753/23656/15-ц
№ апеляційного провадження:22-ц/796/9662 /2016
Головуючий у суді першої інстанції: Колесник О.М.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Лапчевська О.Ф.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вірно керувався вимогами ч.1, ст.180 СК України про те, що батьки зобов'язані утримувати до досягнення нею повноліття, ч.1, ст.184 СК України про те, що якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі та підпункт 3, пункту 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 „Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" про те, що, вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність у останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Встановивши, наявність у відповідача двох інших дітей від його першого шлюбу: доньки - ОСОБА_8., ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина - ОСОБА_9., ІНФОРМАЦІЯ_3 /а.с.20/, приймаючи до уваги обов'язок відповідача утримувати свою малолітню дитину, відсутність інформації про його на даний час постійний щомісячний дохід, склад сім'ї, його стан здоров'я, враховуючи вік та стан здоров'я дитини, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача аліментів у розмірі 1000 грн. щомісяця.
Також судом першої інстанції була надана правомірна оцінка твердженням відповідача про те, що між сторонами існує усна домовленість про сплату відповідачем на користь позивача 1250 грн. аліментів щомісяця на утримання сина, яку він виконував до вересня 2014 року, у зв'язку з чим позивачка має право на звернення до суду з позовом про розірвання цієї домовленості, яку суд першої інстанції обґрунтовано не врахував у відповідності до ст.141 та ст.180 СК України про те, що батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо утримання і виховання своєї дитини, тому вказаними нормами права законодавчо закріплено обов'язок, а не право відповідача, на утримання свого син, а умови укладення договору між батьками про сплату аліментів на утримання дитини закріплені ст.189 СК України.
Доводи апеляційної скарги, щодо існування усного договору між сторонами про сплату аліментів та відсутності законодавчо закріпленого обов'язку щодо письмового укладення такої угоди, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки ч.1, ст.189 СК України прямо передбачено, що батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначити розмір та строки виплати який укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується, у зв'язку з чим позивачка має право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів незалежно від усних домовленостей між сторонами, враховуючи, що між сторонами такий договір відсутній, на що також було наголошено судом першої інстанції.
Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та містяться на формальних міркуваннях.
Відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 27 травня 2016 року - відхилити.
Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 27 травня 2016 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: Судді: