07.09.2016
Справа № 369/3931/16-ц
Провадження № 2/369/2162/16
Іменем України
07.09.2016 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Усатова Д.Д.
при секретарі Кузьменко П.О,.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ПАТ «Страхова компанія «Провідна» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, -
У квітні 2016 року позивач звернувся з цим позовом до Києво-Святошинського районного суду Київської області до відповідача ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим що, 06.04.2015 р. між ПрАТ СК «Провідна» та ОСОБА_2 було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/2594605. Згідно умов полісу застраховано цивільно-правову відповідальність за експлуатацію Т.З. «ЗАЗ» д.н.АА517РІ.
09.08.2015 р. відбулось ДТП, учасником якого був ОСОБА_1 та ОСОБА_3
На підставі страхового акту, розрахунку суми страхового відшкодування було виплачено страхове відшкодування у розмірі 13 882,51 грн.
Посилаючись на вищевикладене позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 13 882,51 грн. матеріальної шкоди в порядку регресу та 1378 грн. судового збору.
Представник позивача направив до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав, проти ухвалення по справі заочного рішення не заперечував.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Причин неявки суду не повідомлено.
За згодою предсавника позивача суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 16 Закону України «Про страхування» - договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Як вбачається з положень ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Згідно ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Як встановлено в судовому засіданні, 06.04.2015 р. між ПрАТ СК «Провідна» та ОСОБА_2 було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/2594605. Згідно умов полісу застраховано цивільно-правову відповідальність за експлуатацію Т.З. «ЗАЗ» д.н.АА517РІ.
09.08.2015 року близько 03 год. в с. Соф. Борщагівка по вул. Пролетарська, водій ОСОБА_4 рухаючись заднім ходом за кермом автомобіля НОМЕР_1 для забезпечення безпеки руху не звернувся за допомогою до інших осіб допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, який стояв позаду (зупинився) в наслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження. Водій ОСОБА_1 не дочекавшись працівників ДАІ залишив місце пригоди, чим порушив вимоги п. 10.9, 2.10 Правил дорожнього руху.
Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28.08.2015 року, визнано винним винуватим за ст. 124 Кодексу України про адміністративне правопорушення (протокол про адміністративне правопорушення серії АП1 № 384889 від 11.08.2015 року) та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу розмірі 340 (триста сорок) гривень в дохід держави.
Ч. 4 ст. 61 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, що набрала законної сили є обов'язковою для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Подія що трапилась 09.08.2015 р. за участь відповідача, є страховим випадком.
На підставі страхового акту та розрахунку суми страхового відшкодування позивач здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 13 882,51 грн.
Відповідно до пп.33.1.4. п. 33.1. ст.33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», «водій транспортного засобу, у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), причетний до такої пригоди , зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу».
Згідно з абзацом «ґ» пп.38.1.1. п.38.1. ст.38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»: «Страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.»
Верховний Суд України у постанові від 12.02.2014 року у справі № 6-1ЦС14 зробив правовий висновок, про те, що виходячи з аналізу статей 33, 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (у редакції з 18 вересня 2011), слід зазначити, що у зв'язку із внесеними до цього Закону змінами було збережено як обов'язок страхувальника щодо вжиття заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика про настання ДТП, так і відповідне право страховика після виплати страхового відшкодування подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив його про настання ДТП.
Неузгодженість нумерації підпунктів пункту 33.1 статті 33 та підпунктів пункту 38.1 статті 38 Закону, після внесених до них змін Законом України від 17 лютого 2011 року № 3045-УІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування», не може обмежувати встановлене статтею 38 Закону право страховика подати регресний позов до страхувальника у разі недотримання строків і умов повідомлення страховика про дорожньо-транспортну пригоду, а тому й не може бути підставою для відмови в задоволенні такого позову.
Згідно Постанови Пленуму ВСУ № 6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» зі змінами: «Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями джерела підвищеної небезпеки має наставати як при цілеспрямованому їх використанні так і при мимовільному прояву їх шкідливих властивостей (наприклад у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).
Збитки відшкодовуються в повному обсязі відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб виправити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювача шкоди.
З винної особи за регресною вимогою стягується сума майнових витрат, понесених на виконання зобовязання про відшкодування шкоди.»
Крім того, позивачу не були надані будь-які документальні підтвердження того, що відповідач не мав змоги виконати обов'язок повідомити позивача про ДТП у визначені строки та за відповідних умов.
З метою врегулювання спору в досудовому порядку представником позивача було надіслано відповідачу досудову вимогу щодо до добровільного відшкодування завданого збитку в порядку регресу. Проте, вимоги позивача виконані відповідачем не були.
За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову у повному обсязі.
У відповідності до ст. 88 ЦПК України судові витрати суд покладає на відповідача.
Керуючись ст. ст. 15, 16, 993, 1187, 1191 ЦК України, ст. 33 Закону України « Про страхування», Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. ст. 3, 10, 60, 61, 88, 209, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ПАТ «Страхова компанія «Провідна» (код ЄДРПОУ 23510137, п/р 26504301001766 в ПАТ «ВТБ Банк») відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу в розмірі 13 882,51 грн.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ПАТ «Страхова компанія «Провідна» суму сплаченого у справі судового збору 1378,00 гривень.
Заочне рішення може бути переглянуто Києво-Святошинським судом Київської області за письмовою заявою відповідача протягом 10 днів з моменту отримання копії рішення.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня, наступного за його проголошенням.
Суддя: Д. Д. Усатов