14 вересня 2016 року м. ПолтаваСправа № 816/1269/16
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Канигіної Т.С.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом
позивача Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області
до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення податкового боргу
10 серпня 2016 року Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Полтавській області (надалі - Кременчуцька ОДПІ, відповідач) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (надалі - ФОП ОСОБА_1, відповідач) про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 285968,57 грн, з єдиного податку з фізичних осіб - 230928,89 грн, з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування, - 25288,99 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на наявність у відповідача податкової заборгованості зі сплати податку на доходи фізичних осіб, податку на додану вартість, єдиного податку з фізичних осіб, яка виникла у зв'язку з несплатою суми податкового зобов'язання самостійно задекларованого відповідачем та на підставі застосування до відповідача штрафних санкцій.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надавши до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином. Правом подати суду заперечення проти позову та докази на підтвердження своїх доводів не скористався.
За таких обставин та з урахуванням приписів частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що 06 жовтня 1995 року ОСОБА_1 зареєстрований виконавчим комітетом Комсомольської міської ради Полтавської області як фізична особа - підприємець та перебуває на обліку в Кременчуцькій ОДПІ, як платник податків (а.с.12-16, 23-25).
Згідно з розрахунком суми податкового боргу (а.с.17-22) за відповідачем рахується податковий борг у загальному розмірі 542186,45 грн, який складається:
- з податку на додану вартість у сумі 285968,57 грн;
- з єдиного податку з фізичних осіб у сумі 230928,89 грн;
- з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування, у сумі 25288,99 грн.
Заборгованість з податку на додану вартість виникла внаслідок несплати самостійно задекларованих сум податкових зобов'язань згідно з податковими деклараціями:
- №9088294287 від 20.01.2014 у розмірі 36800,00 грн (з урахуванням переплати заборгованість становить 25662,30 грн) (а.с.32-34);
- №9008931310 від 20.02.2014 у розмірі 22594,00 грн (а.с.29-31);
- №9014583401 від 19.03.2014 у розмірі 27376,00 грн (а.с.26-28);
- №9021885754 від 18.04.2014 у розмірі 36734,00 грн (а.с.39-41);
- №9028878534 від 20.05.2014 у розмірі 50833,00 грн (а.с.42-44);
- №9035462529 від 20.06.2014 у розмірі 60985,00 грн (а.с.35-38);
- №9041943676 від 21.07.2014 у розмірі 56731,00 грн (а.с.45-48);
- №9048489970 від 20.08.2014 у розмірі 48747,00 грн (а.с.49-52);
- №9054276806 від 22.09.2014 у розмірі 57251,00 грн (а.с.53-56);
- №9060444817 від 20.10.2014 у розмірі 53444,00 грн (а.с.57-60);
- №9067922779 від 20.11.2014 у розмірі 30013,00 грн (а.с.61-64);
- №9074191582 від 22.12.2014 у розмірі 33584,00 грн (а.с.65-67);
- №9078665719 від 20.01.2015 у розмірі 33827,00 грн (а.с.68-70);
- №9080487003 від 28.04.2015 у розмірі 20752,00 грн (а.с.71-74);
- №9081805420 від 29.04.2015 у розмірі 151,00 грн (а.с.75-78).
Виходячи із приписів пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, сума податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає платник податків у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу, вважається узгодженою.
Відповідно до пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Отже, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, є узгодженим з дня подання такої декларації.
Крім того, на підставі акта перевірки від 14 липня 2014 року №216/17.03/НОМЕР_1 (а.с.79-80) прийняті податкові повідомлення-рішення від 29 липня 2014 року:
- №0003461700/1661, яким застосовано штрафну санкцію у розмірі 14309,35 грн (а.с.80 зворотній бік);
- №0003411700/1662, яким застосовано штрафну санкцію у розмірі 11060,54 грн (а.с.80 зворотній бік).
Вказані податкові повідомлення-рішення отримані уповноваженою особою відповідача 29 липня 2014 року (а.с.80 зворотній бік).
Судом не виявлено доказів здійснення відповідачем передбаченої пунктом 56.1 статті 56 Податкового кодексу України процедури адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень від 29 липня 2014 року №0003461700/1661 та №0003411700/1662, а також їх оскарження до суду.
На підставі акта перевірки від 11 вересня 2014 року №458/16-02/17.03/НОМЕР_1 (а.с.81) прийняті податкові повідомлення-рішення від 26 вересня 2014 року:
- №0006361700/1864, яким застосовано штрафну санкцію у розмірі 5815,06 грн (а.с.82);
- №0006401700/1865, яким застосовано штрафну санкцію у розмірі 6000,00 грн (а.с.82).
Вказані податкові повідомлення-рішення отримані уповноваженою особою відповідача 18 жовтня 2014 року (а.с.82 зворотній бік).
Судом не виявлено доказів здійснення відповідачем передбаченої пунктом 56.1 статті 56 Податкового кодексу України процедури адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень від 26 вересня 2014 року №0006361700/1864 та №0006401700/1865, а також їх оскарження до суду.
На підставі акта перевірки від 10 лютого 2015 року №191/16-02-17.03/НОМЕР_1 (а.с.84-85) прийнято податкове повідомлення-рішення від 13 березня 2015 року №0004521700/353, яким застосовано штрафну санкцію у розмірі 8000,00 грн (а.с.83).
Вказане податкове повідомлення-рішення направлено на адресу відповідача та повернулися з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання" (а.с.83).
Податкове повідомлення-рішення від 13 березня 2015 року №0004521700/353 вважається врученим платнику податків з огляду на приписи абзацу 3 пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України.
Судом не виявлено доказів здійснення відповідачем передбаченої пунктом 56.1 статті 56 Податкового кодексу України процедури адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення від 13 березня 2015 року №0004521700/353, а також його оскарження до суду.
На підставі акта перевірки від 09 червня 2015 року №430/16-02-17/НОМЕР_1 (а.с.87) прийнято податкове повідомлення-рішення від 23 червня 2015 року №0006321700/548, яким застосовано штрафну санкцію у розмірі 170,00 грн (а.с.86).
Вказане податкове повідомлення-рішення отримане уповноваженою особою відповідача 17 червня 2015 року (а.с.86).
Судом не виявлено доказів здійснення відповідачем передбаченої пунктом 56.1 статті 56 Податкового кодексу України процедури адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення від 23 червня 2015 року №0006321700/548, а також його оскарження до суду.
На підставі акта перевірки від 24 червня 2015 року №431/16-02-17/НОМЕР_1 (а.с.87) прийнято податкове повідомлення-рішення від 21 липня 2015 року №0006521700/3104, яким застосовано штрафну санкцію у розмірі 1020,00 грн (а.с.88).
Вказане податкове повідомлення-рішення отримане уповноваженою особою відповідача 27 липня 2015 року (а.с.88).
Судом не виявлено доказів здійснення відповідачем передбаченої пунктом 56.1 статті 56 Податкового кодексу України процедури адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення від 21 липня 2015 року №0006521700/3104, а також його оскарження до суду.
На підставі акта перевірки від 21 липня 2015 року №450/16-02-17/НОМЕР_1 (а.с.91) прийнято податкове повідомлення-рішення від 31 липня 2015 року №0006591700, яким застосовано штрафну санкцію у розмірі 1020,00 грн (а.с.90).
Вказане податкове повідомлення-рішення отримане уповноваженою особою відповідача (а.с.90).
Судом не виявлено доказів здійснення відповідачем передбаченої пунктом 56.1 статті 56 Податкового кодексу України процедури адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення від 31 липня 2015 року №0006591700, а також його оскарження до суду.
Заборгованість частково погашена за рахунок самостійної сплати коштів у розмірі 322921,89 грн.
У зв'язку з неповною та несвоєчасною сплатою сум податкового зобов'язання з податку на додану вартість, відповідно до статті 129 Податкового кодексу України, відповідачу в автоматичному режимі нарахована пеня у загальному розмірі 2829,21 грн та відповідно до вимог пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України згідно з правилами погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення, суму в розмірі 805,76 грн зараховано в рахунок сплати нарахованої пені. Таким чином, залишок несплаченої пені становить 2023,45 грн.
Отже, за відповідачем рахується заборгованість з податку на додану вартість у загальному розмірі 285986,57 грн (283963,12 грн - недоїмка, 2023,45 грн - сума пені).
Заборгованість з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 230928,89 грн виникла внаслідок несплати самостійно задекларованих сум податкових зобов'язань згідно з податковими деклараціями:
- №9090258798 від 10.02.2014 року у розмірі 102746,00 грн (а.с.92-94);
- №9026622265 від 12.05.2014 року у розмірі 40576,00 грн (а.с.95-97);
- №9045701654 від 08.08.2014 року у розмірі 79530,00 грн (а.с.98-100);
- №9064632393 від 07.11.2014 року у розмірі 78232,00 грн (а.с.101-103);
- №9079971928 від 05.02.2015 року у розмірі 39936,00 грн (а.с.104-106);
- №9082149711 від 29.04.2015 року у розмірі 749,89 грн (а.с.107-109).
Крім того, на підставі акта перевірки від 03 вересня 2014 року №431/16-02/17.03/НОМЕР_1 (а.с.112) прийняті податкові повідомлення-рішення від 11 вересня 2014 року;
- №0005051700/1786, яким застосовано штрафну санкцію у розмірі 28184,18 грн (а.с.110);
- №0005041700/1787, яким застосовано штрафну санкцію у розмірі 232,76 грн (а.с.110).
Вказані податкові повідомлення-рішення отримані уповноваженою особою відповідача 11 вересня 2014 року (а.с.110).
Судом не виявлено доказів здійснення відповідачем передбаченої пунктом 56.1 статті 56 Податкового кодексу України процедури адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень від 11 вересня 2014 року №0005051700/1786 та №0005041700/1787, а також їх оскарження до суду.
На підставі акта перевірки від 17 лютого 2016 року №130/16-02/17/НОМЕР_1 (а.с.115) прийнято податкові повідомлення-рішення від 25 лютого 2016 року:
- №0001541700, яким застосовано штрафну санкцію у розмірі 15890,98 грн (а.с.113);
- №0001551700, яким застосовано штрафну санкцію у розмірі 12526,75 грн (а.с.113).
Вказані податкові повідомлення-рішення направлено на адресу відповідача та повернулися з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання" (а.с.113 зворотній бік)
Податкові повідомлення-рішення від 25 лютого 2016 року №0001541700 та №0001551700 вважаються врученими платнику податків з огляду на приписи абзацу 3 пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України.
Судом не виявлено доказів здійснення відповідачем передбаченої пунктом 56.1 статті 56 Податкового кодексу України процедури адміністративного оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень, а також їх оскарження до суду.
Заборгованість частково погашена за рахунок самостійної сплати коштів у розмірі 171665,39 грн та наявної переплати у розмірі 73,55 грн.
У зв'язку з неповною та несвоєчасною сплатою сум податкового зобов'язання з податку на додану вартість, у відповідності до статті 129 Податкового кодексу України, відповідачу в автоматичному режимі нарахована пеня у загальному розмірі 4063,27 грн та станом на дату розгляду справи не сплачена сума пені складає 263,03 грн.
Отже, за відповідачем рахується заборгованість по єдиному податку з фізичних осіб у розмірі 230928,89 грн (230665,86 грн - недоїмка, 263,03 грн - пеня).
Заборгованість з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування у сумі 25288,99 грн виникла з наступних підстав.
09 лютого 2015 року працівниками Кременчуцької ОДПІ проведено перевірку своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, про що складено акт перевірки №187/16-02-17 (а.с.116-117 зворотній бік).
На підставі вказаного акта перевірки складено податкове повідомлення-рішення від 24 березня 2015 року №0004581700, яким зобов'язано сплатити штраф у розмірі 25342,01 грн (а.с.116).
Вказане податкове повідомлення-рішення отримане уповноваженою особою відповідача 16 квітня 2015 року (а.с.116).
Судом не виявлено доказів здійснення відповідачем передбаченої пунктом 56.1 статті 56 Податкового кодексу України процедури адміністративного оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення, а також його оскарження до суду.
Заборгованість частково погашена за рахунок самостійної сплати коштів у розмірі 53,02 грн.
Таким чином, за відповідачем рахується заборгованість з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування у сумі 25288,99 грн
Відповідно до статті 14 Податкового кодексу України:
- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);
- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);
- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1);
- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);
- податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).
Згідно зі статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний, зокрема сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).
Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.18 пункту 20.1); приймати рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу, а також про списання безнадійного податкового боргу у порядку, передбаченому законодавством (підпункт 20.1.29 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини (підпункт 20.1.34 пункту 20.1).
Отже, сума несплаченого відповідачем податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 285968,57 грн, з єдиного податку з фізичних осіб у сумі 230928,89 грн, з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування у сумі 25288,99 грн є сумою податкового боргу.
Наявність податкового боргу за відповідачем підтверджується також відомостями облікової картки платника податків, копії якої надані позивачем (а.с.138-205).
Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.
Згідно з пунктом 59.3 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
На виконання вищезазначених положень 27 квітня 2015 року Кременчуцькою ОДПІ винесено податкову вимогу №51-15/718105 на суму 456634,84 грн (а.с.119)
Не погоджуючись з вказаною податковою вимогою, відповідач оскаржив її до суду.
Так, постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2015 року по справі №816/1653/15 у задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області про скасування податкової вимоги відмовлено. Судове рішення набрало законної сили 27 жовтня 2015 року.
Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа щодо якої встановлені ці обставини.
У силу наведеної норми процесуального закону обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі №816/1653/15, що набрало законної сили, мають преюдиційне значення при вирішенні спору у цій справі, відтак податкова вимога від 27 квітня 2015 року №51-15/718105 є законною.
Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно з пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Внаслідок того, що ФОП ОСОБА_1 станом на дату розгляду та вирішення справи податковий борг з податку на додану вартість у сумі 285968,57 грн, з єдиного податку з фізичних осіб у сумі 230928,89 грн, з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування у сумі 25288,99 грн не сплатив, вимоги позивача про стягнення коштів за податковим боргом, визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.
Враховуючи вимоги частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються
На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 17, 18, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу задовольнити.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер 25901611690) податковий борг:
- з податку на додану вартість у розмірі 285986 (двісті вісімдесят п'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят шість) гривень 57 копійок на р/р 31113029700006, одержувач: УК у м. Комсомольську /м. Комсомольськ/ 14010100, код одержувача: 37802029, банк одержувача: ГУДКС України у Полтавській області, МФО: 831019;
- з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 25288 (двадцять пять тисяч двісті вісімдесят вісім) гривень 99 копійок на р/р 33112341700006, одержувач: УК у м. Комсомольську /м. Комсомольськ/18010400, код одержувача: 37802029, банк одержувача: ГУДКС України у Полтавській області, МФО: 831019;
- з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 230928 (двісті тридцять тисяч девятсот двадцять вісім) гривень 89 копійок на р/р 31413699700006, одержувач: УК у м. Комсомольську /м. Комсомольськ/18010600, код одержувача: 37802029, банк одержувача: ГУДКС України у Полтавській області, МФО: 831019.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Т.С. Канигіна