21 вересня 2016 р.Справа №804/4894/16
11 год. 55 хвил.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіОСОБА_1
при секретарі судового засіданняОСОБА_2
за участю представників: позивача відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юністреп» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, -
2 серпня 2016 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Юністреп» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення від 8 червня 2016 року №0001981303 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2016 року провадження у справі було зупинено для надання додаткових доказів.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що:
- ТОВ «Юністреп» вирішило скористуватись наданим правом на застосування понижуючого коефіцієнту, однак у звіті за березень, квітень 2015 року неможливо було відобразити суму коефіцієнта і відповідне коригування зобов'язань зі сплати ЄСВ внаслідок відсутності технічної можливості - форма звіту, що є додатком №4 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не передбачала вмісту даних про коригування;
- лише у травні 2015 року в звіті ЄСВ позивач отримав можливість відобразити сам коефіцієнт коригування 0,4 та відповідні суми скоригованого зобов'язання;
- між ДПІ у Жовтневому районі і ТОВ «Юністреп» було підписано акт №5003-20 від 28.07.2015 року, згідно якого дані ДПІ і позивача по звіренню стану розрахунків співпали і було зазначено про наявність позитивного сальдо розрахунків в розмірі 7547,43 грн., проте незважаючи на це, відповідач прийняв оскаржуване рішення №0001981303 від 08.06.2016 року та застосував штраф і пеню за цей період.
Представником відповідача надані суду письмові заперечення, в яких просив відмовити в задоволенні позову, обґрунтовуючи тим, що на суму несвоєчасно сплачених сум єдиного внеску за березень та квітень 2015 року ДПІ застосовано штраф у розмірі 9777,56 грн. від суми недоплати за кожний день прострочення платежу за період з 21.04.2015 року по 22.06.2015 року. Посилання позивача на те, що не направлення вимоги про сплату недоїмки є наслідком недійсності рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату єдиного внеску є безпідставними, оскільки не ґрунтуються на висновках чинного законодавства.
Представники сторін в судовому засіданні підтримали обрані правові позиції.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем подані до ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська звіти про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів:
- звіт від 10.04.2015 року за березень 2015 року із визначення загальної суми єдиного внеску, що підлягає сплаті, у розмірі 39242,44 грн. (а.с.11-15);
- звіт від 05.05.2015 року за квітень 2015 року із визначення загальної суми єдиного внеску, що підлягає сплаті, у розмірі 40878,33 грн. (а.с.16-21).
Згідно облікової картки платника загальна сума самостійно нарахованого платником єдиного внеску, що підлягала сплаті за звітні періоди з березня 2015 року по квітень 2015 року, складає 80120,77 грн., у тому числі за:
- березень 2015 року - 39242,44 грн., граничний термін сплати - 20.04.2015 року. З урахуванням переплати станом на 20.04.2015 року у сумі 25861,49 грн., загальна сума заборгованості у розмірі 13380,95 грн., погашена у повному обсязі 18.05.2015 року;
- квітень 2015 року - 40878,33 грн., граничний термін сплати - 20.05.2014 року. З урахуванням переплати станом на 20.05.2014 року у сумі 5371,50 грн., загальна сума заборгованості у розмірі 35506,83 грн. погашена у повному обсязі 22.06.2015 року.
На суму несвоєчасно сплачених сум єдиного внеску за березень (13380,95 грн.) та за квітень 2015 року (35506,83 грн.) ДПІ застосовано штраф у розмірі 9777,56 грн. (48887,78 грн. х 20%) та нараховано пеню у розмірі 0,1% (1090,046 грн.) від суми недоплати за кожний день прострочення платежу за період з 21.04.2015 року по 22.06.2015 року.
За результатами вказаних донарахувань відповідачем прийнято рішення №0001981303 від 08.06.2016 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким застосовано до позивача штрафну санкцію у розмірі 9777,56 грн. за період з 21.04.2015 року по 22.07.2015 року та нараховано пеню у розмірі 1090,46 грн. (а.с.5).
10.06.2015 року позивачем подано до ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська звіт за травень 2015 року, згідно з яким зменшено єдиний внесок, у зв'язку з виправленням помилки, допущеної в попередніх звітних періодах на суму 42781,17 грн. (рядок 7 таблиці) (а.с.22-26).
20.07.2015 року ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська та ТОВ «Юністреп» складено акт №5003-20, яким зафіксовано проведене звіряння взаєморозрахунків за період з 01.01.2015 року по 23.06.2015 року, та яким встановлено позитивне сальдо на 23.06.2015 року на суму 7547,43 грн. (а.с.6).
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області. Рішенням від 14.07.2016 року №4095/10/04-36-10-01-09 скаргу позивача залишено без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
Судом встановлено, що заявлений спір точиться щодо відображення понижуючого коефіцієнта у звітності з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування, як можливість звільнення позивача від штрафних санкцій, нарахованих на суми несвоєчасно сплаченого єдиного внеску.
Представник позивача в позовній заяві пояснив, що ТОВ «Юністреп» вирішило скористуватись наданим правом на застосування понижуючого коефіцієнту, однак, у звіті за березень, квітень 2015 року неможливо було відобразити суму коефіцієнта і відповідне коригування зобов'язань зі сплати ЄСВ внаслідок відсутності технічної можливості - форма звіту, що є додатком №4 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не передбачала вмісту даних про коригування, лише у травні 2015 року позивач отримав можливість відобразити сам коефіцієнт коригування 0,4 та відповідні суми скоригованого зобов'язання.
Вирішуючи спір, суд виходить із того, що з 1 січня 2015 року Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» від 28 грудня 2014 року №77-VIII (далі - Закон №77) надано можливість роботодавцям зменшити навантаження на фонд оплати праці, зокрема, шляхом легалізації фонду оплати праці та зменшення діючої ставки єдиного внеску при дотриманні певних умов.
Таким чином, згідно з пунктом 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №77 платникам, зазначеним в абзацах другому і третьому пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року №2464-VI (далі - Закон №2464).
Частиною 4 статті 8 Закону №2464 визначено, що порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Відповідно до пункту 46.6 статті 46 Податкового кодексу України у разі якщо в результаті запровадження нового податку або зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, який затвердив такі форми, зобов'язаний оприлюднити нові форми звітності.
До визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.
Судом встановлено, що зміни, якими передбачено відображення понижуючого коефіцієнта роботодавцям, які виявили бажання застосувати понижуючий коефіцієнт, вносились до «Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 9 вересня 2013 року №454, на момент формування та подання позивачем звітності з ЄСВ за лютий 2015 року.
Нові форми звітності з ЄСВ, якими передбачено відображення понижуючого коефіцієнта, передбачені «Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 14 квітня 2015 року №435.
Проте, як встановлено судом, позивач первісно подав звітність із нарахуванням повної ставки, що в подальшому виправив 10.06.2015 року шляхом подання уточнюючого розрахунку, в якому заповнив рядки 7.1.,7.1.9. відповідно.
Відмовляючи у позові, суд виходить із того, що позивач самостійно визначив первісну суму грошових зобов'язань зі сплати єдиного внеску, що й було обліковано відповідачем, підстав не вважати такі суми належними до сплати у відповідача не було, подальше зменшення сум нарахованих внесків, не змінило первісний самостійно задекларований обов'язок сплатити заявлені суми у встановлений строк.
Відповідно підпункту 1 пункту 2 статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску» платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Згідно частини 8 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску» платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
На підставі частини 1 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску» Рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.
Відповідно пункту 2 частини 11 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску» орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Згідно пункту 13 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску» нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.
У зв'язку зі встановленою та підтвердженою в судовому засіданні наявністю несвоєчасної сплати задекларованих сум єдиного внеску за березень та квітень 2016 року, відповідачем прийнято оскаржуване рішення №0001981303 від 08.06.2016 року про застосування штрафу у розмірі 9777,56 грн. (20% від несвоєчасно сплачених сум за березень 2016 року у розмірі 13380,95 грн. та за квітень 2016 року у розмірі 48887,78 грн.) та нараховано пеню у розмірі 0,1% від суми недоплати за кожен день прострочення платежу за період з 21.04.2015 року по 22.06.2015 року.
Отже, судом встановлено правомірність прийняття оскаржуваного рішення, доведено наявність недоїмки, яка виникла на підставі звітів за березень-квітень 2015 року, та яка стала підставою для застосування штрафних санкцій та нарахування пені.
Таким чином, з системного аналізу наведених норм права, обставин справи та доказів, наданих суду, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Юністреп» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 26 вересня 2016 року.
Суддя ОСОБА_1