ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
19 вересня 2016 року Справа № 913/769/16
Провадження №15пд/913/769/16
За позовом Керівника Лисичанської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Лисичанської міської ради Луганської області, м.Лисичанськ Луганської області
до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство “Лисичанський гумово-технічний завод”, м.Київ
про внесення змін до договору оренди землі
Суддя Смола С.В.
Секретар судового засідання Дмітрієва К.С.
У засіданні брали участь:
від заявника - ОСОБА_1 - прокурор відділу прокуратури Харківської області за службовим посвідченням;
від позивача - представник не прибув;
від відповідача - представник не прибув.
29.06.2016 (відповідно до відбитку штемпеля на поштовому конверті) Керівник Лисичанської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Лисичанської міської ради звернувся до господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство “Лисичанський гумово-технічний завод” про внесення змін до договору оренди землі б/н від 15.03.2007, укладеного між Лисичанською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство “Лисичанський гумово-технічний завод”, державна реєстрація від 03.04.2007 за №040740600131 відносно земельної ділянки загальною площею 0,4706 га терміном на 10 років, що розташована за адресою: вул.Незалежності, б.128, м.Лисичанськ Луганської області для розміщення та експлуатації будівлі складу пом'якшувачів, виклавши п.п.5, 9, 11 в наступній редакції: п.5 “Нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає: - на період експлуатації з 01.01.2016 складає - 1 352 749 грн 36 коп.”; п.9 “Орендна плата вноситься орендарем в грошовій формі у розмірі: - на період експлуатації з 01.01.2016 - 40582 грн 48 коп. за рік на р/р 33214812700051 в УК у м.Лисичанську, ГУДКСУ у Луганській області, МФО 804013, код ЄДРПОУ 37800278, код платежу 18010600”; п.11 “Орендна плата вноситься орендарем щомісячно в розмірі: - на період експлуатації з 01.01.2016 - 3381 грн 87 коп. не пізніше 30 числа наступного за звітним місяцем”.
Ухвалою господарського суду від 04.07.2016 призначено розгляд в судовому засіданні 13.07.2016 питання щодо підтвердження підстав представництва Керівником Лисичанської місцевої прокуратури інтересів держави в особі Лисичанської міської ради з вказаними вимогами.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 13.07.2016 підтверджено підстави представництва Керівником Лисичанської місцевої прокуратури інтересів держави в особі Лисичанської міської ради з заявленими вимогами, порушено провадження у справі та її розгляд призначений на 28.07.2016.
Заявник поясненнями №5954 вих.16 від 25.07.2016, яке надійшло на адресу електронної пошти суду, зазначив, що Управління власності Лисичанської міської ради листами №737/01-02 від 03.08.2015, №53/01-02 від 19.01.2016, №342/01-02 від 17.03.2016 зверталося до відповідача з пропозиціями щодо внесення змін до договору оренди землі від 15.03.2007. Також листом №342/01-02 від 17.03.2016 на адресу відповідача направлявся проект додаткової угоди з розрахунком розміру орендної плати, розроблений з урахуванням зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Позивач листом №Т-18/16 від 25.07.2016, який надійшов на адресу електронної пошти суду, повідомив, що рішенням Лисичанської міської ради №83/1343 від 03.07.2015 “Про затвердження нормативної грошової оцінки землі міста Лисичанська” з 01.01.2016 введена в дію нова нормативна грошова оцінка земель у м.Лисичанську; що позивач 21.03.2016 відповідним листом направляв відповідачеві додаткову угоду до договору оренди землі, від укладення якої останній ухиляється; що листом №1630/01-16 від 12.05.2015 позивач звертався до Лисичанської місцевої прокуратури з пропозицією щодо звернення до суду з даним позовом, зв'язку із відсутністю фінансування на судові витрати; що листом №5192 вих.16 від 29.06.2016 прокуратура Луганської області повідомила про намір звернутися до суду з позовом про внесення змін до договору оренди землі від 03.04.2007 №040740600131.
Клопотанням №Т-17/16 від 25.07.2016, яке надійшло на адресу електронної пошти суду, позивач просив суд надсилати електронну версію процесуальних документів на поштову скриньку електронного суду за адресою: 33537796@mail.gov.ua, що судом прийнято до уваги.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 28.07.2016 розгляд справи відкладений на 30.08.2016.
Прокурор поясненням №6735 вих.16 від 29.08.2016, які надійшли на адресу електронної пошти суду, зазначив, що відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, нерухоме майно - будівля складу пом'якшувачів, яке розташовано за адресою: вул.Незалежності (Орджонікідзе), б.128ж, м.Лисичанськ Луганської області, яке належало ТОВ НВП “Лисичанський гумово-технічний завод” перейшло у власність до громадянина ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 17.12.2015; що відповідно до ст.125 Земельного кодексу України, ст.ст.2, 5 Закону України “Про державну реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” припинення права оренди земельної ділянки та договору оренди землі №040740600131 від 15.03.2007 можливе лише після проведення державної реєстрації та внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; що на теперішній час Лисичанською міською радою рішення про припинення права оренди земельної ділянки площею 0,4706 га на підставі договору оренди землі №040740600131 від 15.03.2007 не приймалось; що листом від 17.03.2016 №342/01-02 відповідачеві направлено проект додаткової угоди з розрахунком розміру орендної плати з урахуванням зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Позивач поясненням б/н від 17.08.2016 зазначив, що відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, нерухоме майно - будівля складу пом'якшувачів, яке розташовано за адресою: вул.Незалежності (Орджонікідзе), б.128ж, м.Лисичанськ Луганської області, яке належало ТОВ НВП “Лисичанський гумово-технічний завод” перейшло у власність до громадянина ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 17.12.2015; що відповідно до ст.7 Закону України “Про оренду землі” перехід права власності на нерухоме майно не є підставою для припинення договору оренди землі без здійснення орендарем відповідних дій з державної реєстрації припинення права користування; що рішення щодо припинення права оренди земельної ділянки відповідно до ст.12 Земельного кодексу України приймає Лисичанська міська рада на черговій сесії, яка відбудеться 31.08.2016.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 30.08.2016 розгляд справи відкладений на 12.09.2016.
Позивач поясненням б/н від 08.09.2016 зазначив, що відповідач звернувся до управління власності Лисичанської міської ради з клопотанням про припинення договору оренди земельної ділянки; що Лисичанська міська рада 30.08.2016 прийняла рішення №13/212 “Про припинення права оренди земельної ділянки” і відповідач має укласти додаткову угоду про дострокове розірвання договору оренди землі.
Клопотанням б/н від 26.07.2016 відповідач просив зупинити провадження у справі до прийняття рішення Лисичанською міською радою щодо розірвання (припинення) договору оренди землі від 15.03.2007, державна реєстрація від 03.04.2007 за №0407406000131.
Відповідач клопотанням б/н від 09.09.2016, яке надійшло на адресу електронної пошти суду, просив припинити провадження у справі з огляду на відсутність предмету спору.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 12.09.2016 розгляд справи відкладений на 19.09.2016.
Прокурор клопотанням №7016 вих.16 від 12.09.2016, яке надійшло на адресу електронної пошти суду, просив суд припинити провадження у справі відповідно до п.11 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України та повернути сплачений судовий збір.
Сторони не скористалися своїм правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечили участі повноважних та компетентних представників у судовому засіданні, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
У судовому засіданні 19.09.2016 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника заявника, господарський суд
Згідно зі ст.13 Конституції України земля є об'єктом права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Відповідно до ст.ст.142-145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах повноважень шляхом прийняття рішень. Права органів самоврядування захищаються у судовому порядку.
Статтею 121 Конституції України передбачено, що на органи прокуратури України покладається представництво інтересів громадян або держави в судах у випадках, визначених законом.
Згідно з ч.1 ст.29 Господарського процесуального кодексу України прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. З метою вступу у справу прокурор може подати апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд рішення Верховним Судом України, про перегляд рішення за нововиявленими обставинами або повідомити суд і взяти участь у розгляді справи, порушеної за позовом інших осіб. При цьому прокурор для представництва інтересів громадянина або держави в господарському суді (незалежно від форми, в якій здійснюється представництво) повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва, передбачених частинами другою або третьою статті 25 Закону України “Про прокуратуру”. Для представництва інтересів громадянина в господарському суді прокурор також повинен надати документи, що підтверджують недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність відповідного громадянина, та письмову згоду законного представника або органу, якому законом надано право захищати права, свободи та інтереси відповідної особи, на здійснення представництва. Невиконання прокурором вимог щодо надання господарському суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в господарському суді має наслідком повернення поданої ним позовної заяви (заяви, скарги) у порядку, встановленому статтею 63 цього Кодексу.
За змістом ч.3 ст.23 Закону України “Про прокуратуру” прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також уразі відсутності такого органу.
Частиною 4 ст.23 Закону України “Про прокуратуру” передбачено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Відповідно до ч.1 ст.122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Податковим кодексом України, який набув чинності 01.01.2011, зокрема, встановлено, що плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (п.п.14.1.147 п.14.1 ст.14), а орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п.п.14.1.136 п.14.1 ст.14).
Статтею 181 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” передбачено, що орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.
Таким чином, оскільки Лисичанська міська рада Луганської області могла самостійно звернутися до суду з вимогою про внесення змін до вказаного договору оренди землі, але не зробила цього, тому Керівник Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області правомірно звернувся до суду з позовом щодо приведення умов договору у відповідність до чинного законодавства.
15.03.2007 між Лисичанською міською радою Луганської області (позивач, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство “Лисичанський гумово-технічний завод” (відповідач, орендар) було укладено договір оренди землі, згідно якого орендодавець на підставі рішення №217 від 21.02.2007 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розміщення та експлуатації будівлі складу пом'якшувачів, яка знаходиться за адресою: Луганська область, м.Лисичанськ, вул.Орджонікідзе, 128ж (п.1 договору).
Відповідно до п.2 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,4706 га, у тому числі: під капітальну триповерхову забудову - 0,3248 га, під споруди - 0,0208 га, під проїзди, проходи - 0,0421 га, під зелені насадження - 0,0602 га, інші - 0227 га.
Згідно з п.5 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: на період експлуатації складає - 907505 грн 04 коп.
Відповідно до п.8 договору його укладено на 10 років, починаючи з дати його державної реєстрації. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
Орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі у грошовій формі у розмірі: на період експлуатації - 13612 грн 58 коп. за рік на р/р 33214812700051 в УДК м.Лисичанську, ГУДКСУ у Луганській області, МФО 804013, код платежу 13050200 (п.9 договору).
Відповідно до п.11 договору орендна плата вноситься орендарем щомісячно в розмірі: на період експлуатації - 1134 грн 38 коп. не пізніше 30 числа наступного за звітним місяцем.
Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку (п.33 договору).
Рішенням господарського суду Луганської області від 17.12.2013 у справі №913/2683/13 за позовом Прокурора міста Лисичанська в інтересах держави в особі Лисичанської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство “Лисичанський гумово-технічний завод” про внесення змін до договору оренди землі за №040740600131 від 03.04.2007 позовні вимоги задоволені повністю: внесено зміни в п.5 договору “п.5. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 1138115 грн 41 коп.”, п.9 договору “п.9. Орендна плата вноситься орендарем в грошовій формі у трикратному розмірі земельного податку (3% від нормативної грошової оцінки), що становить 34143 грн 46 коп. за рік на р/р 33214812700051 в УДКСУ у м.Лисичанську Луганської області, ГУДКСУ Луганської області, МФО 804013, код платежу 13050200, ідентифікаційний код 24180679”, п.11 договору “п.11. Орендна плата вноситься орендарем щомісячно у розмірі 2845 грн 29 коп. не пізніше 30 числа наступного за звітним місяця”.
Відповідно до ст.2 Закону України “Про оренду землі” відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цих Законів, а також договором оренди землі.
Відповідно до ст.13 Закону України “Про оренду землі” договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Згідно з абзацом 2 ч.1 ст.15 Закону України “Про оренду землі” істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки).
Розмір орендної плати за землю визначається сторонами у договорі, в тому числі може визначатися шляхом встановлення відсоткового відношення до нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що відповідає чинному законодавству України, зокрема, приписам ч.1 ст.15, ст.21 Закону України “Про оренду землі”.
Згідно з пп.14.1.72, 14.1.73 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України земельним податком визнається обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів. Землекористувачами можуть бути юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.
Відповідно до пп.269.1.1, 269.1.2 п.269.1 ст.269 Податкового кодексу України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.
Згідно з пп.270.1.1 п.270.1 ст.270 Податкового кодексу України об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.
Відповідно до п.287.7 ст.287 Податкового кодексу України у разі надання в оренду земельних ділянок (у межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами, податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель (їх частин).
Згідно з п.п.288.1., 288.4. ст.288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.
Частиною 1 ст.377 Цивільного кодексу України передбачено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Частиною 5 ст.120 Земельного кодексу України передбачено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду фізичними або юридичними особами, які не можуть мати у власності земельних ділянок, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташований жилий будинок, будівля або споруда, на умовах оренди.
В ст.141 Земельного кодексу України передбачені підстави припинення права користування земельною ділянкою, зокрема набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.
Згідно з ч.3 ст.7 Закону України “Про оренду землі” до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або
споруда.
Абзацом 8 ч.1 ст.31 Закону України “Про оренду землі” передбачено, що договір оренди землі припиняється, зокрема, у разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.
Згідно з ч.4 ст.344 Цивільного кодексу України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” державній реєстрації прав підлягає, зокрема, право власності.
Відповідно до ч.9 ст.18 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” датою і часом державної реєстрації прав вважається дата і час реєстрації відповідної заяви, за результатом розгляду якої державним реєстратором прийнято рішення про державну реєстрацію прав.
17.12.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство “Лисичанський гумово-технічний завод” та ОСОБА_2 був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна, який посвідчений приватним нотаріусом Лисичанського міського нотаріального округу Луганської області ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі за №2122. Відповідно до п.1 договору Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство “Лисичанський гумово-технічний завод” продало, а громадянин ОСОБА_2 купив будівлю складу пом'якшувачів, розташовану за адресою: Луганська область, місто Лисичанськ, вул.Орджонікідзе, б.128ж, що складається: одноповерхова будівля складу пом'якшувачів літер “Ж,ж” загальною площею 3568 м3. Кадастровий номер земельної ділянки, на якій розташована будівля складу пом'якшувачів: 4411800000:56:002:0011.
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №65185633 від 05.08.2016 державна реєстрація договору купівлі-продажу №2122 від 17.12.2015 відбулась 17.12.2015, номер запису про право власності 12588963 (а.с.125-127).
Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду України від 08.06.2016 у справі №804/7668/15 (21-804а16) договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частин оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.
З огляду на викладене суд приходить до висновку про те, що договір оренди землі б/н від 15.03.2007, укладений між Лисичанською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство “Лисичанський гумово-технічний завод”, державна реєстрація від 03.04.2007 за №040740600131 відносно земельної ділянки загальною площею 0,4706 га, що розташована за адресою: вул.Незалежності, б.128, м.Лисичанськ Луганської області для розміщення та експлуатації будівлі складу пом'якшувачів, припинився 17.12.2015.
Господарським судом не застосовується правова позиція Верховного Суду України, яка наведена в постановах від 06.06.2011 у справі №3-53гс11, від 19.06.2012 у справі №3-30гс12, від 20.08.2013 у справі №3-15гс13, відповідно до якої перехід права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці, є підставою для розірвання договору оренди землі, оскільки зі змісту наведених постанов Верховного Суду України вбачається, що відчуження об'єктів нерухомості у цих випадках відбулося до 10.12.2009 (дата набрання чинності Законом “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку набуття прав на землю” №1702-VI від 05.11.2009, яким ч.1 ст.31 Закону України “Про оренду землі” доповнено абзацом 8, який передбачив припинення договору оренди землі у разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою).
У даній справі перехід права власності на нерухоме майно від відповідача до ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу нерухомого майна відбувся 17.12.2015, тобто після набрання чинності змін до ст.31 Закону України “Про оренду землі”.
Господарський суд зазначає, що внесення змін до договору оренди, який припинився, неможливе.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Вирішуючи клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, господарський суд виходив з наступного.
Згідно із ч.ч.1-2 ст.79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави. Господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках: 1) призначення господарським судом судової експертизи; 2) надсилання господарським судом матеріалів прокурору або органу досудового розслідування; 3) заміни однієї з сторін її правонаступником.
Відповідно до абз.1пп.3.16 п.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” передбачено, що статтею 79 ГПК встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним.
Такої підстави як зупинення провадження у справі до прийняття рішення органом місцевого самоврядування, а саме Лисичанською міською радою щодо розірвання (припинення) договору оренди землі від 15.03.2007, державна реєстрація від 03.04.2007 за №0407406000131, ст.79 Господарського процесуального кодексу України не передбачено, з огляду на що вказане клопотання було відхилено.
Відносно клопотань відповідача та прокурора про припинення провадження у справі з огляду на відсутність предмет спору, суд зазначає наступне.
Відповідно до абзацу 3 пп.4.4 п.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК (п.11 ч. ст.80 ГПК) можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.
Суд зауважує, що договір оренди землі б/н від 15.03.2007 припинився 17.12.2015, тобто до моменту порушення провадження у справі №913/769/16.
Судом не приймається до уваги рішення Лисичанської міської ради №13/212 від 30.08.2016 “Про припинення права оренди земельної ділянки”, яким вирішено припинити відповідачеві у зв'язку з переходом права власності на нерухоме майно право оренди земельної ділянки кадастровий номер 4411800000:56:002:0011, оскільки договір оренди землі б/н від 15.03.2007 припинився 17.12.2015 в силу положень ч.1 ст.31 Закону України “Про оренду землі”.
Таким чином вказані клопотання прокурора та відповідача є необґрунтованими та відхиляються господарським судом.
З огляду на викладене клопотання прокурора про повернення судового збору на підставі п.5 ч.1 ст.7 Закону України “Про судовий збір” також є необґрунтованим.
Судові витрати зі сплати судового збору покладаються на прокурора згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст.44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. В позові Керівника Лисичанської місцевої прокуратури інтересів держави в особі Лисичанської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство “Лисичанський гумово-технічний завод” відмовити повністю.
2. Судові витрати зі сплати судового збору віднести на прокурора.
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 26.09.2016.
Суддя С.В. Смола