27 вересня 2016 р.Справа №804/4847/16
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіОСОБА_1
при секретарі судового засідання ОСОБА_2
за участю представника заявника ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі заяву заяву відповідача про встановлення порядку виконання судового рішення в адміністративній справі №804/4847/16 за поданням Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Публічного акціонерного товариства «Дніпровський машинобудівний завод» про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу, -
13 вересня 2016 року Публічне акціонерне товариство «Дніпровський машинобудівний завод» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із заявою в порядку статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України про встановлення порядку виконання постанови по справі №804/4847/16 за поданням Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Публічного акціонерного товариства «Дніпровський машинобудівний завод» про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу по земельному податку за червень 2016 року у розмірі 502951,12 грн., у якій просить:
- відстрочити виконання постанови від 2 серпня 2016 року по справі №804/4847/16 до 30 жовтня 2018 року із відображенням відстрочки суми боргу в особовому рахунку платника податків;
- встановити порядок виконання постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 2 серпня 2016 року по справі №804/4847/16, відповідно до якого Публічне акціонерне товариство «Дніпровський машинобудівний завод» має сплатити суму боргу із земельного податку у розмірі 502951,12 грн. рівними частинами у період з 1 листопада 2018 року по 31 жовтня 2020 року шляхом здійснення щомісячних платежів.
В обґрунтування відстрочення та розстрочення виконання судового рішення заявником зазначено, що на сьогоднішній день виконання судового рішення є неможливим через важкий фінансовий стан підприємства, відсутність достатнього об'єму грошових коштів; на економічний стан підприємства також впливає складний соціально-економічний стан в державі, неплатоспроможність контрагентів по господарським договорам, а також відкладення терміну виконання державних програм розвитку виробництва, де було задіяне підприємство; серійне виробництво готової продукції на ПАТ «ДМЗ» повністю зупинено, на підприємстві встановлено режим неповного робочого часу; підприємство вимушено нести великі витрати на утримання об'єктів соціальної сфери, які залишились на балансі підприємства ще з часів конверсії, зокрема, на балансі підприємства знаходиться гуртожиток, психоневрологічний диспансер, дитячий оздоровчий табір, спортзал та ін.; ПАТ «ДМЗ» має великі грошові зобов'язання зі сплати податків та зборів, які розстрочені на підставі норм чинного законодавства, та щомісячна сума платежів перевищує один мільйон гривень; розстрочені грошові зобов'язання підприємства виконуються, виплачується зарплата працівникам; зрив графіків з обов'язкових платежів призведе до того, що уся сума податкового боргу, яка складає понад 15 мільйонів гривень буде стягнута в примусовому порядку через органи державної виконавчої служби, та у цьому випадку діяльність підприємства буде повністю заблокована.
Ухвалою суду від 19 вересня 2016 року подану заяву призначено до судового розгляду.
Представник податкового органу до суду не прибув, причин неявки не повідомив, заперечень та/або пояснень не надав.
Представник підприємства у судовому засіданні наведені доводи підтримав, просив суд задовольнити подану заяву у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представника заявника, розглянувши матеріали справи, перевіривши подані документи та матеріали, проаналізувавши чинне законодавство, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до положень частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Зазначена норма визначає підстави та порядок зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі з метою створення оптимальних умов для належного та якісного його виконання у процесі виконавчого провадження і повністю кореспондується із вимогами Закону України «Про виконавче провадження».
З матеріалів справи вбачається, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 2 серпня 2016 року по справі №804/4847/16 подання Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих Публічне акціонерне товариство «Дніпровський машинобудівний завод», на користь держави в рахунок погашення податкового боргу по земельному податку у розмірі 502951,12 грн. задоволено повністю.
Постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 2 серпня 2016 року по справі №804/4847/16 набрала законної сили 30 серпня 2016 року, станом на дату судового засідання виконавчий лист не видавався.
Відповідно до частини другої та третьої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Суд зазначає, що в постанові суду чітко зазначено порядок виконання судового рішення, який повністю кореспондується із статтею 95 Податкового кодексу України.
Згідно пункту 95.3 статті 95 цього Кодексу стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Механізм виконання судових рішень про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу передбачений главою 12 «Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 року №22.
Цей механізм передбачає оформлення інкасового доручення для примусового стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу. При цьому судове рішення, на підставі якого з платника податків стягуються кошти, відповідно до пункту 12.4 зазначеної Інструкції, до банку не подається, реквізити відповідного судового рішення зазначаються в самому інкасовому дорученні.
Якщо ж достатні для погашення податкового боргу кошти відсутні, контролюючий орган відповідно до абзацу другого пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України звертається до суду з позовом про надання дозволу на погашення всієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Таке погашення здійснюється на підставі зазначеного рішення суду та прийнятого на його підставі рішення органу доходів і зборів шляхом продажу майна платника податків на публічних торгах та/або торгівельними організаціями в порядку, визначеному пунктами 95.7 - 95.21 статті 95 Податкового кодексу України.
Отже, чинне законодавство передбачає окремий порядок примусового виконання судових рішень про стягнення коштів з рахунків в обслуговуючих банках та за рахунок готівки у рахунок погашення податкового боргу. При цьому органи державної виконавчої служби до цієї процедури не залучаються.
Застосована контролюючим органом процедура погашення податкового боргу є самостійною процедурою, яка регулюється окремими нормами, а саме Податковим кодексом України, а не законодавством про виконавче провадження.
Зазначена правова позиція відповідає позиції Вищого адміністративного суду України, зазначеній в інформаційному листі від 24.10.2013 року №1484/12/13-13.
Належить також зазначити, що чинним законодавством врегульовані питання розстрочення та відстрочення податкового боргу платника податків, зокрема, статтею 100 Податкового кодексу України, який набрав чинності 1 січня 2011 року, зокрема, встановлено, що розстроченням, відстроченням податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу.
Платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу.
Підставою для розстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов'язань та податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.
Підставою для відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків є надання ним доказів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність дії обставин непереборної сили, що призвели до загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов'язань або податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму відстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.
Отже, законом визначено орган, який має повноваження вирішувати питання відстрочення та розстрочення сплати податкового боргу, випадки надання такого відстрочення та розстрочення, та встановлено платність зміни строку погашення податкового боргу.
Таким чином, відстрочення/розстрочення виконання судового рішення призвело б до унеможливлення реалізації контролюючим органом процедури отримання в судовому порядку дозволу на погашення всієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, реалізації такого майна за його наявності.
При цьому, вирішальним у розглянутому питанні є те, що постанова суду по цій справі виконуватиметься контролюючим органом, який направить до банків інкасові вимоги-доручення про стягнення податкового боргу з підприємства, отже, відповідач клопоче про розстрочення та відстрочення контролюючому органу виконання його владних повноважень по стягненню податкового боргу.
Крім того, необхідно зазначити, що згідно вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Отже, вказана норма встановлює розгляд заяв про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення та не передбачає одночасного їх застосування.
З огляду на викладене, суд вбачає відсутніми підстави для задоволення заявленого клопотання.
Керуючись статтями 160, 165, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Дніпровський машинобудівний завод» про встановлення порядку виконання судового рішення в адміністративній справі №804/4847/16 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст ухвали складений 29 вересня 2016 року.
Суддя ОСОБА_1