23 вересня 2016 р.м. ХерсонСправа № 821/1269/16
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Василяки Д.К.,
при секретарі: Собчук Є.В., за участю представника позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про застосування адміністративного арешту коштів на рахунках у банках платника податків,
встановив:
Херсонська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Херсонській області (далі по тексту - позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі по тексту - відповідач) про застосування адміністративного арешту коштів на рахунках у банках платника податків.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем відмовлено позивачу у проведенні фактичної перевірки за адресою: м. Херсон, вул. Димитрова, 14, та зроблено запис про відмову у допуску посадових осіб до проведення перевірки. На підставі вказаного, контролюючим органом складено акт відмови у допуску посадових осіб до проведення перевірки №14/21-03-13-05/НОМЕР_1 від 05 вересня 2016 року, на підставі якого 06 вересня 2016 року керівником ОДПІ прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.
Відповідач та його представник в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечували. Заперечення обґрунтовано тим, що правомірно відмовлено у допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення фактичної перевірки через порушення ними вимог Податкового Кодексу України, а саме, в наказі на проведення перевірки не було зазначено конкретних підстав перевірки, тільки посилання на пп. 80.2.3 та 80.2.27 ст. 80 ПКУ. На запит податкової інспекції щодо надання пояснень по питанню відсутності жодних найманих працівників при тому що в об'єктах торгівлі ФОП ОСОБА_2 зареєстровано 2 касових апарата, надана відповідь від 19.08.16 про те, що робота касових апаратів забезпечується шляхом безоплатної допомоги членів сім'ї. Вважає, податкова інспекція мала право проводити тільки виїзну позапланову перевірку, а не фактичну.
Крім того, відповідач зазначив, що адміністративний арешт це спосіб забезпечення погашення податкового боргу, а у відповідача відсутній будь-який борг по податкам та обов'язковим платежам до бюджету.
Розглянувши подані документи, заслухавши позицію представника позивача, відповідача, представника відповідача, дослідивши адміністративний позов та документи покладені в його основу, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, суд приходить до наступного: фізична особа - підприємець ОСОБА_2 зареєстрована Суворовським районним управлінням юстиції у м. Херсоні 13 квітня 1994 року, про що зроблено запис №162-р.
На податковому обліку платник податків знаходиться в Херсонській ОДПІ Головного управління ДФС у Херсонській області з 21 квітня 1994 року за №2698. Основним видом діяльності платника податків за КВЕД 47.11 є роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.
Судом встановлено, що позивачем видано наказ "Про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_2." №720 від 02.09.2016 р. та на підставі вказаного наказу та направлень на перевірку №332/21-03-13-05 від 02.09.2016 , №333/21-03-13-05 від 02.09.2016 посадовими особами контролюючого органу 05 вересня 2016 року здійснено вихід за місцями здійснення платником податків підприємницької діяльності з метою ознайомлення його з наказом та вручення направлень на проведення фактичної перевірки: м. Херсон, вул. Димитрова,14 (магазин "Продукти") та м. Херсон, провул. 2 Вірьовчин, 1/124.
ФОП ОСОБА_2 не було допущено перевіряючих до проведення перевірки, про що в направленнях на перевірку внесено запис "До перевірки не допускаю ОСОБА_2" та підпис.
За результатами зазначеного виходу, посадовими особами позивача складено акт відмови у допуску посадових осіб до проведення перевірки №14/21-03-13-05/НОМЕР_1 від 05 вересня 2016 року.
На підстав вказаного акту прийнято рішення про застосуванням адміністративного арешту майна платника податків від 06 вересня 2016 року.
Крім того, на підставі вказаного акту Херсонська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Херсонській області звернулась до суду з поданням, щодо підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків фізичної особи-підприємця ОСОБА_2. Постановою суду від 09 вересня 2016 року по справі № 821/1268/16 подання задоволено.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне: порядок застосування адміністративного арешту майна платника податків передбачено ст.94 ПК України.
Згідно з п.94.1 ст.94 ПК України, адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.
Відповідно до п.п. 94.2.3 ПК України, арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.
Відповідно до п.94.5 ст.94 ПК України арешт майна може бути повним або умовним.
Повним арештом майна визнається заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування його майном. У цьому випадку ризик, пов'язаний із втратою функціональних чи споживчих якостей такого майна, покладається на орган, який прийняв рішення про таку заборону.
Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника відповідного контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником контролюючого органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.
Згідно з п.94.10 ст.94 ПК України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника контролюючого органу (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом. При цьому перевірка обґрунтованості накладення адміністративного арешту передбачає встановлення судом наявності підстав для застосування адміністративного арешту, визначених пунктом 94.2 статті 94 ПК України. Предметом перевірки є відповідність рішення керівника податкового органу (його заступника) про накладення адміністративного арешту на майно платника податків умовам, за яких таке рішення може бути ухвалено.
При цьому, позивач звертався до суду з поданням до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків та постановою від 09 вересня 2016 року застосовано арешт майна відповідача.
Відповідно до абз. 2 пп. 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 ПК України, арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.
Крім того, суд зазначає, що позивачем не зазначено який саме вид арешту коштів відповідача він просить застосувати.
Так, суд зазначає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів необхідності застосування такого заходу, як накладення арешту на кошти на рахунках платника податків.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відтак, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про застосування адміністративного арешту коштів на рахунках у банках платника податків.
Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 12, 19, 94, 122, 158-163, 167 КАС України, суд -
постановив:
В задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 27 вересня 2016 р.
Суддя Василяка Д.К.
кат. 8.2.2