03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,
Справа 753/3449/16-ц
№ апеляційного провадження:22-ц/796/9375/2016
Головуючий у суді першої інстанції: Комаревцева Л.В.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Семенюк Т.А.
22 вересня 2016 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду м. Києва в складі:
Головуючого - Семенюк Т.А
Суддів - Саліхова В.В., Прокопчук Н.О.
при секретарі - Аршакян Р.Т.,
розглянувши в судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 2» на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 25 травня 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 2» до ОСОБА_3, третя особа: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Позняківський» про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,-
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 25 травня 2016 року позовні вимоги залишено без задоволення.
Не погодившись з рішенням суду, представник ТОВ «Рада 2» подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення позову, вважаючи що судом порушено норми матеріального та процесуального права, не враховано обставини, які мають суттєве значення для справи.
Представник апелянта в судове засідання не з'явився, хоча був повідомлений про час та місце розгляду справи належним чином, про причини неявки суду не повідомив. Відповідно до ст. 305 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе слухати справу у відсутність особи, яка не з'явилася.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Судом встановлено, що у лютому 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Рада 2» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, посилаючись в обґрунтування своїх вимог на те, що ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_1, а ТОВ "Рада 2" є житлово-експлуатаційною організацією, яка обслуговує зазначений будинок.
Відповідно до умов договору від 17 січня 2000 року ОСОБА_3 зобов'язалась вносити плату за житлово-комунальні послуги не пізніше 25 числа наступного місяця, який слідує за розрахунковим.
Зазначив, що внаслідок несплати вартості житлово-комунальних послуг за період з 1 березня 2015 по 31 травня 2015 у відповідача утворився борг в сумі 1385.55 грн.
У зв'язку із викладеним, просив суд стягнути з ОСОБА_3 на користь ТОВ «Рада 2» суму основного боргу - 604,59 грн., інфляційної складової боргу 168,97 грн., 3% річних -7,70 грн.,пеню в розмірі 1 % - 604,59 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, квартира АДРЕСА_1 належала ОСОБА_3 на праві приватної власності , що підтверджується свідоцтвом про право власності на квартиру від 9 лютого 2000 року.
21 серпня 2015 за договором купівлі-продажу квартири, квартиру АДРЕСА_1 було продано ОСОБА_4
28 листопада 2014 року мешканці зазначеного будинку прийняли рішення про створення ОСББ «Позняківський», яке набуло статусу юридичної особи 10 грудня 2015 року.
На підставі рішення загальних зборів членів ОСББ «Позняківський» актом від 28 лютого 2015 року будинок АДРЕСА_1 прийнято на баланс об'єднання.
Відповідно до довідки, виданої Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Позняківський» від 20 серпня 2015 № 51 у відповідача станом на 20 серпня 2015 року відсутня заборгованість за житлово-комунальні послуги.
Згідно статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон № 1875-IV) відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, а стаття 20 цього Закону зобов'язує споживача своєчасно оплачувати надані йому житлово-комунальні послуги та витрати на утримання будинку і прибудинкової території пропорційно до загальної площі займаної квартири.
За положенням статті 162 ЖК Української РСР плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими у встановленому порядку тарифами.
Відповідно до статті 32 Закону № 1875-IV розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.
Тарифи на житлово-комунальні послуги формуються у відповідності з Порядком формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, Порядком формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, Порядком формування тарифів на послуги з централізованого постачання холодної води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), Порядком формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, Порядком розрахунку роздрібного тарифу на електричну енергію, Порядком встановлення роздрібних цін на природний газ для населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2011 р. № 869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги».
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що ані ТОВ «Рада», ані ТОВ «Рада 2» не були балансоутримувачами зазначеного вище будинку.
На підтвердження своїх доводів щодо надання послуг з утримання будинку, споруд та прибудинкової території ТОВ «РАДА 2» посилалося на копії актів надання послуг та виконання робіт і копії банківських виписок.
Проте, як встановлено судом, жилий будинок, АДРЕСА_1, прийнятий на баланс і обслуговування ОСББ «Позняківський» з 1 березня 2015 року.
Посилання позивача на наявність між ним та відповідачем договірних відносин, що підтверджується Договором від 17 січня 2000 року про участь у витратах на утримання будинку та прибудинокової території від року, в зв'язку з чим його одностороннє розірвання Договору або відмова від його виконання забороняється, оскільки зазначені договірні відносини між сторонами розірвано споживачем відповідно до ч. 6 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» і таке розірвання позивачем не оспорено.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову, у зв'язку із тим, що ані ТОВ «Рада», ані ТОВ «Рада 2» не були балансоутримувачами зазначеного вище будинку.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не дають підстав вважати, що судом допущені порушення норми матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення спору.
Оскільки рішення суду постановлене з дотриманням норм діючого законодавства, висновки суду обґрунтовані, відповідають обставинам справи, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 2» відхилити.
Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 25 травня 2016 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді