Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"21" вересня 2016 р.Справа № 922/2197/16
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Шарко Л.В.
при секретарі судового засідання Васильева Л.О.
розглянувши справу
за позовом ДП "Благодатне" , с. Благодатне 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Міністерство аграрної політики та продовольства України
до ТОВ "ВС Благодатний", с. Благодатне
про визнання недійсним договору
за участю представнике:
прокурор - Ткаченко К.О., посв.№ 036249 від 12.11.2015 року;
позивача - ОСОБА_1, довіреність № 286 від 24.06.2016 року;
відповідача - ОСОБА_2, довіреність № 12 від 25.03.2016 року,
ОСОБА_3, (керівник);
третьої особи - не з'явився;
ДП "Благодатне" (с. Благодатне) звернулось до господарcького суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить визнати недійсним договір №12/03 від 22.03.10р. про реалізацію інвестиційного проекту на Державному підприємстві "Благодатне", який було укладено з ТОВ "ВС Благодатний".
Ухвалою суду від 27.07.16р. залучено Міністерство аграрної політики та продовольства України до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача та залучено до участі у справі Прокуратуру Харківської області.
27.07.16р. представник відповідача надав клопотання про припинення провадження по справі та вказав, що дані вимоги мають розглядатись в рамках справи про банкрутство позивача.
21.09.16р. представник позивача надав уточнені заперечення щодо клопотання представника відповідача про припинення провадження по справі.
Представник позивача в судовому засіданні 21.09.16. позовні вимоги підтримав в повному обсязі, заперечував проти клопотання представника відповідача про припинення провадження по справі.
Представник відповідача в судовому засіданні 21.09.16. проти позову заперечував, підтримав своє клопотання про припинення провадження у справі.
Суд, розглянувши клопотання представника відповідача про припинення провадження по справі, визнав його таким, що підлягає задоволенню у зв'язку з наступним.
Згідно п.1. ч.1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Згідно ст. 4-1 Господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження, передбаченому цим Кодексом. Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Як вбачається з матеріалів справи ухвалою господарського суду Харківської області від 27.10.15р. у справі №922/4832/15 порушено провадження у справі про банкрутство ДП "Благодатне".
Частина четверта статті 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" відносить до підвідомчості господарських судів усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника. Винятком є спори, пов'язані із визначенням та сплатою (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.
Дана норма кореспондується з положеннями пункту 7 частини першої статті 12 ГПК України та застосовується незалежно від суб'єктного складу сторін.
Згідно з пунктами 2, 7 частини першої статті 12 ГПК України, господарським судам підвідомчі справи про банкрутство; справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.
Також, згідно частини 9 ст. 16 ГПК України справи у майнових спорах, передбачених п. 7 ч. 1 ст. 12 цього Кодексу, розглядаються господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.
Справи у відповідних спорах відносяться до виключної підсудності того господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (частина дев'ята статті 16 ГПК). Такі майнові спори, за винятком спорів боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника (абзац четвертий частини восьмої статті 23 Закону), розглядаються та вирішуються господарським судом за правилами позовного провадження, передбаченими ГПК, з урахуванням особливостей, встановлених Законом, у межах провадження у справі про банкрутство без порушення нових справ.
За наслідком розгляду зазначених майнових спорів по суті господарський суд виносить ухвалу (задоволення заяви, відмова у задоволенні заяви (повністю або частково).
Також, у зв'язку з виникненням у судовій практиці питань щодо застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 №4212-VІ)Вищим господарським судом України Інформаційним листом від 21.07.2016 № 01-06/2511/16 "Про внесення змін до пункту 9 Інформаційного листа ВГСУ від 28.03.2013 №01-06/606/2013 "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 №4212-VІ" внесено такі зміни до пункту 9 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 №01-06/606/2013 "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 №4212-VІ)":
"Пункт 9 викласти у такій редакції:
"Частина четверта статті 10 Закону відносить до підвідомчості господарських судів усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника. Винятком є спори, пов'язані із визначенням та сплатою (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України. Дана норма кореспондується з положеннями пункту 7 частини першої статті 12 ГПК України та застосовується незалежно від суб'єктного складу сторін.
Слід мати на увазі, що спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником, розглядаються господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство незалежно від того, заявлені такі вимоги з підстав невідповідності правочинів спеціальним нормам (стаття 20 Закону) чи загальним, встановленим цивільним законодавством.
Справи у відповідних спорах відносяться до виключної підсудності того господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (частина дев'ята статті 16 ГПК). Такі майнові спори, за винятком спорів боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника (абзац четвертий частини восьмої статті 23 Закону), розглядаються та вирішуються господарським судом за правилами позовного провадження, передбаченими ГПК, з урахуванням особливостей, встановлених Законом, у межах провадження у справі про банкрутство без порушення нових справ.
За наслідком розгляду зазначених майнових спорів по суті господарський суд виносить ухвалу (задоволення заяви, відмова у задоволенні заяви (повністю або частково)."
Такої ж правової позиції дотримається Вищий господарський суд України, яку було викладено в Постанові від 31 серпня 2016 року по справі № 923/1875/14.
Також, у постанові Верховного Суду України №16/047 від 13.04.2016 року у справі № 908/4804/14 викладена правова позиція про застосування пункту 7 частини 1 статті 12 ГПК України та частини 9 статті 16 ГПК України, частини 4 статті 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Так, в зазначеній постанові Верховний Суд України вказує на те, що системний аналіз положень Закону № 2343-ХІІ дає підстави для висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Закону № 2343-ХІІ мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.
За умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника, особливістю вирішення таких спорів є те, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом без порушення нових справ, що узгоджується із загальною спрямованістю Закону № 2343-ХІІ, який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.
Згідно ст. 111-28 ГПК України, рішення Верховного Суду України є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України. Невиконання судових рішень Верховного Суду України тягне за собою відповідальність, установлену законом.
За викладених обставин, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для задоволення клопотання про припинення провадження у справі, оскільки даний позов повинен розглядатися судом, який розглядає справу про банкрутство позивача та в межах такого провадження, а не в окремому позовному провадженні.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. п.п.2,7 ч.1 ст.12, ч.9 ст.16, 22, п.1. ч.1 ст. 80 ГПК України, частина 4 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" , суд -
Провадження у справі 922/2197/16припинити .
Суддя ОСОБА_4