Справа № 11-cc/796/3228/2016 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 181 КПК Доповідач: ОСОБА_2
22 вересня 2016 року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
з участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 02 вересня 2016 року, -
Цією ухвалою відмовлено в задоволенні клопотання слідчого СВ відділення поліції № 3 Шевченківського УП ГУ НП у місті Києві ОСОБА_9 , погодженого із прокурором Київської місцевої прокуратури № 10 міста Києва ОСОБА_10 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, а саме заборониз 21 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин наступної доби залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , відносно
ОСОБА_8 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Києві, громадянина України, з вищою освітою, розлученого, який має неповнолітніх дітей, 2009 та 2011 років народження, працює на посаді комерційного директора в ТОВ «Клімат Сістемс», зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
Згідно ухвали слідчого судді, застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту мотивовано тим, що слідчий суддя прийшов до висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 296 КК України, та про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. Разом з тим, слідчий суддя визнав необґрунтованими доводи слідчого та прокурора, що застосування більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, буде недостатнім для запобігання зазначених ризиків. Також слідчий суддя послався на врахування даних про особу підозрюваного, а тому вирішив застосувати щодо ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Не погоджуючись з таким рішенням, захисник ОСОБА_7 подала в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 апеляційну скаргу, в якій, вважаючи ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою, просить її скасувати і постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотанні слідчого. На думку апелянта, підозра у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, є необґрунтованою. Зокрема, як зазначає захисник, органами досудового розслідування прийнято хибне рішення щодо наявності в діях ОСОБА_11 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, оскільки не враховано, що попередньо потерпілим ОСОБА_12 було пошкоджено автомобіль ОСОБА_11 , чим останньому було завдано матеріальну шкоду і про це ОСОБА_13 18 серпня 2016 року повідомляв в заяві до відділення поліції № 3 Шевченківського УП ГУ НП у місті Києві, однак, як вказує апелянт, даний факт проігнорований, відомості про нього, в порушення ст. 214 КПК України, до ЄРДР не внесені та про результати розгляду заявник наразі не повідомлений. Крім того, автор апеляції стверджує, що з 19 серпня 2016 року по даний час у відділенні поліції № 3 Шевченківського УП ГУ НП у місті Києві знаходиться належне ОСОБА_14 майно, а саме бейсбольна бита, м'яч та рукавичка, які, як вважає апелянт, незаконним чином слідчим ОСОБА_9 визнані речовими доказами, проте на вказане майно арешт не накладений.
На думку захисника, ризики, передбачені ст. 177 КПК України, відсутні. Крім того, апелянт вважає, що слідчим суддею не враховано, що ОСОБА_13 раніше не судимий, має постійне місце проживання, працює, позитивно характеризується, а також на його утриманні перебувають двоє малолітніх дітей та батьки пенсіонери.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали судового провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні слідчого відділу Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції України у місті Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016100100010180 від 18 серпня 2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
29 серпня 2016 року ОСОБА_14 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, а саме у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю із застосуванням предмету спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень (хуліганство).
02 вересня 2016 року слідчий СВ відділення поліції № 3 Шевченківського УП ГУ НП у місті Києві ОСОБА_9 , за погодженням із прокурором Київської місцевої прокуратури № 10 міста Києва ОСОБА_10 , звернулася до Шевченківського районного суду міста Києва з клопотанням про застосування щодоОСОБА_11 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Це клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_13 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого і свідків у провадженні, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 02 вересня 2016 року у задоволенні клопотання слідчого було відмовлено, а щодоОСОБА_11 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на певний період доби.
Під час розгляду зазначеного клопотання слідчий суддя з'ясував, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, всупереч стверджень автора апеляції, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_15 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
Як вбачається з ухвали слідчого судді, журналу судового засідання та технічного запису, на основі наданих слідчим матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують, та встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, якими є докази, наведені у клопотанні слідчого з доданими до нього матеріалами. Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_15 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296КК України. Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_11 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_14 підозри. Отже, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_11 , чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів, а тому доводи захисника про необґрунтованість повідомленої ОСОБА_14 підозри слід визнати безпідставними.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що висновок слідчого судді про їх існування є обґрунтованим з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, однак для запобігання цим ризикам, як правильно визначив слідчий суддя, може бути застосований більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, а саме домашній арешт на певний період доби.
В сукупності із обставинами кримінального провадження та ризиками, приведеними у клопотанні слідчого, для вирішення справи у відповідності до вимог закону слідчий суддя врахував дані, які характеризують особу підозрюваного ОСОБА_11 , та інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, в тому числі і ті, на які захисник посилається в апеляційній скарзі.
Таким чином, доводи захисника щодо незаконності та необґрунтованості оскаржуваної ухвали є непереконливими, оскільки слідчий суддя при розгляді клопотання повно та об'єктивно дослідив всі обставини, з якими закон пов'язує застосування запобіжних заходів, в тому числі і у вигляді домашнього арешту на певний період доби, при цьому вислухавши та врахувавши пояснення всіх учасників судового розгляду.
З огляду на викладені обставини колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування щодо ОСОБА_11 запобіжного заходу у вигляді саме домашнього арешту та належним чином мотивував своє рішення.
Порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.
Керуючись ст. ст. 176 - 178, 181, 194, 196, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 02 вересня 2016 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання слідчого СВ відділення поліції № 3 Шевченківського УП ГУ НП у місті Києві ОСОБА_9 , погодженого із прокурором Київської місцевої прокуратури № 10 міста Києва ОСОБА_10 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, а саме заборони з 21 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин наступної доби залишати місце проживання за адресою:АДРЕСА_1 , відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.
_____________________ _______________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4