ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
про передачу справи за підсудністю
21 вересня 2016 року Справа № 913/868/16
Провадження №18/913/948/16
За позовом товариства з обмеженою відповідальністю “НИША”, с. Софіївська Борщагівка Київської області
до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “ФОРУМ КРАСИ”, м. Сєвєродонецьк Луганської області
про визнання права власності на транспортний засіб та зняття з нього арешту
Суддя Корнієнко В.В.
Секретар судового засідання-помічник судді Шапошникова О.М.
У засіданні брали участь:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 19.09.2016 № 1909/16,
від відповідача: не прибув.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Ниша» (далі - позивач) звернулося 05.08.2016 до господарського суду Луганської області з позовною заявою від 02.08.2016 б/н до товариства з обмеженою відповідальністю “ФОРУМ КРАСИ” (далі - відповідач) з вимогами:
- визнати право власності на транспортний засіб CHEVROLET модель LACETTI NF35В 2008 року випуску, тип ТЗ легковий універсал, колір чорний, номер кузова (шасі, рама) KL1NF35BE8R927689, реєстраційний номер АА 9447 HI за ТОВ “НИША” (ідентифікаційний код 36134303, адреса: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Чорновола, буд.46);
- зняти арешт з транспортного засобу CHEVROLET модель LACETTI NF35В 2008 року випуску, тип ТЗ легковий універсал, колір чорний, номер кузова (шасі, рама) KL1NF35BE8R927689, реєстраційний номер АА 9447 HI.
На підставі протоколу передачі судової справи від 05.08.2016 справу № 913/868/16 передано на розгляд судді Якушенко Р.Є.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 18.08.2016 справу № 913/868/16 на підставі ч. 3 ст. 16, ч. 1 ст. 17 ГПК України передано до господарського суду Київської області за підсудністю, оскільки спірний транспортний засіб знаходився у позивача, місцезнаходження якого є: вул. Чорновола, б. 46, с. Софіївська Борщагівка Київської області.
Ухвалою господарського суду Київської області від 25.08.2016 на підставі ст. 17 ГПК України справу № 913/868/16 передано до господарського суду Луганської області за територіальною підсудністю у зв'язку з тим, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження того факту, що спірне майно знаходиться у Київській області, і тому, дана справа не може розглядатися за правилами виключної підсудності спору, а повинна розглядатися за нормами ч. 2 ст. 15 ГПК України - за місцезнаходженням відповідача (Луганська область, м. Сєвєродонецьк).
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 30.08.2016 справу № 913/868/16 передано на розгляд судді Корнієнко В.В.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 30.08.2016 справу № 913/868/16 призначено до розгляду на 14.09.2016.
Зазначеною вище ухвалою суду, було зобов'язано позивача подати письмові пояснення з питання, де на даний час знаходиться спірний транспортний засіб CHEVROLET модель LACETTI NF35В 2008 року випуску (зазначити адресу), вказати, чи перебуває він у фактичному володінні позивача; подати акт приймання-передачі за яким позивач прийняв відповідач спірний транспортний засіб (п. 1.4 договору); письмово вказати, яким відділом державної виконавчої служби накладено арешт на спірний транспортний засіб, якщо відомо - вказати номер виконавчого провадження, стягувача за цим виконавчим провадженням, при наявності - подати докази цих доводів; подати оригінали документів, які додані до позову в копіях - для огляду в засіданні.
В судове засідання від 14.09.2016 позивач та відповідач не прибули, участі повноважних представників не забезпечили, про причини неявки суду не повідомили, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялися належним чином, вимоги ухвали суду від 30.08.2016 не виконали.
Ухвалою суду від 14.09.2016 розгляд справи № 913/868/16 відкладено на 21.09.2016, 11-45.
В судове засідання 14.09.2016 прибув представник позивача.
Поясненнями від 21.09.2016 позивач зазначив, що 26.01.2015 у м. Києві ТОВ «НИША» купило у ТОВ «Форум краси» вказаний у позовній заяві автомобіль на підставі договору купівлі-продажу від 26.01.2015 № 2601-15.
Вказаний автомобіль був переданий позивачу у м. Києві за актом приймання-передачі від 26.01.2015 і зберігається на території позивача за адресою: с. Софіївська Борщагівка Київської області, вул. Черновола, 46-А.
У лютому 2016 року з метою оформлення права власності на вказаний транспортний засіб позивач звернувся до Територіального сервісного центру МВС 3246 РСЦ МВС в Київській області, де виявилося, що державним виконавцем відповідного відділу державної виконавчої служби управління юстиції на цей транспортний засіб після продажу було накладено арешт.
Як зазначив позивач, на даний час вказаний вище автомобіль (як і раніше при його купівлі) знаходиться за адресою позивача, тобто у селі Софіївська Борщагівка Київської області.
До вказаних пояснень, позивач додав копію акту приймання-передачі від 26.01.2015, яким підтверджуються доводи позивача, що 26.01.2015 у м. Києві на підставі договору купівлі-продажу від 26.01.2015 відповідач передав позивачу спірний автомобіль.
Оригінали договору купівлі-продажу та акту приймання-передачі було оглянуто в судовому засіданні.
Відповідно до ч.3 ст.16 Господарського процесуального кодексу України справи у спорах про право власності на майно або про витребування майна з чужого незаконного володіння чи про усунення перешкод у користуванні майном розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна.
Абзацом 1 п.п.20.7 п.20 постанови пленуму Вищого господарського суду України №10 від 24.10.2011 «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам» передбачено, що статтею 16 ГПК встановлено виключну підсудність справ господарському суду у спорах про право власності на майно або про витребування майна з чужого незаконного володіння чи про усунення перешкод у користуванні майном; такі справи розглядаються за місцезнаходженням майна.
Абзацом 2 п.п.20.7 п.20 вказаної постанови пленуму Вищого господарського суду України встановлено, що місцезнаходження майна має бути підтверджено документально.
Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Ці дані встановлюються такими засобами:
письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів;
поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.
Письмовими поясненнями позивача від 21.09.2016, а також договором купівлі-продажу транспортного засобу від 26.01.2015 № 2601-15 та актом приймання-передачі від 26.01.2015, підтверджується факт знаходження спірного майна на території Київської області (за місцезнаходженням позивача).
Таким чином, дана справа не підсудна господарському суду Луганської області.
Відповідно до ч. 3 ст. 16 ГПК України справа має розглядатися господарським судом за місцезнаходженням спірного майна, тобто господарським судом Київської області.
Частиною 1 ст.17 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо справа не підсудна даному господарському суду, матеріали справи надсилаються господарським судом за встановленою підсудністю не пізніше п'яти днів з дня надходження позовної заяви або винесення ухвали про передачу справи.
З огляду на викладене, господарський суд Луганської області вважає за необхідне направити справу № 913/868/16 за виключною підсудністю до господарського суду Київської області.
При зверненні з позовною заявою від 02.08.2016 про визнання права власності на майно та зняття з нього арешту ТОВ «Ниша» (позивачем) було сплачено судовий збір на платiжнi реквiзити для перерахування судового збору при зверненні з відповідною позовною заявою до господарського суду Луганської області - квитанцією від 05.07.2016 № 01-7/28710 було сплачено судовий збір в сумі 1378 грн та квитанцією від 27.05.2016 № 232196SB сплачено судовий збір в сумі 1378 грн.
Зазначений судовий збір зараховано до спеціального фонду державного бюджету України, про що свідчать виписки за відповідними квитанціями (виписки про зарахування судового збору долучено до матеріалів справи).
Абзацом 2 пункту 2.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» встановлено, якщо судовий збір було сплачено за місцем подання позову (заяви,скарги) до господарського суду, а в подальшому матеріали справи було передано в порядку частини першої статті 17 ГПК до іншого господарського суду, то останній не вправі в зв'язку з цим повертати відповідну заяву чи скаргу з посиланням на відсутність належних доказів сплати судового збору, оскільки після порушення провадження у справі приписи статті 63 ГПК застосовуватись не можуть, а визначальним є сам факт надходження суми судового збору до спеціального фонду державного бюджету.
Керуючись ст.ст. 16, 17, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Надіслати господарському суду Київської області за виключною підсудністю матеріали справи № 913/868/15 за позовом ТОВ «Ниша» до ТОВ «Форум краси» про визнання права власності на транспортний засіб та зняття з нього арешту.
Суддя В.В. Корнієнко