ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
12 вересня 2016 року № 826/7203/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Келеберди В.І., суддів Данилишин В.М. Качура І.А. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РОЗБУДОВА"
до Державної архітектурно-будівельної інспекції України
провизнання протиправним та скасування рішення
Товариство з обмеженою відповідальністю «Розбудова» звернулось до суду з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про скасування постанови від 28.03.2016 №3-2803/1-10/10-55/2803/06/01 та припису від 14.03.2016 №С1403/1.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ним проводиться реконструкція приміщень буз зміни їх зовнішньої конфігурації, отже проведення такої реконструкції не потребує отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, що свідчить про протиправність висновку відповідача про порушення вимог ст. 29, 35, 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та, як наслідок свідчить про протиправність прийнятих на підставі такого висновку припису та постанови.
Відповідач заперечував проти задоволення позову з підстав викладених у письмових запереченнях, які долучено до матеріалів справи.
В судовому засіданні за згодою сторін відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалено про вирішення справи в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ТОВ «Розбудова» на об'єкті будівництва «Реконструкція будівель житлово-оздоровчого комплексу вул. Толстого, 24, м. Ірпінь, Київська область», за результатом якої складено акт від 22.02.2016 (далі акт перевірки).
З акту перевірки вбачається, що за результатами перевірки встановлено наступні порушення: ТОВ «Розбудова» не отримано вихідних даних для розроблення проектної документації, а саме: містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки на будівництво «Реконструкція будівель житлово-оздоровчого комплексу вул. Толстого, 24, м. Ірпінь, Київська область», а проект виконання підготовчих робіт розроблений ПП «Суми_ЮЖАНИ» без розроблення проектної документації, чим порушено ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та ДБН А.2.2.-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво». Враховуючи викладене, замовником наведено недостовірні дані в декларації про початок виконання підготовчих робіт від 09.07.2015 КС 030151900419, чим порушено ст. 35, 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
На підставі акту перевірки, відповідачем складено припис від 14.03.2016 №С-1403/1, яким позивача у строк до 07.04.2016 зобов'язана усунути порушення вимог ст. 35, 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Також, 22.03.2016 відповідачем складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 1-Л-З-2203/1.
За результатом розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідачем прийнято постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 28.03.2016 №3-2803/1-10/10-55/2803/06/01, якою за порушення вимог ст. 35, 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» позивача визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого п. 3 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф в сумі 27 560 грн.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст.10 Закону України "Про архітектурну діяльність", для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.
Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (далі - орган державного архітектурно-будівельного контролю).
Відповідно до п.6 ч.1 ст.7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється шляхом контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації.
Згідно ч.1,2 ст.41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт; забороняти за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію (ч.4 ст.41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").
Отже, відповідач наділений повноваженнями здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль, а також видавати відповідні приписи та постанови.
Відповідно до п.2 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням, зокрема, вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції.
Згідно п.5 Порядку, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.
Відповідно до п. 7 Порядку, підставами для проведення позапланової перевірки, крім іншого, є, зокрема, колективне звернення членів територіальної громади міста Ірпеня від 11.02.2016.
Пунктами 16-22 Порядку визначено наступне: за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).
Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в інспекції.
Акт перевірки підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.
Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в інспекції, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.
Припис підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку.
Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідної інспекції або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.
Якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа інспекції робить у акті відповідний запис.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.
Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в інспекції, яка наклала штраф.
Як зазначено вище, відповідачем за результатом перевірки складено акт перевірки, припис від 14.03.2016 №С-1403/1, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 1-Л-З-2203/1 від 22.03.2016, за результатом розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідачем прийнято постанову від 28.03.2016 №3-2803/1-10/10-55/2803/06/01, отже при винесені оскаржуваних припису та постанови відповідач діяв відповідно до норм Порядку.
Як зазначено вище, відповідачем встановлено порушення позивачем ст. 29, 35, 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та ДБН А.2.2.-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво».
Згідно до п. 4.7 ДБН А.2.2-3-2014 за необхідністю виконання підготовчих робіт замовник може в завданні на проектування передбачати розроблення окремого розділу проектної документації - проект підготовчих робіт.
Відповідно до п.3.18 ДБН А.2.2-3-2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво проект підготовчих робіт - розділ проектної документації. Склад та зміст підготовчих робіт визначає ДБН А.3.1-5 «Організація будівельного виробництва».
Позивачем при проведенні перевірки надано проект виконання підготовчих робіт стадії РП розділ ПОБ - проект організації будівництва, проте затвердженого проекту на повний обсяг будівництва надано не було, проте зазначене порушення не слугувало підставою для прийняття оскаржуваних припису та постанови.
Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; 6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.
Статтею 29 названого Закону визначено, що основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.
Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі.
Перелік об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури.
Відповідно до п. 25. Переліку об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 07.07.2011 N 109, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 липня 2011 р. за N 913/19651 містобудівні умови та обмеження не надаються при проведенні реконструкція житлових та нежитлових приміщень без зміни їх зовнішньої конфігурації, улаштування в існуючих житлових будинках, адміністративно-побутових будівлях підприємств та громадських будівлях вбудованих приміщень громадського призначення.
Враховуючи, що позивачем не надано належних доказів того, що на об'єкті "Реконструкція будівель житлово-оздоровчого комплексу вул. Толстого, 24, м. Ірпінь, Київська область" проводиться реконструкція без зміни зовнішньої конфігурації будівель, отже посилання позивача на до п. 25. Переліку об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 07.07.2011 N 109, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 липня 2011 р. за N 913/19651 є безпідставним.
Статтею 35 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» після набуття права на земельну ділянку замовник може виконувати підготовчі роботи, визначені будівельними нормами, державними стандартами і правилами, крім винесення інженерних мереж та видалення зелених насаджень, з повідомленням органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підготовчі роботи з винесення інженерних мереж та видалення зелених насаджень замовник здійснює на підставі зареєстрованої декларації про початок виконання підготовчих робіт.
Виконання підготовчих робіт, у тому числі з винесення інженерних мереж та видалення зелених насаджень, може здійснюватися на підставі зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт чи дозволу на виконання будівельних робіт.
Виконання підготовчих робіт з винесення інженерних мереж та видалення зелених насаджень без реєстрації зазначеної декларації або отримання дозволу на виконання будівельних робіт забороняється.
Зареєстрована декларація про початок виконання підготовчих робіт не дає права на виконання будівельних робіт.
З матеріалів справи вбачається, що декларація про початок підготовчих робіт скасована наказом від 15.03.2016 №10/10-20/1503/02.
З огляду на викладене, висновок відповідача про порушення позивачем норм 29, 35 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» є обґрунтованим.
Статтею 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що у разі якщо замовник самостійно виявив технічну помилку у надісланому повідомленні про початок виконання підготовчих чи будівельних робіт, зареєстрованій декларації про початок виконання підготовчих чи будівельних робіт або про готовність об'єкта до експлуатації, а також у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які не є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом відповідно до закону, до такого повідомлення або декларації вносяться зміни у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Замовник зобов'язаний протягом трьох робочих днів надати достовірні дані щодо інформації, яка потребує змін, для внесення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю відповідних відомостей до реєстру, а також до повідомлення або декларації.
У разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування.
Після скасування реєстрації відповідного повідомлення або декларації замовник має право повторно надіслати повідомлення або подати декларацію згідно з вимогами, встановленими законодавством.
До замовника, який самостійно виявив допущену технічну помилку і подав відповідну заяву, штрафні санкції за раніше подані з помилками повідомлення або декларацію чи виявлені в них недостовірні дані не застосовуються.
Оскільки позивачем у декларації про початок виконання підготовчих робіт 09.07.2015 № КС 030131900419 вказано недостовірні дані, висновок відповідача про порушення позивачем ст. 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» на думку суду є обгрунтованим.
Враховуючи, що не надано доказів наведення недостовірних даних у декларації про початок виконання підготовчих робіт, отже висновки відповідача про порушення позивачем 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» на думку суду є необґрунтованими.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.
Вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: виконання підготовчих робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт, якщо зазначені роботи не виконувалися на підставі зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт чи дозволу на виконання будівельних робіт, а також наведення недостовірних даних у декларації про початок виконання підготовчих робіт - у розмірі двадцяти мінімальних заробітних плат;
Як зазначено вище, на позивача оскаржуваною постановою накладено штраф у розмірі визначеному п. 3 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".
Підсумовуючи викладене, при проведенні перевірки складанні оскаржуваних припису та постанови відповідач діяв відповідно до норм Порядку, висновок відповідача про порушення ст. 29, 35, 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та ДБН А.2.2.-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» не спростовано позивачем, отже оскаржувані дій, припис та постанову прийнято відповідно до норм законодавства.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на викладене вище, позов не підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись статями 9, 69, 70, 71, 122, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Відмовити у задоволенні позову.
Постанова набирання законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий Суддя В.І. Келеберда
Судді В.М. Данилишин
І.А. Качур