ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
12.09.2016Справа №910/12933/16
Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу
за позовом комунального підприємства "Київський метрополітен"
до приватного підприємства "Вояж"
про стягнення 10 685,52 грн.
Представники сторін:
від позивача: Ковтун Т.О. - представник за довіреністю № 171 від 25.12.2015 р.;
від відповідача: не з'явився.
На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги комунального підприємства "Київський метрополітен" до приватного підприємства "Вояж" про стягнення 10 685,52 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між 16.07.2010 р. між комунальним підприємством "Київський метрополітен" та приватним підприємством "Вояж" укладено договір № В-12-10, відповідно до якого балансоутримувач забезпечує утримання об'єктів оренди відповідно до переліку, який є невід'ємною частиною договору (додатку № 1) за цінами, визначеними в узагальненому розрахунку щомісячних витрат балансоутримувача на утримання та обслуговування орендованого нерухомого майна, а орендар відшкодовує балансоутримувачу зазначені витрати.
Відповідач не виконав зобов'язання за договором оренди, тому позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості за договором на відшкодування витрат балансотримувача на утримання та обслуговування орендованого нерухомого майна, яка становить 9 518,21 грн.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 19.07.2016 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 01.08.2016 р.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 01.08.2016 р. розгляд справи відкладено на 12.09.2016 р., у зв'язку із неявкою представників сторін в судове засідання.
В судове засідання 12.09.2016 р. представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 19.07.2016 р. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 01030 38212971.
Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
16.07.2010 р. між комунальним підприємством "Київський метрополітен" та приватним підприємством "Вояж" укладено договір № В-12-10 на відшкодування витрат балансотримувача на утримання та обслуговування орендованого нерухомого майна.
Відповідно до 1.1. договору, балансоутримувач забезпечує утримання об'єктів оренди відповідно до переліку, який є невід'ємною частиною договору (додатку № 1) за цінами, визначеними в узагальненому розрахунку щомісячних витрат балансоутримувача на утримання та обслуговування орендованого нерухомого майна, а орендар відшкодовує балансоутримувачу зазначені витрати.
Згідно з п. 2.1. договору, облік та розрахунки здійснюються у безготівковій формі поквартально.
Пунктом 2.2. договору встановлено, що орендар здійснює платіж по відшкодуванню витрат з утримання об'єкта оренди щоквартально не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним кварталом на підставі виконаних балансоутримувачем розрахунків.
Розмір відшкодування витрат з утримання об'єктів оренди визначається відповідно до затвердженого узагальненого розрахунку витрат балансоутримувача на утримання та обслуговування орендованого нерухомого майна, який є невід'ємною частиною договору, і який переглядається балансоутримувачему випадку офіційних змін цін, тарифів, заробітної плати, тощо та загальної площі об'єктів оренди, вказаній в додатку № 1 до цього договору і фактичного використання орендарем об'єктів оренди.
На момент укладання цього договору розмір відшкодування витрат із врахування ПДВ складає 1 961,53 грн. на місяць (п. 2.3.).
Відповідно до п. 2.4. договору, остаточний розрахунок витрат балансоутримувача з утримання об'єктів оренди проводиться станом на 31 грудня та складається акт звіряння розрахунків.
У випадку неповного відшкодування балансоутримувачу витрат з утримання та обслуговування об'єкта оренди, орендар зобов'язується сплатити суму недоплати протягом 5-ти банківських днів після підписання акту звіряння рахунків. Якщо виникла переплата, то така сума зараховується в наступні платежі або повертається орендарю за його письмовою вимогою.
Відповідно до п.п. 3.1.1., 3.1.2. п. 3.1. договору, балансоутримувач об'єкта оренди зобов'язується не пізніше 5 числа місяця, наступного за звітним кварталом надавати орендарю рахунок (розрахунок) по відшкодуванню витрат балансоутримувача визначених в порядку, вказаному в п. 2.3. даного договору; за вимогою орендаря надавати акти про надання послуг щодо утримання та обслуговування об'єктів оренди.
Комунальне підприємство «Київський метрополітен» виставило рахунки на оплату № РТУ00003102 від 31 березня 2015 р. на суму 2 379,55 грн., № 3553 від 31 грудня 2015 р. на суму 7 138,66 грн.
Згідно з п.п. 3.2.1., 3.2.2. п. 3.2. договору, орендар зобов'язується до 5 числа місяця, наступного за звітним кварталом самостійного отримувати рахунок (розрахунок) по відшкодуванню витрат та не пізніше 20 числа здійснювати платіж на поточний рахунок баланкоутримувача; самостійно отримувати акти про надання послуг з утримування об'єктів та протягом двох робочих днів повертати їх підписаними балансоутримувачу.
Згідно з ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Як встановлено ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.
Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ст. 530 ЦК України).
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості за договором № В-12-10 на відшкодування витрат балансоутимуввача на утримання та обслуговування орендованого нерухомого майна від 16.07.2010 р. у відповідача перед позивачем в розмірі 9 518,21 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.
Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача на підставі ст. 625 ЦК України 77,45 грн. 3% річних.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, передбачене законом право кредитора вимагати спати боргу з урахуванням, процентів річних та процентів за користування чужими грошовими коштами є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Таким чином, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання і не ототожнюються із санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань.
Дії відповідача є порушенням вимог договору, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами договору та положень статті 625 Цивільного кодексу України.
Вимоги позивача щодо стягнення 3% річних в розмірі 77,45 грн. за період прострочення вказаний в розрахунку є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Також, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ в розмірі 1089,86 грн.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).
Згідно ч. 1-2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до п. 5.2. договору, за несвоєчасно перераховані кошти орендар сплачує на користь балансоутримувача пеню в розмірі 0,5 % від розміру несплаченої суми наданих послуг за кожен день прострочки, але не більше розмірі встановленого законодавством України.
Дії відповідача є порушенням вимог договору, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами Цивільного кодексу України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.
Суд наводить розрахунок суми пені:
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення
7138.6621.01.2016 - 28.01.2016822.0000 %0.120 %*68.66
7138.6629.01.2016 - 03.03.20163522.0000 %0.120 %*300.37
7138.6604.03.2016 - 21.04.20164922.0000 %0.120 %*420.52
7138.6622.04.2016 - 26.05.20163519.0000 %0.104 %*259.41
7138.6627.05.2016 - 31.05.2016518.0000 %0.098 %*35.11
З огляду на вищевикладене, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 1089,86 підлягають частковому задоволенню у розмірі 1084,06 грн. за розрахунком суду.
В частині стягнення пені у розмірі 5 грн. 80 коп. відмовити.
Відповідно до ч. 1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, при частковому задоволенні позову витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, витрати по сплаті судового збору покладаються:
на позивача в сумі 0,69 грн., на відповідача - 1 377,31 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з приватного підприємства "Вояж" (02068, м. Київ, вул. Ревуцького, 12-а, код ЄДРПОУ 23730362) на користь комунального підприємства "Київський метрополітен" (03056, м. Київ, проспект Перемоги, 35, код ЄДРПОУ 03328913) основну суму заборгованості в розмірі 9 518 (дев'ять тисяч п'ятсот вісімнадцять) грн. 21 коп., 3 % річних в розмірі 77 (сімдесят сім) грн.. 45 грн., пеню в розмір 1084 (одна тисяча вісімдесят чотири) грн. 06 коп. та судовий збір у розмірі 1 377 (одна тисяча триста сімдесят сім) грн. 31 коп.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата підписання повного тексту рішення 26.09.2016 року.
Суддя С.М.Мудрий