26 вересня 2016 року Справа № 810/2434/16
Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючий - суддя Волков А.С.,
фіксування судового засідання технічними засобами та ведення журналу забезпечував секретар судового засідання Приходько Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фермерського господарства "БРАТЕРСЬКЕ" до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення,
Фермерське господарство "БРАТЕРСЬКЕ" звернулось до суду з позовом до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасувати рішення відповідача від 27.04.2016 № 6/15-229 про виключення позивача з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування.
Вказаним рішенням податковий орган виключив позивача з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства з тих підстав, що внаслідок проведення камеральної перевірки дійшов висновку, що у позивача відсутні власні або орендовані основні фонди; відсутні земельні ділянки, які б йому належали на праві власності або були орендовані; питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить менше 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у грудні 2015 року був зареєстрований у податковому органі в якості суб'єкта спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства, однак у квітні 2016 року відповідач (податковий орган за новим місцем податкового обліку позивача) прийняв рішення про виключення його з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування. На думку позивача, це рішення відповідача є неправомірним, адже прийняте до завершення 12 послідовних звітних податкових періодів від дати реєстрації позивача в якості суб'єкта спеціального режиму оподаткування, на підставі невірно і неповно встановлених обставин, що призвело до помилкових висновків про невідповідність позивача критеріям, що визначені законом. У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.
Відповідач позову не визнав, в обґрунтування заперечень проти позову зазначив, що рішення є правомірним і підстави для його скасування відсутні. У судовому засіданні представник відповідача підтримав заперечення проти позову, просив суд у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши представлені сторонами документи та інші зібрані по справі матеріали, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Фермерське господарство «БРАТЕРСЬКЕ» є юридичною особою, що зареєстрована 21.01.2014 (запис про державну реєстрацію в ЄДР № 1 430 102 0000 000535).
У 2005 році позивач перебував на податковому обліку у Долинській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області, а з 01.01.2016 у зв'язку із зміною місцезнаходження - у Вишгородській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Київській області.
Видами діяльності позивача за КВЕД є: вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; вирощування прядивних культур (основний); розведення великої рогатої худоби молочних порід; розведення овець і кіз; розведення свиней; розведення інших тварин; змішане сільське господарство; допоміжна діяльність у рослинництві; післяурожайна діяльність; ткацьке виробництво; оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; оптова торгівля живими тваринами; оптова торгівля м'ясом і м'ясними продуктами; оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами; неспеціалізована оптова торгівля; вантажний автомобільний транспорт; складське господарство.
Позивач є платником податку на додану вартість.
1 грудня 2015 року Долинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Кіровоградській області зареєструвала Фермерське господарство «БРАТЕРСЬКЕ» платником ПДВ, який є суб'єктом спеціального режиму оподаткування у сфері сільського господарства.
27 квітня 2016 року начальник управління податків і зборів з юридичних осіб Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області Довгопол І.А. провела камеральну перевірку позивача з питань діяльності як платника спеціального режиму оподаткування (акт перевірки від 27.04.2016 № 446/12-01/38589325).
За результатами камеральної перевірки посадова особа Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області дійшла висновку, що Фермерське господарство «БРАТЕРСЬКЕ» не відповідає вимогам пунктів 209.6 та 209.11 статті 209 Податкового кодексу України, тому підлягає виключенню з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування.
Такий висновок зроблено на підставі тверджень цієї посадової особи про те, що Фермерське господарство «БРАТЕРСЬКЕ»: відсутнє за адресою місцезнаходження; в нього відсутні основні або орендовані засоби; відсутні земельні ділянки, які б йому належали або були орендовані; питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить менше 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.
У подальшому рішенням Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 27.04.2016 № 6/15-229 Фермерське господарство «БРАТЕРСЬКЕ» було виключено з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Під час судового розгляду суд встановив, що згідно з даними витягу від 12.11.2015 № 1511094500033 з Реєстру платників податку на додану вартість Фермерське господарство «БРАТЕРСЬКЕ» зареєстроване суб'єктом спеціального режиму оподаткування 01.12.2015 Долинською ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області (Компанівське відділення).
Це означає, що станом на 01.12.2015 позивач відповідав вимогам, що встановлені Податковим кодексом України для суб'єктів спеціального режиму оподаткування, і з цієї дати розпочинається дія спеціального режиму оподаткування по відношенню до цього платника податків.
З акта перевірки позивача від 27.04.2016 № 446/12-01/38589325 вбачається, що предмет перевірки становила сільськогосподарська діяльність платника податків спеціального режиму оподаткування ПДВ, однак перевірка була камеральною, для перевірки використовувались виключно інформаційні системи державної податкової служби (АІС «Облік платників податків», АІС РПП «Реєстрація платників податків»; АС «Аудит», АС «Розподіл платників податку на додану вартість за категоріями уваги», АС «Співставлення реєстру виданих та отриманих податкових накладних та Єдиного реєстру накладних», Єдиний реєстр податкових накладних тощо). Податкова та статистична звітність позивача при проведенні цієї перевірки не використовувались, пояснення чи підтверджуючі документи від позивача податковий орган не вимагав.
З акта перевірки також убачається, що під час камеральної (невиїзної) перевірки посадова особа податкового органу дійшла висновку, що позивач відсутній за адресою місцезнаходження. Підставою для такого висновку стала довідка від 26.01.2016 № 404/10-13-07-01-14 про відсутність позивача за адресою місцезнаходження, складена посадовою особою підрозділу податкової міліції ОУ ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області майже за три місці до дня проведення камеральної перевірки (27.04.2016).
Із запиту від 18.01.2016 № 48/15-242 на встановлення місцезнаходження позивача убачається, що метою або причиною проведення заходів щодо встановлення місцезнаходження позивача є «оперативно-розшукові дії з метою отримання ґрунтовного пояснення щодо проведення господарської діяльності в 2015 році».
Інформацію про правові та фактичні підстави для проведення заходів щодо встановлення місцезнаходження позивача податковий орган суду не представив, відомості про ці підстави також відсутні в документах, що складались посадовими особами Вишгородської ОДПІ та ДПІ у Києво-Святошинському районі.
Як з'ясувалось під час судового розгляду, записи про відсутність ФГ «БРАТЕРСЬКЕ» за адресою місцезнаходження до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не вносились і відсутні в ньому на день вирішення даної справи, заходи та дії, що передбачені Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» для підтвердження відомостей про юридичну особу позивача відповідачем не вчинялись.
З рішення Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 27.04.2016 № 6/15-229 убачається, що дата, з якої податковий орган обчислював показник питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг, який згідно з вимогами закону має становити не менше 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно, розпочинався з 01.12.2015, тобто, з дати реєстрації позивача в якості суб'єкта спеціального режиму оподаткування.
Таким чином, від дати реєстрації (01.12.2015) до дня прийняття рішення про виключення позивача з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування (27.04.2016) не минуло навіть п'яти послідовних звітних податкових періодів, що не дозволяє зробити будь-які висновки про показник питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг у контексті застосування положень пунктів 209.6 та 209.11 статті 209 Податкового кодексу України.
Крім того, як вже зазначалось, камеральна перевірка проводилась посадовою особою податкового органу без виклику посадових осіб позивача, відібрання від них пояснень та аналізу податкової звітності на підставі лише інформаційних систем Державної фіскальної служби.
У той же час, суд констатує, що показники питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг визначаються на підставі статистичної звітності, а саме: Звіту про збирання урожаю сільськогосподарських культур (форма 37-сг); Сівба та збирання врожаю сільськогосподарських культур (форма 37-сг); Реалізація сільськогосподарської продукції (форма 21 заг.); Звіту про посівні площі (форма 4-сг); Звіту про основні економічні показники роботи сільськогосподарських підприємств (форма 50-сг), які податковий орган не аналізував.
Як з'ясував суд, така звітність у податкового органу виявилась відсутньою, від позивача таку звітність податковий орган не вимагав, оскільки перевірка була камеральною. Спробу одержати статистичну звітність Вишгородська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області зробила лише під час судового розгляду, звернувшись із запитом до управління статистики у Вишгородському районі (лист від 30.08.2016 № 232/9/10-036).
У свою чергу позивач на спростування тверджень податкового органу представив суду:
інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та інших реєстрів, з якої вбачається, що позивач має право суборенди низки земельних ділянок різною площею, строком на 10 років з правом пролонгації, цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства на підставі договору суборенди земельних ділянок, укладеного 01.04.2016 між позивачем (суборендар) і ТОВ «КОМПАНІЯ АГРОВЕЙ», а також копії платіжних доручень, що підтверджують сплату суборендної плати за земельні ділянки у 2016 році;
витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджують місцезнаходження позивача на момент проведення перевірки та на момент пред'явлення позову, копії договорів оренди нежитлових приміщень для розміщення офісу позивача, копії актів приймання передачі приміщення, послуг оренди, а також квитанції про сплату орендної плати;
копії податкових декларації з податку на додану вартість за загальною формою та за формою для суб'єктів спеціального режиму оподаткування.
Щодо вимог суду про надання копій статистичної звітності про обсяги виробництва і постачання сільськогосподарської продукції за 2015 рік позивач пояснив, що не може представити таку звітність, оскільки у травні 2016 року відбулись зміни у складі засновників (учасників) ФГ «БРАТЕРСЬКЕ» і статистична звітність не була передана новим учасникам товариства.
Таким чином, справа розглядалась судом на підставі зібраних судом і наявних у ній матеріалів та доказів.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо тощо.
Згідно з приписами статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.
Положеннями підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Порядок проведення камеральних перевірок визначений статтею 76 Податкового кодексу України, відповідно до якої камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Відповідно до пункту 86.2 статті 86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Виходячи з системного аналізу наведених норм, суд зазначає, що предметом дослідження камеральної перевірки можуть бути лише дані податкових декларацій (розрахунків) платника податків, зокрема правильність відображення у відповідних рядках та стовпцях податкової декларації показників як результатів проведених розрахунків (арифметичних дій) та/або методологія проведення цих розрахунків. При цьому будь-які дослідження документів, які були підставою для таких розрахунків, при проведенні камеральної перевірки не проводяться, оскільки це є предметом документальної перевірки. У разі якщо предметом дослідження мають бути документи по проведеним операціям, то така перевірка не може відноситися до категорії камеральної перевірки.
В силу приписів статті 209 Податкового кодексу України резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.
Пунктом 209.6 статті 209 Податкового кодексу України передбачено, що сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.
Ця норма діє з урахуванням того, що:
а) для новоутвореного сільськогосподарського підприємства, зареєстрованого як суб'єкт господарювання, який провадить господарську діяльність менше ніж 12 календарних місяців, така питома вага сільськогосподарських товарів/послуг розраховується за наслідками кожного окремого звітного податкового періоду;
б) з метою розрахунку такої питомої ваги до складу основної діяльності сільськогосподарського підприємства не включаються оподатковувані операції з постачання основних фондів, що перебували у складі його основних фондів не менше ніж 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно, якщо такі операції не були постійними і не становили окремої підприємницької діяльності.
Згідно з пунктом 209.11 статті 209 Податкового кодексу України якщо суб'єкт спеціального режиму оподаткування поставляє протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно несільськогосподарські товари/послуги, питома вага яких перевищує 25 відсотків вартості всіх поставлених товарів/послуг, то:
а) на таке підприємство не поширюється спеціальний режим оподаткування, встановлений цією статтею. Таке підприємство зобов'язане визначити податкове зобов'язання з цього податку за підсумками звітного податкового періоду, в якому було допущено таке перевищення, і сплатити податок до бюджету в загальному порядку;
б) контролюючий орган виключає таке підприємство з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування та може повторно включити його до такого реєстру після закінчення наступних 12 послідовних звітних податкових періодів за наявності підстав, визначених цією статтею;
в) таке підприємство вважається платником зазначеного податку на загальних підставах з першого числа місяця, в якому було допущено таке перевищення.
Аналіз положень статті 209 Податкового кодексу України дозволяє дійти висновку, що критерії, за якими платник податків оцінюється на предмет належності до кола суб'єктів спеціального режиму оподаткування, пов'язуються з періодом контролю: 12 календарних місяців; 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.
У справі, що розглядалась, суд встановив, що предметом перевірки позивача була перевірка сільськогосподарської діяльності позивача як суб'єкта спеціального режиму оподаткування ПДВ.
Суд зазначає, що питання, яке становило предмет перевірки, у тому числі й відповідність позивача визначеним законом критеріям для реєстрації суб'єктом спеціального режиму оподаткування, в принципі не може бути предметом камеральної перевірки, адже не стосується податкової звітності, а обставини, які належить встановити під час такої перевірки, виходять за межі аналізу даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних систем електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Під час камеральної перевірки посадові особи відповідача не досліджували показники статистичної звітності позивача щодо виробництва і реалізації сільськогосподарської продукції, економічні показники роботи сільськогосподарського підприємства тощо, не досліджували питання наявності у позивача основних фондів для виробництва сільськогосподарської продукції, зокрема, наявності в нього орендованих земельних ділянок для ведення фермерського господарства, не вимагали і не відбирали від позивача жодних пояснень та документального підтвердження господарських операцій.
Крім того, камеральна перевірка охоплювала період з 01.12.2015 по 27.04.2016, що не відповідає вимогам Податкового кодексу України щодо періоду діяльності суб'єкта спеціального режиму оподаткування (12 календарних місяців; 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно), тому висновки такої перевірки не можуть слугувати підставою для прийняття будь-яких рішень щодо відповідності платника податків критеріям для визначення суб'єкта спеціального режиму оподаткування.
Таким чином, приймаючи рішення про виключення позивача з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування, відповідач діяв неправомірно, з перевищенням повноважень, не в межах та не у спосіб, що визначені законом, що призвело до неправильного встановлення фактів, їх невірної оцінки та прийняття незаконного рішення.
За наведених обставин, виходячи з меж позовних вимог, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач за подання позовної заяви сплатив судовий збір, доказів понесення інших судових витрат суду не надав. Таким чином, судові витрати по сплаті судового збору підлягають присудженню з державного бюджету на користь позивача.
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 27.04.2016 № 6/15-229 про виключення сільськогосподарського підприємства - Фермерське господарство "БРАТЕРСЬКЕ" з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування.
Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на користь Фермерського господарства "БРАТЕРСЬКЕ" судові витрати у сумі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) гривень.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Волков А.С.
Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - "29" вересня 2016 р.