15 вересня 2016 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі: головуючого: Соколової В.В.
суддів: Борисової О.В., Ратнікової В.М.
при секретарі Дука В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 29.06.2016 у справі за заявою Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 29.06.2016 заяву Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено.
Справа № 2607/15246/12
№ апеляційного провадження:№ 22-ц/796/11689/2016
Головуючий у суді першої інстанції: Супрун Г.Б.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Соколова В.В.
Поновлено ПАТ «ВТБ Банк» строк для пред'явлення дубліката виконавчого листа №2607/15246/12, виданого 16.03.2016 Подільським районним судом м. Києва на виконання рішення від 26.03.2013 по справі за позовом ПАТ «ВТБ Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 385363,32 доларів США, до виконання.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, посилаючись на її незаконність та необґрунтованість так як вважає, що судом першої інстанції належним чином не досліджено та не перевірено матеріали справи. Зокрема, посилається на те, що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що отримавши дублікат виконавчого листа стягувач вже звертався до виконавчої служби з заявою про відкриття виконавчого провадження 18.03.2016, проте йому було відмовлено на підставі ст.ст.21, 23, п. 4 ч.1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки дублікат виконавчого листа було надано не за підвідомчістю. Отже, стягувач мав достатньо часу для пред'явлення виконавчого листа до виконання за підвідомчістю. Разом з цим, ОСОБА_1 вказує на те, що немає жодного підтвердження, що дублікат виконавчого листа було подано до Відділу державної виконавчої служби саме 08.04.2016. Також зазначає, що він не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду вказаної заяви в суді першої інстанції, у зв'язку з чим він не міг надати свої пояснення.
На підставі викладеного просить скасувати ухвалу суду першої інстанції.
В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу з підстав викладених у ній.
Представник ПАТ «ВТБ Банк» заперечував щодо задоволення апеляційної скарги, просив залишити ухвалу суду першої інстанції без змін.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які приймали участь в розгляді справи, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Задовольняючи заяву, суд першої інстанції виходив з того, що строк для пред'явлення до виконання виконавчого листа був пропущений з поважних причин.
Колегія суддів погоджується із вказаним висновок суду першої інстанції та вважає його законним та обґрунтованим, виходячи з такого.
Судом встановлено, що заочним рішенням Подільського районного суду м. Києва від 26.03.2013 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ВТБ Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 385363, 32 доларів США та судовий збір у розмірі 3219,00 грн.. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовлено (а.с. 94-96).
Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 20.06.2013 заочне рішення Подільського районного суду м. Києва від 26.03.2013 змінено, збільшено суму заборгованості, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ВТБ Банк» за кредитним договором до розміру 398516,32 доларів США. У іншій частині судове рішення залишено без змін (а.с. 123-125).
На підставі даного судового рішення 31.07.2013 видано виконавчий лист № 2607/15246/12 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 (а.с. 133).
Постановою старшого державного виконавця ВПВР УДВС ГУЮ у м. Києві Новак Г.М. від 08.04.2015 на підставі п. 9 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» повернуто вказаний виконавчий документ стягувачу (а.с. 214-215).
15.01.2015 до Подільського районного суду м. Києва надійшла заява від представника ПАТ «ВТБ Банк» про видачу дубліката виконавчого листа, оскільки виконавчий лист № 2607/15246/12 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 втрачений при пересилці.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 15.02.2016 задоволено заяву позивача, видано ПАТ «ВТБ Банк» дублікат виконавчого листа у справі № 2607/15246/12 (а.с. 223).
Через рік 08.04.2016 представником стягувача подано до виконання дублікат виконавчого листа для виконання.
Постановою головного державного виконавця ВДВС Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Сивокозова О.М. від 13.04.2016 йому відмовлено у відкритті виконавчого провадження за пропуском строків на підставі п.1 ч.1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», та наявністю інших передбачених обставин на підставі п. 8 ч.1 ст. 26 Закону.
Відповідно до ст. 22 Законом України «Про виконавче провадження» встановлено строк пред'явлення виконавчих документів до виконання протягом року з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення.
Згідно із ч. 1 ст. 371 ЦПК України, стягувачам, які пропустили строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Також ч. 2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред'явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.
У відповідності з нормами Конституції України та ст. 14 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими для виконання. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Виконання судових рішень покладено законом на Державну виконавчу службу України, а порядок виконання визначений Законом України «Про виконавче провадження».
Так, з тексту постанови державного виконавця ВДВС Департаменту ДВС Міністерства юстиції України від 13.04.2016 вбачається, що виконавчий документ подано 08.04.2016, тобто в річний строк з моменту винесення постанови від 08.04.2015 про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 9 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження». Разом з цим, на момент звернення до суду 22.06.2016 із заявою про поновлення строку на пред'явлення до виконання виконавчого листа, вказаний строк стягувачем вже було пропущено.
Згідно із положеннями ч.1 ст. 20 ЦК України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.
Отже, звернення представника ПАТ «ВТБ Банк» до суду із заявою про поновлення строку на пред'явлення до виконання виконавчого листа не є таким, що порушує норми чинного законодавства. Враховуючи, що був втрачений виконавчий лист, та лише згодом був виданий дублікат, а також безпідставну відмову у відкритті виконавчого провадження за пропуском строків, колегія суддів вважає, що наявні підстави для поновлення строків для пред'явлення виконавчого документа до виконання, оскільки вказані обставини є поважною причиною пропуску позивачем строку пред'явлення виконавчого листа до виконання в річний строк встановлений законом.
Вказане вище підтверджуються матеріалами справи, а тому, з урахуванням цих обставин та враховуючи факт невиконання рішення суду, яке набрало законної сили, що є неприпустимим, колегія суддів вважає цілком правомірним висновок суду про пропуск заявником строку пред'явлення виконавчого документа до виконання з поважних причин та, як наслідок, наявність законних підстав для його поновлення.
Таким чином, з наведеного вбачається, що оскаржувана ухвала постановлена судом з додержанням вимог закону, а доводи апеляційної скарги відносно неналежної перевірки та неналежного дослідження судом матеріалів справи, а також щодо порушення норм процесуального права колегія суддів вважає безпідставними та не обґрунтованими.
Відповідно до п. 1 ст. 312 ЦПК України, підставами для відхилення скарги на ухвалу суду першої інстанції і залишення ухвали без змін є постановлення судом першої інстанції ухвали з додержанням вимог закону.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги та залишення ухвали суду без змін.
Керуючись ст.ст. 218, 303, 304, 307, 312-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 29.06.2016 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає
Головуючий:
Судді: