20 вересня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
з участю секретаря ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
представника власника майна ОСОБА_6
власника майна ОСОБА_7
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06.07.2016 року,-
Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 , погоджене прокурором відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_9 , про накладення арешту та майно та накладено арешт на майно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вилученого з 01.07.2016 на 02.07.2016 в ході проведеного обшуку в адміністративній будівлі ГУ ДСНС України в Київській області за адресою: м. Київ, вул. Межигірська, 8.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, захисник підозрюваного подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06.07.2016 року.
Вказує на те, що органом досудового слідства не доведено, що вилучені під час проведення обшуку грошові кошти, талони на пальне належать підозрюваному ОСОБА_7 . У врученому повідомлені про підозру зазначається про те, що сума неправомірної вигоди отриманої ОСОБА_7 складає 50 000 гривень, зазначена сума не відповідає арештованим коштам, вилучені талони на пальне не є предметом кримінального правопорушення.
Крім того, враховуючи те, що розгляд клопотання слідчого проводився без повідомлення власника майна, строк на оскарження ухвали слідчого судді відповідно до вимог ч. 3 ст. 395 КПК України апелянтом не пропущено.
Заслухавши доповідь судді, доводи представника власника майна та його представника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважає ухвалу слідчого суддя законною та обґрунтованою, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді апелянтом не було пропущено, а його апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення. Згідно ч. 3 зазначеної статті, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Враховуючи, що ухвалу від 06.07.2016 року було постановлено за відсутності особи, яка її оскаржує, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження має бути поновлений, оскільки він був пропущений з поважних причин.
Що стосується безпосередньо поданої апеляційної скарги, то колегія суддів звертає увагу на наступні обставини.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно з ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Під час апеляційного розгляду колегією суддів встановлено, що зазначені вимоги закону слідчим суддею дотримані.
Як вбачається з наданих апеляційному суду матеріалів справи, управлінням з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42015100010000106 від 24.04.2015 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 289, ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 358, ч. 1 ст. 14, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 368 України.
04.07.2016 року старший слідчий в ОВС другого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 , за погодженням із прокурором відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_9 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, а саме на майно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вилученого з 01.07.2016 на 02.07.2016 в ході проведеного обшуку в адміністративній будівлі ГУ ДСНС України в Київській області за адресою: м. Київ, вул. Межигірська, 8, з посилання на те, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а санкції вказаної статті кримінального закону передбачає додаткову міру покарання у вигляді конфіскації майна.
06.07.2016 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва вказане клопотання слідчого задоволено та накладено арешт на зазначене майно.
Як встановлено під час апеляційного розгляду, рішення слідчого судді про задоволення клопотання слідчого про арешт майна, є законним та обґрунтованим, а тому, як вважає колегія суддів, підлягає залишенню без змін.
При винесенні ухвали судом, у відповідності до вимог ст. 173 КПК України, були враховані наведені в клопотанні слідчого правові підстави для арешту майна, враховано достатність доказів, що вказують на підозру у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, наявність даних про належність майна саме підозрюваному, розумність та співрозмірність обмеження права власності останнього, а тому слідчим суддею обґрунтовано задоволено клопотання слідчого про арешт майна, з урахуванням наявних для цього підстав, передбачених ст. 170 КПК України.
При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_7 , чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів, а тому доводи апелянта про відсутність обґрунтованої підозри про вчинення ОСОБА_7 інкримінованого кримінального правопорушення, колегія суддів вважає необґрунтованими.
Доводи апеляційної скарги про те, що вилучені під час проведення обшуку грошові кошти та талони на пальне не належать підозрюваному, на думку апеляційного суду не заслуговують на увагу, оскільки стороною захисту будь-яких доказів на підтвердження зворотнього не надано.
Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника підозрюваного - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 170, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06 липня 2016 року, якоюзадоволено клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 , про накладення арешту та майно на накладено арешт на майно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вилученого з 01.07.2016 на 02.07.2016 в ході проведеного обшуку в адміністративній будівлі ГУ ДСНС України в Київській області за адресою: м. Київ, вул. Межигірська, 8 - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 - без задоволення.
Ухвала Апеляційного суду м. Києва оскарженню не підлягає.
_____________ _________________ _______________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 11-сс/796/2793/2016 Категорія ст. 170 КПК України
Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_10
Доповідач: ОСОБА_1