27 вересня 2016 року
м. Полтава
Справа № 816/1335/16
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Удовіченка С.О., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області до Приватного багатопрофільного підприємства "Технікс" про стягнення податкового боргу, -
19 серпня 2016 року Державна податкова інспекція у м. Полтаві Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області (надалі - позивач, ДПІ у м. Полтаві) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приватного багатопрофільного підприємства "Технікс" (надалі - відповідач, ПБП "Технікс" про стягнення податкового боргу в розмірі 4315716,16 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що за ПБП "Технікс" рахується податковий борг, що виник внаслідок несплати узгоджених грошових зобов'язань по податку на додану вартість.
Позивач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, надав клопотання про розгляд справи без його участі.
Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи попереджався належним чином, клопотань та письмових заперечень на позов не надав.
За приписами частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Згідно з частиною шостою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Розглянувши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ПБП "Технікс" (код ЄДРПОУ 31174870) зареєстровано як юридична особа 12.10.2000 та перебуває на обліку в ДПІ у м. Полтаві /а.с. 9-15/.
Відповідно до наданої ДПІ у м. Полтаві довідки від 18.08.2016 №7761/9/16-01-17-30 відповідач має відкриті розрахункові рахунки в установах банків /а.с. 17/.
Як слідує з матеріалів справи за відповідачем числиться заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 4315716,16 грн /а.с. 19, 56-57/.
Вищевказана заборгованість виникла з наступних підстав.
У період з 19.01.2015 по 23.01.2015 ДПІ у м. Полтаві проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПБП "Технікс" по взаємовідносинах з ТОВ "Логан Груп" (п.н. 39171636) за вересень 2014 року, за результатами якої складено акт від 30.01.2015 №283/16-01-22-01-09/31174870 /а.с. 21-33/.
На підставі акту перевірки ДПІ у м. Полтаві 20.02.2015 прийнято податкове повідомлення-рішення №0000132301, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача за платежем "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), 14010100" загалом у розмірі 3804000 грн, в тому числі 2536000 грн - основний платіж, 1268000 грн - штрафні (фінансові) санкції /а.с. 20/.
Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням ДПІ у м. Полтаві від 20.02.2015 №0000132301 ПБП "Технікс" звернулось до суду з адміністративним позовом про визнання його протиправним та скасування.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 05.11.2015 у справі № 816/3440/15 відмовлено у задоволенні позову ПБП "Технікс" до ДПІ у м. Полтаві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.02.2015 №0000132301. Постанова набрала законної сили 30.03.2016 /а.с. 59-63/.
Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Частиною 2 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 05.11.2015 у справі № 816/3440/15, яка набрала законної сили 30.03.2016, встановлено правомірність податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві від 20.02.2015 №0000132301.
Таким чином, правомірність податкового повідомлення-рішення від 20.02.2015 №0000132301 не може оспорюватися у даній справі.
Відповідно до пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Відповідно до статті 129 Податкового кодексу України ДПІ у м. Полтаві нараховано пеню з податку на додану вартість у розмірі 511716,16 грн.
ПБП "Технікс" не сплачено суму грошового зобов'язання в загальному розмірі 4315716,16 грн, що підтверджується обліковою карткою платника податків /а.с. 56-57/.
У відповідності до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Отже, сума грошового зобов'язання у розмірі 4315716,16 грн правомірно віднесено позивачем до складу податкового боргу відповідача.
Згідно із статтею 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Судом встановлено, що на виконання вищезазначених норм відповідачу направлено податкову вимогу форми "Ю" від 11.05.2016 № 1176-17 на загальну суму податкового боргу за узгодженим податковим зобов'язанням у розмірі 8273253,15 грн, яка вручена відповідачу 01.06.2016, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення /а.с. 16/.
Доказів оскарження вказаної вимоги сторонами не надано, а судом не встановлено.
Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно з пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючі органи здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Також, підпунктом 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.
Пунктом 41.1 статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.
Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Враховуючи зазначені вище положення Податкового кодексу України, суд дійшов до висновку, що чинним законодавством контролюючому органу надано право звертатись до суду з позовами про стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.
Отже, позовні вимоги ДПІ у м. Полтаві до ПБП "Технікс" про стягнення боргу підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 71, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Адміністративний позов - задовольнити.
Стягнути з розрахункових рахунків Приватного багатопрофільного підприємства "Технікс" (код ЄДРПОУ 31174870) податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 4315716 (чотири мільйона триста п'ятнадцять тисяч сімсот шістнадцять) гривень 16 (шістнадцять) копійок на р/р 31117029700002, код бюджетної класифікації платежу 14010100, одержувач УДКС у місті Полтаві Полтавської області, ЗКПО 38019510, банк одержувача: ГУДКС України у Полтавській області, МФО 831019.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя С.О. Удовіченко