14 вересня 2016 року м. Одеса Справа № 815/2691/16 Одеський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Іванова Е.А.
розглянувши у порядку письмового провадження в приміщені суду в м. Одесі адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Одесагаз» до Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції (Болградське відділення) ГУ ДФС в Одеській області про визнання дії неправомірними та скасування податкового рішення та вимоги, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Публічного акціонерного товариства “Одесагаз” (далі - ПАТ «Одесагаз») до Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції (Болградське відділення) ГУ ДФС в Одеській області (далі - Ізмаїльська ОДПІ, відповідач), в якому позивач просив суд визнати дії Ізмаїльської ОДПІ щодо винесення податкової вимоги №Ю-113-23 від 02.03.2016 року про сплату недоїмки у розмірі 46136,56 грн. зі сплати єдиного внеску та податкового рішення №0010951701 від 26.05.2016 року про застосування штрафних санкцій та пені у розмірі 249745,14 грн. за несвоєчасну сплату внеску неправомірними та скасувати їх.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПАТ “Одесагаз” було отримано від Ізмаїльською ОДПІ рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0010951701 від 26.05.2016 року та податкову вимоги №Ю-113-23 від 02.03.2016 року, які, на думку позивача, є протиправними, оскільки позивач у передбачені відповідними положеннями Податкового кодексу України строки подавало платіжні доручення АТ “Єврогазбанк”, який здійснює обслуговування поточного рахунку підприємства, на повну суму належних до сплати податкових зобов'язань підприємства перед бюджетом. Втім, переказ коштів відповідно до ряду платіжних доручень виконано не було, що стало причиною порушення строків зарахування грошових коштів до бюджету. ПАТ “Одесагаз” заявою №84 від 20.06.2014 року повідомило ДПІ про сплату грошових зобов'язань, згідно платіжних доручень. На підставі зазначеного, позивач вважає, що прийняте відповідачем рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0010951701 від 26.05.2016 року та податкова вимога №Ю-113-23 від 02.03.2016 року є безпідставним та необґрунтованим.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, проте надав до суду клопотання в якому просив справу слухати без його участі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином про день, час та місце проведення судового засідання.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи наведене, суд дійшов до висновку про можливість розглянути клопотання в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч. 8 ст. 9 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік. У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця її останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 4 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” платниками єдиного внеску є: роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Згідно до п.1 ч. 2 ст. 6 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 7 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
26.05.2016 року Ізмаїльською ОДПІ (Болградське відділення) прийнято рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0010951701, яким на підставі ч. 10 та п. 2 ст. 25 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” за несплату або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування застосовано до Болградського управління експлуатації газового господарства ПАТ “Одесагаз” штраф у розмірі 234743,34 грн. та нараховано пеню у розмірі 15001,80 грн. (а.с. 8).
Також 02.03.2016 року ДПІ у Болградському районі була винесена вимога про сплату боргу на загальну суму 46136,56 грн..
Не погоджуючись з рішенням про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0010951701 та вимогою №Ю-113-23, ПАТ «Одесагаз» звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом.
Судом встановлено, що ПАТ “Одесагаз” (ідентифікаційний код 03351208), зареєстроване за адресою: 65003, Одеська обл., місто Одеса, вул. Одарія, 1, та має відокремлені підрозділи юридичні особи, серед яких зазначено Болградське управління експлуатації газового господарства ПАТ “Одесагаз”, місцезнаходження: 68702, Одеська область, м. Болград, вул. Заводська, 89.
Як встановлено судом, заявою від 20.06.2014 року №84 ПАТ “Одесагаз” повідомило начальника Болградської ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області, що 17.06.2014 року до обслуговуючого банку - АТ “Єврогазбанк” були надані платіжні доручення на перерахування платежів до бюджету за Болградське управління експлуатації газового господарства, а саме платіжні доручення: №13195 на сплату єдиного внеску за травень 2014 року у сумі 112782,65 грн., але з вини банку зарахування до бюджету не було проведено. Також, до заяви були додані копії платіжних доручень (а.с. 10).
Заява ПАТ “Одесагаз” №84 була отримана Болградською ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області 20.06.2014 року, що підтверджується відбитком штемпелю податкового органу (а.с. 13).
Судом встановлено, що на платіжному дорученні №13195 на сплату єдиного внеску за травень 2014 року у сумі 112782,65 грн. (а.с. 9) наявна відмітка банку АТ “Єврогазбанк” із зазначенням дати прийняття.
Разом з тим, відповідно до постанови Правління Національного банку України від 16.07.2014 року № 424 “Про віднесення публічного акціонерного товариства “Європейський газовий банк” до категорії неплатоспроможних”, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 16.07.2014 року прийнято рішення № 57 про запровадження з 17.07.2014 року тимчасову адміністрацію строком на 3 місяці по 17.10.2014.
Приписами п.1.24, п. 1.29 ст. 1 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” визначено, що переказ коштів (далі - переказ) - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Платіжна система - платіжна організація, учасники платіжної системи та сукупність відносин, що виникають між ними при проведенні переказу коштів. Проведення переказу коштів є обов'язковою функцією, що має виконувати платіжна система.
Згідно п.8.1 ст.8 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.
Положеннями п. 22.4 ст. 22 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” передбачено, що під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника; для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку.
Відповідальність банків при здійсненні переказу, передбачена приписами ст. 32 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”, в якій зазначено, що отримувач має право на відшкодування банком, що обслуговує платника, шкоди, заподіяної йому внаслідок порушення цим банком строків виконання документа на переказ.
Пунктом 2.14 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України 21.01.2004 року N 22, передбачено, що Банк платника на всіх примірниках прийнятих розрахункових документів і на реєстрах обов'язково заповнює реквізити "Дата надходження" і "Дата виконання", а банк стягувача - "Дата надходження в банк стягувача" (якщо ці реквізити передбачені формою документа), засвідчуючи їх підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку. На документах, прийнятих банком після закінчення операційного часу, крім того, ставиться штамп "Вечірня". Відміткою про дату реєстрації банком платіжного доручення платника про сплату платежів до бюджету є заповнення в ньому реквізиту "Дата надходження", який банк заповнює незалежно від дати складання платником цього платіжного доручення.
У відповідності до ч. 8 ст.9 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця.
Як вже встановлено судом, на платіжному дорученні №13195 на сплату єдиного внеску за травень 2014 року у сумі 112782,65 грн. наявна відмітка банку АТ “Єврогазбанк” із зазначенням дати прийняття - 18.06.2014 року, крім того, на платіжному дорученні відсутні будь-які ознаки того, що банком було повернуто дане платіжне доручення без виконання.
Як вбачається з виписки з розрахункового рахунку позивача у АТ «Єврогазбанк» станом на 17.06.2014 року залишок на рахунку №2600230116972, що належить позивачу становить 8263538,80 грн..
Пунктом 129.6 ст. 129 ПК України передбачено, що за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”, з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.
З припису зазначеної статті вбачається, що якщо неперерахування податку, збору не є наслідком винних дій платника податку, то до нього не можуть бути застосовані штрафні санкції, пеня або пред'явлена вимога про повне перерахування податкових платежів до бюджетів та державних цільових фондів
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що порушення порядку зарахування до бюджету та державних цільових фондів податків і зборів при пред'явленні платником податків до установи банку платіжних доручень у встановлений строк є виною банку, крім випадку, передбаченого п.п. 129.7 ст. 129 Податкового кодексу України, яким встановлено, що не вважається порушенням строків зарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) з вини банку, якщо таке порушення стало наслідком регулювання Національним банком України економічних нормативів такого банку, що призводить до браку вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку для здійснення зарахування; якщо у майбутньому банк або його правонаступники відновлюють платоспроможність, відлік термінів зарахування податків, зборів (обов'язкових платежів) розпочинається з моменту такого відновлення. Тобто відлік термінів зарахування податків, зборів (обов'язкових платежів) після відновлення платоспроможності банку розпочинається саме для банку, а не для платника податків.
Отже, направлення позивачем до обслуговуючого банку належним чином оформлених платіжних доручень на оплату обов'язкових платежів та зборів (при наявності необхідної кількості коштів на рахунку) є належними, необхідними та достатніми діями, які платник податку повинен вчинити для оплати податкового зобов'язання.
Викладене свідчить про відсутність з боку позивача порушення щодо перерахування до бюджету податкових зобов'язань у строк, встановлений законом.
Виходячи з вимог ч. 2 ст. 71 КАС України, ці обставин повинен довести суб'єкт владних повноважень, який є відповідачем, оскільки саме з встановленням цих обставин пов'язана правомірність прийнятих рішень.
Таким чином податкова вимога №Ю-113-23 від 02.03.2016 року про сплату недоїмки у розмірі 46136,56 грн. зі сплати єдиного внеску та податкового рішення №0010951701 від 26.05.2016 року про застосування штрафних санкцій та пені у розмірі 249745,14 грн. за несвоєчасну сплату внеску підлягають скасуванню.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.
Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи те, що з боку позивача не було порушення щодо перерахування до бюджету податкових зобов'язань у строк, встановлений законом суд доходить висновку, що позовні вимоги ПАТ «Одесагаз» обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Керуючись, ст. ст. 2, 71, 158, 160, 163 КАС України, суд, -
Позов Публічного акціонерного товариства «Одесагаз» до Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції (Болградське відділення) ГУ ДФС в Одеській області задовольнити.
Визнати дії Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції (Болградське відділення) ГУ ДФС в Одеській області щодо винесення податкової вимоги №Ю-113-23 від 02.03.2016 року про сплату недоїмки у розмірі 46136,56 грн. зі сплати єдиного внеску та податкового рішення №0010951701 від 26.05.2016 року про застосування штрафних санкцій та пені у розмірі 249745,14 грн. за несвоєчасну сплату внеску неправомірними
Скасувати податкову вимогу №Ю-113-23 від 02.03.2016 року про сплату недоїмки у розмірі 46136,56 грн. зі сплати єдиного внеску та податкове рішення №0010951701 від 26.05.2016 року про застосування штрафних санкцій та пені у розмірі 249745,14 грн. за несвоєчасну сплату внеску.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст..254КАС України.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів після отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Е.А.Іванов