16 серпня 2016 року о/об 11 год. 11 хв.Справа № 808/2237/16 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., за участю секретаря судового засідання Малої Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління ДФС у Запорізькій області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -
за участю представників:
від позивача - не прибув;
від відповідача - не прибув;
20 липня 2016 року до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) надійшов адміністративний позов Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - позивач) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому позивач просить суд стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1: податковий борг в сумі 1657,94 грн. - єдиний податок з фізичних осіб р/р 31413699700013, місцевий бюджет м. Мелітополь, код 37968956, банк - ГУДКСУ у Запорізькій області. МФО 813015, код платежу 18050400; податковий борг в сумі 5720,17 грн. - податок на доходи з фізичних осіб р/р 33113340700013 місцевий бюджет м. Мелітополь, код 37968956, банк - ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, код платежу 11010100.
Позовні вимоги обґрунтовані Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - ПК України) та зазначено, що за відповідачем обліковується податковий борг з: єдиного податку з фізичних осіб у сумі 1657,94 грн., який виник в результаті несплати відповідачем самостійно узгоджених сум податкових зобов'язань; з податку на доходи фізичних осіб у сумі 5720,17 грн., який виник в результаті несплати відповідачем сум податкових зобов'язань, нарахованих податковим органом у податковому повідомленні-рішенні.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, 16 серпня 2016 року від нього до суду надійшло клопотання, в якому просить суд розглянути адміністративну справу за відсутності представника податкового органу. На позовних вимогах наполягає.
Відповідач у судове засідання не з'явився, клопотань та заяв від відповідача на адресу суду не надходило, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Згідно з частиною 1 статті 41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) зареєстрований як фізична особа-підприємець 13 вересня 1999 року, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №1001043426 від 16 червня 2016 року.
Станом на час розгляду адміністративної справи у суді за відповідачем обліковується податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб у сумі 1657,94 грн. та з податку на доходи фізичних осіб у сумі 5720,17 грн.
1. Податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб у відповідача виник на підставі наступного.
Відповідно до Заяви відповідача про застосування спрощеної системи оподаткування №5527/М від 13 травня 2014 року, ОСОБА_1 знаходиться на спрощеній системі оподаткування з 01 січня 2012 року, та обрав другу групу платників податку.
Відповідно інтегрованої картки платника єдиного податку з фізичних осіб ОСОБА_1 та довідки про заборгованість станом на час розгляду справи сума заборгованості відповідача із зазначеного податку складає 1657,94 грн., яка виникла в наслідок нарахування відповідачу суми грошових зобов'язань у розмірі 243,60 грн. по терміну сплати 20 вересня 2014 року, 20 жовтня 2014 року, 20 листопада 2014 року, 20 грудня 2014 року, 20 січня 2015 року, 20 лютого 2015 року, 20 березня 2015 року. За рахунок переплати у розмірі 47,26 грн., наявної на момент виникнення вказаних податкових зобов'язань, загальна сума податкових зобов'язань із вказаного податку складає 1657,94 грн.
Вказані податкові зобов'язання відповідачем у встановлений законом термін сплачені не були, через що вони набули статусу податкового боргу.
2. Крім того судом встановлено, що за відповідачем обліковується податковий борг з податку на доходи фізичних осіб у сумі 5720,17 грн., який виник внаслідок несплати відповідачем суми податкових зобов'язань, нарахованих податковим органом у податковому повідомленні-рішенні №000701702 від 18 червня 2014 року у сумі 5720,17 грн., що винесене на підставі висновків Акту перевірки №852/08-32-17-02/НОМЕР_1 від 05 червня 2014 року.
Оскільки вказане податкове повідомлення-рішення отримане відповідачем, в адміністративному та судовому порядку не оскаржене, то воно вважається узгодженим.
Вказане податкове зобов'язання відповідачем у встановлений законом термін сплачено не були, через що набули статусу податкового боргу.
Із матеріалів справи судом встановлено, що позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме згідно з положеннями статті 59 ПК України Мелітопольською ОДПІ Головного управління ДФС у Запорізькій області 19 січня 2015 року була сформована податкова вимога №365-25 на суму 927,14 грн., яка надсилалась відповідачу засобами поштового зв'язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Отже, з огляду на вищевикладене та відповідно до інтегрованих карток платника єдиного податку з фізичних осіб, та податку з доходів фізичних осіб Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 загальна сума податкового боргу відповідача (за позовними вимогами) складає 7378,11 грн., в тому числі з єдиного податку з фізичних осіб - 1657,94 грн., та з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 5720,17 грн., який до теперішнього часу не погашений.
Оцінивши надані документи та матеріали, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Згідно зі статтею 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до положень підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно з пунктом 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За правилами пункту 293.1 статті 293 ПК України ставки єдиного податку для платників першої - другої груп встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).
Пунктом 293.2 статті 293 ПК України фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:
2) для другої групи платників єдиного податку - у межах до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.
Судом встановлено, що відповідач відноситься до другої групи платників податку, про що свідчить заява відповідача №5527/М від 13 травня 2014 року.
Відповідно до пункту 295.1 статті 295 ПК України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
У разі якщо сільська, селищна або міська рада приймає рішення щодо зміни раніше встановлених ставок єдиного податку, єдиний податок сплачується за такими ставками у порядку та строки, визначені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 цього Кодексу.
За правилами пункту 295.2 статті 295 ПК України нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.
Згідно пункту 300.1 статті 300 Податкового кодексу України платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.
У пункті 57.3 статті 57 ПК України зазначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
В підпункті 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Пунктом 59.1. статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Як зазначено у підпункті 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкова вимога - це письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
Відповідно до пункту 59.3 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Відповідно до пункту 59.4 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Вищенаведеним нормативним актом не передбачено направлення податкових вимог в інших випадках.
Мелітопольською ОДПІ Головного управління ДФС у Запорізькій області на підтвердження податкового боргу відповідача з єдиного податку з фізичних осіб у сумі 1657,94 грн. та з податку на доходи фізичних осіб у сумі 5720,17 грн. надано інтегровані картки Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 із зазначених податків, довідки про заборгованість, заяву, податкову вимогу, податкове повідомлення-рішення.
На момент розгляду справи в суді, вказані суми податкових зобов'язань відповідачем не сплачені, заборгованість перед бюджетом не погашена.
Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право зокрема звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Зважаючи на несплату у добровільному порядку відповідачем податкової заборгованості Мелітопольська ОДПІ Головного управління ДФС у Запорізькій області звернулась до суду із позовом про стягнення з відповідача зазначеного податкового боргу.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Під час розгляду справи відповідач доказів сплати заборгованості не надав, проти позову не заперечив, доводи позивача не спростував.
На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позов Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління ДФС у Запорізькій області є доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до приписів частини 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 11,71, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд -
Адміністративний позов Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління ДФС у Запорізькій області - задовольнити.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1): податковий борг в сумі 1657,94 грн. (одна тисяча шістсот п'ятдесят сім гривень 94 копійки) - єдиний податок з фізичних осіб р/р 31413699700013, місцевий бюджет м. Мелітополь, код 37968956, банк - ГУДКСУ у Запорізькій області. МФО 813015, код платежу 18050400; податковий борг в сумі 5720,17 грн. (п'ять тисяч сімсот двадцять гривень 17 копійок) - податок на доходи з фізичних осіб р/р 33113340700013 місцевий бюджет м. Мелітополь, код 37968956, банк - ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, код платежу 11010100.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України -з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Д.В. Татаринов