ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
16 вересня 2016 року № 826/7315/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Аблова Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) (далі - відповідач) та просить суд:
- визнати бездіяльність Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) по ненаданню ОСОБА_1 містобудівних умов та обмежень на забудову земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер НОМЕР_1), площею 0, 0708 гектара протиправною;
- зобов'язати Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) надати ОСОБА_1 містобудівні умови та обмеження на забудову земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер НОМЕР_1), площею 0, 0708 гектара.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за наслідком звернення останнього з відповідною заявою до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) про отримання містобудівних умов та обмежень на забудову земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер НОМЕР_1), площею 0, 0708 гектара відповідачем надавалися листи, які фактично за змістом є відмовами у наданні містобудівних умов та обмежень, що необґрунтовані відповідно до вимог чинного законодавства.
За таких обставин, на думку позивача, наявна бездіяльність суб'єкта владних повноважень, з огляду на що позовні вимоги про зобов'язання останнього вчинити певні дії є обґрунтованими.
Відповідач в судове засідання не прибув, явку свого представника не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, заяв та клопотань не подавав, відношення до позову не висловив.
З урахуванням зазначеного, судом на підставі ч. 6 ст. 128 КАС України ухвалено про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача та його представника, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
Як зазначено ОСОБА_1 у позовній заяві, він 14.12.2012 звернувся до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) із письмовою заявою про отримання містобудівних умов та обмежень на забудову земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер НОМЕР_1), площею 0, 0708 гектара.
Листом від 04.02.2013 №1190/0/12/27-13 відповідачем запропоновано позивачу уточнити наміри забудови.
В подальшому, листом №17376/0/12-3/27-13 від 27.09.2013 Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) повідомив ОСОБА_1, що зауваження, викладені в попередніх листах усунуті не були, з огляду на що відповідач зазначив, що у разі надходження необхідних матеріалів в установленому порядку та виконання в повній мірі попередніх зауважень, останній повернеться до розгляду порушеного питання.
Майже ідентичний зміст містять в собі і листи відповідача від 14.01.2014 №055-70, від 16.04.2015 №239/15/12-3/27-15, від 29.09.2015 №691/15/12-3/27-15, від 07.12.2015 №17345/0/12-2/27-15, якими, зокрема викладено певні зауваження, за наслідком усунення яких Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) повернеться до розгляду порушеного питання.
Позивач вважає наявність в даному випадку бездіяльності відповідача щодо ненадання останньому містобудівних умов та обмежень на забудову земельної ділянки, що має своїм наслідком порушення прав та охоронюваних законом інтересів останнього. Враховуючи вказані обставини ОСОБА_1 звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів визначає Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 №3038-VI (далі - Закон №3038-VI).
Згідно п. 8 ч. 1 ст. 1 Закону №3038-VI містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.
Статтею 5 Закону №3038-VI визначено, що програми розвитку регіонів та населених пунктів, програми господарського, соціального та культурного розвитку повинні узгоджуватися з містобудівною документацією відповідного рівня. Вимоги містобудівної документації є обов'язковими для виконання всіма суб'єктами містобудування.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 7 Закону №3038-VI управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється, зокрема, шляхом контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації.
Згідно ч. 1 ст. 29 Закону №3038-VI основними складовими вихідних даних є:
1) містобудівні умови та обмеження;
2) технічні умови;
3) завдання на проектування.
Фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва (ч. 2 ст. 29 Закону №3038-VI).
В силу приписів ч. 3 ст. 29 Закону №3038-VI містобудівні умови та обмеження надаються відповідними спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі.
Перелік об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури.
Спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури визначає відповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні (ч. 4 ст. 29 Закону №3038-VI).
При цьому, в контексті ч. 5 ст. 29 Закону №3038-VI розгляд заяви і надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх наданні здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом семи робочих днів з дня реєстрації заяви.
Рішення про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень приймається у разі невідповідності намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
Аналіз наведених правових норм дає суду підстави дійти до наступних висновків:
по-перше, фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва;
по-друге, розгляд заяви і надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх наданні здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом семи робочих днів з дня реєстрації заяви;
по-третє, рішення про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень приймається у разі невідповідності намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
Тобто, з вказаного слідує, що, зокрема, у фізичної особи наявний обов'язок отримати містобудівні норми та обмеження. При цьому, строки розгляду заяви і надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх наданні повинно бути прийнято уповноваженим на те органом протягом семи днів з дня реєстрації відповідної заяви, а підстави для такої відмови чітко визначені законом.
Отже, за підсумком наведеного можливо дійти до висновку, що спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури приймає рішення про відмову (за наявності на те підстав визначених законом) або про надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки.
Так, як вже було зазначено судом вище, ОСОБА_1 звернувся до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) із заявою про надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки. Позивач стверджує про наявність бездіяльності відповідача при ненаданні останніх.
Суд оцінивши вказані доводи вважає за необхідне зазначити, що бездіяльність це пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень щодо виконання наданих йому повноважень в силу закону, в даному випадку не прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень або про відмову у їх надання.
Як було встановлено судом, Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) було розглянуто заяву позивача про надання містобудівних умов та обмежень забудови земельних ділянок.
В той же час, позивач у позовній заяві вказує, що зазначені листи, є фактичними відмова у наданні містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки. Проте, вже в судовому засіданні 06.07.2016 представником позивача зазначено, що листи Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) є фактично відписками, якими по суті питання не вирішено.
Суд оцінивши наявні в справі документи дійшов до висновку, про відсутність бездіяльності відповідача, оскільки заява позивача про надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) була розглянута.
Слід зазначити, що ОСОБА_1 не заявляє позовних вимог про оскарження рішення про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, як і не оскаржуються ним дії Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) щодо не прийняття рішення про надання або про відмову у надані містобудівних умов у строки встановлені законом.
За таких обставин, суд дійшов до висновку, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту порушеного права, оскільки лише за наслідком оскарження дій щодо не прийняття рішення про надання або про відмову у надані містобудівних умов у строки встановлені законом/або рішення про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки порушенні права позивача (у випадку встановлення зазначених обставин) можуть бути поновлені.
Частиною 1 ст. 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Позивачем в порядку ч. 1 ст. 71 КАС України не доведено обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Таким чином, оцінивши докази, які є у справі, за правилами ст. 86 КАС України, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
Оскільки адміністративний позов задоволенню не підлягає, то судові витрати позивачу не відшкодовуються.
Керуючись ст.ст. 71, 158-163 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.
Постанова, відповідно до ч. 1 статті 254 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня отримання копії постанови за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя Є.В. Аблов