Провадження №2-а/760/717/16
Справа №760/11394/15-а
17 серпня 2016 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Усатової І.А.
при секретарі - Здорик Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві адміністративну справу ОСОБА_1 до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та стягнення суми, суд, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва (відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (відповідач-2) про визнання дій протиправними та стягнення суми.
Позовні вимоги, обгрунтовував тим, що він перебуває на обліку в Правобережному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за віком, відповідно до Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
У період з 18.08.1998 по 31.12.2015 він був фізичною особою-підприємцем, про що у встановленому законом порядку повідомив відповідача-1, оскільки саме він здійснював контроль за розміром та строками перерахування його сплачених страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Позивач стверджував, що починаючи з 01.01.2006 він не отримував доходу внаслідок здійснення будь-якої діяльності (виробничої, комерційної, посередницької), однак з нього протиправно на підставі рішення начальника управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва № 18 від 20.01.2015 здійснюється утримання надміру виплачених сум пенсій.
Враховуючи вищезазначені обставини, просив суд зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва та Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва № 18 від 20.01.2015, яке було прийняте відносно нього про перерахунок пенсії в сумі 1907,76 грн., відновивши попередню виплату пенсії.
28.07.2015 відповідач-1 подав до суду заперечення проти адміністративного позову.
Заперечуючи проти позову, посилався на те, що позивач перебуває на обліку в Правобережному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», проте під час здійснення перевірки матеріалів його пенсійної справи, ним було встановлено, що у період з 01.04.2009 по 31.12.2014 ОСОБА_1 був фізичною особою - підприємцем.
Відповідач-1 стверджував, що оскільки позивач у період з 01.04.2009 по 31.12.2014 отримував дохід, як фізична особа - підприємець, йому було неправомірно виплачено суми індексації та доплати до пенсії у розмірі 1 907,76 грн., а тому ними було правомірно прийнято рішення № 18 від 20.01.2015 про утримання надміру виплачених сум пенсії.
Таким чином, відповідач-1 вважає, що діяв відповідно до вимог чинного законодавства, а тому відсутні підстави для задоволення цього адміністративного позову.
04.08.2015 відповідач-2 також подав до суду заперечення проти адміністративного позову, у яких підтримав правову позицію відповідача-1 та просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
05.08.2015 ухвалою судді за результатами скороченого провадження призначено справу до судового розгляду.
17.08.2016 позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав і просив суд позов задовольнити.
17.08.2016 представник відповідача-1 в судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечував і просив суд відмовити позивачу в задоволенні позову.
Відповідач-2 в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Причини своєї неявки суду не повідомив.
Відповідно до частини четвертої статті 128 КАС у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
З урахуванням вимог частини четвертої статті 128 КАС, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача-2, на підставі наявних у справі доказів.
Заслухавши сторін, дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що постановою Кабінету Міністрів України «Про деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України» № 1055 від 16.12.2015, яка набрала законної сили 31.12.2015, було затверджено перелік територіальних органів Пенсійного фонду України, які реорганізуються шляхом злиття, а саме: Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва, Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва, Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва реорганізовано шляхом злиття та створено Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Отже, Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві як правонаступник трьох територіальних управлінь Пенсійного фонду України в м. Києві є відповідачем у цій справі.
В ході судового розгляду даної справи встановлено і вказані обставини підтверджуються її матеріалами, що ОСОБА_1 знаходиться на обліку в Правобережному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Позивач зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців, як фізична особа - підприємець за № 3928 від 18.08.1998. У період з 01.01.2006 по 31.12.2012 перебув на загальній системі оподаткування та згідно з поданих податкових декларацій про майновий стан і доходи - доходи не отримував, податки не сплачував. Цей факт встановлено на підставі довідки Державної податкової інспекції у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві № 100/С/26-58-17-05-09 від 18.02.2015 (а.с. 6).
02.02.2015 позивач подав відповідачу-1 заяву про внесення даних про звільнення з роботи та надано копію повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.
Згідно з рішенням Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі міста Києва від 20.01.2015 № 18, з пенсії позивача з 01.02.2015 утримується переплата отриманих ним сум пенсії по 20% щомісяця до повного погашення заборгованості (а.с. 23).
Відповідно до акта №84 від 24.04.2015 про результати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати страхових внесків, інших платежів та надання достовірних відомостей до органів Пенсійного фонду, на підставі наказу УПФУ в Солом'янському районі м. Києва №66 від 20.04.2015 та направлення на перевірку №4965/03 від 24.04.2015, стосовно ОСОБА_1 у період з 24.04.2015 по 24.04.2015 проводилась позапланова перевірка правильності обчислення, повноти нарахування та своєчасності сплати страхових внесків за період з 01.01.2005 по 31.12.2010.
Встановивши усі обставини справи та здійснивши загальну оцінку доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належить задовольнити повністю з таких підстав.
Україна є правовою державою, в якій визнається і діє принцип верховенства права, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (стаття 1, частини перша статті 8 Основного Закону України).
Згідно з Конституцією України права і свободи людини і громадянина захищаються судом; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Частина друга статті 19 Конституції України передбачає, що «органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України».
Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади і у своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства соціальної політики України, іншими актами законодавства України, дорученнями Президента України та Міністра соціальної політики України, а також Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06.04.2011 № 384/2011, та організовує у межах своїх повноважень виконання актів законодавства, здійснює контроль за їх реалізацією.
Управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є підвідомчими органами Фонду та разом утворюють систему органів Фонду.
Базовим (рамковим) нормативно-правовим актом, який визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсії, є Закон «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до статті 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Згідно зі статтею 50 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку. Відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень. Розмір відрахування з пенсії обчислюється з суми, що належить пенсіонерові до виплати.
Таким чином, законодавець визначив, що правовими підставами для повернення надміру виплачених сум пенсій є зловживань з боку пенсіонера та подання страхувальником недостовірних даних.
З матеріалів справи вбачається, що підставою для винесення відповідачем-1 оскаржуваного рішення про утримання надміру виплачених сум пенсій № 18 від 20.01.2015 є зловживань позивача своїми правами на соціальне забезпечення, оскільки він несвоєчасно повідомив відповідача-1 про факт працевлаштування, що призвело до неправомірної виплати йому суми індексації та доплати до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, за період з 01.04.2009 по 31.12.2014 в розмірі 1 907,76 грн.
Однак, суд не погоджується з аргументами відповідача-1 та вважає оскаржуване рішення протиправним, з таких підстав.
Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Офіційне тлумачення вказаного положення Конституції України міститься у пункті 2 Рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99 (справа про зворотну дію у часі законів та інших нормативно-правових актів), згідно з яким дію нормативно-правового акта в часі слід розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час якого вони настали або мали місце.
Суд звертає увагу, що позивач набув статусу фізичної - особи підприємця 18.08.1998, а тому правовідносини сторін у цій справі регулюються постановою Кабінету Міністрів України «Про порядок державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності» № 740 від 25.05.1998, оскільки норми Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», на які посилаються відповідачі у своїх запереченнях, набрали чинності 01.07.2004 та застосовуються до правовідносин, що виникли після набрання ним чинності, тобто не раніше 01.07.2004.
Так, відповідно до пункту 13 Положення про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України «Про порядок державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності» № 740 від 25.05.1998 орган державної реєстрації подає: у п'ятиденний термін з дня державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності до органу державної статистики та органу державної податкової служби, а також Державній комісії з регулювання ринків фінансових послуг у разі державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності, який провадить діяльність страхового брокера - копії реєстраційної картки з відміткою про державну реєстрацію, до органів Пенсійного фонду, Фонду соціального страхування - інформаційне повідомлення.
На підставі вищезазначеної норми суд робить висновок, що на момент засвідчення факту набуття позивачем статусу фізичної - особи підприємця, обов'язок повідомити про його державну реєстрацію був покладений на орган державної реєстрації, а не на позивача.
Крім того, суд зауважує, що відповідачі мали можливість не виплачувати позивачу суму індексації та доплати у цій справі, оскільки починаючи з 2000 року вони мають доступ до Бази даних персоніфікованого обліку відомостей застрахованих осіб, за допомогою якої здійснюється збирання, оброблення, систематизація та зберігання відомостей про фізичних осіб, яким призначено пенсію, проте таким правом протягом всього часу здійснення зазначених виплат не скористалися.
Аналіз наведених обставин та вимог закону підводить суд до висновку про те, що оскаржуване рішення відповідача-1 № 18 від 20.01.2015 про утримання надміру виплачених сум пенсій є незаконним та підлягає скасуванню.
Відповідно до частини третьої статті 2 КАС «у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку».
Суд дійшов висновку, що дії відповідачів щодо утримання з позивача надміру виплачених сум пенсій суперечать вимогам частини третьої статті 2 КАС, а тому є протиправними.
Згідно з частиною другою статті 72 КАС «в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову».
Суд, констатує, що відповідачі не довели, що діяли на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, зважаючи на обставини справи, досліджені у судовому засіданні докази та системний аналіз положень чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Розподіляючи судові витрати відповідно до статті 94 КАС, суд зазначає, що з Державного бюджету України на користь позивача належить стягнути судовий збір в розмірі 182,70 грн.
Керуючись статтями 19, 58 Конституції України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 1998 року № 740, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», статтями 2, 3,11, 69, 94, 158 - 163, 186 КАС України, суд -
Позов - задовольнити.
Зобов'язати Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві та Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва № 18 від 20 січня 2015 року про утримання з ОСОБА_1 надміру виплачених сум пенсій у сумі 1 907,76 грн., відновивши попередню виплату пенсії.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 182 грн. 70 коп.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення постанови, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Суддя: І. А. Усатова