ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
23.09.2016Справа № 910/17438/16
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд Коммодіті»
до Міністерства оборони України
третя особа, без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство «Банк Восток»
про зобов'язання вчинити дії та внесення змін до договору
Суддя Бондарчук В.В.
Представники: не викликались.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Трейд Коммодіті» (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства оборони України (далі-відповідач), третя особа, без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство «Банк Восток» про:
- зобов'язання Міністерства оборони України повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Трейд Коммодіті» гарантію виконання зобов'язань від 16.05.2016 № ДГ2016-0057, видану Публічним акціонерним товариством «Банк Восток» на суму 8 189 991, 00 грн.;
- внесення змін до договору від 18.05.2016 № 286/1/16/16 про постачання для державних потреб палива рідинного та газу; олив мастильних, для техніки спеціального призначення, виклавши додаткову угоду № 4 до договору від 18.05.2016 № 286/1/16/16 у редакції, наведеній у позовній заяві.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що збільшення цін на нафту та нафтопродукти на світових ринках протягом квітня-червня 2016 року, обумовило неможливість виконання позивачем взятих на себе зобов'язань за договором у строк, що передбачений договором та додатковими угодами до нього (60 днів з дати підписання договору), та є підставою підвищення вартості палива за договором, при цьому, при підписанні додаткових угод до договору між сторонами не було погоджено питання щодо встановлення нових строків виконання зобов'язань за договором, що є необхідним у зв'язку зі зміною вартості палива за договором.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2016 порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 13.10.2016 за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи. Зокрема, залучено до участі у розгляді справи третьою особою, без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство «Банк Восток».
Також, 21.09.2016 через відділ автоматизованого документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд Коммодіті» надійшла заява про забезпечення позову, в якій позивач просить суд:
- заборонити Міністерству оборони України заявляти вимоги Публічному акціонерному товариству «Банк Восток» про виконання зобов'язань за гарантією виконання зобов'язань № ДГ2016-0057 від 16.05.2016 до моменту набрання законної сили рішенням у справі;
- заборонити Публічному акціонерному товариству «Банк Восток» здійснювати будь-які дії на виконання гарантії виконання зобов'язань № ДГ2016-0057 від 16.05.2016 та/або договору гарантії № ДГ2016-0057 від 16.05.2016, укладеного між ТОВ «Трейд Коммодіті» та ПАТ «Банк Восток», до моменту набрання законної сили рішенням у справі.
Ознайомившись із заявою позивача про забезпечення позову, суд приходить до висновку, що остання підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Обґрунтовуючи подану заяву про забезпечення позову, позивач вказує, що станом на дату подання позовної заяви відповідачем заявлено вимогу про виконання зобов'язання за договором № 286/1/16/16 від 18.05.2016 та вимогу до ПАТ «Банк Восток» про сплату коштів за договором гарантії № ДГ2016-0057 від 16.05.2016, у зв'язку з порушенням зобов'язань за договором № 286/1/16/16 від 18.05.2016.
Отже, відсутність заходів до забезпечення позову, може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду у даній справі, у разі задоволення позовних вимог, оскільки Публічне акціонерне товариство «Банк Восток» може вчинити дії пов'язані із задоволенням вимог Міністерства оборони України від 10.08.2016 № 286/8/5673 щодо виконання договору гарантії № ДГ2016-0057 від 16.05.2016 та перерахувати на користь відповідача грошові кошти у розмірі 8 189 991, 00 грн.
Таким чином, враховуючи фактичне пред'явлення бенефіціаром (Міністерством оборони України) вимог за договором гарантії № ДГ2016-0057 від 16.05.2016, з метою недопущення оплати грошових коштів за гарантією за відсутності правових підстав, позивач просить суд забезпечити позов шляхом заборони відповідачу та третій особі вчиняти відповідні дії.
Так, відповідно до ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вчиняє певні дії по підготовці справи до розгляду, в тому числі вирішує питання про вжиття заходів до забезпечення позову.
Статтями 66, 67 ГПК України передбачено право господарського суду за заявою сторони або з своєї ініціативи вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Позов забезпечується в тому числі й забороною відповідачеві вчиняти певні дії.
Тож, заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Питання про забезпечення позову може вирішуватися господарським судом як без проведення окремого судового засідання, так і в засіданні з викликом представників сторін, інших учасників судового процесу із заслуховуванням їх думки.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
В п. 9 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011р. №16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» встановлено, що виносячи ухвалу про заборону відповідачеві вчиняти певні дії, господарський суд повинен точно визначити, які саме дії забороняється вчиняти. Помилковими слід визнавати ухвали, якими боржникам забороняється користуватись їх майном, якщо через особливості цього майна користування ним не тягне знищення або зменшення його цінності. За наявності підстав для застосування такого заходу до забезпечення позову господарський суд може заборонити витрачання майна на власні потреби, відчуження його у будь-який спосіб, у тому числі здійснення тих чи інших платежів або перерахування авансом певних сум тощо. Якщо з урахуванням особливостей майна користування ним не тягне за собою його знищення або зменшення його цінності, то для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом заборони відповідачеві користуватися таким майном підстави, як правило, відсутні.
Такі правила повинні застосовуватись і до інших осіб, яким на підставі статті 67 ГПК України забороняється вчинення дій щодо предмета спору.
Як зазначалося вище, позивач звернувся із вимогою про заборону Міністерства оборони України заявляти вимоги Публічному акціонерному товариству «Банк Восток» про виконання зобов'язань за гарантією виконання зобов'язань № ДГ2016-0057 від 16.05.2016 до моменту набрання законної сили рішенням у даній справі та заборони Публічному акціонерному товариству «Банк Восток» здійснювати будь-які дії на виконання гарантії виконання зобов'язань № ДГ2016-0057 від 16.05.2016 та/або договору гарантії № ДГ2016-0057 від 16.05.2016, укладеного між ТОВ «Трейд Коммодіті» та ПАТ «Банк Восток», до моменту набрання законної сили рішенням у даній справі.
Проте, господарський суд не повинен вживати таких заходів до забезпечення позову, які фактично є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
З матеріалів справи вбачається, що 16.05.2016 між Публічним акціонерним товариством «Банк Восток» (далі - банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Трейд Коммодіті» (далі - принципал) укладено договір про надання гарантії № ДГ2016-0057, умовами якого передбачено, що банк відповідно до умов даного договору зобов'язується за проханням принципала надати безвідкличну непокриту гарантію у сумі 8 189 991, 00 грн. строком дії по 02.02.2017 на користь бенефіціара - Міністерства оборони України.
Гарантія надається у забезпечення зобов'язань принципала за договором, що буде укладений відповідно до повідомлення № 286/2/3316 від 26.04.2016 про акцепт пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції, щодо закупівлі товарів: код за ДК016:2010-19.20.2, за ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник» - 09100, паливо рідинне та газ, оливи мастильні: Лот 14-паливо дизельне підвищеної якості (Євро) класу І виду ІІ або еквівалент з бенефіціаром.
10.08.2016 Міністерство оборони України звернулося до Публічного акціонерного товариства «Банк Восток» з вимогою № 286/8/5673, в якій повідомило банк про порушення постачальником умов виконання договору № 286/1/16-16 від 18.05.2016 щодо терміну постачання продукції палива дизельного ДТ-З-К5, клас 2 5 437, 142 тони на 1-3 доби, у зв'язку з чим просить банк перерахувати Міністерству оборони України грошові кошти у розмірі 8 189 991, 00 грн. відповідно до договору про надання гарантії № ДГ2016-0057 від 16.05.2016.
Отже, у разі невжиття заходів забезпечення позову, в частині заборони Публічному акціонерному товариству «Банк Восток» здійснювати будь-які дії на виконання гарантії виконання зобов'язань № ДГ2016-0057 від 16.05.2016 та/або договору про надання гарантії № ДГ2016-0057 від 16.05.2016, укладеного між ТОВ «Трейд Коммодіті» та ПАТ «Банк Восток» відбудеться подальше перерахування третьою особою на користь відповідача грошових коштів у розмірі 8 189 991, 00 грн. і як наслідок, у випадку задоволення позову про зобов'язання відповідача повернути позивачу гарантію виконання зобов'язань від 16.05.2016 № ДГ2016-0057, видану Публічним акціонерним товариством «Банк Восток» на суму 8 189 991, 00 грн., виконання рішення буде значно утруднено або взагалі неможливе.
У зв'язку із наведеним, подана заява щодо вжиття заходів до забезпечення позову визнається судом обґрунтованою в частині заборони Публічному акціонерному товариству «Банк Восток» вчиняти будь-які дії на виконання гарантії виконання зобов'язань № ДГ2016-0057 від 16.05.2016 та/або договору про надання гарантії № ДГ2016-0057 від 16.05.2016, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Трейд Коммодіті» та Публічним акціонерним товариством «Банк Восток», відповідно підлягає задоволенню частково.
При цьому, обраний спосіб забезпечення позову співвідноситься з предметом позову, а отже існує конкретний зв'язок між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, а тому вжитий судом захід до забезпечення позову спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення, у разі задоволення позову.
Керуючись ст. ст. 66, 67 ГПК України, суд
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд Коммодіті» про забезпечення позову задовольнити частково.
2. До вирішення спору у справі № 910/17438/16 по суті та набрання рішенням суду законної сили вжити заходи до забезпечення позову, а саме, заборонити Публічному акціонерному товариству «Банк Восток» вчиняти будь-які дії на виконання гарантії виконання зобов'язань № ДГ2016-0057 від 16.05.2016 та/або договору про надання гарантії № ДГ2016-0057 від 16.05.2016, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Трейд Коммодіті» та Публічним акціонерним товариством «Банк Восток».
Ухвала є виконавчим документом, набирає законної сили з 23.09.2016 і дійсна для пред'явлення до виконання до 23.09.2017.
Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Трейд Коммодіті» (51934, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, проспект Аношкіна, буд. 80/1, кв. 24, 41, 42, ідентифікаційний код - 30536344).
Боржник: Публічне акціонерне товариство «Банк Восток» (49051, м. Дніпро, вул. Курсантська, 24, ідентифікаційний код - 26237202).
Суддя Бондарчук В.В.