ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
Справа № 2-4523/09
05 жовтня 2009 року Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого: судді Матійчук Г.О.,
при секретарі: Шишкарьовій М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» про стягнення банківського вкладу, компенсацію понесених витрат та відшкодування збитків і упущеної вигоди,-
Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, в якому просить стягнути з відповідача депозитний вклад за договором банківського вкладу № 1039/0305379010559001 від 05.12.2008 року в сумі 35 521,00 грн., з яких: 31 092, 00 грн. - сума вкладу з урахуванням встановленого індексу інфляції, 490,00 грн. - 3% річних від простроченої суми, 3 909,00 грн. - сума упущеної вигоди та 30 грн. компенсація витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, посилаючись на те, що відповідач відмовився виплатити на його вимогу гроші за зазначеним вище договором банківського вкладу, чим порушив його законні права.
Позивач в судовому засіданні підтримав позов з зазначених у позовній заяві підстав та просив його задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, тому суд вважає можливим слухати справу у його відсутності.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що 05.12.2008 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № 1039/0305379010559001 в сумі 30 000,00 грн. строком на 91 день з 05.12.2008 року до 05.03.2009 року з виплатою 23,9 % річних.
Свої зобов»зання позивач виконав, перерахувавши на рахунок відповідача зазначену в договорі суму (а.с.7)
Після закінчення терміну дії договору позивач звернувся до установи банку з вимогою повернути вклад, зазначивши, що він є інвалідом 2 групи і гроші йому потрібні на купівлю ліків та оплату комунальних послуг (а.с.8), долучивши до заяви копію пенсійного посвідчення , однак йому було відмовлено на тій підставі, що в банку введено тимчасову адміністрацію та тимчасовий мораторій на задоволення вимог кредиторів (а.с.10 ).
10 березня 2009 року звернувся до банку з метою досягнення мирової угоди, яка досягнута не була і він, за порадою представника тимчасової адміністрації, лише написав заяву про включення його в список вкладників на повернення вкладу (а.с.9).
Частиною 1 статті 1060 ЦК України передбачено, що договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).
Відповідно до ч. 2 ст. 1060 ЦК України, банк зобов'язаний видати вклад на першу вимогу вкладника. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.
Судом встановлено, що відповідач не виконав вимоги ч. 2 ст. 1060 ЦК України та безпідставно відмовив позивачу у поверненні вкладу, посилаючись на введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.
Оскільки, вимоги ч. 2, ст.1060 ЦК України є однією з умов, на яких між позивачем та відповідачем укладено вищевказаний депозитний договір, суд вважає, що відповідач істотно порушив свої зобов'язання по цьому договору, фактично позбавивши останнього його права, передбаченого Законом, на повернення вкладу на першу вимогу, на що він розраховував при укладенні цього договору.
Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, при чому зобов'язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.
Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Згідно із ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач не довів суду наявність законних підстав для відмови в поверненні позивачу вкладів. Доводи та обґрунтування останнього з цього приводу не підтверджуються належними та допустимими доказами і зводяться до однобічного тлумачення законодавства України на свою користь без належного аналізу вимог ч. 2 ст.1060 ЦК України, яка є спеціальною нормою для правовідносин, що виникли між сторонами.
Також суд вважає посилання відповідача у відповіді позивачеві від 26.03.2009 року на введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, в частині відмови у видачі вкладу таким, що не грунтується на вимогах чинного законодавства, а відтак не приймається судом до уваги.
Таким чином, оскільки в судовому засіданні знайшла своє підтвердження та обставина, що відповідач не виконав передбачене договором зобов»язання щодо повернення позивачу суми вкладу в обумовлений договором строк, позовні вимоги про стягнення з відповідача суми вкладу в розмірі 30 000,00 грн. підлягають задоволенню.
Разом з тим, не підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення на його користь за договором № 1039/0305379010559001 від 05.12.2008 року: 1 092, 00 грн. - сума встановленого індексу інфляції, 490,00 грн. - 3% річних від простроченої суми, 3 909,00 грн. - сума упущеної вигоди, оскільки, відповідно до ст. ст. 58, 85 Закону України «Про банки та банківську діяльність» під час дії мораторію неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов»язань не нараховуються.
Крім того, позовні вимоги про стягнення з відповідача процентів за користування грошовими коштами (упущена вигода), після передбаченої договорами дати повернення задоволенню не підлягають. Так, обґрунтовуючи вимоги в цій частині, позивач посилається на те, що у зв»язку з порушенням банком умов договору щодо строків повернення вкладу у позивача виникло право вимагати від банку сплати відсотків за користування відповідачем сумою вкладу після передбаченої договором дати її повернення, оскільки в разі вчасного повернення депозиту, він міг би розмістити кошти на рахунку іншого банку, отримуючи дохід. Однак, відповідно до п. 3.1. вищезазначеного договору банківського вкладу, нарахування процентів припиняється в день, який передує обумовленій сторонами даті повернення. Датою повернення вкладу, відповідно до п.1.1. договору є 05.03. 2009 року. Відповідно до п. 3.4., зазначеного договору, починаючи з дати повернення вкладу, встановленої п. 1.1. цього договору, проценти не нараховуються. Будь-яких умов, які б покладали на банк обов»язок сплачувати вкладнику проценти за вищевказаними ставками у разі порушення строків повернення вкладів зазначений договір не містять.
Судові витрати по справі суд розподіляє відповідно до ст. 88 ЦПК України і покладає на відповідача обов»язок відшкодувати судові витрати по справі.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 614, 615, 651, 1060 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 8, 10, 11, 15, 57, 58, 60, 88, 209, 212-215, 223 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» про стягнення банківського вкладу, компенсацію понесених витрат та відшкодування збитків і упущеної вигоди - задовольнити частково .
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк"(01133, м. Київ, б-р. Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 26386936) на користь ОСОБА_2 депозитний вклад за договором банківського вкладу № 1039/0305379010559001 від 05.12.2008 року в сумі 30 000,00 грн. та 30 грн. у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
В задоволенні іншої частини заявлених вимог - відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» (01133, м. Київ, б-р. Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 26386936) на користь Держави 300,00 гривень у відшкодування судового збору.
Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення, а апеляційну скаргу протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.
Суддя Г.О.Матійчук