Справа № 281/367/16-к Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Категорія ч.4 ст.399 КПК Доповідач ОСОБА_2
Ухвала
26 вересня 2016 р. Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Житомирської області ОСОБА_2 , перевіривши матеріали провадження за апеляційною скаргою прокурора Коростенської місцевої прокуратури ОСОБА_3 на вирок Лугинського районного суду Житомирської області від 18 серпня 2016 року відносно ОСОБА_4 , -
в апеляційній скарзі прокурор ОСОБА_3 просить скасувати зазначений вирок суду, як незаконний, та призначити новий судовий розгляд кримінального провадження у суді першої інстанції. В обґрунтування апеляційної скарги прокурор зазначив, що угода про примирення обвинуваченого з потерпілим не могла бути укладена, оскільки дії обвинуваченого ОСОБА_4 неправильно кваліфіковані за ч.1 ст.185 КК України, тоді як фактично вчинене кримінальне правопорушення підлягає кваліфікації за ст.289 КК України.
Згідно вироку Лугинського районного суду Житомирської області від 18 серпня 2016 року, затверджено угоду про примирення, укладену 18 серпня 2016 року між потерпілою ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12016060200000116.
Визнано ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 850 грн.
На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання повністю приєднано невідбуте покарання за вироком Лугинського районного суду Житомирської області від 09.12.2015 р. у виді 2 років обмеження волі і призначено ОСОБА_4 остаточне покарання у виді штрафу в розмірі 850 грн. та обмеження волі на строк 2 роки з самостійним виконанням призначених покарань.
На підставі ч.3 ст.72 КК України вирок Лугинського районного суду Житомирської області від 09.12.2015 відносно ОСОБА_4 за ч.2 ст.263 КК України до 2 років обмеження волі на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням 1 рік - виконувати самостійно.
Дослідивши доводи апеляційної скарги та надані матеріали, вважаю, що у відкритті апеляційного провадження слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.394 КПК України, вирок суду першої інстанції на підставі угоди про примирення між потерпілим та підозрюваним, обвинуваченим може бути оскаржений в апеляційному порядку прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною третьою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
Згідно ч.3 ст.469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення. Укладення угоди про примирення у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, не допускається.
Як слідує з матеріалів провадження, судовий розгляд угоди про примирення, укладеної між потерпілою ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_4 , судом першої інстанції проведено в порядку ст.474 КПК України, кримінальне правопорушення передбачене ч.1 ст.185 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , згідно ст.12 КК України відноситься до злочинів невеликої тяжкості.
Апеляційні ж доводи прокурора не стосуються підстав затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з ч.3 ст.469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
При цьому, кримінальний процесуальний кодекс України, зобов'язує прокурора здійснювати нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням (стаття 36 КПК), що покладає на нього відповідальність за додержання закону як під час досудового розслідування, так і за кінцеве законне рішення у кримінальному провадженні, що, в свою чергу, повинно сприяти активній правовій позиції прокурора при укладенні відповідних угод у кримінальному провадженні.
З огляду на викладене, на підставі ч.4 ст.399 КПК України, належить відмовити у відкритті апеляційного провадження, оскільки вирок Лугинського районного суду Житомирської області від 18 серпня 2016 року оскаржений прокурором Коростенської місцевої прокуратури ОСОБА_3 виключно з підстав, з яких він не може бути оскаржений згідно з положеннями ст.394 КПК України.
Керуючись ч.4 ст.399 КПК України, -
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою прокурора Коростенської місцевої прокуратури ОСОБА_3 на вирок Лугинського районного суду Житомирської області від 18 серпня 2016 року відносно ОСОБА_4 .
Копію даної ухвали невідкладно надіслати прокурору Коростенської місцевої прокуратури ОСОБА_3 , який подав апеляційну скаргу, разом з апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, протягом трьох місяців з дня отримання копії судового рішення.
Суддя :