Справа № 167/766/16-ц Головуючий у 1 інстанції: Сіліч І.І.
Провадження № 22-ц/773/1420/16 Категорія: 2 Доповідач: Карпук А. К.
23 вересня 2016 року місто Луцьк
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Карпук А.К.
суддів - Бовчалюк З.А., Здрилюк О.І.,
секретар Кирилюк О.О.
з участю представника позивача ОСОБА_2,
представника відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Рожищенської міської ради, Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права користування та володіння тимчасовою спорудою за апеляційною скаргою відповідача Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» на ухвалу Рожищенського районного суду Волинської області від 18 серпня 2016 року,
Ухвалою Рожищенського районного суду Волинської області від 18 серпня 2016 року заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову у даній справі задоволено.
Заборонено Публічному акціонерному товариству «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» вчиняти, як самостійно так і через відповідні структури, будь-які дії щодо демонтування належної ОСОБА_3 на праві власності тимчасової споруди - павільйону, що знаходиться по АДРЕСА_1
Не погодившись з ухвалою суду відповідач ПАТ «Українська залізниця» подало апеляційну скаргу у якій покликаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права просить ухвалу скасувати.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені ЦПК заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.
Згідно ч.3 ст.152 ЦПК України, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Як убачається з роз'яснень, викладених у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 2 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову судом першої інстанції не враховані дані вимоги закону.
Місцевий суд не звернув увагу, що заявником у заяві про забезпечення позову не зазначено обґрунтування, чому невжиття заходів забезпечення може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду. Cуд накладаючи заборону на вчинення дій не визначив чи є вид забезпечення позову співмірний із заявленими позивачем вимогами.
Згідно заяви про забезпечення позову позивач просить суд заборонити ПАТ «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» вчиняти, як самостійно так і через відповідні структури, будь-які дії щодо демонтування належної їй на праві власності тимчасової споруди - павільйону, що знаходиться по вул.Привокзальна, 13 в м.Рожище.
Виходячи із предмета заявленого позову у якому позивач просить встановити факт, що належна позивачу тимчасова споруда - павільйон не знаходиться на земельній ділянці, яка передана в постійне користування відповідачу регіональні філії «Львівська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» та визнати за позивачем право користування та володіння належного йому на праві власності тимчасовою спорудою - павільйоном, місцевий суд помилково прийшов до висновку про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки запропоновані позивачем способи забезпечення позову ніяким чином не впливають на виконання рішення суду у даній справі у разі задоволення позову та є несумісними із предметом спору.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про обґрунтованість заяви про забезпечення позову, а тому ухвала суду на підставі п.2 ч.1 ст.312 ЦПК України підлягає скасуванню з постановленням нової про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст. ст. 307, 312-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу відповідача Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» задовольнити.
Ухвалу Рожищенського районного суду Волинської області від 18 серпня 2016 року у даній справі скасувати та постановити нову.
У задоволенні заяви ОСОБА_3 про забезпечення позову у даній справі відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:
Судді: