07.09.2016
Справа № 369/7786/15-ц
Провадження № 2/369/76/16
Іменем України
07 вересня 2016 року Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Усатова Д.Д.
за участю секретаря Кузьменко П.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 селищної ради Києво- Святошинського району Київської області до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, що діє в свої інтересах та в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6, третя особа: Служба у справах дітей та сім»ї Києво- Святошинської районної державної адміністрації Київської області про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням, -
У липні 2015 року позивач ОСОБА_1 селищна рада Києво- Святошинського району Київської області звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, що діє в свої інтересах та в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6, третя особа: Служба у справах дітей та сім»ї Києво- Святошинської районної державної адміністрації Київської області про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням.
Свої позовні вимоги позивач мотивував тим, що 18 червня 2014 року Постановою Президії ОСОБА_7 академії аграрних наук України «Про безоплатну передачу основних засобів з балансу Державного підприємства «Дослідне господарство «Новосілки» Інституту садівництва НААН» в комунальну власність було погоджено пропозицію Інституту садівництва НААН, а саме безоплатно передати з балансу Державного підприємства «Дослідне господарство «Новосілки» Інституту садівництва НААН» в комунальну власність на баланс ОСОБА_1 селищної ради Києво-Святошинського району Київської області гуртожитку, що розташований в с. Новосілки, Києво-Святошинського району Київської області, вул. Озерна, 11.
26 березня 2015 року рішенням ОСОБА_1 селищної ради Києво- Святошинського району Київської області № 872 «Про затвердження акту приймання- передачі житлового фонду в комунальну власність» на баланс ОСОБА_1 селищної ради був прийнятий гуртожиток, що розташований в с. Новосілки по вул. Озерній, 11.
Позивач зазначає, що відповідачі: ОСОБА_3 зареєстрована за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1. 11 кім. № 2 площею 4,58 кв. м. з 31.08.2001 року, що підтверджується довідкою Форми - 3; ОСОБА_4 та її двоє малолітніх дітей: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 зареєстровані за адресою с. Новосілки. вул. Озерна. 11 кім. № 2 площею 13.74 кв. м. з 15.12.2012 року та 30.07.2013 року, що підтверджується довідкою Форми - 3; ОСОБА_2, зареєстрована за адресою с. Новосілки. вул. Озерна,11 кім. № 9 площею 4.58 кв. м. з 03.12.2014 року, що підтверджується довідкою Форми - 3.
Позивач наголошує, що кімнати №№2,9 які знаходяться за адресою с. Новосілки, вул. Озерна 11 та в яких зареєстровані відповідачі є комунальною власністю ОСОБА_1 селищної ради на балансі якої і перебувають, управління якими здійснює Комунальне підприємство «Новосілки». Відповідачі не проживають у кімнатах більше шести місяців, заяву про збереження за ними квартири у зв'язку з їх відсутністю не подавали.
Актом обстеження квартири щодо не проживання особи у житловому помешканні від 10.07.2015 року встановлено, що за адресою в с. Новосілки, по вул. Озерна, 11, кім. №2. ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_5 2007 р. н., ОСОБА_6 2013 р. н., не проживають в даному житловому приміщенні протягом одного року (з липня 2014 р.). Актом обстеження квартири щодо не проживання особи у житловому помешканні від 10.07.2015 року встановлено, що за адресою в с. Новосілки. по вул. Озерна, 11, кім. № 9, ОСОБА_8 не проживає в даному житловому приміщенні більше шести місяців (з грудня 2014 р.). Додатково факт не проживання відповідачів підтверджується ОСОБА_7 академії аграрних наук України вих. № 177 від 26.06.2015 р.
Посилаючись на викладене вище, позивач просив суд визнати ОСОБА_3 1972 р. н. ОСОБА_4 1983 р. н., ОСОБА_5 2007 р. н., ОСОБА_6 2013 р. н. такими, що втратили право на користування житловим приміщенням кімнатою №2 по вул. Озерна. 11. в с. Новосілки. Визнати ОСОБА_2 1973 р. н. такою, що втратила право на користування житловим приміщенням - кімнатою № 9 по вул. Озерна 11, в с. Новосілки. Солідарно стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 селищної ради Києво- Святошинського району Київської області судовий збір в розмірі 243,60 грн.
В судове засідання представник позивача не з'явився, звернувся до суду із клопотанням про слухання справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з»явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, причини неявки суду не повідомляла.
Відповідач ОСОБА_4, що діє в свої інтересах та в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в судове засідання не з»явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, причини неявки суду не повідомляла.
Відповідач ОСОБА_2 та її представник в судове засідання з»явилися, проти задоволення позову заперечували, пояснили суду наступне. ОСОБА_2 проживає в кімнаті № 9 по вулиці Озерній, будинок № 11, що є гуртожитком з 29 січня 1996 року. Відтоді, відповідач постійно проживає в даній кімнаті гуртожитку, нікуди не виїжджала з цієї кімнати, свого місця проживання більше, ніж на кілька днів не залишала, окрім випадків перебування на стаціонарному лікуванні чи відвідин родичів, що також не перевищують 20 днів, іншого житла у власності чи в користуванні - не має. Ключі від кімнати № 9 є в єдиному екземплярі і знаходяться лише у ОСОБА_2, а отже огляд помешкання, наявність чи відсутність в ньому речей не здійснювалося і тому висновки акту про «візуальні ознаки відсутності проживання у даному приміщенні» відповідач ОСОБА_2 вважає такими, що не відповідають дійсності і є надуманими.
Представник третьої особи Служби у справах дітей та сім»ї Києво- Святошинської районної державної адміністрації Київської області в судове засідання не з»явився, звернувся до суду із клопотанням про слухання справи за його відсутності.
Допитаний у судовому засіданні 28 січня 2016 року під присягою та попереджений про кримінальну відповідальність за дачу неправдивих показів або за відмову давати їх свідок ОСОБА_9 суду пояснив суду, що він проживає у гуртожитку декілька років. З 2014 року він зареєстрований у кім. №2 по вулиці Озерній, в будинку № 11.Ремонт кімнати він робив сам. Заміну лічильника здійснювало підприємство. ОСОБА_2 він гуртожитку не бачив.
Допитаний у судовому засіданні 07 вересня 2016 року під присягою та попереджений про кримінальну відповідальність за дачу неправдивих показів або за відмову давати їх свідок ОСОБА_10 пояснила суду, що вона дійсно підписувала акт про не проживання ОСОБА_2 ЇЇ про це попросив заступник директора. В акті всі розписались автоматично, після підпису заступника директора. Директору вона довіряє. ОСОБА_2 вона бачить в гуртожитку з 2013 р.
Допитаний у судовому засіданні 07 вересня 2016 року під присягою та попереджений про кримінальну відповідальність за дачу неправдивих показів або за відмову давати їх свідок ОСОБА_11 суду пояснила, що вона бачить ОСОБА_2 в гуртожитку декілька разів на місяць.
Допитаний у судовому засіданні 07 вересня 2016 року під присягою та попереджений про кримінальну відповідальність за дачу неправдивих показів або за відмову давати їх свідок ОСОБА_12 суду пояснила, що вона є сусідкою ОСОБА_2 через стінку. ОСОБА_2 вона знає давно. В гуртожитку бачить її регулярно, спілкується з нею з приводу побутових питань.
Допитаний у судовому засіданні 07 вересня 2016 року під присягою та попереджений про кримінальну відповідальність за дачу неправдивих показів або за відмову давати їх свідок ОСОБА_13 суду пояснив, що ОСОБА_2 він бачить в гуртожитку регулярно, декілька разів на тиждень.
Допитаний у судовому засіданні 07 вересня 2016 року під присягою та попереджений про кримінальну відповідальність за дачу неправдивих показів або за відмову давати їх свідок ОСОБА_14 суду пояснила, що вона разом із ОСОБА_2 проживає в гуртожитку та бачить її постійно.
Заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 18 червня 2014 року Постановою Президії ОСОБА_7 академії аграрних наук України «Про безоплатну передачу основних засобів з балансу Державного підприємства «Дослідне господарство «Новосілки» Інституту садівництва НААН» в комунальну власність було погоджено пропозицію Інституту садівництва НААН, а саме безоплатно передати з балансу Державного підприємства «Дослідне господарство «Новосілки» Інституту садівництва НААН» в комунальну власність на баланс ОСОБА_1 селищної ради Києво-Святошинського району Київської області гуртожитку, що розташований в с. Новосілки, Києво-Святошинського району Київської області, вул. Озерна, 11.
26 березня 2015 року рішенням ОСОБА_1 селищної ради Києво- Святошинського району Київської області №872 «Про затвердження акту приймання- передачі житлового фонду в комунальну власність» на баланс ОСОБА_1 селищної ради був прийнятий гуртожиток, що розташований в с. Новосілки по вул. Озерній, 11.
Відповідно до довідок за № 358, № 359, № 360 виданих 08.07.2015 року ОСОБА_1 селищною радою Києво-Святошинського району Київської області ОСОБА_3 зареєстровна за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1. 11 кім. № 2 площею 4,58 кв. м. з 31.08.2001 року, що підтверджується довідкою Форми - 3; ОСОБА_4 та її двоє малолітніх дітей: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 зареєстровані за адресою с. Новосілки. вул. Озерна. 11 кім. № 2 площею 13.74 кв. м. з 15.12.2012 року та 30.07.2013 року, що підтверджується довідкою Форми - 3; ОСОБА_2, зареєстрована за адресою с. Новосілки. вул. Озерна,11 кім. № 9 площею 4.58 кв. м. з 03.12.2014 року.
Відповідно до акту обстеження квартири щодо не проживання особи у житловому помешканні від 10.07.2015 року встановлено, що за адресою в с. Новосілки, по вул. Озерна, 11, кім. №2. ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_15 ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_5 2007 р. н., ОСОБА_6 2013 р. н., не проживають в даному житловому приміщенні протягом одного року (з липня 2014 р.)
Відповідно до ст.71 Житлового кодексу України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається житлове приміщення на протязі шести місяців, а відповідно до ст.72 Житлового кодексу України визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки проводиться в судовому порядку.
Пленум Верховного Суду України у п.10 постанови від 12.04.1985 року №2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» роз'яснив, що у справах про визнання наймача або члена його сім'ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст. 71 Житлового кодексу України), необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім'ї тощо) суд може продовжити пропущений строк. Коли в жилому приміщенні не залишалися члени сім'ї особи, яка була відсутня, його повернення в це приміщення до часу розгляду спору в суді є істотною обставиною, але вона не може бути безспірною підставою до відмови в позові, а повинна оцінюватись у сукупності з іншими обставинами.
Статтею 6 ЖК України визначено, що жилі будинки і жилі приміщення призначаються для постійного або тимчасового проживання громадян, а також для використання у встановленому порядку як службових жилих приміщень і гуртожитків.
Правовий режим гуртожитків урегульовано главою 4 цього Кодексу.
Згідно зі ст. ст. 127, 128, 129 ЖК України для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання можуть використовуватись гуртожитки.
За змістом указаних норм жила площа в гуртожитку надається особам, які перебувають із підприємством у трудових відносинах.
Порядок надання жилої площі в гуртожитку підприємства, правила користування гуртожитками та їх утримання регулюються Примірним положенням про гуртожиток, яке затверджене Радою Міністрів УРСР від 3 червня 1986 року № 208.
Відповідно до пунктів 9 і 10 цього положення та ст. 129 ЖК України на підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану в гуртожитку жилу площу.
Пункт 13 Примірного положення про гуртожиток передбачена можливість збереження права користування жилою площею у гуртожитку при тимчасовій відсутності деяких категорій громадян.
Тому відповідно до ч. 8 ст. 8 ЦПК України та з урахуванням подібності за змістом правовідносин саме щодо користування жилою площею у гуртожитку з правовідносинами, що регулюються загальними правилами ст. ст. 71, 72 ЖК України щодо відсутності осіб, які мають право користування жилим приміщенням державного або громадського житлового фонду, положення цих правил про збереження за відсутньою особою права на жиле приміщення слід застосовувати і в разі тимчасової відсутності у гуртожитку особи, якій у ньому надавалася в установленому законодавством порядку жила площа (за відсутності підстав для виселення).
В листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.08.2013 року «ОСОБА_8 судової практики застосування Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» роз»яснено, що Главою 4 ЖК УРСР не передбачено можливості визнати особу, яка користується житловим приміщенням у гуртожитку, такою, що втратила право користування зазначеним приміщен ням. У статті 130 ЖК УРСР передбачено, що порядок користування житловою площею в гуртожитках визначається законодавством України. Разом із тим, окрім відповідної глави ЖК УРСР, зазначене питання врегульоване лише у Примірному положенні про гуртожитки. У розділі VIII Примірного положення про гуртожитки, яким передбачено відповідальність за порушення правил надання жилої площі в гуртожитку, користування гуртожитками та їх утримання, зазначено, що особи, винні у порушенні правил користування гуртожитками, несуть відповідальність відповідно до законодавства. У зв'язку з цим можна розмежовувати правовий режим гуртожитків, житлові приміщення у яких підлягають приватизації та правовий режим гуртожитків, які призначені для тимчасового проживання. Оскільки правовий режим гуртожитків, житлові приміщення яких підлягають приватизації відповідно до Закону № 2482-XII, прирівняно до правового режиму житлових приміщень в будинках державного і громадського житлового фонду, то до мешканців таких гуртожитків у разі їх тимчасової відсутності поширюються вимоги статей 71, 72 ЖК УРСР. Щодо мешканців інших гуртожитків, на яких не поширюються гарантії, передбачені Законом № 500-VI, то такі гуртожитки призначені для тимчасового проживання осіб, тому щодо мешканців цих гуртожитків правила статей 71, 72 ЖК УРСР не поширюються, оскільки можливість визнання мешканців таких гуртожитків не передбачена ні у ЖК УРСР, ні у Примірному положенні про гуртожитки.
У ст. 130 ЖК України передбачено, що порядок користування житловою площею в гуртожитках визначається законодавством України.
Відповідно до ст. 71 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сімї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сімї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору- судом.
Згідно до ст. 72 ЖК України, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Таким чином, оскільки правовий режим гуртожитків, житлові приміщення яких підля гають приватизації відповідно до Закону № 2482-XII, прирівняно до правового режиму житлових приміщень в будинках державного і громадського житлового фонду, то до мешканців таких гуртожитків у разі їх тимчасової відсутності поширюються вимоги статей 71, 72 ЖК України.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що в даному випадку при вирішенні спору мають застосовуватися вимоги ст.ст. 71, 72 ЖК України.
В ОСОБА_7 Верховного Суду України від 26.05.2001 року «Правові позиції щодо розгляду судами окремих категорій судових справ /Житлове право/» передбачено, якщо тимчасова відсутність особи перевищила шість місяців, члени сім»ї, навіть колишні, а також наймодавець, мають право звернутись із позовом про визнання її такою, що втратила право на користування жилим приміщенням.
Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст. 57- 60 ЦПК України.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що відповідачі мали можливість реалізувати свої процесуальні права та навести доводи та заперечення щодо предмету спору на стадії судового розгляду справи, в тому числі шляхом надання письмових пояснень (заперечень) по суті предмету спору, проте належних та допустимих доказів на спростування вимог позивач відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4, що діє в свої інтересах та в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 суду не надали.
Враховуючи все вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги в частині визнання ОСОБА_3 та ОСОБА_4, що діє в свої інтересах та в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 такими, що втратили право користування житловим приміщенням підлягає до задоволення і слід визнати ОСОБА_3 та ОСОБА_4, що діє в свої інтересах та в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 таким, що втратили право на користування житловим приміщенням кімнатою №2 по вул. Озерна, 11 в с.Новосілки Києво-Святошинського району Київської області , оскільки відповідачі не проживаєю у вказаних кімнатах без поважних причин понад встановлені строки, а саме з липня 2014 року.
Що стосується вимог позивача про визнання ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловою кімнатою №9 у гуртожитку, яка знаходиться в будинку №11 по вул.Озерній в с.Новосілки Києво-Святошинського району Київської області, то суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 з 03.12.2014 року постійно проживає і зареєстрована у гуртожитку по вул. Озерна, 11 в с. Новосілки Києво-Святошинського району Київської області, тобто більше двох років на законних підставах займає кімнату № 9, здійснює оплату житлово-комунальних послуг, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями квитанцій про оплату житлово-комунальних послуг.
Також допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_10, ОСОБА_11,ОСОБА_12,ОСОБА_13, ОСОБА_14 пояснили суду, що вони неодноразово бачили ОСОБА_2 в гуртожитку по вул. Озерній, 11 в с. Новосілки Києво-Святошинського району Київської області.
Позивачем суду не надано належних доказів того, що відповідач ОСОБА_2 не проживає в кімнаті №9 будинку №11 по вул. Озерна в с. Новосілки понад 6 місяців чи вибула на постійне місце проживання до іншого житлового приміщення.
Відповідно до Положення про гуртожитки, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.04.2015 р. № 84, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.07.2015 р. , яким встановлено порядок надання жилої площі в гуртожитках, вселення на надану жилу площу, користування цією жилою площею та виселення з гуртожитків , жила площа в гуртожитках надається відповідно до статті 128 Житлового кодексу Української РСР незалежно від черговості, наявності пільг тощо в розмірі не менше 6 квадратних метрів на одну особу (пункт 8, 9 Розділу І). При цьому, вселення до гуртожитків проводиться власником гуртожитку або уповноваженою ним особою на підставі ордера, виданого відповідно до статті 129 Житлового кодексу Української РСР, з одночасним укладенням договору найму жилого приміщення в гуртожитку (пункт 1 Розділу ІІ). Особа, яка проживає в гуртожитку, сплачує за таке проживання, а також за житлово-комунальні послуги, які їй надаються у звязку з проживанням у гуртожитку (пункт 7 Розділу ІІІ).
Аналогічні положення містилися у пунктах 9, 10, 12, 38 Примірного положення про гуртожитки, затвердженого постановою ОСОБА_8 Міністрів України № 208 від 03.06.1986 р., яке діяло на момент заселення позивача до гуртожитку та втратило чинність з 19.08.2015 р. відповідно до постанови КМУ від 12.08.2015 р. № 582.
Відповідно до положень ст. 1, ч. 1 ст. 4, п. 5 ст. 5, ч. 2 і ч. 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» сфера цього закону поширюється на громадян, які не мають власного житла, більше 5-ти років на законних підставах зареєстровані за місцем проживання у гуртожитках та фактично проживають в них.
Більш того як вбачається з матеріалів справи, рішенням виконавчого комітету ОСОБА_1 селищної ради VІІ скликання від 29.03.2016 р. за № 97 видано ОСОБА_2 ордер встановленої форми на проживання в кімнаті № 9, жилою площею 17,1 кв. м., за адресою: с.Новосілки, вул. Озерна,11.
Враховуючи викладене, встановлені обставини справи, а також те, що позивачем не доведено наявність обставин, які є підставою для визнання ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим приміщенням, то суд проходить до висновку, що позовні вимоги в частині визнання ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловою кімнатою № 9 у гуртожитку, яка знаходиться в будинку №11 по вул.Озерна в с.Новосілки є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Оскільки позов підлягає частковому задоволенню, то з відповідачів, відповідно до ст. 88 ЦПК України на користь позивача необхідно стягнути судовий збір.
Керуючись статтями 71, 72 ЖК Української РСР, п. 10 Постанови Пленуму Верхового Суду України № 2 від 12 квітня 1985 pоку "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України", статтями 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 169, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд,, -
Позов задовольнити частково.
Визнати ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_4 такою, що втратила право користування житловою кімнатою № 2 у гуртожитку, яка знаходиться в будинку №11 по вул. Озерна в с.Новосілки Києво- Святошиинського району Київської області.
Визнати ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_7 такими, що втратили право користування житловою кімнатою № 2 у гуртожитку, яка знаходиться в будинку №11 по вул. Озерна в с.Новосілки Києво- Святошиинського району Київської області.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь ОСОБА_1 селищної ради Києво- Святошинського району Київської області витрати по сплаті судового збору в сумі 121,80 грн.
Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5 на користь ОСОБА_1 селищної ради Києво- Святошинського району Київської області витрати по сплаті судового збору в сумі 121,80 грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: Д.Д.Усатов