20 вересня 2016 року м. Житомир справа № 806/1247/16
категорія 3.1.2
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гуріна Д.М.,
секретар судового засідання Никифоренко В.В.,
за участю: позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2,
представник відповідача у судове засідання не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Житомирського міського управління юстиції у Житомирській області про визнання неправомірною відмови та зобов'язання вчинити певні дії
встановив:
11 липня 2016 року до Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Житомирського міського управління юстиції у Житомирській області (далі - ВДРАЦС Житомирського МУЮ) про визнання неправомірною відмови та зобов'язання вчинити певні дії.
У позовній заяві ОСОБА_1 вказав, що у травні 2016 року він звернувся до ВДРАЦС Житомирського МУЮ із заявою про внесення змін до актового запису про шлюб від 7 травня 1967 року №495, складеного на ОСОБА_1 та ОСОБА_3 відділом ДРАЦС Житомирського МУЮ у Житомирській області, а саме: виправити національність нареченого з "росіянин" на "поляк". 21 травня 2016 року висновком Відділу ДРАЦС Житомирського МУЮ йому було відмовлено у внесенні змін до актового запису про шлюб заявника №495 від 7 травня 1967 року, складеного на ОСОБА_1 та ОСОБА_3 відділом ДРАЦС Житомирського МУЮ у Житомирській області, а саме: виправити національність нареченого з "росіянин" на "поляк", є неможливим у зв'язку з відсутністю підтверджуючих документів та у зв'язку із тим, що при державній реєстрації шлюбу заявника помилки допущено не було. Також у травні 2016 року його донька - ОСОБА_4 звернулась до ВДРАЦС Житомирського МУЮ із заявою про внесення змін до актового запису про народження №1999 від 3 липня 1974 року, складеного на ОСОБА_4 відділом ДРАЦС Житомирського МУЮ, а саме: виправити національність батька з "росіянин" на "поляк". 21 травня 2016 року висновком Відділу ДРАЦС Житомирського МУЮ їй було відмовлено у внесенні змін до актового запису про народження заявника №1999 від 3 липня 1974 року, складеного на ОСОБА_4 відділом ДРАЦС Житомирського МУЮ, а саме: виправити національність батька з "росіянин" на "поляк" у зв'язку з відсутністю підтверджуючих документів та у зв'язку із тим, що при державній реєстрації народження заявника помилки у графі "національність батька дитини" допущено не було. Просить визнати неправомірною відмову відділу ДРАЦС Житомирського МУЮ в Житомирській області від 21 травня 2016 року та зобов'язати Відділ ДРАЦС Житомирського МУЮ в Житомирській області внести зміни до запису про національність з "росіянин" на "поляк" в актовий запис про шлюб ОСОБА_1 за №495 від 7 травня 1967 року, складений відділом ДРАЦС Житомирського МУЮ та внести зміни до запису національності з "росіянин" на "поляк" в графі "батько" в актовий запис про народження доньки ОСОБА_4 за №1999 від 3 липня 1974 року, складений відділом ДРАЦС Житомирського МУЮ.
Ухвалами Житомирського окружного адміністративного суду від 13 липня 2016 року відкрито провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду.
Позивач та представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили адміністративний позов задовольнити у повному обсязі, з підстав, що викладені у позовній заяві. В обґрунтування позовних вимог зазначили, що позивач та його мати ОСОБА_5 є поляками, однак документи, що підтверджують вказану обставину не збереглися, оскільки у роки Сталінських репресій та німецької окупації батько та мати вимушені були приховувати свою дійсну національність та походження, оскільки у той час відбувалося переслідування та репресії щодо поляків та інших національностей. Внесення змін у його національність з "росіянин" на "поляк" у вищевказаний актовий запис йому необхідно для впорядкування його документів, для підтримання родинних відносин з родичами його матері, поляками. З дня народження позивача його батьки вважали себе та його поляками і сам позивач завжди і на даний час вважає себе по національності поляком. Вже будучи повнолітнім і проживаючи окремо від батьків позивач продовжував і продовжує сповідувати римо-католицьку віру, дотримуватися культурних, етнічних особливостей поляків. Крім того позивач та представник позивача пояснили, що відповідач порушив права та інтереси позивача у сфері публічно-правових відносин через безпідставну відмову у внесенні змін до актового запису цивільного стану. Зауважили, що чинне законодавство України, а саме, стаття 11 Закону України від 25 червня 1992 року №2494-XII "Про національні меншини в Україні" не забороняють громадянину України мати право вибору національності виходячи з національності батьків та пояснили, що громадяни України мають право вільно обирати та відновлювати національність. Примушення громадян у будь-якій формі до відмови від своєї національності не допускається. Оскільки відповідачем було відмовлено у виправленні неправильності запису в актах громадського стану про шлюб заявника, то позивач вважає, що він вправі звернутися до суду із даним позовом.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином (а.с.28). 2 серпня 2016 року надіслав на адресу суду заперечення на адміністративний позов (а.с.16-17). У запереченнях проти заявлених вимог заперечував та просив у задоволенні позову відмовити, оскільки позивач просив виправити помилку в актовому записі, однак під час аналізу зібраних документів відповідачем було встановлено, що помилка в актовому записі не була допущена. Таким чином, ВДРАЦС Житомирського МУЮ дотримано порядок розгляду заяв громадянина ОСОБА_1 та громадянки ОСОБА_4, усі дії щодо проведення перевірок є правомірними та винесено обґрунтовані висновки про відсутність підтвердження в актових записах цивільного стану відомостей щодо національності громадянина ОСОБА_1 "поляк".
Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини у справі та перевіривши їх доказами, приходить до висновку про відмову у задоволенні позову з наступних підстав.
Судом встановлено, що у травні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до ВДРАЦС Житомирського МУЮ із заявою про внесення змін до актового запису про шлюб від 7 травня 1967 року №495, складеного на ОСОБА_1 та ОСОБА_3 відділом ДРАЦС Житомирського МУЮ у Житомирській області, а саме: виправити національність нареченого з "росіянин" на "поляк".
За результатом розгляду заяви позивача в.о. начальника Відділу ДРАЦС Житомирського МУЮ ОСОБА_6 21 травня 2016 року складено висновок про відмову у внесенні змін до актового запису цивільного стану, яким відмовлено у внесені змін до актового запису про шлюб заявника за №495 від 7 травня 1967 року, складеного на ОСОБА_1 та ОСОБА_3 відділом ДРАЦС Житомирського МУЮ у Житомирській області, а саме: виправити національність нареченого з "росіянин" на "поляк", є неможливим у зв'язку з відсутністю підтверджуючих документів та у зв'язку із тим, що при державній реєстрації шлюбу заявника помилки допущено не було (а.с.10).
Крім того, у травні 2015 року донька позивача - ОСОБА_4 звернулась до ВДРАЦС Житомирського МУЮ із заявою про внесення змін до актового запису про народження №1999 від 3 липня 1974 року, складеного на ОСОБА_4 відділом ДРАЦС Житомирського МУЮ, а саме: виправити національність батька з "росіянин" на "поляк".
За результатом розгляду заяви ОСОБА_4 (доньки позивача) в.о. начальника Відділу ДРАЦС Житомирського МУЮ ОСОБА_6 21 травня 2016 року висновком Відділу ДРАЦС Житомирського МУЮ їй було відмовлено у внесенні змін до актового запису про народження заявника №1999 від 3 липня 1974 року, складеного на ОСОБА_4 відділом ДРАЦС Житомирського МУЮ, а саме: виправити національність батька з "росіянин" на "поляк" у зв'язку з відсутністю підтверджуючих документів та у зв'язку із тим, що при державній реєстрації народження заявника помилки у графі "національність батька дитини" допущено не було (а.с.42).
Не погоджуючись із висновком відповідача, позивач звернувся із позовом до суду.
Згідно свідоцтва про народження від 16 лютого 1945 року НОМЕР_1 ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Чойбалсан (Монголія) (а.с.6). У графах "батько" та "мати", вказаного свідоцтва не зазначено їх національностей.
Відповідно до наявної у матеріалах справи копії актового запису про народження заявника №28 від 16 вересня 1945 року, складеного Консульством СРСР у місті Чойбалсан (Монгольська Народна Республіка), у графі "відомості про батьків" зазначено: національність батька - "росіянин", національність матері - "росіянка" (а.с.32).
У свідоцтві про народження матері позивача ОСОБА_5, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Чіта, Російської Федерації, про що був складений відповідний запис у книзі реєстрацій актів про народження за №843 від 16 лютого 1945 року у графі "національність матері" ОСОБА_7 вказано - "полька" (а.с.7).
У свідоцтві про одруження за НОМЕР_2, виданого 4 вересня 1943 року Читінським міським Бюро ЗАГС Читінської області Російської Федерації, національність батьків позивача - ОСОБА_8 та ОСОБА_5, не зазначена (а.с.8).
Однак, як вбачається з копії актового запису про шлюб батьків заявника за №463 від 4 вересня 1943 року національність батьків позивача - ОСОБА_8 та ОСОБА_5, вказана "росіяни" (а.с.31).
При державній реєстрації шлюбу заявником було обрано національність "росіянин", що підтверджується актовим записом про шлюб №495 від 7 травня 1967 року, складеного Відділом ДРАЦС Житомирського МУЮ, де у графі "відомості про осіб, що одружуються", зазначено національність нареченого - "росіянин" (а.с.9, 33).
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України, Законом України від 1 липня 2010 року №2398-VI "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" (далі - Закон України №2398-VI), Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України 12 січня 2011 року за №96/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 року за №55/18793 (далі - Правила №96/5), Порядком ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2007 року №1064 (далі - Порядок №1064).
Так, згідно положень статті 49 Цивільного кодексу України та статі 2 Закону України №2398-VI визначено, що актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов'язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб'єктом цивільних прав та обов'язків. Державній реєстрації відповідно до цього Закону підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть.
Отже, відомості про походження фізичної особи вносяться до акта цивільного стану, який підлягає державній реєстрації, а також обов'язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 1 Закону України №2398-VI цей Закон регулює відносини, пов'язані з проведенням державної реєстрації актів цивільного стану, внесенням до актових записів цивільного стану змін, їх поновленням і анулюванням, визначає засади діяльності органів державної реєстрації актів цивільного стану.
Статтею 6 Закону України №2398-VI визначені повноваження відділів державної реєстрації актів цивільного стану.
Частиною 1 статті 6 Закону України №2398-VI зокрема закріплено, що відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.
Згідно з частинами 1-3 статті 9 Закону України №2398-VI державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті. Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану. Актовий запис цивільного стану - це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акта цивільного стану.
Відповідно до частини 5 статті 9 Закону України №2398-VI правила проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання затверджуються Міністерством юстиції України.
Частинами 2-4 статті 22 Закону України №2398-VI встановлено, що внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться за заявою: особи, щодо якої складено актовий запис; одного з батьків, опікуна, піклувальника дитини; опікуна недієздатної особи; спадкоємців померлого; представника органу опіки та піклування під час здійснення повноважень з опіки та піклування стосовно особи, яка має право на подання такої заяви. Заява про внесення змін до актового запису цивільного стану подається до відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника, а у випадках, передбачених законодавством, - за місцем зберігання актового запису цивільного стану. Зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису.
Порядок внесення змін до актових записів цивільного стану регулюється Розділом ІІ Правил №96/5.
Згідно із пунктом 2.1 Правил №96/5 заява про внесення змін до актового запису цивільного стану за формою, наведеною в додатку 1, подається до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника, а у випадках, передбачених статтею 53 Сімейного кодексу України, також до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання першого примірника актового запису про шлюб при пред'явленні паспорта або паспортного документа.
При цьому, згідно з пунктом 2.6 Правил №96/5 разом із заявою про внесення змін до актового запису цивільного стану заявником подаються: свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану, у яких зазначені неправильні, неповні відомості або відомості, які підлягають зміні; інші документи, необхідні для розгляду заяви та вирішення питання по суті.
Позивач звернувся із заявою до Відділу ДРАЦС Житомирського МУЮ про внесення змін до актового запису про шлюб позивача, а саме: виправити національність нареченого з «росіянин» на «поляк».
Судом досліджено висновок відділу державної реєстрації актів цивільного стану, який мотивований відсутністю доказів, які б достовірно підтверджували національність та тим, що при державній реєстрації шлюбу заявника помилки допущено не було.
З аналізу документів, що містяться у матеріалах справи вбачається, що у актовому записі про народження позивача у графі «відомості про батьків» зазначено: національність батька - «росіянин», національність матері - «росіянка». Крім того в актовому записі про шлюб батьків позивача значиться національність нареченого (тобто батька позивача) «росіянин», а національність нареченої (тобто матері позивача) - "росіянка". Актові записи про народження та про шлюб батьків позивач передують актовому запису про шлюб позивача.
Тобто суд дійшов висновку про те, що при реєстрації шлюбу позивача у графі «національність нареченого» помилки допущено не було.
Дослідивши оскаржуваний висновок, суд погоджується з обґрунтованістю його доводів та вважає його таким, що прийнятий на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Доводи ОСОБА_1 про те, що останній вважає себе по національності поляком та продовжував і продовжує сповідувати римо-католицьку віру, дотримуватись культурних, етнічних особливостей поляків не є доказами наявності помилки, допущеної під час реєстрації шлюбу позивача у графі «національність нареченого» та у графі «батько» при реєстрації народження доньки позивача.
На думку суду, позивач помилково ототожнює такі поняття як "внесення змін до акту цивільного стану" та "встановлення певних фактів, що мають юридичне значення", у даному випадку, встановлення приналежності особи до певної національності.
Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 7 липня 1995 року №12 "Про практику розгляду судами справ про встановлення неправильності запису в актах громадянського стану" передбачено, що в порядку встановлення неправильності записів у актах громадянського стану до цих актів вносяться зміни щодо прізвища, імені, по батькові, коли були допущені помилки під час реєстрації акта або коли органами реєстрації актів громадянського стану відмовлено у зміні запису, який провадився відповідно до положень про порядок зміни записів актів громадянського стану (наприклад, при зміні прізвища, імені, по батькові, місця і дати народження; у зв'язку з усиновленням (удочерінням), а також у разі запису усиновителів батьками усиновленого; при зміні прізвища одного з подружжя або дитини у зв'язку з розірванням шлюбу або визнанням шлюбу недійсним; якщо прізвище, ім'я та по батькові зазначені без урахування національних традицій; якщо при реєстрації народження дитини їй дане прізвище або ім'я без урахування бажання батьків або одного з них, а також у зв'язку зі зміною статі). У випадках, коли вимога про встановлення неправильності запису прізвища, імені, по батькові пов'язується не з обставинами, які за законодавством тягнуть за собою внесення змін у ці записи, заяви про зміну прізвища, імені, по батькові вирішуються згідно з Положенням про порядок розгляду клопотань про переміну громадянами України прізвищ, імен, по батькові, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 березня 1993 року №233.
На час розгляду зазначеної справи позивачем та його представником не було додано до матеріалів справи рішення місцевого суду у порядку цивільного судочинства (стаття 234 Цивільного процесуального кодексу "Окреме провадження") про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме: про встановлення того, що ОСОБА_1, ОСОБА_8 та/або ОСОБА_5 за національністю є поляк/полька.
У даній справі, при вирішенні спору щодо оскаржуваного висновку про відмову у внесенні змін до акту цивільного стану, предметом розгляду є не визначення приналежності особи до певної національності, а законність висновку та його відповідність проаналізованим документам.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що відповідач, відмовляючи у внесенні змін до актового запису про шлюб ОСОБА_1 та до актового запису про народження доньки позивача, діяв у межах та у спосіб встановлений діючим законодавством, тому позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Враховуючи наведене суд відмовляє у задоволенні адміністративного позову.
Керуючись статтями 71, 86, 94, 128, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України,
постановив:
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова набирає законної сили у порядку встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції за правилами встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Д.М. Гурін
Повний текст постанови виготовлено: 26 вересня 2016 р.