19 вересня 2016 року (16 год. 00 хв.)Справа № 808/1088/16 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Садового І.В., розглянувши в порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними дій та скасування вимоги,
01.04.2016 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач) про визнання протиправними дій відповідача щодо повторного безпідставного нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату єдиного внеску та визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу №Ф-1245/у від 20.11.2015 про нарахування штрафу у розмірі 987,84 грн. та пені у розмірі 71114,41 грн.
Ухвалою суду від 04.04.2016 відкрито провадження в адміністративній справі №808/1088/16, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 19.04.2016.
Провадження у справі неодноразово зупинялось за клопотанням представника позивача для надання додаткових доказів.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, направив на адресу суду заяву про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі. На обґрунтування позову зазначає, що дії контролюючого органу щодо повторного безпідставного нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату єдиного внеску є протиправними, а податкова вимога про сплату боргу №Ф-1245/у від 20.11.2015 на суму 8102,25 грн. підлягає скасуванню, оскільки позивачем 08.06.2015 вже були сплачені всі недоїмки та пені під час попереднього виконавчого провадження, підтвердженням чого є надані копії платіжних доручень про перерахування отриманих від позивача коштів до відповідного бюджету та пенсійного фонду. Наголошує, що діючим законодавством не передбачено повторне притягнення до відповідальності за одне і теж правопорушення. Окрім того зазначає, що у рішеннях про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску (рішення №0011741700, 0011731700, 0011721700 від 22.09.2015) вказано розрахунковий період з 26.07.2013 року до 16.09.2015 року, а не з 26.07.2013 року до 08.06.2015 року. Тобто штрафні санкції та пеня повинні були нараховуватись за період з 26.07.2013 року до 08.06.2015 року. З цих підстав просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання також не з'явився, направив суду заяву про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження. Проти позовних вимог заперечує у повному обсязі з підстав, викладених в письмових запереченнях. Зазначає, що за позивачем обліковується податкова заборгованість, яка виникла у зв'язку із несплатою застосованих сум штрафних санкцій та пені у розмірі 8102,25 грн. у встановлені законом терміни. Штрафні санкції та пеня були нараховані позивачу у зв'язку із несвоєчасною сплатою сум єдиного соціального внеску за січень-грудень 2011 року, квітень-грудень 2012 року та 3 і 4 квартали 2013 року. Звертає увагу суду, що сума заборгованості є узгодженою, оскільки рішення про застосування штрафних санкцій були надіслані позивачу рекомендованим листом та отримані платником, правом оскарження до фіскального органу вищого рівня та до суду позивач не скористався. Після сплину строку на оскарження рішення про застосування штрафних санкцій, 20.11.2015 сформовано вимогу про сплату боргу, яка листом від 16.12.2015 надіслана для примусового стягнення до підрозділу державної виконавчої служби. Виходячи з вищезазначеного, вважає, що сума штрафних санкцій та пені застосована згідно діючого законодавства, правомірно, не є повторно застосованою, підлягає сплаті в повному обсязі. Просить в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Відповідно до ч.4 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне розглянути справу в порядку письмового провадження.
Згідно з ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) зареєстрований 30.06.1998 в виконавчому комітеті Запорізької міської ради з як фізична особа-підприємець за юридичною адресою: 69067, АДРЕСА_1, про що свідчить Свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_4 (а.с.7-8).
З 01.04.2012 по 31.12.2013 відповідно до вимог ст.298 Податкового кодексу України (далі - ПК України) ОСОБА_1 зареєстрований платником єдиного податку 2 групи із обраною ставкою 20 відсотків до розміру мінімальної заробітної плати. Вид діяльності - вантажний автомобільний транспорт (КВЕД_ 49.41).
З 01.10.2013 функції адміністрування єдиного соціального внеску (далі - ЄСВ) передані до органів Міністерства доходів і зборів України.
У зв'язку з передачею функції адміністрування до органів Міністерства доходів і зборів України, картка особового рахунку ОСОБА_1 була передана з Управління Пенсійного фонду в Заводському районі м. Запоріжжя до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя, за даними якої, станом на 01.10.2013, обраховувалася загальна сума боргу зі сплати єдиного соціального внеску у розмірі 9853,79 грн.
У зв'язку з цим, 14.11.2013 сформовано вимогу про сплату боргу №Ф-1-55-У у сумі 9853,79 грн., яку надіслано 14.11.2013 рекомендованим листом позивачу і отримано ним 18.11.2013 (а.с.62-63).
Листом від 05.12.2013 №2805/10/08/25-17-017 вимога про сплату боргу була надіслана до підрозділу державної виконавчої служби у зв'язку з несплатою у встановлені терміни суми боргу (а.с.64).
21.10.2013 була нарахована сума єдиного соціального внеску за 3 квартал 2013 року у розмірі 1194,03 грн., у зв'язку із несплатою якої у встановлений термін сформовано вимогу про сплату боргу від 19.12.2013 №Ф-302-У на загальну суму боргу у розмірі 11047,82 грн., яку було надіслано платнику рекомендованим листом та повернуто з позначкою відділення зв'язку «за закінченням терміну зберігання» (а.с.67-68).
Листом від 03.02.2014 №585/10/08/25-17-017 до підрозділу державної виконавчої служби надіслано вимогу про сплату боргу від 19.12.2013 №Ф-302-У на суму зростання - 1 194,03 грн. (а.с.70).
Таким чином, сальдо розрахунків з ЄСВ на 01.01.2014 складало 11047,82грн.
20.01.2014 була нарахована сума єдиного соціального внеску за 4 квартал 2013 року у розмірі 1218,67 грн., у зв'язку із несплатою якої у встановлений термін сформовано вимогу про сплату боргу від 13.02.2014 №Ф-302-У на загальну суму боргу у розмірі 12166,49 грн., яку було надіслано платнику рекомендованим листом та повернуто 20.03.2014 з позначкою відділення зв'язку «за закінченням терміну зберігання» (а.с.71-73).
Листом від 16.04.2014 № 2134/10/08/25-10 до підрозділу державної виконавчої служби надіслана для примусового стягнення вимога про сплату боргу від 13.02.2014 №Ф-302-У на суму зростань 1218,67 грн. (а.с.74).
У зв'язку з виключенням ОСОБА_1 з реєстру платників єдиного податку з 01.01.2014, згідно поданої заяви платника, та відсутністю доходів у відповідності з наданою податковою декларацією про майновий стан і доходи за 2014 рік, нарахування з єдиного соціального внеску за 2014 рік не проводились.
За інформацією контролюючого органу, протягом 2014 року позивачем внесено в рахунок погашення боргу з єдиного соціального внеску 400 грн.
Таким чином, сальдо розрахунків з ЄСВ станом на 01.01.2015 в картці особового рахунку платника обліковувався борг у сумі 11866,49грн.
22.04.2015 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис №21030060004042451 про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (а.с.9).
За інформацією контролюючого органу за 2015 рік, станом на 16.09.2015, сума боргу була погашена у повному обсязі, а саме: 23.04.2015 року сплачено - 4000 грн. (а.с.14), 16.09.2015 року сплачено - 8707,10 грн.(а.с.13). У картці особового рахунку станом на 16.09.2015 обліковувалася переплата 840,61грн.
Після повного погашення суми боргу, за несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску до позивача було застосовано штрафні санкції та пеня.
Рішенням відповідача № 0009261700 від 07.09.2015 за період з 23.04.2013 по 23.04.2015 до ОСОБА_1 застосовано штраф у розмірі 119,40 грн. та пеня у розмірі 767,94 грн. (а.с.75).
Рішенням відповідача №0009271700 від 07.09.2015 за період з 23.07.2013 по 23.04.2015 до ОСОБА_1 застосовано штраф у розмірі 119,40 грн. та пеня у розмірі 764,18 грн. (а.с.77)
08.09.2015 вищевказані рішення були надіслані позивачу рекомендованим листом та отримані 09.09.2015 (а.с.79).
Штрафні санкції за цими рішеннями, за інформацією контролюючого органу, сплачені 18.09.2015 у сумі 930,31 грн., та з урахуванням переплати 840,61 грн., погашені в повному обсязі.
До картки особового рахунку суми штрафних санкцій та пені, згідно рішень, проведено 23.09.2015.
При цьому 22.09.2015 відповідачем нараховано позивачу штрафні санкції та пеню у розмірі 8102,25 грн. за несвоєчасну сплату донарахованих сум єдиного внеску:
Рішенням №0011721700 від 22.09.2015 за період з 26.07.2015 по 16.09.2015 до ОСОБА_1 застосовано штраф у розмірі 746,57 грн. та пеня у розмірі 5548, 48грн. (а.с.79).
Рішенням №0011731700 від 22.09.2015 за період з 22.10.2013 по 16.09.2015 до позивача застосовано штраф у розмірі 119,40 грн. та пеня у розмірі 829,85 грн. (а.с.82).
Рішенням №0011741700 від 22.09.2015 за період з 21.01.2014 по 16.09.2015 до позивача застосовано штраф у розмірі 121,87 грн. та пеня у розмірі 736,08 грн. (а.с.84).
Вказані рішення направлені контролюючим органом позивачу рекомендованим листом 23.09.2015 та отримані 24.09.2015, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи (а.с.86).
До особового рахунку платника суми штрафних санкцій та пені, згідно зазначених рішень, проведено 08.10.2015.
Доказів оскарження зазначених рішень або сплати заборгованості позивачем не надано.
Відтак у зв'язку із несплатою застосованих сум штрафних санкцій та пені у розмірі 8102,25 у встановлені законодавством терміни, вони набули статусу боргу.
20.11.2015 контролюючим органом сформовано податкову вимогу №Ф-1245-У у сумі 8102,25 грн., що була надіслана позивачу та отримана ним 23.11.2015 (а.с.87-88).
Не погодившись із прийнятою контролюючим органом податковою вимогою від 20.11.2015 №Ф-1245-У позивач звернувся до суду для захисту своїх прав та інтересів.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI (далі іменується - Закон України №2464-VI), платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Пунктом 1 частини 2 статті 6 Закону України №2464-VI визначено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Згідно з приписами пункту 3 частини 1 статті 7 Закону України №2464-VI, єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Відповідно до абзацу 2 пункту 8 частини 1 статті 9 Закону України №2464-VI, платники єдиного внеску, зазначені у пункті 4 частини 1статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
Згідно з положеннями статті 25 Закону України №2464-VI, суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.
Частиною 14 статті 25 Закону України №2464-VI визначено, що про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа органу доходів і зборів у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.
Застосування фінансових санкцій за порушення норм законодавства про єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до платників, які згідно із Законом покладено обов'язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок передбачено розділом VII «Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», затвердженої наказом Міністерства фінансів України №449 від 20.04.2015, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за №508/26953 (далі - Інструкція №449).
Відповідно до підпункту 2 пункту 2 розділу 7 Інструкції №449, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення у період до 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.
При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції.
Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів.
Тобто, діючим законодавчими та нормативними документами при застосуванні штрафних санкцій та пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску не передбачено складання акту перевірки, а тому посилання позивачу на відсутність останнього, як підтвердження протиправності дій контролюючого органу, судом не приймається.
Абзацом 1, 2 частини 14 статті 25 Закону України №2464-VI визначено, що суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти робочих днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для зарахування єдиного внеску. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до органу доходів і зборів вищого рівня або до суду з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це територіального органу доходів і зборів, яким прийнято це рішення. Оскарження рішення органу доходів і зборів про застосування фінансових санкцій зупиняє перебіг строку їх сплати до винесення органом доходів і зборів вищого рівня та/або центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, або судом рішення у справі. Строк сплати фінансових санкцій також зупиняється до ухвалення судом рішення у разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки, якщо застосування фінансових санкцій пов'язано з виникненням або несвоєчасною сплатою суми недоїмки.
Позивачем не надано доказів оскарження рішень відповідача про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату(неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 22.09.2015 за №0011721700, 0011731700, 0011741700.
При цьому, розділом VI Інструкції №449 передбачено порядок стягнення заборгованості з платників. Пунктом 3 розділу VI Інструкції, зокрема, визначено, що фіскальні органи надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску. У цьому разі, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається) платникам, зазначеним у підпунктах 1 та 2 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом п'яти робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій). Вимога про сплату боргу (недоїмки), окрім загальних реквізитів, повинна містити відомості про розмір боргу, у тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов'язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк.
Пунктом 16 статті 25 Закону України №2464-VI встановлено, що строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.
З матеріалів справи вбачається, що за інформацією Управління пенсійного фонду України по Заводському району м. Запоріжжя, наданою листом від 14.07.2016 №6233/05 (а.с.57), сума боргу у розмірі 9853,79 грн. виникла згідно наступних повідомлень-рахунків єдиного соціального внеску, які підлягали сплаті:
№148 від 22.04.2013 за І квартал 2013 року - 1194,03 грн.;
№1751 від 22.07.2013 за ІІ квартал 2013 року - 1194,03 грн.;
№14 від 25.07.2013 за 2011 рік - 4010,30 грн (січень-грудень);
№16 від 26.07.2013 за 2012 рік - 3455,43 грн. (квітень-грудень).
Рішенням відповідача від 07.09.2015 № 0009261700, №0009271700 з позивача було стягнуто штрафні санкції та пеня за несвоєчасну сплату сум єдиного соціального внеску за І та ІІ квартал 2013 року.
Штрафні санкції за цими рішеннями, за інформацією контролюючого органу, сплачені позивачем 18.09.2015 у сумі 930,31 грн., та з урахуванням переплати 840,61 грн., погашені в повному обсязі.
Надалі рішеннями про застосування штрафних санкцій від 22.09.2016 №0011721700, 0011731700, 0011741700 відповідачем застосовано штрафні санкції та пеня за несвоєчасну сплату сум єдиного соціального внеску за періоди 2011 рік, квітень-грудень 2012 року та 3 і 4 квартали 2013 року, тобто сума штрафних санкцій та пені у розмірі 8102,25 грн. не є повторно застосованою.
Щодо твердження позивача про неузгодження з платником нарахованих штрафних санкцій та пені суд зазначає, що зазначені рішення були надіслані рекомендованим листом 23.09.2015 , який платник отримав 24.09.2015, про що відділенням зв'язку було надіслано інспекції повідомлення про вручення (а.с.86).
Вимога від 20.11.2015 № 1245/У надсилалась також рекомендованим листом 20.11.2015 і отримана платником 23.11.2015 (а.с.87-88).
Позивач зазначає, що вимога № Ф-302-У від 13.02.2014 на суму 12166,49грн. знаходилась на виконанні у Заводському ВДВС ЗМУЮ. Вказана вимога виконана позивачем у повному обсязі в рамках виконавчого провадження, про що свідчить квитанція № 20 від 08.06.2015 про перерахування коштів на рахунок Заводського ВДВС ЗМУЮ, яка є в матеріалах справи. ВДВС перерахував відповідачу кошти тільки 14.09.2015, про що свідчать платіжні доручення № 1445,1451 від 14.09.2015. Тобто вказана вимога про погашення суми боргу виконана позивачем 08.06.2015.
У рішеннях про застосування штрафних санкцій від 22.09.2015 вказано розрахунковий період з 26.07.2013 до 16.09.2015, а не з 26.07.2013 до 08.06.2015. Тобто штрафні санкції та пеня повинні були нараховуватись за період з 26.07.2013 до 08.06.2015.
З цього приводу суд зазначає, що позивач фактично погоджується з нарахованою сумою штрафних санкцій за період з 26.07.2013 по 08.06.2015.
Враховуючи, що позивачем не надано доказів оскарження рішень відповідача від 22.09.2016 №0011721700, 0011731700, 0011741700 у адміністративному чи судовому порядку, така сума заборгованості, в розумінні підпункту 14.1.175 статті 14 ПК України, є узгодженою і підлягає сплаті. З урахуванням предмету позову в даній справі, суд не може давати оцінку рішенням відповідача від 22.09.2016.
Щодо дати погашення основного боргу, то відповідно до абзацу 4 пп.2 п.2 розділуVII Інструкціїї № 449 розрахунок фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи фіскального органу а саме, використовуються дані індивідуальної картки платника податків. Так, згідно інформаційної бази ІС «Податковий блок» до картки платника по платежу 71040000 (ЄСВ) у 2015 році було зараховано: 23.04.2015 - 4000,00грн.; 16.09.2016 - 8707,10грн. та тільки 16.09.2016 борг зі сплати єдиного внеску було погашено в повному обсязі.
Суд критично оцінює надані позивачем квитанцію від 08.06.2015 про сплату на адресу Заводського ВДВС ЗМУЮ суми у розмірі 11810,02грн. (а.с.14) та довідку цього органу від 15.09.2016 за №18533(а.с. 142), оскільки квитанція не містить інформації про призначення платежу, а довідка Заводського ВДВС від 15.09.2016 свідчить про те, що сума боргу по виконавчим документам ОСОБА_1 сплачена 08.06.2016 та перерахована Заводським ВДВС міста Запоріжжя 14.09.2015 на розрахункові рахунки стягувачів.
Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами частини 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень довів правомірність своїх дій та рішень.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 94, 158, 160, 161, 162, 167 КАС України, суд -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними дій та скасування вимоги, - відмовити у повному обсязі.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя І.В. Садовий