Апеляційний суд Житомирської області
Справа №273/212/16-ц Головуючий у 1-й інст. Михалюк О. П.
Категорія 54 Доповідач Товянська О. В.
21 вересня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого: судді Товянської О.В.
суддів: Якухно О.М., Кочетова Л.Г.
при секретарі: Кравчук Л.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного сільськогосподарського підприємства імені Шевченка про поновлення на роботі, стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час вимушеного прогулу, моральної шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_2 - представника ОСОБА_1 на рішення Баранівського районного суду Житомирської області від 12 липня 2016 року,
В лютому 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду. Просив поновити його на посаді директора ПСП ім. Шевченка, стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі, середній заробіток за час затримки розрахунку по день фактичної виплати, середній заробіток в межах посадового окладу директора за час вимушеного прогулу, 5000 грн. моральної шкоди та витрати на правову допомогу. Зазначав, що 15.01.2016р. з інтернет сайту Мін'юсту України дізнався, що 14.01.2016р. керівником ПСП ім. Шевченка призначено ОСОБА_3 До цього призначення зазначену посаду займав він. Засновник підприємства не повідомив його про причини та правові підстави звільнення. Крім того, в порушення ст.47 КЗпП України з ним не проведено розрахунок, не видано трудову книжку. На день звільнення рахувалася заборгованість по заробітній платі, яку він не отримував з жовтня 2015р. Моральна шкода полягає в тому, що він втратив душевний спокій, постійно перебуває у роздратованому стані, що негативно відображається на спілкуванні з родиною.
Рішенням Баранівського районного суду Житомирської області від 12 липня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 - представник ОСОБА_1 просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Зазначає, що про проведення зборів щодо звільнення ОСОБА_1 належним чином повідомлено не було. Про підстави звільнення йому стало відомо під час розгляду справи в суді. Крім того, вважає долучені відповідачем протокол зборів засновників від 13.01.2016р. № 1/13/01/2016 про припинення повноважень та звільнення з посади директора ПСП ім. Шевченка, акт про відмову позивача від ознайомлення з рішенням від 14.01.2016р. підробленими. В трудовій книжці позивач відсутні дата, номер наказу та підстава звільнення з посади.
Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 12.08.2012р. наказом №16 був прийнятий на посаду директора ПСП ім..Шевченка. Наказом № 2-К від 14.01.2016р. його звільнили з посади директора з 13.01.2016р. за п.5 ст.41 КЗпП України - з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у випадку припинення повноважень посадової особи. Підставою видачі спірного наказу став протокол зборів засновників ПСП ім..Шевченка від 13 січня 2016р. №1/13/01/2016 (а.с.34,52-56,35).
Матеріалами справи доведено, що ОСОБА_1 відмовився від ознайомлення під розпис з рішенням власника про своє звільнення і відповідним наказом (протокол № 1/13/
01/2016р. від 13.01.2016р. про припинення повноважень і звільнення з посади директора ПСП ім..Шевченка ОСОБА_1 і призначення на посаду директора ПСП ім.. Шевченка ОСОБА_3, акт про відмову від ознайомлення та підпису, отримання копії наказу від 14.01.2016р. - а.с.71). Позивач не довів у визначеному чинним законодавством порядку, що ці документи є фіктивними.
Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів» від 13 травня 2014р. №1255-VII доповнив п.5 ст.41 КЗпП України, а саме: крім підстав, передбачених ст.40 КЗпП, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у разі припинення повноважень посадових осіб. До посадових осіб належать: особи, які обіймають постійно або тимчасово на підприємствах, установах або організаціях незалежно від форми власності посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням. Позивач, перебуваючи на посаді директора ПСП ім..Шевченка, був посадовою особою, тому відповідач мав право звільнити за п.5 ч.1 ст.41 КЗпП України .
Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст.4 ЦПК України). Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Відтак зазначена норма визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликане поведінкою іншої особи.
Матеріалами справи доведено, що заробітна плата позивачу нарахована і він може її отримати, проте відмовляється, а його трудова книжка знаходиться у нього вдома. Він не подавав її до ПСП для внесення запису про звільнення. Ці обставини він підтвердив в суді апеляційної інстанції.
Рішення ухвалено на наданих сторонами доказах. Порушень норм матеріального та процесуального закону не встановлено. Підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення відсутні.
Керуючись ст.ст.209,218,303,304,307,308,313-315,319,324,325 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - представника ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Баранівського районного суду Житомирської області від 12 липня 2016 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий: Судді: