Справа № 22-ц/796/9605/2016 Головуючий у 1-й інстанції - Юзькова О.Л.
Доповідач - Рубан С.М.
20 вересня 2016 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого судді Рубан С.М.
суддів Желепа О.В., Іванченко М.М.
при секретарі Перетятько А.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 20 травня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Хрещатик» про повернення строкового банківського вкладу та за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Хрещатик» до ОСОБА_1 про визнання договорів нікчемними,-
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 20 травня 2016 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Хрещатик» про повернення строкового банківського вкладу відмовлено.
В задоволенні зустрічного позову Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» до ОСОБА_1 про визнання договорів нікчемними відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його незаконність, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов та стягнути з Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» на користь ОСОБА_1 50 000, 00 доларів США .
В судовому засіданні представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 підтримав доводи апеляційної скарги.
Інші учасники процесу в судове засідання не з'явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належно, тому в порядку ч. 2 ст. 305 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, дійшла наступного висновку.
У листопаді 2014 року ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом, посилаючись на те, що між позивачем та відповідачем було укладено договір № 1042/2012-222 банківського вкладу «Ощадний» в доларах США, за умовами якого ОСОБА_1 передала, а банк прийняв грошові кошти у розмірі 24 100,00 доларів США строком до 02.05.2013 pоку, процентна ставка - 8% річних. Також між сторонами 07.11.2012 року було укладено договір № 1061/2012-222 банківського вкладу «Ощадний» в доларах США за умовами якого позивач внесла на рахунок відкритий відповідачем грошові кошти у розмірі 50 000,00 доларів США на строк до 07.05.2013 pоку, процентна ставка за договором 8% річних. У зв»язку із закінченням строку розміщення вкладу сторонами було досягнуто домовленостей про продовження терміну їх дії, шляхом укладання 07.05.13 року нових договорів банківських вкладів, процентна ставка за якими склала 8,2 % річних. 26.06. 2014 року позивач звернувся до відповідача з заявою про повернення грошових коштів, проте вимога ОСОБА_1 виконана не була. За таких обставин представник позивача просить суд стягнути з ПАТ «КБ «Хрещатик» на користь ОСОБА_1 80 392,02 доларів США та 110 429,13 грн., з яких 95 539,23 грн. інфляційне збільшення боргу 14 889.90 грн., 3% річних та витрати на правову допомогу у сумі 1 000,00 грн.
У грудні 2014 року ПАТ «КБ «Хрещатик» звернувся до суду із зустрічним позовом, в якому просив визнати нікчемними договори які були укладені 07.05.2013 року , посилаючись на те, що сторонами не додержано письмову форму договору банківського вкладу згідно із вимогами ст. 1059 ЦК України.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 13.07.2015 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. В задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Колегією суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва 11 листопада 2015 року апеляційну скаргу ПАТ «КБ «Хрещатик» залишено без задоволення, рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 13.07.2015 року залишено без змін.
Колегією суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 лютого 2016 року скасовано рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 13.07.2015 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 11.11.2015 pоку, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Представник ОСОБА_1 з урахуванням висновків ВССУ зменшив позовні вимоги. Остаточно просив суд стягнути з ПАТ «КБ «Хрещатик» на користь позивача суму у розмірі 50 000,00 доларів СІІІА. Пояснив, що зважаючи на доведеність вимог ОСОБА_1 щодо укладання договору саме на цю суму за договором банківського вкладу № 1061/2012-222 від 07.11.2012 року, відсутність заперечень з боку банку цієї обставини, саме така сума підлягає стягненню з відповідача. Також просив відмовити у задоволенні зустрічного позову у зв'язку із тим, що такі вимоги ПАТ «КБ «Хрещатик» не відповідають способам захисту, встановленим чинним законодавством.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні первісного та зустрічного позовів, суд першої інстанції виходив з наступного.
Згідно ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку встановлених договором.
Судом встановлено, що 07.11.2012 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» було укладено договір банківського вкладу «Ощадний» в доларах США, відповідно до умов якого банк прийняв від вкладника грошові кошти у розмірі 50 000,00 доларів США строком до 07.05.2013 року зі сплатою 8% річних.
Також не заперечувалось сторонами, що після закінчення строку дії договору грошові кошти не було повернуто вкладнику в порядку передбаченому договором.
За таких обставин представник ОСОБА_1 просить суд стягнути з відповідача суму вкладу у розмірі 50 000,00 доларів США.
Представник ПАТ «КБ «Хрещатик» просить суд визнати договір нікчемним, зважаючи на те, що договір не зареєстрований у системі обліку депозитів банку та примірник договору відсутній в ПАТ «КБ «Хрещатик», як відсутні і будь - які документи щодо їх укладання.
Приписами ст. 1059 ЦК України передбачено, що договір банківського вкладу укладається у письмовій формі.
Судом встановлено, що факт внесення ОСОБА_1 коштів в сумі 50 000,00 доларів США підтверджується заявою на переказ готівки від 07.11.2012 року, випискою по особовому рахунку вкладника за період з 07.11.2012 року по 07.05.2013 року та не заперечується представником відповідача.
Виходячи з положень ст. 1059 ЦК України, п. 1.4 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичним та фізичними особами, затвердженого постановою Правління НБУ від 03.12.2003 року № 516, п. 2.9 глави 2 розділу ІУ Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах (Постанова НБУ № 492 від 12.11.2003 року), письмова форма вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншим нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту. При цьому квитанція (другий примірник прибуткового касового документа) або інший документ є підтвердженням про внесення готівки у відповідній фінансовій системі.
Така правова позиція викладена Верховним Судом України у постанові від 02 липня 2014 року у справі № 6-96цс14 та в силу ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для усіх судів.
На виконання постанови Правління НБУ від 05.04.2016 року № 234 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 05.04.2016 року прийнято рішення № 463 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «Хрещатик» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку».
Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» цим Законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками. Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.
Згідно п. 16 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» тимчасова адміністрація - це процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до п. 6 ст. 2 цього Закону ліквідація банку це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства. Отже, у спорах, пов'язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації, своїх зобов'язань перед його кредиторами, норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальними, і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у таких правовідносинах.
Згідно пп. 1, 2 ч. 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку.
Тобто, введення тимчасової адміністрації у банку унеможливлює стягнення коштів у будь-який інший спосіб, аніж це передбачено Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Не зважаючи на те, що судом встановлено, що ПАТ «КБ «Хрещатик» не було повернуто суму вкладу ОСОБА_1 за договором у розмірі 50 000,00 доларів США, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вимог первісного позову щодо стягнення грошових коштів з відповідача.
Рішення суду в частині зустрічного позову не оскаржується.
Колегія суддів погоджується з висновком суду та вважає встановленим в судовому засіданні доказами факт внесення ОСОБА_1 коштів в розмірі 50 000, 00 доларів США за договором банківського вкладу, однак, виходячи з правової позиції Верховного суду України, викладеної в постанові від 20 січня 2015 року у справі № 6-2001цс15, яка відповідно до положень ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів, суд першої інстанції вірно відмовив у задоволенні вимог ОСОБА_1
Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не впливають на правильність ухваленого у справі рішення.
Оскільки рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 20 травня 2016 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів.
Головуючий
Судді