Справа № 22-ц /796/7344 /2016 Головуючий у І інстанції Луценко О.М.
Доповідач Котула Л.Г.
06 вересня 2016 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
Головуючого судді Котули Л.Г.
Суддів: Волошиної В.М., Слюсар Т.А.
За участю секретаря Крічфалуши С.С.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія " Український страховий стандарт" ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 29 березня 2016 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія " Український страховий стандарт" , третя особа , Публічне акціонерне товариство " Укрсоцбанк" про стягнення страхового відшкодування.
У травні 2015 року представник ОСОБА_2 ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ПАТ " Український страховий стандарт" , третя особа , ПАТ " Укрсоцбанк" про стягнення страхового відшкодування.
При цьому зазначала, що 30 грудня 2013 року між ОСОБА_2 та ПАТ "Укрсоцбанк" було укладено договір кредиту № 032А110131230001 на купівлю автотранспортного засобу " Geely MK Cross".
За умовами кредитування позичальник зобов'язаний був застрахувати автомобіль на умовах КАСКО в ПрАТ СК " Український страховий стандарт" .
На виконання вимог кредитного договору позивач 30 грудня 2013 року уклав з ПрАТ СК " Український страховий стандарт" договір № № 0111-0114-0412 добровільного страхування транспортного засобу , який переданий в заставу . 09 січня 2015 року позивач рухаючись на автомобілі НОМЕР_1 по вулиці Перемоги в с. Полонки Волинської області через незначне перевищення швидкості та ожеледицю на дорозі не справився з керування , внаслідок чого автомобіль зіткнувся з автобусом "Богдан" . В результаті чого належний йому автомобіль отримав механічні пошкодження.
В установленному законом порядку він звернувся до відповідача з заявою про виплату йому страхового відшкодування , але листом від 24 лютого 2015 року за № 0535 йому було відмовлено у виплаті страхового відшкодування , з тих підстав , що відповідно до ст. 25.1.18 Договору добровільного страхування виїзд на зустрічну смугу руху внаслідок чого сталося ДТП не є страховим випадком.
Однак , такий висновок відповідача не грунтується на вимогах закону та обставинах справи, оскільки його було притягнуто до адміністративної відповідальності не за порушення вимог п. 11.4 Правил дорожнього руху розділу 11, яким на дорогах з двостороннім рухом, які мають щонайменше дві смуги для руху в одному напрямку , забороняється виїжджати на призначений для зустрічного руху бік дороги, а за п.12.1 розділу 12 Правил дорожнього руху, яким передбачено , що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обставновку, а також особливості вантажу, що перевозиться , і стан транспортного засобу , щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Посилаючись на зазначені обставини , представник позивача просив задовольнити вимоги та стягнути з ПАТ " Український страховий стандарт " на користь ОСОБА_2 64 269,74 грн. невиплаченого страхового відшкодування та 2 570,80 грн. пені за прострочення виплати страхового відшкодування.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 29 березня 2016 року позов задоволено.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства " Страхова компанія " Український страховий стандарт" на користь ОСОБА_4 невиплачене страхове відшкодування - 64 269,74 грн., пеню за прострочення сплати страхового відшкодування - 2 570,80 грн., сплачений судовий збір - 668,41 грн.
У апеляційній скарзі представник ПАТ " Страхова компанія " Український страховий стандарт" ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та відмовити у задоволені позову , оскільки судом порушені вимоги матеріального і процесуального права.
Відповідач та третя особа, ПАТ "Укрсоцбанк" належним чином повідомлені про час та місце судового розгляду, але їх представники в судове засідання не з'явилися і причину неявки суду не повідомили, а тому колегія суддів вважала можливим розглянути справу у їх відсутності.
Крім того, представник відповідача та представник третьої особи приймали участь у розгляді справи в суді апеляційної інстанції і представник відповідача давав суду пояснення, в яких просив задовольнити апеляційну скаргу, представник Банку заперечував проти задоволення апеляційної скарги та надав суду документи, про згоду Банку на отримання позивачем страхового відшкодування, у разі відновлення транспортного засобу.
Заслухавши доповідача, пояснення позивача, який підтримав апеляційну скаргі і просив її задовольнити, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку , що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.
Відповідно до частини 2 статті 8 Закону України "Про страхування" страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Згідно пункту першого статті 984 ЦК України страховиком є юридична особа, яка спеціально створена для здійснення страхової діяльності та одержала у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності.
Відповідно до п. п. 1 - 3 ч. 1 статті 988 ЦК України страховик зобов'язаний ознайомити страхувальника з умовами та правилами страхування; протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові; у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
Згідно статті 16 Закону України "Про страхування" та ст. 979 ЦК України договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначенні строки та виконувати інші умови договору.
В силу положення статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Судом встановлено, що 09 січня 2015 року позивач , керуючи автомобілем НОМЕР_2 по вул. Перемоги в с. Полонка , Луцького району Волинської області, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку, виїхав на смугу зустрічного руху , де скоїв зіткнення з припаркованим автобусом марки " Богдан" держномер НОМЕР_4, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
За дане правопорушення ОСОБА_2 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУ пАП( а.с. 25).
30 грудня 2013 року ОСОБА_2 уклав з ПрАТ " СК " Український страховий стандарт" Договір № 0111- 01140412 добровільного страхування транспортного засобу(далі - Договір) , що є предметом застави відповідно до якого забезпеченим транспортним засобом є автомобіль НОМЕР_1 з терміном дії договору з 30 грудня 2013 року по 29.12.2014.
09 грудня 2014 року між сторонами була укладена Додаткова угода № 1 до Договору добровільного страхування транспортного засобу №0111- 01140412 від 30 .12.2013 , якою продовжено термін дії Договору до 29.12.2015 та збільшено страхову суму до 102 000 , 00 грн.( а.с. 11) .
Згідно п. 24.16 розділу 24 Договору після настання страхового випадку та визначення суми страхового відшкодування письмово протягом 2 робочих днів після підписання страхового акту надіслати запит до Банку з метою з'ясування способу сплати страхового відшкодування( п.п.1 п. 24.16 Договору).
Виплата страхового відшкодування проводиться страховиком на підставі письмової заяви на виплату страхового відшкодування страхувальника( його уповноваженого представника, правонаступника) відповідно до умов цього договору та страхового акту , який складається страховиком або уповноваженою ним особою. Страхове відшкодування сплачується виключно за письмовим погодженням з Банком , порядок та спосіб сплати страхового відшкодування буде викладено в наданому листі Банку( п.п 24.16.2 Договору).
Відповідно до п. 24.17 Договору виплата страхового відшкодування проводиться за умов визнання події страховим випадком і визначення розміру страхового відшкодування.
З моменту отримання всіх необхідних документів, перелік яких наведено у розділі 20 цього Договору , Страховик протягом 10-ти робочих днів складає страховий акт , що є формою прийняття рішення про виплату /відмову у виплаті страхового відшкодування( п.24.18 Договору).
12 січня 2015 року позивач повідомив відповідача про випадок, який має ознаки страхового за участю належного йому автомобіля " Geely MK Cross".
У лютому 2015 року ОСОБА_2 звернувся до відповідача з заявою про виплату страхового відшкодування, проте відповідач відмовив йому у виплаті страхового відшкодування посилаючись на те, що відповідно до п.п.25.1.18 Договору до страхових випадків не відноситься та страхове відшкодування не виплачується в разі настання збитків від пошкодження, знищення або втрати ТЗ, які безпосередньо або побічно спричинені , виникають або збільшуються внаслідок : порушення ПДР , а саме : проїзд на заборонений сигнал світлофора або жест регулювальника; порушення правил перетину ( руху) через залізничні переїзди, виїзд на смугу зустрічного руху внаслідок якого сталося ДТП ; недотримання вимог дорожніх знаків , що забороняють рух транспортних засобів крім випадків , якщо таке порушення викликане необхідністю уникнути ДТП, а так як пошкодження транспортного засобу виникло внаслідок виїзду на зустрічну смугу, що не є страховим випадком.( а.с. 34).
Відповідно до п.п. 4.1.1 п.4 Правил добровільного страхування наземного транспорту ( крім залізничного ) № 050/2( далі - Правил) та п.п.18.1 п.18 Договору страховим випадком за цим Договором є позначена в п. 9 цього Договору подія ( ризик) , яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок Страховика здійснити виплату страхового відшкодування внаслідок , зокрема, дорожньо-транспортної пригоди ( ДТП) .
Положенням п.п.25.1.18 Договору та п.п. 6.1.19 Правил передбачено , що до страхових випадків не відносяться та страхове відшкодування не виплачується в разі настання збитків від пошкодження , знищення або втрати ТЗ , які безпосередньо або побічно спричинені , виникають або збільшуються внаслідок порушення ПДР , а саме: проїзд на заборонений сигнал світлофора або жест регулювальника ; порушення правил перетинання( руху) через залізничні переїзди; виїзд на смугу зустрічного руху , внаслідок якого сталося ДТП; недодержання вимог дорожніх знаків , що забороняють рух транспортних засобів крім випадків , якщо таке порушення викликане необхідністю уникнути ДТП , якщо договором страхування не передбачене інше.( а.с.18,55).
Зі змісту постанови від 30 січня 2015 року Луцького міськрайонного суду Волинської області випливає, що 09 січня 2015року о 12год.25хв. ОСОБА_2, керуючи автомобілем марки " Geely MK Cross" держномер НОМЕР_3 по вул. Перемоги в с. Полонка , Луцького району , не вибрав безпечної швидкості руху , не врахував дорожню обстановку , виїхав на смугу зустрічного руху , де скоїв зіткнення з припаркованим автобусом марки " Богдан" держномер НОМЕР_4, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження , чим порушив вимоги п.12.1 Правил дорожнього руху України(а.с. 25).
Відповідно до п. 11.4 Правил дорожнього руху на дорогах з двостороннім рухом, які мають щонайменше дві смуги для руху в одному напрямку, забороняється виїжджати на призначений для зустрічного руху бік дороги.
Відмовляючи у виплаті страхового відшкодування позивачу відповідач виходив з того , що в даному випадку мав місце виїзд на смугу зустрічного руху, що не є страховим випадком та підставою до виплати страхового відшкодування.
При цьому відповідач не звернув увагу на те , що виїзд автомобіля " Geely MK Cross" держномер НОМЕР_3 на смугу зустрічного руху, як це встановлено судом , стався внаслідок того , що позивач не вибрав безпечної швидкості руху та не врахував дорожню обстановку.
Згідно довідки Волинського центру з гідрометеорології від 27.02.2015 № 22/01-47/25 09 січня 2015 року в с. Полонка ( за даними метеостанції Луцьк) спостерігалася хмарна погода, сніг , хуртовина . На дорогах ожеледиця. Температура повітря вночі 9 градусів, вдень поступово підвищувалася ( а.с.29).
Отже, враховуючи наведене, можна дійти висновку , що дії позивача не були направлені на виїзд на смугу зустрічного руху, а виїзд на смугу зустрічного руху був наслідком того , що позивач не вибрав безпечну швидкість руху та не врахував дорожню обстановку, а саме : погодні умови.
На це вказує і та обставина , що позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності не за п. п. 11.4 Правил дорожнього руху, згідно якого на дорогах з двостороннім рухом, які мають щонайменше дві смуги для руху в одному напрямку, забороняється виїжджати на призначений для зустрічного руху бік дороги, а за порушення вимог п. 12.1 Правил дорожнього руху.
За таких обставин, відповідач безпідставно відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування.
Розділом 24 Договору встановлено порядок та умови здійснення страхового відшкодування.
Відповідно до п. 24.1Договору розмір завданих збитків визначається страховиком на підставі : документа , в якому визначено перелік знищених, пошкоджених або викрадених складових частин чи в цілому застрахованого ТЗ та/або ДО ( дефектної відомості, складеної експертом -автотоварознавцем, Акт огляду ТЗ) ;
документа складеного компетентними органами ( МВС, МНС, пожежної охорони , відомчих аварійних служб , метеорологічної або сейсмічної служби , тощо), про обставини , час , місце страхового випадку із зазначенням знищеного , пошкодженого або викраденого застрахованого ТЗ та /або ДО чи його частин;
документу , що містить розрахунок розміру витрат на відновлений ремонт ( п.24.6) застрахованого ТЗ та /або ДО ( кошторис , калькуляція СТО , авто товарознавча експертиза, тощо).
Згідно п.24.6 Договору до витрат на відновлюваний ремонт включаються : вартість складових ТЗ ( деталей, вузлів , агрегатів, тощо), які підлягають заміні;
вартість робіт по проведенню відновлюваного ремонту ;
вартість матеріалів , необхідних для відновлюваного ремонту ;
витрати , пов'язані з усуненням прихованих пошкоджень, що викликані страховим випадком, виявлені в процесі ремонту і підтверджені документально.
Позивач надав суду апеляційної інстанції на спростування доводів апеляційної скарги рахунок-фактуру № СФ-0000816 від 03 березня 2015 ТОВ " АвтоАльянс-Захід" , згідно якого вартість відновлюваного ремонту автомобіля Geely MK Cross 1.5, з урахування ПДВ - 10 711,62 грн. , становить 64 269, 74 грн. та наряд -замовлення № РН-004826 від 29 травня 2015 року ТОВ " АвтоАльянс-Захід" на 64 269,74 грн. з урахуванням ПДВ і фіскальні чеки про оплату позивачем вартості ремонту в сумі 46 000,00 грн. та 18 269,78 грн., а всього 64 269,78 грн. , а також свідоцтво № 02822135 про реєстрацію платника податку на додану вартість в підтвердження того , що ТОВ " АвтоАльянс - Захід" є платником податку на додану вартість ( а.с.206-210).
Відповідач надав суду першої інстанції Звіт № 66/85.08.14 від 29 серпня 2014 року( далі - Звіт) відповідно до якого вартість відновлюваного ремонту автомобіля НОМЕР_3 внаслідок пошкодження складає 38 764,35 грн.( а.с. 90- 110).
У суді апеляційної інстанції для усунення суперечностей між рахунок - фактурою, яка була надана позивачем у суді першої інстанції та наряд-замовленням , які були надані позивачем в підтвердження вартості відновлюваного ремонту і названим звітом, який був наданий відповідачем позивачу та представнику відповідача відповідно до ч.4 ст. 10 ЦПК України було роз'яснено, що вони можуть заявити клопотання про призначення судової авто товарознавчої експертизи, але позивач та представник відповідача відмовилися від проведення експертизи, а тому колегія суддів виходить із наявних в матеріалах справи даних щодо розміру вартості відновлюваного ремонту .
За таких обставин суд вважає, що суд першої інстанції при вирішенні питання щодо вартості відновлюваного ремонту правильно виходив з наданого позивачем розрахунок-фактури № СФ-0000816 від 03 березня 2015 року, оскільки у Звіті , який наданий відповідачем, зазначено, що при визначені обсягу відновлюваних робіт, необхідних для цього запчастин та матеріалів проводилося на підставі результатів огляду КТЗ , зафіксованому у дефектній відомості.
Однак , колегія суддів вважає , що дефектна відомість є попереднім висновком, оскільки при виконанні ремонтних робіт можуть виникнути скриті пошкодження, які при звичайному огляду не можуть бути виявлені , а умовами договору передбачено, що страхова компанія відшкодовує витрати , пов'язані з усуненням прихованих пошкоджень, що викликані страховим випадком, виявлені в процесі ремонту і підтверджені документально.
Посилання в апеляційній скарзі на те , суд при визначенні розміру страхового відшкодування виходив з рахунок -фактури № СФ- 0000816 відповідно до якої вартість відновлюваного ремонту становить 64 269,74 грн., що свідчить про конструктивну загибель транспортного засобу, а відповідно і порядок виплати страхового відшкодування інший є необґрунтованими, оскільки додатковою угодою передбачено, що на 2 -ий рік договору вартість автомобіля становить 102 000 грн. без врахування зносу ТЗ, а не 84 900,00 грн. , як було передбачено п.11 Договору ( а.с.11).
Відповідно до п. 24.26 розділу 24 Договору страховик приймає рішення про виплату або відмову у виплаті страхового відшкодування і складає страховий акт протягом 10 робочих днів з дати отримання Страховиком всіх належним чином оформлених документів, необхідних для визнання страхового випадку ( згідно розділу 20 цього Договору) та визначення розміру збитку ( згідно розділу 24 цього Договору ) а також документів , отриманих Страховиком в процесі розслідування , але в будь-якому разі не більше двох місяців з дня порушення кримінальної справи.
24 лютого 2015 року відповідач відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування, посилаючись на те, що відповідно до п.п. 25.1.18 Договору порушення ПДР, зокрема, виїзд на смугу зустрічного руху внаслідок якого сталося ДТП не є страховим випадком, а тому відсутні підстави до виплати страхового відшкодування.
Відповідно до вимог ст. 992 ЦК України у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.
Положенням п. 27.5 розділу 27 передбачено , що страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення виплати страхового відшкодування шляхом сплати страхувальнику пені в розмірі 0,1% від суми несвоєчасно виплаченого страхового відшкодування за кожний календарний день прострочення.
Позивач просив стягнути пеню за несвоєчасну виплату страхового відшкодування з 12 березня 2015 року по 20 квітня 2015 року в сумі 2 570,00 грн. ( а.с. 37).
Встановивши, що відповідач не сплатив позивачу страхове відшкодування, суд обгрунтовано стягнув пеню в розмірі 2 570,80 грн.
Разом з тим, суд задовольняючи вимоги позивача про стягнення страхового відшкодування, не звернув увагу , що відповідно до п.9.1 Договору страхове відшкодування здійснюється страховиком за мінусом франшизи , яке становить 510, 00 грн. ( 102 000 грн. х 0,5 % ) .
Виходячи з наведеного, рішення суду в частині стягнення страхового відшкодування необхідно змінити ,зменшивши суму страхового відшкодування з 64 269,74 грн. до 63 759,70 грн. ( 64 269,70 - 510,00 грн.).
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне виключити з мотивувальної частини рішення посилання суду на п.36.2. ст. 36 Закону України " Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів " , оскільки цей закон не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
Необгрунтовано суд послався в мотивувальній частині рішення і на ст. 625 ЦК України, оскільки позивачем з цих підстав вимоги до відповідача не пред'являлися.
В іншій частині колегія суддів вважає можливим залишити рішення суду без змін.
Керуючись ст. 303,304,307,309,316 ЦПК України , колегія суддів,
Апеляційну скаргу представника Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія " Український страховий стандарт" ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 29 березня 2016 року в частині страхового відшкодування змінити , зменшивши суму страхового відшкодування , що підлягає стягненню з Приватного акціонерного товариства " Страхова компанія " Український страховий стандарт" на користь ОСОБА_4 з 64 269, 74 грн. до 63 759,70 грн. та виключити з мотивувальної частини рішення посилання суду на Закон України " Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та ст. 625 ЦК України.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
Головуючий
Судді: