Справа №2-499/09
09 жовтня 2009 року СОЛОНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючої - судді Омелюх В.М.,
при секретарі - Ращик П.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт.Солоне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням,
Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідачів про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням в зв'язку з їх непроживанням у спірному будинку без поважних причин приміщенні більше шести місяців.
На обґрунтування своїх вимог посилається на те, що їй на праві приватної власності належить житловий будинок №7 по вул. Чкалова у с. Башмачка Солонянського району Дніпропетровської області, у який вона прописала відповідачів по справі.
03 грудня 2008 року відповідачі залишили спірне житлове приміщення, забрали свої речі і з цього часу не проживають у спірному житловому будинку без поважних причин більше шести місяців. З даного періоду часу відповідачі в її будинку не з'являлися та не робили спроб повернутися та проживати у належному їй на праві власності будинку.
Оскільки відповідачі не проживають більше шести місяців без поважних причин у належному їй будинку, а реєстрації в ньому не припинили, що порушує її права користування і розпорядження вказаним нерухомим майном, просила визнати їх такими, що втратили своє право на користування жилим приміщенням.
У судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала повністю і просила визнати відповідачку ОСОБА_2 та її малолітню доньку відповідачку ОСОБА_3 такими, що втратили право на користування жилим приміщенням в зв'язку з не проживанням без поважних причин більше шести місяців за місцем реєстрації та фактичним вибуттям на інше місце проживання до м. Дніпропетровська , пояснивши, що у листопаді 2007 року з її згоди відповідачі зареєструвалися у належному їй будинку, де періодично проживали до грудня 2008 року, коли вибули за іншим місцем проживання, після чого відповідачі жодного разу не приїздили у її будинок. Всі витрати по оплаті комунальних послуг вона несе сама, а відповідачі в цьому участі не приймають. Вважає, що як відповідачка ОСОБА_2 так і її малолітня донька ОСОБА_3 втратили право на проживання в її будинку, оскільки не проживають у ньому більше ніж 6 місяців без поважних причин і фактично вибули на інше постійне місце проживання у грудні 2008 року.
Відповідачка ОСОБА_2, яка також є законним представником малолітньої відповідачки ОСОБА_3, достовірно знаючи про час та місце розгляду справи в суді, що підтверджується повідомленням про вручення їй судової повістки, а також її викликом до суду через оголошення в пресі, що свідчить про те, що вона своєчасно і належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилася. Про причину неявки суд не повідомила та не надала заперечення на позов та докази, що їх обґрунтовують, в зв'язку з чим суд, за клопотанням позивачки, ухвалив розглядати справу за відсутності відповідачки ОСОБА_2 та малолітньої відповідачки ОСОБА_3 у порядку заочного провадження з дотриманням вимог ст. 224 ЦПК України по наявним в матеріалах справи доказах.
Представник третьої особи - органу опіки та піклування в особі Солонянської районної державної адміністрації у судовому засіданні підтримав висновок Солонянської районної державної адміністрації як органу опіки та піклування про доцільність визнання відповідачів такими, що втратили право проживання у житловому приміщенні, належному позивачці, та не заперечував проти задоволення позову, оскільки це не порушуватиме прав та законних інтересів як відповідачки ОСОБА_2, так і малолітньої відповідачки ОСОБА_3, які мають інше місце проживання у м. Дніпропетровську, що належить батькові малолітньої дитини.
Представник третьої особи - відділу громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Солонянського РВ УМВС України в Дніпропетровській області у судове засідання не з'явився, згідно листа просив розглядати справу у його відсутність.
Свідок ОСОБА_4 показав суду, що відповідачку ОСОБА_2 він знає приблизно з 2007 року, в зв'язку з тим, що вона зареєструвалася у будинку позивачки по вул. Чкалова, 7 у с. Башмачка Солонянського району, яку він знає з 2000 року, оскільки остання проживає однією сім'єю з його батьком. Відповідачі не проживають у будинку позивачки з грудня 2008 року, причини їх вибуття на інше постійне місце проживання йому невідомі, оскільки він, хоч і часто приїздив до батька та позивачки у гості, майже ніколи не спілкувався з відповідачкою ОСОБА_2 Він не бачив відповідачів у спірному будинку з грудня 2008 року.
Свідок ОСОБА_5 показав суду, що між ним та відповідачкою ОСОБА_2 з 29 серпня 2007 року склалися неприязні стосунки внаслідок його побиття нею та її співмешканцем бійки, яка відбулася між ними. З першої декади грудня 2008 року відповідачка ОСОБА_2 разом з дитиною не проживає у будинку позивачки, оскільки виїхала до свого співмешканця у м. Дніпропетровськ. Відповідачка ОСОБА_2 вимагала від позивачки переписати на неї свій будинок, а коли та відмовилася, не повернула їй грошовий борг. З грудня 2008 року відповідачі жодного разу не приїздили у спірний житловий будинок належний позивачці на праві власності.
Суд, заслухавши позивачку, представника третьої особи - органу опіки та піклування в особі Солонянської районної державної адміністрації, свідків, дослідивши надані докази, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
У судовому засіданні встановлено, що позивачці на праві приватної власності згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом (а.с.12,44-45), належить житловий будинок №7 по вул. Чкалова в с. Башмачка Солонянського району Дніпропетровської області, в якому, крім неї, за її згодою зареєстровані ОСОБА_2 та її малолітня донька ОСОБА_3 - відповідачі по справі (а.с.7,13). Відповідачі після реєстрації у будинку позивачки проживали періодично, а з грудня 2008 року після переїзду до м. Дніпропетровська, де проживають у помешканні батька малолітньої ОСОБА_3 та співмешканця відповідачки ОСОБА_2, взагалі за місцем реєстрації не проживають, що знайшло підтвердження у судовому засідання показаннями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, довідкою Башмачанської сільської ради (а.с.7) та актами обстеження помешкання позивачки на предмет фактичного не проживання відповідачів у будинку позивачки від 26 січня 2009 року (а.с.11), від 26 травня 2009 року (а.с.10) та від 27 липня 2009 року (а.с.9).
Оскільки відповідачі з грудня 2008 року і по сьогоднішній день на протязі більш ніж шість місяців без поважних причин в будинку позивачки не проживали і жодного разу не приїздили і не намагались вселитись, мають інше житло для проживання, внаслідок чого, відповідно до ст. 71,72 ЖК України, вони підлягають в судовому порядку визнанню особами, які втратили право на користування житловим приміщенням в будинку № 7 по вул. Чкалова в с. Башмачка Солонянського району Дніпропетровської області в зв'язку з не проживанням в даному будинку на протязі більш ніж шість місяців без поважних причин та фактичним вибуттям на інше постійне місце проживання, а п озивачка як власник будинку має право розпоряджатися, користуватися та володіти ним на власний розсуд. При винесенні рішення про визнання малолітньої відповідачки ОСОБА_3, законним представником якої являється відповідачка ОСОБА_2, такою, що втратила право на користування жилим приміщенням, судом враховується висновок органу опіки та піклування в особі Солонянської районної державної адміністрації від 27 серпня 2009 року (а.с.47-48) про те, що малолітня ОСОБА_3 може бути зареєстрована за місцем проживання батька, який мешкає у м. Дніпропетровську і де фактично як дитина, так і відповідачка ОСОБА_2 в даний час проживають, оскільки згідно ч.3 ст. 29 ЦК України, ст. 160 Сімейного Кодексу України, Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” дитина, яка не досягла п'ятнадцяти років, може бути зареєстрована не лише за місцем реєстрації матері, а й за місцем реєстрації батька.
Крім цього, в зв'язку з задоволенням позову суд вважає необхідним стягнути з відповідачки ОСОБА_2 на користь позивачки судові витрати по справі, понесені нею при зверненні з позовом до суду.
На підставі викладеного, керуючись ст. 29 ЦК України; ст.ст. 71,72,107,160,163 ЖК України; ст. 160 Сімейного Кодексу України; ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням задовольнити.
Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, такими, що втратили право користування жилим приміщенням у належному на праві приватної власності ОСОБА_1 житловому будинку № 7 по вул. Чкалова у с. Башмачка Солонянського району Дніпропетровської області в зв'язку з не проживанням у житловому приміщенні більш, ніж шість місяців без поважних причин.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 8 (вісім) гривень 50 копійок судового збору та 37 (тридцять сім) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Солонянський районний суд шляхом подання в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги або шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку .
Текст рішення у повному обсязі виготовлено 13.10.2009 року.
ГОЛОВУЮЧА: суддя підпис