Рішення від 26.09.2016 по справі 924/43/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

"26" вересня 2016 р.Справа № 924/43/16

Господарський суд Хмельницької області у складі:

судді Заверуха С.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хелм" м. Харків

до Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України м. Хмельницький

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача товариства з обмеженою відповідальністю "Тракай" м. Хмельницький

про визнання недійсним та скасування в частині рішення Адміністративної колегії Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №94-р/к від 21.08.2015р. у справі №02-08/94-14

Представники сторін:

позивача: ОСОБА_1 - довіреність від 14.08.2016р.

відповідача: ОСОБА_2 - довіреність №7 від 16.05.2016р.

третя особа: ОСОБА_1 - довіреність від 21.09.2016 р.

Повне рішення складено26.09.2016р.

Суть спору: позивач звернувся до суду із позовом, згідно якого просить суд визнати недійсним та скасувати рішення Адміністративної колегії Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 21 серпня 2015 року №94-р/к у справі №02-08/94-14 в частині вчинення ТОВ "Хелм" порушення, передбаченого п.1 ст.50 та ч.3 ст.6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" і накладення штрафу у розмірі 34 000, 00 грн.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 25.02.2016р. залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 26.04.2016 р. у позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Хелм" м. Харків до Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України м. Хмельницький про визнання недійсним та скасування рішення Адміністративної колегії Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №94-р/к від 21.08.2015р. у справі №02-08/94-14 відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 19.07.2016р. рішення господарського суду Хмельницької області від 25.02.2016р. та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 26.04.2016р. у справі №924/43/16 скасовано, вищевказану справу направлено на новий розгляд господарському суду Хмельницької області.

Зокрема, касаційною інстанцією зазначено, що судами не перевірено обґрунтованості висновку відділення АМК про можливість проведення ТОВ "Тракай" і Товариством одночасної інвентаризації без припинення реалізації нафтопродуктів за готівкові кошти із занесенням їх "до окремого опису".

Не перевірено господарськими судами належними засобами доказування й обґрунтувань висновків оспорюваного рішення (з якими погодилися суди) про те, що нафтопродукти, реалізовувані Товариством (і ТОВ "Тракай"), відносяться до нижчої цінової категорії порівняно із середньозваженими цінами, внаслідок чого (на думку територіального відділення АМК і господарських судів) коло постійних споживачів, яке сформувалося у цих товариств, не могло внаслідок дій останніх задовольнити свою потребу в нафтопродуктах. Відповідні висновки (як щодо наявності згаданого кола споживачів, так і неможливості задоволення їхнього попиту) за непідтвердженості їх певною доказовою базою мають загалом позірний характер (тобто ґрунтуються на припущеннях, а не на достовірно встановлених обставинах).

Представник позивача в судовому засіданні та у письмових поясненнях від 29.08.2016р. вказує про відсутність в рішення Антимонопольного комітету України доказів обмеження конкуренції внаслідок дій ТОВ "Хелм" щодо проведення інвентаризації або іншого негативного впливу таких дій на стан конкуренції на ринку, протягом певного періоду часу. Фактично відповідачем в своєму рішенні висловлені лише припущення, непідкріплені фактичними обставинами, що дії ТОВ "Хелм" та ТОВ "Тракай" могли призвести до наявності попиту на регіональному ринку, який інші суб'єкти цього ринку не мали б можливості задовольнити. Рішення також не містить безспірні та беззаперечні докази, які б підтверджували факт домовленості позивача та ТОВ "Тракай" щодо їхньої узгодженості дій на ринку. Позивач звертає увагу на те, що покупці нафтопродуктів під брендами "Авіас" та "ANP" є покупцями скретч-карток та паливних карток ТОВ "ВТФ АВІАС" і саме відпуск нафтопродуктів за вказаними довірчими документами скаржник не припиняв, а отже вказана категорія споживачів задовольняла свій попит на нафтопродукти без будь-яких обмежень.

В поясненнях від 29.08.2016 р. позивач посилається на підтвердження своєї позиції на ст.5, ч.1,ч.3 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", п. 8.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №15 твід 26.12.2011 р., п.4, п.5 Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку.

Представник відповідача в судовому засіданні та у відзиві на позов зазначає, що обсяги реалізації на АЗС та АГЗС ТОВ "Тракай" та ТОВ "Хелм" 24.07.2014р. та 25.07.2014р. знизилися, проте товариства продовжували здійснювати реалізацію нафтопродуктів через АЗС у цей період шляхом отоварювання сретч-карток. В період з 24.07.2014р. по 25.07.2014р. на АЗС, АГЗС ТОВ "Тракай" та ТОВ "Хелм" одночасно було припинено реалізацію моторних бензинів, дизельного пального, скрапленого газу за готівкові кошти, що містить ознаки схожості дій останніх. Також відповідач пояснює, що у ТОВ "Тракай" та ТОВ "Хелм" були відсутні підстави для проведення обов'язкової інвентаризації, що підтверджується наказами від 22.07.2014р. №23, від 23.07.2014р. №30.

У відзиві на позов від 26.08.2016 р. комітет посилається на Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затвердженими постановою КМ України від 20.12.1997 р. №1442, звертає увагу суду на товарні межі ринку, часові межі ринку, територіальні межі ринку. На думку відповідача, враховуючи географічне розташування Хмельницької області, особливості розміщення автозаправних станцій, територіальними межами ринку визначено: адміністративно-територіальні межі м. Хмельницького, траса міжнародного значення М12 Стрий-Тернопіль-Кіровград-Знам'янка, траса міжнародного значення Н03 Житомир-Чернівці, траса регіонального значення Р05 Городище-Рівне-Старокостянтинів. Комітетом наведено таблицю залишків нафтопродуктів ТОВ "Тракай" та ТОВ "Хелм" станом на 24.07.2014 р. та 25.07.2014 р., що в свою чергу свідчить про достатнє забезпечення нафтопродуктами для проведення їх роздрібної реалізації за готівкові кошти. Крім того, наведено таблиці стосовно реалізації нафтопродуктів за скретч-картами., згідно з якими в період з 24.07.2014 р. по 25.07.2014 р. реалізація нафтопродуктів знизилась, проте товариства продовжували реалізацію саме шляхом отоварювання скретч-картами.

На думку відповідача, позивач міг проводити реалізацію нафтопродуктів відповідно до положень наказу без припинення реалізації нафтопродуктів за готівкові кошти. Як стверджує відділення товариства не надали жодних доказів того, що схожість їх дій пояснюється специфікою відповідного ринку чи іншими обставинами, які не дали можливість здійснювати реалізацію нафтопродуктів, окрім того товариства знаходяться за одною адресою (юридичною та фактичною), статути є ідентичними за змістом і формою, що дало можливість вказаним вище товариствам вчиняти узгоджені дії.

З посиланням на ст.1, ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", відповідач стверджує, що дії ТОВ "Тракай" та ТОВ "Хелм", які полягали у призупиненні реалізації пального за готівкові кошти споживачам, могли призвести до того, що останні вимушені купувати пальне за більш високою ціною у таких потужних нафтотрейдерів як шелл, вок, окко, лукойл.

Представник третьої особи в судовому засіданні та у поясненнях на позов вказує, що відповідач не з'ясував настання конкретних наслідків у формі відповідного недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, зокрема через заподіяння їм шкоди або іншого реального порушення їх прав чи інтересів, чи настання інших відповідних наслідків , тобто антиконкурентний характер дій товариства та ТОВ "Хелм", та не відобразив цього в оскаржуваному рішенні. На думку третьої особи рішення відповідача не містить прямі докази обмеження конкуренції внаслідок дій суб'єкта господарювання або іншого негативного впливу таких дій на стан конкуренції. В підтвердження своєї позиції посилається на норми Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Розглядом матеріалів справи встановлено:

На виконання доручення Антимонопольного комітету України від 25.07.2014р. №13-09/336 щодо дослідження фактів одночасного припинення роздрібної реалізації світлих нафтопродуктів за готівкові кошти Хмельницьким обласним територіальним відділенням АКУ було проведено дослідження ринку роздрібної реалізації високооктанових, низькооктанових бензинів, дизельного пального та скрапленого газу в територіальних межах Хмельницької області. Об'єктом для дослідження стали ТОВ "Тракай" та ТОВ "Хелм".

Із матеріалів справи слідує, що за період із 24.07.2014 року по 25.07.2014 року на автозаправних станціях ТОВ "Тракай" та ТОВ "Хелм" одночасно було припинено реалізацію моторних бензинів, дизельного пального та скрапленого газу за готівкові кошти.

Згідно наказу ТОВ "Хелм" від 23.07.2014р. №30 "Про призупинення реалізації нафтопродуктів" було зазначено, що у зв'язку із проведенням інвентаризації на автозаправних станціях наказано призупинити реалізацію моторних бензинів, дизельного палива та скрапленого газу за готівку та оплату банківськими картами із 24 по 25 липня на 25-ти автозаправних станціях товариства.

Згідно листа ТОВ "Хелм" (за вих.№14 від 06.02.2014р.), направленим на адресу Хмельницького обласного відділення АМК, слідує, що на виконання наказу директора підприємств на АЗС було створено комісію для проведення інвентаризації відповідно до вимог наказу Міністерства фінансів України №69 від 11.08.1994р. "Про інструкцію по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків".

21.08.2015р. Адміністративною колегією Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України було прийнято Рішення №94-р/к по справі №02-08/92-14 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу", відповідно до якого було вирішено:

1. Визнати дії Товариства з обмеженою відповідальністю "Тракай" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Хелм", що полягають у одночасному припиненні у період з 24.07.2014р. по 25.07.2014р. реалізації моторних бензинів, дизельного палива та скрапленого газу за готівкові кошти, без об'єктивно виправданих причин, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого п.1 ст.50 та ч.3 ст.6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді антиконкурентних узгоджених дій шляхом вчинення суб'єктами господарювання схожих дій на ринку товару, які можуть призвести до обмеження конкуренції у разі, якщо аналіз ситуації на ринку спростовує наявність об'єктивних причин для вчинення таких дій.

2. За вчинене порушення, зазначене у п.1 цього рішення, згідно з абзацом другим ч.2 ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Хелм" накласти штраф у розмірі 34000,00 грн.

Згідно з ч.3 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня його одержання. Відповідно до ч.1 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення органів Антимонопольного комітету України може бути оскаржене до господарського суду в двомісячний строк з дня його одержання. Відповідно до ч.8 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" протягом п'яти днів з дня сплати штрафів, необхідно надіслати до Відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

25.08.2015р. за вих.№01-27/08-2581 Рішення №94-р/к від 21.08.2015р. було направлено на адресу ТОВ "Хелм", м. Хмельницький та повернуто без вручення. Листом від 11.11.15р. за №01-27/08-3504 Рішення №94-р/к від 21.08.2015р. було повторно направлено позивачу та отримано останнім 18.11.2015р. згідно з інформацією про вручення поштового відправлення.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду із позовом про визнання недійсним та скасування рішення Адміністративної колегії Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 21 серпня 2015 року №94-р/к у справі №02-08/92-14 в частині вчинення ТОВ "Хелм" порушення, передбаченого пунктом 1 статті 50 та частиною 3 статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" і накладення штрафу у розмірі 34 000,00 грн.

Досліджуючи надані докази, аналізуючи міркування та заперечення сторін, оцінюючи їх в сукупності, судом враховується таке:

Господарський кодекс України встановлює відповідно до Конституції України правові основи господарської діяльності (господарювання), яка базується на різноманітності суб'єктів господарювання різних форм власності.

Стаття 1 Господарського кодексу України визначає предмет його регулювання, та зазначає, що Господарський кодекс визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

Положеннями ст.3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" №3659-XII від 26.11.1993р. (із змінами та доповненнями) визначено, що основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; контроль за концентрацією, узгодженими діями суб'єктів господарювання та регулюванням цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб'єктами природних монополій; сприяння розвитку добросовісної конкуренції; здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних закупівель.

Відповідно до ст.22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом. Їх невиконання тягне за собою передбачену законом відповідальність.

В ході вирішення справи судом встановлено, що Рішенням №94-р/к по справі №02-08/92-14 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" прийнятим Хмельницьким обласним відділенням Антимонопольного комітету України, були вирішено: визнати дії ТОВ "Тракай" та ТОВ "Хелм", що полягають у одночасному припиненні у період з 24.07.2014р. по 25.07.2014р. реалізації моторних бензинів, дизельного палива та скрапленого газу за готівкові кошти, без об'єктивно виправданих причин, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого п.1 ст.50 та ч.3 ст.6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді антиконкурентних узгоджених дій шляхом вчинення суб'єктами господарювання схожих дій на ринку товару, які можуть призвести до обмеження конкуренції у разі, якщо аналіз ситуації на ринку спростовує наявність об'єктивних причин для вчинення таких дій.

При цьому, вказаним Рішенням №94-р/к було встановлено, за період з 24.07.2014 року по 25.07.2014 року на автозаправних станціях ТОВ "Тракай" та ТОВ "Хелм" одночасно було припинено реалізацію моторних бензинів, дизельного пального та скрапленого газу за готівкові кошти. Хоча, на момент припинення реалізації нафтопродуктів як ТОВ "Тракай", так і ТОВ "Хелм" були достатньо забезпечені нафтопродуктами для проведення їх роздрібної реалізації, про що свідчать їх залишки станом на 24.07.2014р. та 25.07.2014р.

Відтак, судом приймається до уваги, що наявність у ТОВ "Тракай" та ТОВ "Хелм" залишків, достатніх для здійснення реалізації нафтопродуктів, відсутність законодавчих підстав для обов'язкового проведення інвентаризації та припинення реалізації нафтопродуктів, спростовує наявність об'єктивних причин для одночасного припинення реалізації ПММ на автозаправних станціях ТОВ "Тракай" та ТОВ "Хелм" у період з 24.07.2014 року по 25.07.2014 року.

Отже, вказані дії суб'єктів підприємницької діяльності є узгодженими та антиконкурентними.

Згідно ч.3 ст.6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" антиконкурентними узгодженими діями вважається також вчинення суб'єктами господарювання схожих дій (бездіяльності) на ринку товару, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції у разі, якщо аналіз ситуації на ринку товару спростовує наявність об'єктивних причин для вчинення таких дій (бездіяльності).

При цьому, одночасне припинення ТОВ "Тракай" та ТОВ "Хелм" реалізації за готівку бензинів, дизельного палива та скрапленого газу у один період з 24.07.2014 року по 25.07.2014 року через АЗС та АГЗС, які розташовані на території Хмельницької області, та аналіз ситуації на ринку товару, який спростовує наявність об'єктивних причин для вчинення таких дій, є схожими діями на регіональних ринках роздрібної реалізації нафтопродуктів та скрапленого газу.

У пункті 8.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 15 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" зазначено, що з урахуванням приписів ч.3 ст.6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" для кваліфікації дій (бездіяльності) суб'єктів господарювання на ринку товарів як антиконкурентних узгоджених дій у вигляді схожих дій (бездіяльність) на ринку товару (і які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції), не вимагається обов'язкове встановлення та доведення факту чи фактів формального узгодження зазначених дій, в тому числі укладення відповідної угоди (угод).

Це порушення установлюється за результатами такого аналізу органом Антимонопольного комітету України ситуації на ринку товару, який: свідчить про погодженість конкурентної поведінки суб'єктів господарювання; спростовує наявність об'єктивних причин для вчинення зазначених дій. Пов'язані з наведеним обставини з'ясовуються і доводяться відповідним органом Антимонопольного комітету України.

Пунктом 8.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №15 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" передбачено, що антиконкурентна узгоджена поведінка підлягає встановленню та доведенню із зазначенням відповідних доказів у рішенні органу Антимонопольного комітету України.

При цьому схожість має бути саме результатом узгодженості конкурентної поведінки, а не виявлятися у простому співпадінні дій суб'єктів господарювання, зумовленим специфікою відповідного товарного ринку.

Висновок же органу Антимонопольного комітету України щодо відсутності у суб'єкта господарювання об'єктивних причин для вчинення схожих дій (бездіяльності) має ґрунтуватися на результатах дослідження усієї сукупності факторів, що об'єктивно (незалежно від суб'єкта господарювання) впливають на його поведінку у спірних відносинах, а не бути наслідком обмеженого кола факторів (наприклад, тільки ціни придбання товару).

Зокрема, суд має з'ясовувати, чи зазначено в рішенні органу Антимонопольного комітету України докази обмеження конкуренції внаслідок дій (бездіяльності) суб'єкта господарювання або іншого негативного впливу таких дій (бездіяльності) на стан конкуренції на визначеному відповідним органом ринку протягом певного періоду часу, чи досліджено в такому рішенні динаміку цін, обставини і мотиви їх підвищення або зниження, обґрунтованість зміни цін, співвідношення дій (бездіяльності) суб'єкта господарювання з поведінкою інших учасників товарного ринку, в тому числі й тих, що не притягалися до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, витрати суб'єкта господарювання, які впливають на вартість товару тощо.

При цьому саме орган Антимонопольного комітету України має довести безпідставність посилання заінтересованої особи на інші чинники, що можуть позначатися на поведінці суб'єкта господарювання (зокрема, на специфіку відповідного товарного ринку; тривалість та вартість зберігання товару; час та вартість доставки; витрати на реалізацію товару тощо). На відповідний орган покладається обов'язок не лише доведення однотипної і одночасної (синхронної) поведінки суб'єктів господарювання на ринку, а й установлення шляхом економічного аналізу ринку (в тому числі, за необхідності, шляхом залучення спеціалістів та експертів) відсутності інших, крім попередньої змови, чинників (пояснень) паралельної поведінки таких суб'єктів господарювання.

Аналогічна правова позиція викладена в Постановах Вищого господарського суду України від 01.04.2015 року у справі № 922/3892/14 та від 21.04.2015 року у справі №922/3962/14.

Як вбачається із матеріалів справи, Хмельницьким обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України у оскаржуваному рішенні детально проаналізовано ситуацію на ринку роздрібної торгівлі світлими нафтопродуктами на території Хмельницької області, досліджено цінову поведінку операторів ринку роздрібної реалізації скрапленого газу в якості моторного пального та роздрібної торгівлі дизельним пальним у Хмельницькій області, здійснено аналіз обсягів регіональних ринків роздрібної реалізації нафтопродуктів протягом 2014 року та частки ТОВ "Тракай" та ТОВ "Хелм" у зазначених територіальних межах, обсяги залишків нафтопродуктів та обсяги їх реалізації ТОВ "Тракай" та ТОВ "Хелм" станом на 24.07.2014р. та 25.07.2014р.

Отже, зібрані відповідачем та описані докази у рішенні адміністративної колегії Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 21.08.2015 року №94-р/к у справі №02-08/94-14 в частині вчинення ТОВ "Хелм" порушення, передбаченого пунктом 1 статті 50 та частиною 3 статті 6 Закону України „Про захист економічної конкуренції” свідчать про фактичне вчинення ТОВ "Тракай" та ТОВ "Хелм" антиконкурентних узгоджених дій шляхом вчинення суб'єктами господарювання схожих дій на ринку товару, які можуть призвести до обмеження конкуренції у разі, якщо аналіз ситуації на ринку спростовує наявність об'єктивних причин для вчинення таких дій.

На виконання вимог постанови ВГСУ від 19.07.2016р. судом було досліджено матеріали інвентаризації товарно-матеріальних цінностей та встановлено, що на момент проведення інвентаризації нафтопродуктів ТОВ "Тракай" та ТОВ "Хелм" були достатньо забезпечені нафтопродуктами для проведення їх роздрібної реалізації за готівкові кошти.

З наявних в матеріалах справи листів ТОВ "Тракай" та ТОВ "Хелм" вбачається, що інвентаризація проводилась відповідно до вимог наказу Міністерства фінансів України №69 від 11.08.1994р. "Про Інструкцію по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків", який був чинний станом на момент проведення інвентаризації.

Судом враховується, що у ТОВ "Тракай" та ТОВ "Хелм" були відсутні підстави для проведення обов'язкової інвентаризації, оскільки в пункті 3 Наказу міститься перелік підстав для проведення обов'язкової інвентаризації.

Крім того підпунктом д) пункту 12.8. Наказу передбачено, що при інвентаризації товарно-матеріальних цінностей: на видаткових документах про товарно-матеріальні цінності, які відпущені зі складу під час інвентаризації з дозволу керівника підприємства і головного бухгалтера у присутності членів інвентаризаційної комісії за підписом її голови, робиться відмітка, та вони заносяться до окремого опису в порядку, аналогічному для цінностей, що надійшли під час інвентаризації.

Тобто, ТОВ "Тракай" та ТОВ "Хелм"могли проводити інвентаризацію відповідно до положень Наказу без припинення реалізації нафтопродуктів за готівкові кошти, при цьому робити відмітку про відпущені товарно-матеріальні цінності під час проведення інвентаризації та заносити їх до окремого опису, як це було здійснено при реалізації нафтопродуктів за скретч-картками, керуючись п. 12.8. Наказу.

За таких обставин спростовуються доводи позивача щодо обов'язкового припинення реалізації нафтопродуктів за готівкові кошти під час проведення інвентаризації.

Слід зазначити, що нафтопродукти, які реалізуються на АЗС ТОВ "Тракай" та ТОВ "Хелм" відносяться до нижчої цінової категорії порівняно з середньо-зваженими цінами по Хмельницькій області, що підтверджується наданими в матеріали справи копіями інформацій ціни нафтопродуктів що відпускалися через АЗС та інформацією наданою позивачем відповідачу, та привело до формування стабільного кола постійних споживачів нафтопродуктів, які реалізовуються через АЗС та АГЗС під брендами "Авіас" та "АNP".

Такі дії могли призвести до обмеження конкуренції на ринку роздрібної реалізації бензинів, дизельного пального та скрапленого газу в територіальних межах Хмельницької області.

Згідно ч.2, 3 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Належних та допустимих доказів на спростування зазначеного суду не подано, доводи позивача спростовані матеріалами справи.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. (ст.34 ГПК України).

Виходячи із змісту ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Отже, обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищезазначені норми чинного законодавства та докази, наявні в матеріалах справи, суд вважає, що у позові необхідно відмовити.

Доводи позивача судом до уваги не приймаються з підстав наведених вище.

При цьому судом враховується, що ТОВ "Тракай" зверталось до суду із позовом про визнання недійсним та скасування в частині рішення Адміністративної колегії Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №94-р/к від 21.08.2015р. у справі №02-08/94-14 в якому рішенням від 17.12.15р. (справа №924/1837/15) у позові було відмовлено. Рішення набрало законної сили.

Відповідно до ч.3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішенням суду від 17.12.2015р. у справі №924/1837/15 встановлено вчинення ТОВ "Тракай" та ТОВ "Хелм" антиконкурентних узгоджених дій шляхом вчинення суб'єктами господарювання схожих дій на ринку товару, які можуть призвести до обмеження конкуренції у разі, якщо аналіз ситуації на ринку спростовує наявність об'єктивних причин для вчинення таких дій.

Таким чином спростовуються доводи позивача та третьої особи про відсутність між ТОВ "Тракай" та ТОВ "Хелм" антиконкурентних узгоджених дій, оскільки дані обставини встановлені рішенням господарського суду від 17.12.2015р., отже не потребують доказуванню.

Згідно зі ст. 49 ГПК України здійснені позивачем судові витрати по справі останньому не відшкодовуються у зв'язку із відмовою в позові.

Керуючись ст.ст.1, 12, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити.

Повне рішення складено 26.09.2016р.

Суддя С.В. Заверуха

Віддрук. 4 прим.:

1 - до справи,

2, 3 - позивачу (61001, м. Харків, проспект Московський, б. 51; 29000, м. Хмельницький, вул. Зарічанська, 5),

4 - відповідачу (29000, м. Хмельницький, вул. Героїв Майдану, 54),

5 - третій особі - ТзОВ "Тракай".

Попередній документ
61563535
Наступний документ
61563537
Інформація про рішення:
№ рішення: 61563536
№ справи: 924/43/16
Дата рішення: 26.09.2016
Дата публікації: 30.09.2016
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Хмельницької області
Категорія справи: