26 вересня 2016 року Справа № 808/2775/16 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Батрак І.В., розглянувши матеріали адміністративної справи
за позовом Громадянина Російської Федерації ОСОБА_2
до Державної міграційної служби
про зобов'язання вчинити певні дії
Громадянин Російської Федерації ОСОБА_2 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Державної міграційної служби, в якому просить суд зобов'язати відповідача належним чином розглянути клопотання позивача, що надано на ім'я голови Державної міграційної служби України шановного Соколюка Максима Юрійовича через Шевченківський районний відділ у місті Запоріжжі УДМС України в Запорізькій області, яке було зареєстровано за вх. № 2316-1109 від 09.06.2016 та надати позивачу належним чином обґрунтовану письмову відповідь по суті питань, поставлених у клопотанні, відповідно до номерів цих питань.
Відповідно до статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви, зокрема, з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.106 КАС України.
Позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ст. 106 КАС України, з огляду на наступне.
Згідно із п. 2 ч.1 ст. 106 КАС України у позовній заяві зазначаються ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є.
Як встановлено ч.1 ст. 48 КАС України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
Частиною 2 ст. 50 КАС України передбачено, що позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень.
Позивачем не додано до адміністративного позову доказів адміністративної процесуальної правоздатності позивача - копій документів, що посвідчує особу позивача.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 106 КАС України до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Частиною першою статті 3 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VІ (у редакції, чинній з 01.09.2015, далі - Закон № 3674-VІ) передбачено, що судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
За приписами частини першої статті 4 Закону № 3674-VІ судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з частиною другою статті 4 Закону № 3674-VІ ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.
Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» встановлено розмір мінімальної заробітної плати з січня у сумі 1 378,00 грн.
Таким чином, розмір судового збору, який повинен сплачуватися позивачем при зверненні до адміністративного суду із даним позовом становить 551,20 грн.
Доказів сплати судового збору у визначеному розмірі позивачем суду надано не було.
Проте, у позові позивач просить також про звільнення його від сплати судового збору за провадження за цим позовом, що пов'язаний з порушенням його прав споживача відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».
Приймаючи рішення про звільнення від оплати судових витрат, суд оцінює наявність обставин, що зумовлює винесення відповідної ухвали, з урахуванням доказів, що містяться в матеріалах справи та керуючись законом.
Відповідно до частини першої статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до сплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.
Вирішуючи такі клопотання суд повинен враховувати те, що якщо при сплаті необхідних судових витрат середньомісячний дохід особи буде меншим від рівня прожиткового мінімуму, встановленого законом для відповідної категорії осіб, тоді в суду є підстава для застосування заходів щодо зменшення, звільнення, розстрочення або відстрочення сплати судового збору. Також стаття 88 Кодексу адміністративного судочинства України може бути застосована і до юридичних осіб (зокрема, до громадських організацій), якщо у них відсутні достатні кошти на рахунках для оплати судових витрат чи їх рух заблоковано внаслідок арешту.
При цьому, з огляду на відсутність передбачених критеріїв для визначення поважності таких підстав, прийняття відповідних рішень є дискреційним повноваженням суду, яке він реалізує за власними переконанням, виходячи з конкретних обставин справи.
Ураховуючи викладене, суд вважає, що позивачем не надано суду належних доказів майнового стану, який би позбавляв можливості сплатити судовий збір у встановленому законодавством України розмірі або відсутність достатніх коштів у позивача для оплати судових витрат. Суд не приймає також посилання позивача на ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» як підставу для звільнення його від оплати судових витрат.
На підставі викладено, суд не знаходить підстав для задоволення зазначеного клопотання та звільнення від сплати судового збору з підстав, наведених заявником.
Відповідно до ст. 108 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 КАС України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
За таких обставин позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків.
Недоліки позовної заяви можуть бути усунені шляхом надання суду доказів адміністративної процесуальної правоздатності позивача, а також документу про сплату судового збору в розмірі 551,20 грн., оформленого відповідно до вимог законодавства шляхом перерахування коштів через установи банків чи відділення зв'язку на наступний розрахунковий рахунок: отримувач коштів Державний бюджет Ленінського району м. Запоріжжя, МФО 813015, ЄДРПОУ 38025423, банк отримувача ГУДКCУ у Запорізькій області, р/р 31215206784006, код бюджетної класифікації 22030101, призначення платежу: судовий збір, код 35450335, прізвище, ініціали, ідентифікаційний код.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 160, 165,183-3 КАС України, суддя
У задоволенні клопотання Громадянина Російської Федерації ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору відмовити.
Позовну заяву Громадянина Російської Федерації ОСОБА_2 до Державної міграційної служби про зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви з урахуванням поштового перебігу до 17 жовтня 2016 року
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута заявникові.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення ухвали (якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 КАС України, або без виклику особи, яка її оскаржує, то в 5-денний строк з дня отримання цією особою копії ухвали) апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя І.В.Батрак