І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И [1]
22 вересня 2016 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва
в складі: головуючого - Немировської О.В.
суддів - Оніщука М.І., Шебуєвої В.А.
при секретарі - Казанник М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про припинення права на частку у спільному майні, стягнення грошової компенсації частки у спільному майні, визнання права власності,
за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1, ОСОБА_2 - ОСОБА_5 на рішення Святошинського районного суду м.Києва від 19 липня 2016 року,
встановила:
у квітні 2015 року позивачі звернулись до суду з позовом про припинення права на частку у спільному майні, стягнення грошової компенсації частки у спільному майні, визнання права власності, посилаючись на те, що їм належить по ј частині АДРЕСА_1. Зазначали, що спільне проживання з відповідачами у спірній квартирі є неможливим, а тому просили припинити їх право власності на частину квартири та стягнути з відповідачів на їх користь грошову компенсацію.
Рішенням Святошинського районного суду м.Києва від 19 липня 2016 року в задоволенні позову було відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, представник позивачів подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи.
Заслухавши доповідь судді Немировської О.В., пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 свої позовні вимоги обґрунтовували тим, що вони є власниками по ј частині АДРЕСА_2. Оскільки між ним та іншими двома співвласниками - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 постійно виникають конфлікти з приводу користування квартирою, позивачі просили, з урахуванням уточнень, припинити їх право власності на належні їм частки в квартирі, визнати за відповідачами право власності на ці частки після повної сплати компенсації та стягнути з відповідачів солідарно на їх користь компенсацію вартості 650 475 грн. 44 коп., що складає вартість їх часток по 325 237 грн.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 19 липня 2016 р. в задоволенні позову було відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що заявлені позивачами вимоги не можуть бути задоволені з урахуванням дотримання засад справедливості, добросовісності та розумності, оскільки реалізація позивачами свого права на отримання грошової компенсації частки у спільному майні призведе до скрутного матеріального становища відповідачів і не матиме наслідком фактичне вирішення спору по суті.
Такий висновок суду першої інстанції є законним та обґрунтованим та відповідає встановленим по справі обставинам.
Суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права та послався на положення ст. 183, 317, 319, 358, 364 ЦК України.
Доводи, які викладені представником позивачів в апеляційній скарзі, були предметом перевірки суду першої інстанції та отримали належну правову оцінку.
Відповідно до ч. 2 ст. 364 ЦК України якщо виділ в натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (ч. 2 ст. 183 цього Кодексу), співвласник, який, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.
Спірним майном є квартира АДРЕСА_3 та належить по 1/4 частині ОСОБА_1, ОСОБА_3,., ОСОБА_4 та ОСОБА_2 (а/с 15 т. 1).
В даному випадку, позивачі погоджуються на отримання компенсації за належні їм частки, однак відповідачі не мають можливості сплатити компенсацію вартості належним позивачам часток, є непрацездатними.
Між співвласниками не досягнуто згоди щодо такого варіанту виділу частки позивачів у спільній частковій власності. Як стверджують відповідачі, у них відсутня об'єктивна можливість виплатити компенсацію в зазначеному розмірі, відсутність коштів призведе до примусового виконання рішення суду шляхом продажу квартири, відповідачі не згодні на викуп часток позивачів, а примушування їх до цього також буде порушенням їх прав, оскільки законодавством не передбачено можливості набуття права власності у примусовому порядку.
Факт неприязних відносин між сторонами по справі не може бути підставою для стягнення з відповідачів компенсації вартості часток, що належать позивачам.
Таким чином, судом першої інстанції було повно та всебічно встановлено обставини справи, перевірено їх доказами, правильно застосовано норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права, доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду не спростовують, а тому рішення слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,
ухвалила:
апеляційну скаргу представника ОСОБА_1, ОСОБА_2 - ОСОБА_5 відхилити, а рішення Святошинського районного суду м.Києва від 19 липня 2016 року - залишити рішення без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді
№ справи: 759/6014/15-ц
№ апеляційного провадження: 22-ц/796/11636/2016
Головуючий у суді першої інстанції: Лук'яненко Л.М.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Немировська О.В.