іменем України
05 серпня 2016 року м. Київ
Суддя Апеляційного суду міста Києва Балацька Г.О. за участі:
особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, представника особи, відносно якої складено протокол, ОСОБА_1, адвоката Хомича І.О.,
іншого учасника дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_3,
представника учасника дорожньо-транспортної пригоди
адвоката Осадчого А.М.,
розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Хомича І.О. в інтересах ОСОБА_1, в якій міститься і клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 27 травня 2016 року відносно
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, -
Цією постановою ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та на нього за цим законом накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн.
Згідно з постановою, 10 квітня 2016 року, близько 15 год. 30 хв., в м. Києві по вул. О.Теліги, 9, ОСОБА_1, керуючи автомобілем НОМЕР_1, виконуючи обгін, в порушення п. 14.2 "Г" Правил дорожнього руху України, не переконався в тому, що після обгону зможе, не створюючи перешкоди транспортному засобу, якого він обганяє, повернути на займану смугу, що призвело до зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, адвокат Хомич І.О. в інтересах ОСОБА_1 в апеляційній скарзі першочергово просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 27 травня 2016 року, який пропущений з поважних причин, оскільки не будучи присутнім в судовому засіданні суду першої інстанції, оскаржувану постанову він отримав 03 червня 2016 року.
Також просить скасувати постанову суду та закрити провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
На обґрунтування апеляційних вимог, адвокат зазначає про те, що висновок суду першої інстанції щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, базується на протоколі про адміністративне правопорушення, схемі ДТП, поясненнях, разом з тим, такий висновок суду не відповідає фактичним обставинам справи, а схема ДТП складена невірно.
Вказує, що саме інший учасник дорожньо-транспортної пригоди - ОСОБА_3 порушив Правила дорожнього руху України, а ОСОБА_1 не виконував такого маневру як обгін, оскільки обгін заборонений на дорогах, що мають дві і більше смуги для руху в одному напрямку. Об'їхати автомобіль під керуванням ОСОБА_3 ОСОБА_1 був змушений, так як той раптово виїхав на смугу руху, по якій він рухався.
Заслухавши доповідь судді, пояснення особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, - ОСОБА_1 та його представника - адвоката Хомича І.О. на підтримку як клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, так і доводів апеляційної скарги щодо необхідності скасування постанови місцевого суду із закриття провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП; пояснення іншого учасника дорожньо-транспортної пригоди - ОСОБА_3 та його представника - адвоката Осадчого А.М., які заперечували щодо задоволення апеляційної скарги, пояснення свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, роз'яснення спеціаліста Київського науково-дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_7 щодо обставин дорожньо-транспортної пригоди, вивчивши матеріали справи з додатково наданими суду апеляційної інстанції відомостями, перевіривши доводи апеляційної скарги та клопотання про можливість поновлення строку на апеляційне оскарження, слід прийти до наступного висновку.
Згідно зі ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
На виконання вимог ст. 278 КУпАП, при підготовці справи про адміністративне правопорушення до розгляду орган (посадова особа) вирішує, зокрема, питання чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду.
Як регламентують положення ст. 277-2 КУпАП, повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніше як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначається дата і місце розгляду справи.
Дані вимоги закону під час судового провадження справи за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції належним чином не дотримані, оскільки з матеріалів провадження видно, що хоча судом 13 травня 2016 року направлялась ОСОБА_1 рекомендоване повідомлення про виклик до суду на 27 травня 2016 року, на 12 год. 45 хв., але ОСОБА_1 дане повідомлення не отримав, що випливає з наявного конверту в матеріалах провадження, який був повернутий на адресу місцевого суду без виконання (вручення адресату) із зазначенням того, що за даною адресою адресат не проживає, який надійшов на адресу суду 26 травня 2016 року, тобто до ухвалення постанови (а.с. 8).
Крім того, в матеріалах провадження взагалі відсутні відомості про направлення копії постанови ОСОБА_1 на виконання вимог ст. 285 КУпАП, що регламентують обов'язковість протягом трьох днів вручення або направлення постанови особі, щодо якої її винесено.
За наведеним, слід прийти до висновку про необхідність задоволення клопотання адвоката Хомича І.О. в інтересах ОСОБА_1 від 09 червня 2016 рокупро поновлення йому пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови судді від 27 травня 2016 року, яку адвокат Хомича І.О. отримав 03 червня 2016 року (а.с. 14).
За змістом ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення.
Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з'ясувати: чи було вчинено таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд досліджує обставини, що викладені в протоколі про адміністративне правопорушення.
Також, при розгляді справ про адміністративні правопорушення необхідно з'ясувати всі обставини, перелічені у ст.ст. 247, 280 КУпАП, а зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченими статтями 283 і 284 КУпАП.
У ній, зокрема, потрібно наводити докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення.
Вказаних вимог закону, суд першої інстанції також не дотримався, оскільки постанова взагалі не містить аналізу і оцінки доказів у справі, а є їх тільки загальне перерахування з вказівкою про те, що вони підтверджують винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення.
Усуваючи неповноту дослідження доказів по справі, судом апеляційної інстанції, за клопотанням учасників провадження, були опитані учасники дорожньо-транспортної пригоди та свідки-очевидці.
Як пояснив ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції, за вказаних в протоколі про адміністративне правопорушення часу, даті та місцю, він керував автомобілем НОМЕР_3, рухався в крайній лівій смузі руху в напрямку станції метро "Шулявська" по вул. О.Теліги в місті Києві. ОСОБА_3, який керував автомобілем марки "Сузукі", д.н.з. НОМЕР_4, рухався в тому ж напрямку в середньому ряду, та, не переконавшись, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, розпочав перестроюватись у крайню ліву смугу руху, по якій рухався він - ОСОБА_8
У зв'язку з маневром ОСОБА_3 та з метою уникнення зіткнення з автомобілем "Сузукі", д.н.з. НОМЕР_4, під керуванням останнього, він-ОСОБА_1 був змушений об'їжджати його та гальмувати.
Коли ж він - ОСОБА_8 майже об'їхав автомобіль "Сузукі", ОСОБА_3, який судячи з усього до цього моменту не бачив його-ОСОБА_1 автомобіль, раптово повернув праворуч та здійснив зіткнення з вантажним автомобілем марки "Мерседес", а після цього здійснив зіткнення з його-ОСОБА_1 автомобілем, внаслідок чого всі автомобілі зазнали механічних пошкоджень.
Інший учасник дорожньо-транспортної пригоди - ОСОБА_3 вважає, що саме дії водія ОСОБА_1 спричинили аварійну ситуацію на дорозі, внаслідок чого три автомобілі отримали механічні пошкодження.
При цьому, ОСОБА_3 в суді апеляційної інстанції пояснив, що, керуючи автомобілем "Сузукі", д.н.з. НОМЕР_4, в якому перебувала його дружина - ОСОБА_3 він рухався по вул. О.Теліги в сторону вул. Довженка в м. Києві, в крайній лівій смузі, з трьох смуг для руху в одному напрямку. Справа, в середній полосі, рухалася вантажівка - автомобіль Мерседес", д.н.з.НОМЕР_5. Автомобіль під керуванням водія ОСОБА_1 здійснюючи маневр обгону, перетнув суцільну смугу та виїхав на смугу зустрічного руху, фактично порівнявшись з його автомобілем.
Оскільки в зустрічному напрямку розпочав рух потік автомобілів з переключенням сигналу світлофора на зелений сигнал, що дозволяв рух, він-ОСОБА_3 побачив, як автомобіль під керуванням ОСОБА_1 намагався повернутися в смугу руху, по якій пересувався він-ОСОБА_3, а тому з ним відбулося зіткнення, після чого його фактично віднесло під вантажний автомобіль "Мерседес", з яким у нього також відбулося зіткнення і він зупинився попереду вантажного автомобіля, а автомобіль під керуванням ОСОБА_1 опинився попереду нього.
ОСОБА_9 повністю заперечив той факт, що він їхав в середній смузі руху.
Дану дорожню обстановку спостерігав водій автомобіля, який їхав позаду нього.
Свідок ОСОБА_6 в суді апеляційної інстанції пояснив, що 10 квітня 2016 року, близько 15 год., керуючи своїм автомобілем, звернув увагу на автомобіль "ВАЗ" під керуванням ОСОБА_1, який створив йому аварійну ситуацію. В послідуючому, продовжуючи рух, він знов побачив автомобіль під керуванням ОСОБА_1, який , як і він-свідок, рухалися в одному напрямку. В цей час крайня права смуга руху, з трьох в одному напрямку, була вільна. В середній смузі рухався вантажний автомобіль - "Мерседес", за ним інші автомобілі, а в третій смузі також рухався легковий автомобіль. В цей час автомобіль "ВАЗ" почав їх обганяти, виїхав на суцільну осьову лінію, таким чином що вона була у нього між колесами, тобто лівою частиною автомобіля він перебував на смузі зустрічного руху.
На його-свідка погляд, ОСОБА_1 і обігнав би легковий автомобіль, що рухався в лівій смузі руху, проте, в цей час по зустрічній полосі руху розпочали рух автомобілі, а тому, щоб уникнути з ними зіткнення, водій автомобіля "ВАЗ" намагався "втиснутися" в третю смугу руху, таким чином "підштовхував" автомобіль "Сузукі" під вантажівку "Мерседес". В результаті чого і відбулося зіткнення між автомобілями.
Після дорожньо-транспортної пригоди зупинився автомобіль "Мерседес", попереду нього - автомобіль "Сузукі, а метрів через 10-15 попереду - автомобіль "ВАЗ".
Такі пояснення узгоджуються з послідовними поясненнями ОСОБА_3
Свідок ОСОБА_5 детально не змогла розповісти про обставини події дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 10 квітня 2016 року за участю автомобіля під керуванням її чоловіка - ОСОБА_9 та інших автомобілів, але стверджувала, що автомобіль під керуванням чоловіка, в якому вона перебувала, весь час рухався до зіткнення рухався в крайній лівій смузі, не змінюючи напрямку. Автомобіль же під керуванням ОСОБА_1 з'явився раптово зліва від їх автомобіля та став "підштовхувати" їх автомобіль під вантажівку, вдарив ліву фару їх автомобіля, а потім зупинився попереду.
Вислухавши пояснення учасників дорожньо-транспортної пригоди, вивчивши матеріалами провадження спеціаліст Київського науково-дослідного інституту судових експертиз - ОСОБА_7, зазначив, що при наявності даних протоколу про адміністративне правопорушення, схеми тощо, спростувати чи підтвердити версії обох водіїв щодо механізму дорожньо-транспортної пригоди не виявляється за можливе.
Водночас, в даній дорожній обстановці, на переконання спеціаліста, в діях водія ОСОБА_1 вбачається порушення п.п. 11.4, 10.1 Правил дорожнього руху, які регламентують заборону виїжджати на призначений для зустрічного руху бік дороги на дорогах з двостороннім рухом, які мають щонайменше дві смуги для руху в одному напрямку, та, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкоди або небезпеки іншим учасникам руху.
Зазначив і про порушення ОСОБА_1 п. 12.3 Правил дорожнього руху, якими передбачено, що у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, за поясненнями ОСОБА_1 автомобіль під керуванням ОСОБА_3, він-ОСОБА_1 повинен був негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.
Виходячи з наданих фотознімків і механічних пошкоджень транспортних засобів, даних схеми дорожньо-транспортної пригоди, слід прийти до висновку, що автомобіль "ВАЗ" під керуванням ОСОБА_1 пересувався по смузі зустрічного руху з більшою швидкістю, ніж автомобіль під керуванням ОСОБА_3, зі зміщенням автомобілів вправо, з зіткненнями між транспортними засобами, що фактично водіями не оспорюється.
Що стосується порушень з боку водія ОСОБА_3, якщо приймати до увагу версію водія ОСОБА_1, то, як зазначає спеціаліст ОСОБА_7, в його діях можуть вбачатися порушення п.п. 10.1, 10.3 Правил дорожнього руху України, які регламентують наступне: перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху, водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху та - у разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам по тій смузі руху, на яку він має перестроїтися.
За будь-яких обставин, дії водія ОСОБА_1 не можуть бути регламентовані п. 14.2 "Г" Правил дорожнього руху України, як про це складено протокол про адміністративне правопорушення щодо нього.
Дана неправильність протоколу про адміністративне правопорушення, виключала можливість прийняття по ньому рішення судом першої інстанції, а тому постанова районного суду в безспірному порядку підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови, якою матеріали провадження необхідно направити для додаткової перевірки до Управління патрульної поліції м. Києва ДПП, оскільки вирішення питання про притягнення до адміністративної відповідальності конкретної особи належить виключно до компетенції органів ДПП, які наділені повноваженнями проводити всі передбачені законом дії для встановлення обставин, за яких відбувалася дорожньо-транспортна пригода, зі складанням під час перевірки відповідних процесуальних документів.
Таким чином, під час додаткової перевірки органу ДПП необхідно, на виконання вимог ст. 245 КУпАП, всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, зокрема, встановити обставини і механізм дорожньо-транспортної пригоди, визначити осіб, які припустилися порушень Правил дорожнього руху України, внаслідок чого сталася дана подія, та інші обставини, що мають значення для прийняття правильного рішення, зокрема, і правильність написання прізвища ОСОБА_1 (ОСОБА_1), після чого, за наявності до того підстав, направити матеріали на новий судовий розгляд.
На підставі наведеного, апеляційна скарга адвоката Хомича І.О. в інтересах ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Клопотання адвоката Хомича І.О. в інтересах ОСОБА_1 про поновлення йому строку на апеляційне оскарження постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 27 травня 2016 року задовольнити.
Апеляційну скаргу адвоката Хомича І.О. в інтересах ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 27 травня 2016 року відносно ОСОБА_1 скасувати та прийняти нову постанову, якою матеріали справи за протоколом про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, від 10 квітня 2016 року, серії АП1 № 877698, повернути до Управління патрульної поліції м. Києва ДПП для проведення додаткової перевірки та доопрацювання.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду міста Києва Г.О. Балацька